Рішення № 140051467, 25.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9232/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді - Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Сабо І.Й., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №308/9232/26 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Безуханич Анастасія Василівна, до Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту (архівного запису) об`єкта нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Безуханич Анастасія Василівна, звернулася в суд з позовною заявою до Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту (архівного запису) об`єкта нерухомого майна. Позовні вимоги мотивує наступним. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована та фактично проживає в житловому будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 135,0 кв.м, житловою площею 67,0 кв.м, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , збудований до 05 серпня 1992 року, що підтверджується випискою з погосподарської книги № 1 сільської ради за 1991-1995 роки, відповідно до якої станом на 05.08.1992 за дворогосподарством за вказаною адресою закріплено особовий рахунок № НОМЕР_1 , сторінка № НОМЕР_2 , книга № НОМЕР_3 , серед осіб якого зазначена ОСОБА_1 . Оскільки будинок збудований до 05 серпня 1992 року, позивач з метою реалізації права на державну реєстрацію права власності на будинок у спрощеному порядку, передбаченому пунктом 80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, вжила заходів щодо підготовки необхідних для такої реєстрації документів. За замовленням позивача ФОП ОСОБА_2 було виготовлено технічний паспорт на будинок від 28 вересня 2025 року реєстраційний номер НОМЕР_4 . Однак з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 476567412, сформованої 11.05.2026 представником позивача, позивачу стало відомо, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження належного позивачу будинку: Арешт (архівний запис), зареєстровано 18.01.2007 16:33:05 за № 4372347, реєстратором: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, підставою якого зазначена постанова б/н від 29.12.2000 року Ужгородської районної державної виконавчої служби, а власником будинку у записі зазначений ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є покійним чоловіком позивача, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_5 від 04.09.1982 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 15 лютого 2022 року НОМЕР_6 . У Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна власником об`єкта зазначено « ОСОБА_5 », тоді як у документах цивільного стану ця особа зазначена як « ОСОБА_3 ». Проте зазначені записи стосуються однієї й тієї самої особи, що підтверджується сукупністю ідентифікуючих ознак, які збігаються, а саме: датою народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , по іменем по батькові ОСОБА_6 , а також адресою нерухомого майна АДРЕСА_1 . Розбіжність в імені зумовлена особливостями його передачі в документах різних періодів та мов. Ім`я « ОСОБА_7 » (угор. Miklos) є національною формою імені, яке в російськомовних документах радянського періоду та архівних записах часто зазначалося як « ОСОБА_8 », а українською мовою « ОСОБА_9 ». Тотожність особи додатково підтверджується випискою з погосподарської книги, де діти цієї особи зазначені як ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що свідчить про використання імені батька « ОСОБА_7 » при формуванні їхніх по батькові. Відмінність у написанні прізвища (« ОСОБА_13 » у реєстрі та « ОСОБА_14 » у документах цивільного стану) є наслідком транслітерації та особливостей ведення архівних записів і сама по собі не свідчить про належність документів різним особам. Таким чином, особа, зазначена в архівному записі про обтяження як « ОСОБА_5 » та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є однією й тією самою особою. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 476567412, за адресою об`єкта у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності відсутні, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості також відсутні, у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні. Згідно з довідкою Ужгородського районного бюро технічної інвентаризації нерухомого майна (вих. № 291/01-20 від 06.10.2025), станом на 31 грудня 2012 року право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано. Таким чином, жодна особа в тому числі і покійний чоловік позивача ОСОБА_4 не мали жодних зареєстрованих речових прав на зазначений будинок, що прямо підтверджується вищевказаними доказами. Згідно з листом Закарпатського обласного державного нотаріального архіву Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.05.2026 № 79/01-17 повідомлено, що постанова від 29.12.2000 б/н у справах Ужгородської районної державної нотаріальної контори, які перебувають на зберіганні в Закарпатському обласному державному нотаріальному архіві, не виявлено. Таким чином постанова б/н від 29.12.2000 Ужгородської районної державної виконавчої служби, що зазначена в архівному записі як підстава обтяження відсутня у будь-яких архівах, що унеможливлює встановлення правових підстав її ухвалення. Фактичною підставою звернення до суду є наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстрованого обтяження щодо належного позивачу будинку - арешту (архівного запису), що позбавляє позивача можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном, зокрема здійснити державну реєстрацію права власності на будинок. Разом із тим архівом надано копію іншої постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.06.2003 серії АА № 607039, у якій суб`єктом обтяження зазначено ОСОБА_3 щодо того самого об`єкта нерухомого майна. Однак зазначена постанова не є підставою для внесення оскаржуваного запису № 4372347, оскільки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна підставою його реєстрації прямо зазначено постанову від 29.12.2000. Крім того, згідно з інформаційною довідкою № 476567412 від 11.05.2026, постанова від 13.06.2003 серії АА № 607039 не стала підставою для реєстрації окремого обтяження щодо спірного майна. Таким чином, предметом позову є вимога про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом скасування зазначеного запису про обтяження.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.07.2026 у даній справі прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи відкладався.

Представник позивача подала клопотання про доручення доказів відповідь Ужгородського ВДВС в Ужгородському районі Закарпатської області про необхідність звернення до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі позивача та задовольнити заявлені позовні вимоги.

Відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином, представник у судове засідання повторно не з`явився, відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Згідно з випискою з по господарської книги Великогеєвецького старостинського округу Сюртівської сільської ради №59/12-1211 від 16.09.2025 така видана Великогеєвецьким старостинським округом Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про те, що станом на 05.08.1992 року за дворогосподарством, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у погосподарському обліку закріплений особовий рахунок № НОМЕР_1 сторінка № 47, книга № НОМЕР_3 . Станом на 05.08.1992 року особовий рахунок № НОМЕР_1 закріплено за : 1. ОСОБА_15 , 1926 р.н. 2. ОСОБА_3 , 1952 р.н. 3. ОСОБА_1 , 1964 р.н. 4. ОСОБА_10 , 1983 р.н. 5. ОСОБА_4 , 1986 р.н. 6. ОСОБА_11 , 1988 р.н. 7. ОСОБА_12 , 1990 р.н. Підстава: погосподарська книга № 1 сільської ради на 1991 - 1995 роки с.Великі Геївці.

Згідно з довідкою Ужгородського районного БТІ нерухомого майна №291/01-20 від 06.10.2025 станом на 31 грудня 2012 року право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстроване. Загальна площа будинку - 135.0 м кв., житлова - 67.0 м кв. Крім житлового будинку на вказаній земельній ділянці знаходиться: вбиральня (літ.Б), огорожа №1-2, споруди -І.

ОСОБА_1 видано технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з по господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . Додано витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на вказаний житловий будинок.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №476567412 будинок за адресою: АДРЕСА_1 відсутні відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна накладено обтяження арешт (архівний запис) №4372347, підстава обтяження постанова б/н від 29.12.2000 Ужгородська РДВС, власник ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , дата виникнення 01.01.2001.

Згідно з відповіддю Закарпатського обласного державного нотаріального архіву від 05.05.2026 №174/01-17 зазначено, що на усне звернення Закарпатський обласний державний нотаріальний архів надає копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13 червня 2003 року серії АА № 607039, суб`єктом обтяження якого зазначений ОСОБА_5 стосовно майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Додатково повідомлено, що постанов від 29.12.2000 року б/н та від 13.08.2001, дата виникнення 03.01.2001 року у справах Ужгородської районної державної нотаріальної контори, що знаходиться на зберіганні у Закарпатському обласному державному нотаріальному архіві не виявлено.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклав шлюб з ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.09.1982, про що зроблено актовий запис №29.

Представник позивача звернулася до органу ДВС із заявою про вжиття заходів щодо зняття арешту (архівного запису) з об`єкта нерухомого майна. Згідно відповіді Ужгородського ВДВС в Ужгородському районі Закарпатської області від 13.07.2026 №4490/199-17 постановою №б/н від 29.12.2000 року, виданою Ужгородською районною державною виконавчою службою накладено арешт на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на вищевказане майно накладено обтяження на підставі постанови №б/н від 29.12.2000 року, виданої Ужгородською районною державною виконавчою службою. Відповідно до розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 року, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання становить 3 (три) роки, і відповідно виконавче провадження, у межах якого винесена вказана постанова, знищене. Заява щодо зняття арешту з майна не підлягає задоволенню, слід звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно зі статтею 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту.

Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Позивач вважає, що є фактичним власником будинку як особа, яка безперервно проживає та користується ним і значиться у погосподарській книзі станом на 05 серпня 1992 року, що відповідно до пункту 80 Порядку №1127 та статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для проведення державної реєстрації права власності на зазначений будинок. Дане твердження підтверджується доданою випискою з погосподарської книги.

Згідно із ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV арешт застосовано для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації. Водночас, зазначений Закон України «Про виконавче провадження» передбачав можливість зняття арешту з майна у зв`язку із закриттям виконавчого провадження (ст. 37 Закону), його закінченням (ст. 39 Закону) або на підставі судового рішення у справі за позовом про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту у разі, якщо особа, вважала, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові (ст. 59 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Викладені вище обставини узгоджуються із вимогою статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Позивач має намір оформити документи на нерухоме майно, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт, накладений на майно, порушує права позивача.

З матеріалів справи вбачається, що актуальним станом на момент розгляду цієї справи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження належного позивачу будинку: Арешт (архівний запис), зареєстровано 18.01.2007 16:33:05 за № 4372347, реєстратором: Ужгородська районна державна нотаріальна контора, підставою якого зазначена постанова б/н від 29.12.2000 року Ужгородської районної державної виконавчої служби, а власником будинку у записі зазначений ОСОБА_5 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 476567412, за адресою об`єкта у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності відсутні, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості також відсутні, у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні. Згідно з листом Закарпатського обласного державного нотаріального архіву Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.05.2026 № 79/01-17 повідомлено, що постанова від 29.12.2000 б/н у справах Ужгородської районної державної нотаріальної контори, які перебувають на зберіганні в Закарпатському обласному державному нотаріальному архіві, не виявлено.

У частині четвертій статті 59 Закону № 1404-VIII передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 59 Закону № 1404-VIII).

У постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі № 127/1547/14-ц, від 09 січня 2023 року в справі № 2-3600/09, від 07 серпня 2024 року в справі № 14-7238/2009, від 10 грудня 2025 року в справі № 202/5715/24, від 01 квітня 2026 року в справі № 711/6615/24 сформульовано правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

У справі відсутні докази існування правових підстав для застосування обтяження і не доведено існування виконавчих проваджень, для забезпечення виконання яких можливо використати відповідне обтяження спірного майна боржника.

Отже, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови, коли немає виконавчого провадження та майнових претензій з боку кредитора, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи те, що виконавче провадження, в якому накладався арешт на все нерухоме майно відсутнє (доказів не надано), а будь-яких інших відкритих виконавчих проваджень стосовно нього немає, тому відсутні законні підстави для продовження застосування арешту майна, який є перешкодою в реалізації майнових прав позивача, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Розбіжність в імені в поданих документах зумовлена особливостями його передачі в документах різних періодів та мов. Ім`я « ОСОБА_7 » (угор. Miklos) є національною формою імені, яке в російськомовних документах радянського періоду та архівних записах часто зазначалося як « ОСОБА_8 », а українською мовою « ОСОБА_9 ». Тотожність особи підтверджується випискою з погосподарської книги, де діти особи зазначені як ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , що свідчить про використання імені батька « ОСОБА_7 » при формуванні їхніх по батькові. Відмінність у написанні прізвища (« ОСОБА_13 » у реєстрі та « ОСОБА_14 » у документах цивільного стану) є наслідком транслітерації та особливостей ведення архівних записів і сама по собі не свідчить про належність документів різним особам. Таким чином, особа, зазначена в архівному записі про обтяження як « ОСОБА_5 » та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є однією й тією самою особою.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.1-4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Безуханич Анастасія Василівна, до Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту (архівного запису) об`єкта нерухомого майна - задовольнити.

Скасувати арешт (архівний запис) з нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 4372347, зареєстрований 18.01.2007 Ужгородською районною державною нотаріальною конторою на підставі постанови б/н від 29.12.2000 Ужгородської районної державної виконавчої служби, архівний номер 2981787LVOV35, архівна дата 13.08.2001, дата виникнення обтяження - 03.01.2001.

Стягнути з Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: Ужгородського відділу Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: Україна, 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, пл. Ш.Петефі, будинок 14, оф.57, ЄДРПОУ 35045464.

Повне рішення складено 25.09.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда