Рішення № 140050061, 23.09.2026, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1123/26 Провадження № 2/395/672/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Забуранного Р.А.

при секретарі Романенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Фермерське господарство «ВЛАСЕНКИ» про припинення права спільної часткової власності, виділення частки земельної ділянки в натурі шляхом її поділу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Фермерське господарство «ВЛАСЕНКИ» про припинення права спільної часткової власності, виділення частки земельної ділянки в натурі шляхом її поділу, в якому вона просила провести поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6673 га., розташованої в Кіровоградській області Новоукраїнський район Оситнянська сільська рада в натурі, наступним шляхом: - Виділити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , належні їй 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6673 га., розташованої в Кіровоградській області Новоукраїнський район Оситнянська сільська рада, відповідно до схеми поділу земельна ділянка 1; - Виділити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , належну їй 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6673 га., розташованої в Кіровоградській області Новоукраїнський район Оситнянська сільська рада, відповідно до схеми поділу земельна ділянка 2; право спільної часткової власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6673 га., розташованої в Кіровоградській області Новоукраїнський район Оситнянська сільська рада, - припинити.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначила, що ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно договору дарування від 01.04.2026 року № 270, належить 1/3 частина земельної ділянки з кадастровим 3523885600:02:000:0191 та на підставі договору дарування від 22.04.2026 року № 190, 1/3 частина земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6673 га.

Отже позивачці фактично належить 2/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191.

Інша 1/3 частина земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину №587 від 05.09.2017 року належить ОСОБА_2 .

Земельна ділянка з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 перебуває в оренді ФГ «Власенки» на підставі договору оренди укладеного 13.01.2013 року між ФГ «Власенки» та ОСОБА_3 , правонаступником якого є позивач та відповідач.

З метою реалізації своїх прав щодо поділу земельної ділянки в натурі, позивач звернулась з відповідною заявою до відповідача та третьої особи, долучивши схему поділу земельної ділянки, на, що ФГ «Власенки» надали згоду на поділ земельної ділянки, а відповідач не надав такої згоди, направлена позивачем заява з додатками відповідачем не була отримана. При цьому відповідачу було повідомлено про направлення такого листа.

З огляду на викладене у позивача відсутні позасудові шляхи вирішення даної проблеми, саме тому вона вимушена звернутись до суду з відповідним позовом.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, проте до суду від представника позивача надійшла заявапро розгляд справи без участі, у якій він просив: розгляд даної справи провести без його участі, позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі, заяв клопотань до суду не мають, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечують, позивачем не заявляється вимога про стягнення судових витрат, тому просив їх вважати понесеними позивачем.

Згідно до ст. 128 ч.7 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи; відповідач письмових клопотань про відкладення розгляду справи і заперечень (відзиву) не надіслав.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, через оголошення, які розміщені на офіційному веб-сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2026 року, від 02.07.2026 року, від 30.07.2026 року, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслала.

Представник третьої особив судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 18.06.2026 року, від 07.07.2026 року, від 04.08.2026 року, та через оголошення, які розміщені на офіційному веб-сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2026 року, від 02.07.2026 року, від 30.07.2026 року, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Отже, за вищевказаних обставин у відповідності до ст. 130 ЦПК України відповідач про час та місце розгляду у справі повідомлена належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України: суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін та зі згоди представника позивача, ухвалити рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно договору дарування від 01.04.2026 року № 270, належить 1/3 частина земельної ділянки з кадастровим 3523885600:02:000:0191 та на підставі договору дарування від 22.04.2026 року № 190, 1/3 частина земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6673 га. (а.с.7-11).

Отже ОСОБА_1 фактично належить 2/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191.

Інша 1/3 частина земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину №587 від 05.09.2017 року належить ОСОБА_2 .

Земельна ділянка з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 перебуває в оренді ФГ «Власенки» на підставі договору оренди укладеного 13.01.2013 року між ФГ «Власенки» та ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 473967333 від 03.04.2026 року. (а.с.13,14).

З метою реалізації своїх прав щодо поділу земельної ділянки в натурі, ОСОБА_1 позивач з відповідною заявою до ОСОБА_2 та ФГ «Власенки», долучивши схему поділу земельної ділянки, на, що ФГ «Власенки» надали згоду на поділ земельної ділянки, а ОСОБА_2 не надала такої згоди, направлена ОСОБА_1 заява з додатками ОСОБА_2 не була отримана. При цьому ОСОБА_2 було повідомлено про направлення такого листа. (а.с.15,16).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 470805473 від 01.04.2026 року позивач ОСОБА_1 є власником 1/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191. (а.с.9).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 473871648 від 22.04.2026 року позивач ОСОБА_1 є власником 1/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191. (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 387 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає при прийнятті спадщини на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як встановлено ч.ч 1, 2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Здійснення права власності регулюється ст. 319 ЦК України згідно якої власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

У відповідності до ч. 1, 2, 4 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Як встановлено ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13 кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Згідно з ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Як встановлено ч. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Верховний Суд у постанові від 19 травня 2021 року по справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) дійшов висновку, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

У відповідності до ч. 1-4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Суд приходить до висновку, що доводи позивача, наведені у позовній заяві підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про припинення її спільної часткової власності на спірну земельну ділянку, оскільки згідно з ч. 3 ст. 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Тож, право спільної часткової власності на це майно припиняється, оскільки її майно виділене в натурі в окрему частку земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Фермерське господарство «ВЛАСЕНКИ» про припинення права спільної часткової власності, виділення частки земельної ділянки в натурі шляхом її поділу задовольнити.

Провести поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6673 га., розташованої в Кіровоградській області Новоукраїнський район Оситнянська сільська рада в натурі, наступним шляхом:

- виділити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , належні їй 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6673 га., розташованої в Кіровоградській області Новоукраїнський район Оситнянська сільська рада, відповідно до схеми поділу земельна ділянка 1.

- виділити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , належну їй 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6673 га., розташованої в Кіровоградській області Новоукраїнський район Оситнянська сільська рада, відповідно до схеми поділу земельна ділянка 2.

Право спільної часткової власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523885600:02:000:0191 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6673 га., розташованої в Кіровоградській області Новоукраїнський район Оситнянська сільська рада, - припинити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом вказаного строку не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 24 вересня 2026 року.