Ухвала суду № 140049884, 23.09.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1529/26

Номер провадження 2/350/1169/2026

УХВАЛА

про залишення без руху

23 вересня 2026 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Максимів І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Спаської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У своїй позовній заяві позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на приміщення столярного цеху площею 510,1 кв.м., та пилорами площею 215,7 кв.м., загальною вартістю 400 000 гривень, які знаходяться в АДРЕСА_1 .

Вивчивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, приходжу до таких висновків.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 цього ж Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Виходячи зі змісту ст. 176 ЦПК України ціна позову у цій справі повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного нерухомого майна: столярного цеху та пилорами, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними встатті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав,та професійнуоціночну діяльність в Україні» суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб`єкти господарювання зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цьогоЗакону.

Відповідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт прооцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Отже, саме звіт про оцінку майна є документом, що підтверджує вартість майна.

Постановою КМ України від 10 вересня 2003 року N 1440 затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі Засади).

Відповідно до пункту 51 Засад незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Зі змісту пункту 56 Засад убачається, що Звіт про оцінку майна повинен містити, серед іншого, висновок про вартість майна.

Пункт 60 Засад закріплює вимоги до висновку про вартість майна.

Таким чином, суддя зазначає, що висновок про вартість майна є одним зі складових елементів звіту про оцінку майна як цілісного документа, підготовлено у передбаченому вище законодавством порядку.

Суддя зазначає, що всупереч вимогам п. 3 ч. 3 статті 175 ЦПК України позовна заява не містить ціни позову, тобто дійсної ринкової вартості всього нерухомого майна, право власності на яке просить визнати позивачка, та не містить обґрунтованого розрахунку такої вартості майна.

Так, позивачка в позовній заяві зазначає, що загальна вартість нерухомого майна, а саме столярного цеху площею 510,1 кв.м. та пилорами площею 215,7 кв.м., на яке вона просить визнати право власності становить 400 000 грн. Також, долучила акт прийому-передачі основних засобів господарства, згідно якого ПОА «Спас» на основі наказу № 1 від 05.05.2026 року в особі голови ПОА «Спас» Тринів М.В. передає приміщення пилорами та столярного цеху в сумі 400 000 грн., а жителька с. Спас ОСОБА_1 приймає приміщення пилорами і столярного цеху згідно акту прийому-передачі від 05.05.2026 року в сумі 400 000 грн. та копію договору купівлю-продажу укладеного між власником приміщення голови ПОА «Спас» ОСОБА_2 (надалі продавець) та ОСОБА_1 (надалі покупець), згідно якого остання придбала приміщення пилорами площею 215,7 кв.м., столярного цеху площею 510,1 кв.м. ПОА «Спас» номінальною вартістю 400 000 грн.

На переконання судді, визначена у наданих позивачкою акті прийому-передачі основних засобів господарства та договорі купівлі-продажу вартість столярного цеху та пилорами, очевидно, не відповідає дійсній ринковій вартості цього майна і є значно заниженою.

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В додатках до позовної заяви зазначено про долучення доказів сплати судового збору. При цьому судовий збір за подання до суду цієї позовної заяви взагалі не сплачено, квитанцію не додано до матеріалів позовної заяви.

З огляду на наведене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не містить розрахунку на підставі належних доказів дійсної ринкової вартості спірного майна та ціни позову.

Отже, позивачці до матеріалів позовної заяви слід додати документи на підтвердження дійсної вартості спірного нерухомого майна, а саме приміщення столярного цеху та пилорами для визначення реальної ціни позову, сплатити судовий збір та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Судовий збір слід сплатити за наступними реквізитами: UA788999980313191206000009658; отримувач коштів: ГУК в Ів.-Фр.об./ТГ Рожнятів «Судовий збір»/22030101, код отримувача: ЄДРПОУ 37951998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини унеможливлюють вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачеві строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Спаської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права власності залишити без руху, про що повідомити позивачку та надати їй строк встановлений ст. 185 ЦПК України - п`ять днів з дня отримання нею ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі.

Роз`яснити позивачці, що у випадку невиконання вимог даної ухвали в передбачений законом строк, заява буде вважатися неподаною та повернута їй.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Максимів І.В.