Єдиний державний реєстр судових рішень
2/130/239/2026
130/2832/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" вересня 2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
представника позивача ОСОБА_1 (шляхом ВКЗ),
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Жмеринської міської ради, ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння,
УСТАНОВИВ:
17.09.2025 представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому просив витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 0521084800:05:000:0513, площею 1.5035га (рілля), та земельну ділянку кадастровий номер 0521084800:04:000:1047, площею 0.0709га (багаторічні насадження) та припинити інше речове право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 0521084800:05:000:0513, площею 1.5035га (рілля), за ТОВ «ПОДІЛЛЯ АГРОПРОДУКТ».
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
ОСОБА_3 у спадщину після смерті ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18.03.2010 перейшло право на земельну частку пай, що перебував в колективній власності КСП ім. Дзержинського село Почапинці Жмеринського району Вінницької області розміром 2.67га в умовних кадастрових гектарах.
Вказана земельна частка пай належала померлій на підставі сертифікату від 07.10.1997, виданого їй згідно розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 17.09.1997 №217.
Розпаювання земель КСП ім. Дзержинського село Почапинці Жмеринського району Вінницької області проводилось на підставі розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 17.09.2004 №449, що підтверджується відповіддю головного управління державного земельного кадастру від 27.08.2025, згідно якого ОСОБА_4 було розпайованого земельну ділянку №511.
ОСОБА_3 була виготовлена технічна документація зі встановлення відновлення меж вказаної земельної ділянки та подано її до державного кадастрового реєстратора для внесення до державного земельного кадастру. Рішенням кадастрового реєстратора від 22.05.2025 було відмовлено у внесені відомостей з підстав перетинання.
Відповіддю головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 13.06.2025 надано копію книги реєстрації сертифікатів, з якої вбачається реєстрація сертифікату на земельну частку пай за ОСОБА_4 та надано копію державного акту на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521084800:05:000:0513 площею 1.5035га (рілля) виданого 29.10.2012 ОСОБА_2 на підставі розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 29.09.2011 №447.
Також відповіддю головного управління державного земельного кадастру від 27.08.2025 зазначено, що за даними державного земельного кадастру земельній ділянці № НОМЕР_1 , було присвоєно кадастровий номер 0521084800:05:000:0513, земельній ділянці площею 1.5035га (рілля), та кадастровий номер 0521084800:04:000:1047, площею 0.0709га (багаторічні насадження). До відповіді додані два розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 28.03.2011 №156 за яким ОСОБА_2 було передано у власність земельні ділянки № НОМЕР_1 , площею 1.5035га (рілля) та площею 0.0709га (багаторічні насадження), для товарного сільськогосподарського виробництва, а також розпорядження №447 від 26.09.2011, за яким було внесено зміни в розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 28.03.2011 №156, змінено номер ділянки з № НОМЕР_1 на №425.
Отже, при розробці документації із землеустрою на вказані земельні ділянки, розробником документації 28.10.2011 Вінницькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК» (вбачається із витягу з державного земельного кадастру від 15.05.2025) не було враховано зміну нумерації земельної ділянки і як вбачається із відповіді головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 27.08.2025, виготовлено документацію на земельну ділянку саме № НОМЕР_1 .
Вказана технічна документація в архіві головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відсутня, що вбачається із відповіді управління від 13.06.2025.
Земельна ділянка з кадастровим номером 0521084800:05:000:0513 не змінювалась, що підтверджується відповіддю головного управління Держгеокадастру від 03.09.2025.
Земельна ділянка з кадастровий номер 0521084800:04:000:1047 наявна в державному земельному кадастрі що підтверджується витягом від 28.08.2025 та витягом з нормативно-грошової оцінки. В реєстрі речових прав право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521084800:04:000:1047 не зареєстровано, що підтверджуються інформаційною довідкою від 28.08.2025.
Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.06.2025 право власності на земельну ділянку на даний час так і зареєстровано за ОСОБА_2 , також укладено договір оренди на вказану земельну ділянку з ТОВ «Поділля Агропродукт» від 25.12.2014, щодо земельної ділянки кадастровий номер 0521084800:04:000:1047, площею 0.0709га (багаторічні насадження) інформація в реєстрі речових прав на неї відсутня, однак вона перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №622685 виданого 29.10.2012.
Таким чином, земельна ділянка, що належить Позивачу, вибула з його володіння без його волі.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
У зв`язку з тим, що відповідач зареєстрував речове право на земельні ділянки які успадкував ОСОБА_3 , позивач не може вільно користуватися своїм майном тому звертається з позовом до суду про витребування майна із чужого незаконного володіння.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав.
Відповідач - Жмеринська міська рада відзиву на позов не подавала.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
17.09.2025 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Жмеринської міської ради, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» про витребування майна із чужого незаконного володіння.
29.09.2025 ухвалою судді застосовано заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 0521084800:05:000:0513, площею 1.5035га (рілля), та земельну ділянку кадастровий номер 0521084800:04:000:1047, площею 0.0709га (багаторічні насадження).
08.10.2025 суддею відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження.
13.02.2026 відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» подало відзив на позов.
18.02.2026 представник Жмеринської міської ради подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
23.02.2026 ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_3 до Жмеринської міської ради, ОСОБА_2 , ТОВ «Поділля Агропродукт» про витребування майна з чужого незаконного володіння, - у частині пред`явленого позову до ТОВ «Поділля Агропродукт» - залишено без розгляду.
14.04.2026 ухвалою суду підготовче провадження закрито. Справу призначено до розгляду по суті.
Суд, керуючись ч. 3 ст. 211 ЦПК України провів розгляд справи за відсутності представник відповідача - Жмеринської міської ради.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
ОСОБА_3 у спадщину після смерті ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18.03.2010 перейшло право на земельну частку пай, що перебував в колективній власності КСП ім. Дзержинського село Почапинці Жмеринського району Вінницької області розміром 2.67га в умовних кадастрових гектарах (а.с.6).
Вказана земельна частка пай належала померлій на підставі сертифікату від 07.10.1997, виданого їй згідно розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 17.09.1997 №217 (а.с 6 зворот-7).
Розпаювання земель КСП ім. Дзержинського село Почапинці Жмеринського району Вінницької області проводилось на підставі розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 17.09.2004 №449 (а.с. 7зворот-8).
ОСОБА_3 була виготовлена технічна документація зі встановлення відновлення меж вказаної земельної ділянки та подано її до державного кадастрового реєстратора для внесення до державного земельного кадастру. Рішенням кадастрового реєстратора від 22.05.2025 було відмовлено у внесені відомостей з підстав заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги (а.с.8 зворот-14).
Відповіддю головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 13.06.2025 надано копію книги реєстрації сертифікатів, з якої вбачається реєстрація сертифікату на земельну частку пай за ОСОБА_4 та надано копію державного акту на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521084800:05:000:0513 площею 1.5035га (рілля) виданого 29.10.2012 ОСОБА_2 на підставі розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 29.09.2011 №447 (а.с.14 зворт-18).
Земельна ділянка з кадастровий номер 0521084800:04:000:1047 наявна в державному земельному кадастрі що підтверджується витягом від 28.08.2025 та витягом з нормативно-грошової оцінки. В реєстрі речових прав право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521084800:04:000:1047 не зареєстровано, що підтверджуються інформаційною довідкою від 28.08.2025 (а.с.20 -20 зворот).
Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.06.2025 право власності на земельну ділянку на даний час так і зареєстровано за ОСОБА_2 , також укладено договір оренди на вказану земельну ділянку з ТОВ «Поділля Агропродукт» від 25.12.2014, щодо земельної ділянки кадастровий номер 0521084800:04:000:1047, площею 0.0709га (багаторічні насадження) інформація в реєстрі речових прав на неї відсутня, однак вона перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №622685 виданого 29.10.2012 (а.с.19).
Таким чином, земельна ділянка, що належить Позивачу, вибула з його володіння без його волі.
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом та сторонами не заперечуються.
МОТИВИ СУДУ. НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Віндикаційний позов це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.09.2025 5 (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19).
Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в редакції, що діяла на момент прийняття вищевказаного розпорядження та державної реєстрації права власності на земельну ділянку за Відповідачем, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). (ст. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
Відповідно до частин 6-8 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до п. 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.
Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України унормовано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
За змістом положень частин першої - четвертої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до ч. 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Отже, даний спір підсудний Жмеринському міськрайонному суду Вінницької області.
Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Як визначено у ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Отже, у зв`язку з тим, що відповідач зареєстрував речове право на земельні ділянки які успадкував ОСОБА_3 позивач не може вільно користуватися своїм майном тому звертається з позовом до суду про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки ця обставина у відповідності до ч. 1. ст.82 ЦПК України визнана відповідачем, вона не підлягає доказуванню.
Разом з цим, суд звертає увагу, що в замін витребуваної у відповідача ОСОБА_2 земельної ділянки, він має право звернутися до органі місцевого самоврядування із заявою про отримання рівнозначної земельної ділянки за рахунок земель запасу, невитребуваних паїв, адже помилка при оформленні земельної документації сталася не з його вини, а органу державної влади (місцевого самоврядування), до повноважень якого належить контролювати цей процес.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі, якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
ЩОДО ДІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
29.09.2025 ухвалою судді застосовано заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 0521084800:05:000:0513, площею 1.5035га (рілля), та земельну ділянку кадастровий номер 0521084800:04:000:1047, площею 0.0709га (багаторічні насадження).
Таким чином, суд роз`яснює, що у зв`язку із задоволенням позову заходи забезпечення позову по даній справі продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи у відповідності до положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Судові витрати, як того просив представник позивача, залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 5, 7, 10-13, 76-82, 89, 206, 259, 263-265 ЦПК України, Суд
ВИРІШИВ:
Позов задовільнити.
Витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 0521084800:05:000:0513, площею 1.5035га (рілля), та земельну ділянку кадастровий номер 0521084800:04:000:1047, площею 0.0709га (багаторічні насадження).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи: позивач ОСОБА_3 (місце проживання: Вінницька область, Жмеринський район, с. Лобода, РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Жмеринська міська рада Вінницької області (ЄДРПОУ: 03084233, місцезнаходження: 23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Центральна, б. 4).
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ
Судове рішення № 140051254, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 22.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 130/2832/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: