Рішення № 140051574, 24.09.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/7810/26

Номер провадження 2/333/5651/26

РІШЕННЯ

іменем України

24 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжяу складі: за участю: головуючого - судді секретаря судового засідання Стоматова Е.Г. Бережної Д.О.

розглянувши у судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу, за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, м. Київ, 03045) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2026 року позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» через підсистему «Електронний суд» звернувся з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»: заборгованість за Кредитним договором у розмірі 39 688 грн, а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

В обґрунтування зазначив, що 03.02.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C515888», було укладено електронний Договір № 3609503 про надання споживчого кредиту.

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №53-ОД від 16.01.2020, року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 12100 грн. (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. (п. 4.1. Кредитного договору).

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 12100 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором, 13.09.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 13/09/2021, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 12100,00 грн - тіло кредиту та 27588,00 грн - нараховані проценти, всього 39688,00 грн.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2026року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті спору. Також було задоволено клопотання представника позивача про витребування інформації від АТ КБ «ПриватБанк».

06 серпня 2026 року на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана інформація.

21 липня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення, зі змісту яких слідує, що позивач позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими. Вважає, що правильність та обґрунтованість заборгованості по кредиту, а також перехід права вимоги до ТОВ «Українські фінансові операції» потребує перевірки. Зауважила, що в 2021 році вона здійснювала платежі за кредитом через термінали iBox, але відповідні квитанції не збереглися.

22 липня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли клопотання, якими він просить суд застосувати правові наслідки не відповідності відзиву ст. 178 ЦПК України, а також залишити без розгляду письмові пояснення відповідача від 21 липня 2026 року, оскільки судом не було надано відповідачу дозволу на їх подачу в порядку ч. 5 ст. 174 ЦПК України.

22 липня 2026 року від відповідача надійшли письмові заперечення, зі змісту яких слідує, що, на її думку, її письмові пояснення стосуються предмету спору, містять обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а також докази та доводи, що підлягають дослідженню та врахуванню судом під час ухвалення рішення.

Також 22 липня 2026 року від відповідача надійшла заява, якою вона просить суд відмовити в задоволення позовних вимог, застосувавши наслідки спливу строків позовної давності.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з`явилася, але від неї надійшла заява, якою вона повідомила про неможливість особистого прибуття до суду у зв`язку з перебуванням на території Сполучених Штатів Америки. Клопотань про проведення засідання в режимі відеоконференції чи про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Щодо поданого відповідачем ОСОБА_1 відзиву суд зазначає таке:

Статтею 174 ЦПК України визначено, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

В свою чергу, відзив на позов повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідачем не було дотримано вимог ст. 178 ЦПК України щодо його змісту, щодо долучення до нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, щодо надання доказів на підтвердження надіслання відзиву на адресу позивача.

Норми ЦПК України не передбачають можливості залишення відзиву без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, відзив на позовну заяву викладений відповідачем не є заявою по суті, оскільки не відповідає вимогами ст. 178 ЦПК України, а отже не може бути взятий до уваги судом під час ухвалення рішення.

Разом з тим, з метою дотримання права відповідача на ефективний судовий захист, судом проведено повне з`ясування всіх обставин справи.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

03.02.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 3609503 про надання споживчого кредиту, який був підписаний Відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «C515888».

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №53-ОД від 16.01.2020, року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 12100 грн. (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту - 05.03.2021 року, як і вказано в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення даного договору.

Факт укладення договору № 3609503 від 03.02.2021 року та ознайомлення з його умовами відповідачем не заперечується.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 12100 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджено довідкою про перерахування коштів та витребуваною судом інформацією про зарахування коштів на картку відповідача.

Договором передбачено нарахування процентів на наступних умовах:

- відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору знижена процентна ставка 1,33 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживачу межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою;

- відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

В п. 4.1. Договору зазначено що, строк кредиту може бути продовжено: - за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або - в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору.

Порядок автопролонгації строку кредиту (далі-автопролонгація), визначений в п. 4.3. Договору, а саме: 4.3.1 Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп. 4.2.2- 4.2.4. Договору.

Оскільки 05.03.2021 року відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.

13.09.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 13/09/2021, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу За цим договором Позивач (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2. Договору Факторингу Перехід від Клієнта (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») до Фактора (Позивача) Вимоги Заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги.

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (Позивача) Права Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя ст. 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За змістом ст. ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.

Отже, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відповідно до укладеного Договору факторингу № 13/09/2021 від 13.09.2021 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі 39688,00 грн., з яких: сума кредиту 12100,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 27588,00 грн.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач скористався своїм диспозитивним правом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №3609503 від 03.02.2021 року, а саме у розмірі 39688,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, щозагальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить - 39688,00 грн., з яких: сума кредиту 12100,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 27588,00 грн. При цьому, суд звертає увагу, що проценти по кредиту нараховано в передбаченому договором розмірі та в межах строку дії договору з урахуванням автопролонгації.

Будь яких доказів перерахування коштів в рахунок погашення заборгованості відповідачем суду не надано. Відомості про надходження платежів від позивача на рахунки кредитора в порядку погашення заборгованості також не прослідковуються з наданого позивачем детального розрахунку заборгованості.

Щодо застосування судом строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Метою встановлення в законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

За ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Як встановлено судом, відлік початку позовної давності в даній справі починається від дня, коли позивач довідався про порушення свого права, відповідно до ст. 261 ЦК України, саме з дати укладення договору факторингу - 13.09.2021 року. З огляду на вищезазначене, строк позовної давності мав би закінчитися 12.03.2024 року.

Але, згідно з пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Воєнний стан в Україні введено 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу не припинено і не скасовано, таким чином з 24 лютого 2022 року перебіг позовної давності зупинено.

Однак, 04.09.2025 набрав законної сили Закон № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, яким поновлено перебіг позовної давності.

З позовом до суду позивач звернувся 15 липня 2026 року, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності за заявою відповідача, оскільки позивачем цей строк не пропущений.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені умови кредитного договору, а тому позовні вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» є обґрунтованими, у зв`язку з чим із ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 39 688 гривень 00 копійок.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення на його користь з відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору та оплату правничих послуг.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання цього позову сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується відповідним платіжним документом.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Правнича допомога ТОВ «Українські фінансові операції» надавалася на підставі Договору про надання правової допомоги № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року

Відповідно до Акту №01/08/2024-А про надання послуг правничої допомоги від 18.05.2026 року загальна вартість наданих послуг складає 10 000,00 грн..

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, Баришевський проти України, Меріт проти України та ін.).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також зважаючи на те, що розгляд справи не вимагав складного процесу доказування, а законодавча база та судова практика такої категорії справ не зазнавала будь-яких змін, що викликали б необхідність її опрацювання, а тому на думку суду з відповідача на користь позивача належить стягнути 2000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу, що на думку суду є співмірним, пропорційним та відповідає складності справи.

Усталеність такої правової позиції щодо можливості суду за власною ініціативою здійснювати розподіл судових витрат із врахуванням зазначених вище критеріїв підтверджується актуальною судовою практикою суду касаційної інстанції, що вбачається, зокрема, із постанов Верховного Суд від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц, від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20 та ін.

З огляду на задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81,141, 263-265,268,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, м. Київ, 03045) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, м. Київ, 03045, ЄДРПОУ 40966896) заборгованість загальною сумою 39 688 гривень 00 копійок /тридцять дев`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень нуль-нуль копійок/.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, м. Київ, 03045, ЄДРПОУ 40966896) сплачений судовий збір 2 662 гривні 40 копійок (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок), та витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 гривень00 копійок /дві тисячі гривень нуль-нуль копійок/.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 24 вересня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов