Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 629/8447/26
Номер провадження 1-кп/629/375/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - ОСОБА_7 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, підготовче судове засідання по кримінальному провадженню № 12026221110000604від 25.05.2026 року, відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.5 ст.185 КК України, суд, -
ВСТАНОВИВ:
21.09.2026 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшов затверджений обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.5 ст.185 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що спливає строк тримання під вартою, який був обраний, а ризики передбачені ст. 177 КПК України не змінились та продовжують існувати, а саме обвинувачений може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, продовжити вчинювати аналогічні кримінальні правопорушення. Також зазначила, що застосування до останнього менш суворих запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Адвокат ОСОБА_4 зазначила, що ризики зазначені прокурором не знайшли свого підтвердження в судовому засідання та просила застосувати заставу.
Потерпіла ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 в судовому засідання вирішення даного клопотання залишили на розсуд суду. Крім того представник потерпілої просив прийняти позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, та визнати потерпілу цивільним позивачем, а обвинуваченого цивільним відповідачем по справі.
Потерпіла підтримала думку свого представника.
Інші учасники не заперечували проти клопотання представника потерпілої.
Також в підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Лозівському міськрайонному суду Харківської області.
Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
В силу ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.
Як зазначено в ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже, суспільний інтерес у сфері кримінального судочинства полягає в обов`язку суду забезпечити належний захист прав не лише обвинувачених, а також потерпілих, свідків, усталених суспільних відносин через заохочення правомірної поведінки їх учасників та вжиття передбачених законом запобіжних заходів для унеможливлення або ж мінімізації вчинення протиправних діянь.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст. 407, ч.5 ст.185 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, враховуючи встановлення існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України: вірогідність переховування обвинуваченого від суду, можливість впливати на потерпілу та свідків в даному кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому задовольняє клопотання прокурора, продовжує ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та зазначає, що тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення викликає саме ту реакцію суспільства і наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення ОСОБА_5 , як виключну міру запобіжного заходу.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 407 Кримінального кодексу України.
Відповідна законодавча конструкція передбачає, що остаточне рішення щодо визначення або невизначення розміру застави в кожному конкретному кримінальному провадженні приймається слідчим суддею (судом) з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 і 178 КПК України, тобто на підставі індивідуальної оцінки обставин справи та особи підозрюваного, а не автоматично, з одного лише факту кваліфікації діяння за відповідною статтею Кримінального кодексу України.
Оцінивши обставини цього кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, суд вважає за можливе визначити розмір застави, оскільки визначення застави як альтернативи суворому заходу забезпечення кримінального провадження додатково гарантує дотримання конституційного права обвинуваченого на свободу та особисту недоторканність, передбаченого ст.29 Конституції України.
Стосовно прийняття позовної заяви та визнання потерпілої цивільним позивачем, а обвинуваченого цивільним відповідачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.
Згідно ст. 62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична особа, яка в силу Закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) обвинуваченого та до якої пред`явлено цивільний позов в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про необхідність прийняти позовну заяву до розгляду разом з кримінальним провадженням, та визнати ОСОБА_6 - цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_5 цивільним відповідачем.
Керуючись ст.ст. 314-316,334,371,372 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.5 ст.185 КК України,до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лозівського міськрайонного суду Харківської області на 28.09.2026 о 14 год. 40 хв.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Прийняти цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Визнати ОСОБА_6 - цивільним позивачем.
Визнати обвинуваченого ОСОБА_8 - цивільним відповідачем.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Комсомольськ Полтавської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», на строк до 60 днів, а саме до 22 листопада 2026 року.
Визначити розмір застави в розмірі ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок, які необхідно внести до сплину терміну тримання під вартою на відповідний рахунок, а саме на UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м. Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:
- прибувати до прокурора, чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Суддя ОСОБА_9
Судове рішення № 140050760, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 24.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 629/8447/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: