Рішення № 140049038, 17.09.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/5750/25

Провадження № 2/209/554/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

у складі: головуючої судді Корнєєвої І.В.

при секретарі Пиндик Т.С.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Кам`янської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та участі у їх вихованні та спілкуванні ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду міста Кам`янського із позовом до відповідача про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та участі у їх вихованні та спілкуванні, посилаючись на те, що з 06.10.2018 по 02.05.2024 року він та відповідач перебувалм у зареєстрованому шлюбі.

У шлюбі у них народилася діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.05.2024 року позов ОСОБА_4 до позивача задоволено та шлюб між ними розірвано.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 19.09.2024

з позивача на користь відповідача стягнуті аліменти на утримання дітей, які позивач вправно сплачує.

З зазначеного часу по цей час відповідач проживає з їх дітьми окремо від позивача, з позивачем не спілкується та не надає позивачу можливості спілкуватися з дітьми , брати участь у їх вихованні та утриманні , на його телефонні дзвінки не відповідає. Відповідач не повідомляє позивача де фактично знаходяться діти , в Україні або за кордоном,їх фактичне місце проживання. Як відомо позивачу , раніше вони певний час тимчасово перебували у Нідерландах. Між тим , про їх фактичне місце проживання (перебування) позивач позивачу не повідомила , на його телефонні дзвінки та смс-повідомлення не відповідає.

02 червня 2025 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою , у якій запропонував відповідачу з метою забезпечення найкращого дотримання прав та інтересів їх дітей узгодити порядок спілкування позивача з дітьми та їх виконання, яку направив відповідачу на адресу її зареєстрованого місця проживання : АДРЕСА_1 , та на адресу електронної пошти відповідача та через месенджери Viber, WhatsApp, з проханням повідомити позивачу про прийняте відповідачем рішення письмово на адресу: АДРЕСА_2 , на адресу електронної пошти та за телефоном.

Заяву позивача відповідач проігнорувала, залишала без відповіді та задоволення .

Таким чином відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з його дітьми та у їх вихованні.

Позивач просить зобов`язати ОСОБА_4 не перешкоджати позивачу брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з його дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов`язати ОСОБА_4 повідомити позивачу фактичне місце проживання (перебування) його дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повідомляти позивачу про кожну зміну їх фактичного місце проживання (перебування) не пізніше одного календарного дня з дня зміни їх фактичного місця проживання (перебування), визначити наступні способи позивача участі у вихованні та спілкуванні з його дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :1) щоденне спілкування з дітьми по відеозв`язку через месенджери Viber, WhatsApp чи інший зручний месенджер від 15 до 30 хвилин на день у період часу з 17.00 години до 19.00 години за європейським часом (у зручний для дітей час , у вільний від перебування їх у школі або у дитячому садку час). 2) особисті зустрічі позивача з дітьми під час візітів позивача до іншої квартири , у тому числі Нідерландів, під час перебування дітей у зазначеній країні , в період часу, коли вони не знаходяться у школі, дитячому садочку та не зайняті домашніми завданнями.Зобов`язати ОСОБА_4 забезпечити позивачу повноцінне спілкування з його дітьми в атмосфері, яка не перешкоджає розвитку позитивних відносин між батьком та дітьми. 3) перебування його дітей з позивачем протягом не менше ніж 50 % їх вільного часу (в періоди, коли діти не зайняті навчанням чи іншими важливими обов`язками) під час знаходження дітей в Україні та перебування позивача в Україні .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив , що він є громадянином США , працює у сфері комунікацій. Має реєстрацію в Україні , часто буває в Україні , тут проживає його матір. Він визнає юрисдикцію суду в Україні , бо тут він укладав шлюб, народилися його діти, Дніпровський районний суд міста Кам`янського розлучав його та стягував з нього аліменти. Він звернувся до суду для встановлення справедливості , бо з листопада 2023 року він не мав можливості спілкуватися з дітьми, все обірвано ОСОБА_7 . Він любить своїх дітей , свою колишню дружину та не розуміє навіщо це все робить ОСОБА_8 . Він звертався у США до Гаазької конвенції , вони допомагають вирішувати такі спори, звернувся з заявою до ОСОБА_9 через Гаазьку конвенцію в Нідерландах, пропонувалося домовитися. Адвокат казав,що дії ОСОБА_10 суд може кваліфікувати як міжнародне викрадення батьками дітей . Але він це не розвивав, бо це зашкодить дітям, це буде жорство до них, вони малі. Про те, що він розлучений , він дізнався через рік в Україні. У відзиві відповідача не має жодного слова прави, бо у ОСОБА_9 слабка позиція. Єдине , що могло спонукати ОСОБА_11 на ці дії, те, що він багато працював. Коли він привіз родину до США, він працював на трьох роботах по 15-16 годин, був вимотаний . Він вважає, що ОСОБА_11 не витримала ритму життя, він мало з нею спілкувався. Він купив ОСОБА_12 та дітям квитки на літак, відвіз до аєропорту. Він не думав , що вони розлучаються.Після від`їзду родини, він ще 2-3 місяці спілкувався з родиною за телефоном, більше з дітьми. 12 листопада 2023 року ОСОБА_13 написала йому смс про те, що він погана людина, пог7аний батько. Це останнє повідомлення від неї чому вона з ним розлучається. Не спілкування дітей з батьком це надто жорстоко. Він може дітей багато чому навчити. Конфліктів у США у родині не було. ОСОБА_13 через 2 місяці про приїзду до США стала невдоволеною тим, що вона вдома з дітьми. Потім ОСОБА_13 казала відправити її назад. Він питав куди там війна. Вік вже шукав через знайомих квартиру в Ужгороді. ОСОБА_13 казала, що вона їде до Нідерландів,де була дівчина з якою ОСОБА_13 спілкувалася до війни. Коли він та родина були в Італії, ОСОБА_13 спілкувалася з цією дівчиною. Коли цю дівчину звільнили у Польщі та виставили за двері , він через знайомих влаштував у Нідерландах. Через рік ця дівчина ОСОБА_14 запропонувала ОСОБА_12 їхати до Нідерландів, бо там є програма для біженців. Переїзд ОСОБА_9 був узгоджений з ним Він не думав , що вони розлучаються. ОСОБА_12 не подобалося у США, бо там важно. Адаптація відбувається протягом року . У них не вийшло бути разом. Він ОСОБА_12 в Нідерландах допомагав грошима до березня 2025 року в тому числі після того , як вона припинила спілкування з дітьми. Він сплачує на утримання дітей аліменти, заборгованості не має. У США ОСОБА_13 казала,що йому потрібно до психіатра, чи казала це серйозно , чи жартома. Він мав громадянство Росії , бо він навчався у Москві за часів СРСР , був направлений до Китаю на 4 роки на навчання, коли повернувся , то СРСР розпався та йому видали паспорт по реєстрації. ОСОБА_13 приховує місце знаходження дітей , їх телефон невідомий. Він три роки не спілкувався з дітьми, яким тоду було 5 та 2 року , а зараз 8 та 5 років. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача адвокат Григор`єв М.І. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити .

Відповідач ОСОБА_4 до судового засідання не з`явивлася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним часом. З повідомлення представника відповідача адвоката Фесюка Ю.О. не бажає приймати участь у справі , в т.ч. й у режимі відеоконференції.

Представник відповідача адвокат Фесюк Ю.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову , надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивачем не визнається позов через низку особливих обставин. Ще до початку військової агресії російської федерації позивач залишив Україну та поїхав до Америки, громадянином якої він є , а відповідачка з двома малолітніми дітьми залишилася в Україні. На той час в сім`ї вже склалися вкрай напружені відносини, які були обумовлені тим, що позивач проявляв відверте роздратування щодо дружини та дітей , саме існування яких виводило його з рівноваги, наслідком якої були образи та погрози відносно членів родини. Після залишення України , позивач взагалі припинив будь-яке спілкування з дружиною та дітьми, не брав участі в утриманні та вихованні останніх , що пізніше призвело до звернення відповідача до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Після початку бойових дій , відчуваючи свою відповідальність за безпеку дітей , відповідач було змушена звернутися до позивача з метою створення для дітей безпечного середовища існування , наслідком чого було залишення України та проживання в Америці. Натомість безпечність перебування в Америці була доволі відносною , оскільки мати та діти були захищені від наслідків війни, але опинилися беззахисними перед знущанням та погрозами позивача,який грубо поводився з дітьми та дружиною, постійно їх принижував, ніде не працював та не забезпечував родину матеріально, примушував працювати відповідача та застосовував до неї психічне, фізичне та сексуальне насильство. Доньок хапав за шию та зачиняв в темному туалеті, утримував їх там, доки ті починали просити пробачення. Як з`ясувалося , позивач був схильним до шахрайських намірів заволодіння чужим майном та оформлював на ім`я дружини банківські картки. У зв`язку з такими умовами проживання у молодшої доньки ОСОБА_15 почалися суттєві проблеми зі здоров`ям, вона втратила 8 кг , старша донька ОСОБА_16 також стала перебувати в постійній психологічній напрузі, але позивач не давав можливості звернутися до лікарів, заявляючи , що лікування дуже дороге , забрав документи у дружини . що не давало їй можливості припинити спільне з позивачем проживання. Під приводом необхідності лікування дітей в Україні відпоідач вмовила позивача віддати документи ,але розуміючи, що в Україні вона не зможе бути переконана в своїй та дітей безпеці , як з боку позивача, який має можливість відвідувати Україну , так і від можливих наслідків військової агресії, то вона прийняла рішення поїхати до Нідерландів ,де звернулася до Червоного Хреста та до правоохоронних органів цієї держави з проханням про захист від насильства з боку позивача, який і був їй наданий їй та її дітям офіційно наданий. Однією з складових цього захисту є зобов`язання не розголошувати адресу свого місця перебування , про відповідач надала відповідні письмові зобов`язання. С приводу негативного свого та своїх дітей психологічного стану , викликаного знущаннями з боку позивача , відповідач була вимушена звертатися до медичних працівників та психологів, які провадили відповідні дії з метою покращення цього стану , та який в певній мірі вдалося відновити, при цьому навіть на теперішній час доньки взагалі не бажають згадувати свого батька, тому яу таке згадування викликає в них тільки негативні емоції та погіршення психологічного стану. Окрім того , як для відповідача стало відомо вже під час перебування в Америці, її колишній чоловік має громадянство російської федерації, що і пояснює його ставлення до війни, яке загалом зводиться до того, що українці самі винні в цій війні , тому як з росією необхідно дружити, а не провокувати свого сусіда. Факт існування у позивача російського громадянства є додатковим чинником для невизнання позовних вимог, оскільки задоволення судом останніх може привести до того, що позивач, дізнавшись про їх місце знаходження , вивезе дітей до росії, чим позбавить їх мати будь-якої можливості їх побачити. З наведеного випливає , що спілкування дітей з батьком буде їм на шкоду, при цьому діти та їх мати перебувають в Нідерландах, тобто іншій ніж Україна державі , та повинні керуватися та дотримуватися законодавства та приписів саме держави перебування. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Кам`янської міської ради до судового засідання не з`явився , надав заяву про розгляд справи за відсутності представника , ухвалити рішення виходячи з найкращих інтересів дітей, надав висновок про доцільність визначення участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Статтею 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2018 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, який в подальшому розірвано (а.с.11 т.1).

У шлюбі у них народилася діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9,10 т.1).

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 02.05.2024 року позов ОСОБА_4 до позивача задоволено та шлюб між ними розірвано (а.с.12 т.1).

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 19.09.2024 з позивача на користь відповідача стягнуті аліменти на утримання дітей (а.с.13-14 т.1).

У судовому засіданні встановлено , що позивач на корить відповідача на утримання дітей сплачує аліменти , заборгованості по аліментах не має, що не заперечується відповідачем.

Як встановлено у судовому засіданні , що з 2023 року по теперішній час відповідач з дітьми проживають у Нідерландах, а позивач є громадянином США та проживає в США, що не заперечується ані позивачем, ані відповідачем

Під час оцінки доводів суд керується положеннями Конвенції про права дитини (далі - Конвенція), Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», а також іншими правовими актами.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частиною першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до положень статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №189/68/20.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13) йдеться про визначення інтересів дитини, їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Таким чином, при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини, (б) індивідуальність дитини, (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин, (г) піклування, захист і безпека дитини, (ґ) вразливе положення, (д) право дитини на здоров`я, (е) право дитини на освіту.

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й передусім повинні бути визначені інтереси дитини, а вже тільки потім - права її батьків.

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 189/68/20 (провадження № 61-16244св21), від 08 лютого 2023 року у справі № 334/1202/20 (провадження № 61-7951св22), від 15 серпня 2023 року у справі № 759/4170/20 (провадження № 61-3420св23).

В судовому засіданні встановлено , що після вторгнення росії в України позивач разом з відповідачем та дітьми спочатку виїхали до Італії , де проживали деякий час ,а потім переїхали в 2023 році до Америки.

В суді не добуто доказів , що відносини у родині погіршилися ще до початку війни, що позивач не працював та не утримував родину .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_11 знає з 2017 року по дачі в с.Кулеши. ОСОБА_18 запропонував йому стати його кумом, на що він погодився , підтримував з родиною добрі відносини. Після посатку війни біля 1 року ОСОБА_19 проживали в Італії, потім коли ОСОБА_18 переїхав до США, ОСОБА_13 з дівчатками переїхали до нього. Він спілкувався більше з ОСОБА_19 по вайберу. Коли ОСОБА_19 було тяжко , то він давав їм гроші,які потім ОСОБА_18 повернув. ОСОБА_18 казав , що шукав роботу, було тяжко з роботою У США ОСОБА_13 була розгублена, що не все сталося як гадалося, було тяжко матеріально. Іому невідомо, щоби ОСОБА_18 знущався над дружиною та дітьми. До війни відносини у родині були гарні, ОСОБА_18 купив квартиру, у родині ОСОБА_19 були ідеальні відносини. ОСОБА_13 у США скаржилася , що ОСОБА_18 не дуже добре відноситься до старшого сина , щоб той працював , щоби виживати. У ОСОБА_9 були претензії, що ОСОБА_18 не буває вдома. ОСОБА_18 до дівчат відносився дуже добре як то війни, так та у США казав, що це його дівчинки , він зробить для них усе.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що ОСОБА_21 знає 10-115 років , він її сусід по даче. У родині ОСОБА_19 не було сварок та непорозумінь. ОСОБА_13 була охайна, діти охайні. Після початку війни зі слів ОСОБА_21 родина поїхала до Італії, а потім до США. Спілкувалася з ОСОБА_22 за телефоном раз на півроку, з ОСОБА_23 не спілкувалася . ОСОБА_18 не скаржився, казав, що прийшлося починати з нуля та тяжко працювати. Коли спілкувалися, то була різниця у часі, легкий ОСОБА_24 казав, що укладає дітей спати. Коли ОСОБА_13 поїхала, ОСОБА_18 казав, що ОСОБА_25 його надурила , казала,що поїхала тимчасово , а потім перестала спілкуватися. ОСОБА_18 відповідальна людина, купив машину, квартиру. Вона ніколи не бачила , щоб ОСОБА_18 сварив дітей. Родину забезпечував тільки ОСОБА_26 . Зі слів ОСОБА_21 у Америці працював тільки він, а ОСОБА_13 була в депресії, не працювала, не піклувалася дітьми, тоді дітьми піклувався ОСОБА_26 .. Рік назад ОСОБА_18 приїхав в Україну , він не знав , що ОСОБА_13 з ним розірвала шлюб. Вважає, що ОСОБА_18 не спроможний на знущання над ОСОБА_23 та дітьми.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що з сім`єю ОСОБА_19 у нього гарні стосунки , ходили один до одного у гості , спілкувалися. Після того , як ОСОБА_19 одружилися, зустрічалися рідше. Стосунки ОСОБА_21 з дітьми були дуже гарні , меншу дочку він не бачив . ОСОБА_25 після одруження розквітла. У ОСОБА_21 добрі стосунки з пасинком , він водив його на тренування, добре відношення до їх сумісної доньки. ОСОБА_25 не працювала, все тягнув ОСОБА_28 весь час. Зв слів ОСОБА_19 , коли молодша донька була в лікарні з нею була ОСОБА_25 , а він мотався купував ліки В Україні ОСОБА_19 проживали у м.Кам`янське, на 10 мікрорайоні. ОСОБА_18 купив квартиру та зробив у ній гарний ремонт. Потім ОСОБА_19 були в Італії. ОСОБА_28 поїхав до США готувати плацдарм , а потім до нього приїхала ОСОБА_25 . У США родину забезпечував ОСОБА_26 .. Сварок між ними не бачив. ОСОБА_18 до ОСОБА_9 ставився добре, не ображав. Діти до батька ставилися добре, дочка заглядала у очі батьку. ОСОБА_25 не скаржилася на чоловіка. Обставини проживання родини ОСОБА_19 за кордоном особисто йому невідомі.

02 червня 2025 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою , у якій запропонував відповідачу з метою забезпечення найкращого дотримання прав та інтересів їх дітей узгодити порядок спілкування позивача з дітьми та їх виконання, яку направив відповідачу на адресу її зареєстрованого місця проживання : АДРЕСА_1 , та на адресу електронної пошти відповідача та через месенджери Viber, WhatsApp, з проханням повідомити позивачу про прийняте відповідачем рішення письмово на адресу: АДРЕСА_2 , на адресу електронної пошти та за телефоном (а.с.15-21 т.1).

Доказів отримання від відповідача відповіді на заяву позивача відповідачем не надано.

На підтвердження своїх доводів ,зазначених у відзиві на позовну заяву , відповідачем надано:

- відповідь поліції Нідерландів на запит адвоката щодо розгляду питання про надання поліцейських даних (а.с.60-61т.1).

- опис про роботу з ОСОБА_16 та Данелією у психолога-консультанта від 08.01.2025 року за зверненням матері з приводу складностей у поведінці дітей , діти не мають татка на малюнках, не хочуть про нього говорити, потрібна спокійна сімейна атмосфера (а.с.62)

-оцінку психічного стану вчителем логопедом від 17.09.2024 року , відповідно до якої після переїзду родини до Америки вона помітила , що зацікавленість до занять дитини впала, довго сиділи над одним завданням. Амелія не проявляла ініціативи до спілкування, не охоче відповідала на питання , стала замкнута , настрій переважно був сумний, результативність біла знижена. Після переїзду до Нідерландів емоційний стан дитини покращився, почала посміхатися та жартувати (а.с.63 т.1).

- терапевтичний звіт від 28.10.2025 року , звіт підготовлений на прохання клієнтки , прізвище не зазначено, причина звернення: після втечі зі Сполучених Штатів , де клиєнтка проживала з чоловіком та дітьми, вона перебувала у стані страху, тривоги та безсоння, спостерігалися часті панічні атаки, тахікардія та екзема, клієнтка звернулася з метою стабілізації стану , зниження рівня стресу та відновлення відчуття контролю над життям (а.с.64-65 т.1).

Суд зазначає, що надані відповідачем докази не свідчать про застосування ОСОБА_22 знущань як над відповідачем , так й дітьми, відсутнє рішення компетентного органу як держави США, України , так й держави Нідерландів про встановлення даних фактів. Ці докази стосуються тільки скарг самої відповідача та не підтверджені належними доказами.

На спростування доводів відповідача позивачем надані доказ:

-фотокартки , на яких зафіксовані позивач, відповідач, діти, які посміхаються та радіють життю, діти цілують позивача (а.с.77-95 т.1).

-виписки по рахунку ОСОБА_21 в банку , по яким є рух та наявність коштів (а.с.104-106, 107-139 т.1).

-відкритими візами відповідачу та дітям до США (а.с.191-197 т.1)

-договір оренди житла в м. Повей округ Сан-Дієго , штат Каліфорнія від25.01.2023 року, відповідно до якого позивач для родини зняв квартиру та оплачував оренду 3 220 доларів США (а.с.198, 200 т.1).

-виписки з банку, які підтверджують отримання доходу ОСОБА_22 , сплату податків та понесення витрат , в тому числі грошові кошти ОСОБА_12 у листопаді 2003 року , купівлю квитків на літак для ОСОБА_9 та трьох дітей на суму 16 064,24 доларів США(а.с.201-215 т.1 ).

-квітки на літак для ОСОБА_9 та трьох дітей з Лос Анжела до ОСОБА_29 (а.с.220-224т.1).

- докази лабораторних досліджені дочок ОСОБА_16 та ОСОБА_30 в США (а.с.226-231 т.1)

-фотокартка сімейна з позивачем та відповідачем з дітьми з поздоровленнями позивача (а.с. 237 т.1).

Усі вказані докази спростовують доводи відповідача , що позивач не працював, не надавав кошти на лікування дочок та погані стосунки між позивачем та відповідачем.

Надані відповідачем відповідь поліції Амстердама не містить жодної інформації про прийняття рішення , яка стосується предмету даного спору . Крім того , ця відповідь не завірена належним чином , не переведена у передбаченому законом порядку на українську мову (а.с.59 т.2).

Також ,суд не приймає до уваги первинний огляд дітей у лікарні по направленню сімейного лікаря зі скаргами, пов`язаними з психологічною травмою після тяжкої дорожньо транспортної пригоди, де анемнез записаний зі слів матері , та не стосується даного спору (а.с.60-61, 62-63 т.2).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 13.11.2025 № 8вих-2018/6 визначення ОСОБА_3 порядку участі у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є недоцільним (а.с.70-71 т.1)

Крім того, факт звернення позивача до Гаазької конвенції щодо встановлення міжнародного порядку спілкування з дітьми та звернення Гаазької конвенції до центрального органу Нідерланців підтверджено у судовому засіданні листом Міністерства юстиції та безпеки Королівства Нідерланди, у якому ОСОБА_31 запропоновано вирішити в добровільному порядку за допомогою спеціалізованої міжнародної медіації (а.с.184-185).

З матеріалів справи відомо, що доньки сторін у справі проживають разом з матір`ю, між сторонами існують неприязні стосунки після розлучення з боку відповідача , у зв`язку з чим позивач вимушений був звернутися до Гаазької конвенції, а в подальшому, з урахуванням стосунків й обставин, які виникли між батьками дитини, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дітьми, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів. Під час судового розгляду з показів сторін, судом встановлено, що відповідач не дає позивачу можливості бачитись та спілкуватись з дітьми . не повідомляє про їх місце знаходження..

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що позивач погано ставився, вчиняв відносно неї та дітей домашнє насильство не знайшло свого підтвердження та , не впливає на вирішення цього спору.

Верховний Суд у постанові від 15 березня 2023 року у справі № 577/3878/21 (провадження № 61-8759св22) зазначив, що «апеляційний суд погодився з рішенням суду в частині зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди відповідачу у спілкуванні з дитиною. Апеляційний суд зазначив, що наслідки особистого конфлікту між батьками негативно впливають на дитину та не сприяють якнайкращому задоволенню її інтересам, які мають пріоритет над інтересами батьків. Натомість існування між сторонами неприязних стосунків ускладнює погодження ними форм та методів спілкування з дитиною, тож зобов`язання матері не чинити відповідні перешкоди батьку дитини, визначене судовим рішенням, сприятиме розумінню того, що права кожного з батьків є рівними. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з таким висновком судів, адже такий спосіб участі батька у вихованні сина та спілкуванні з ним у повній мірі відповідатиме інтересам дитини, забезпечує справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини».

Вказана спірність, подекуди конфліктність між сторонами у питанні участі позивача у спілкуванні з дитиною та її вихованні, відсутність компромісу, різні позиції з цього питання, тощо - свідчать про перешкоди, що чинить відповідачка позивачу у вихованні та спілкуванні з їхньою спільною донькою. Такі перешкоди полягають у ненаданні можливості спілкування та участі у вихованні дитини.

Зважаючи на наведені вище норми закону та обставини, про які йшлося, такі перешкоди слід усунути та надати позивачу можливість спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні.

Встановлено, що ані органом опіки та піклування, ані відповідачем у справі не надано суду доказів про те, що участь батька у спілкуванні та вихованні дочок негативно впливає чи може вплинути на дітей і що спілкування позивача з дітьми в подальшому може призвести до порушень прав та інтересів останніх.

Згідно з статтею 19 СК України при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо роз`яснення спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дітей.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На думку суду для дітей вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання останніх.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність відносно малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом.

На обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дитини, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дитини.

Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини з колишнім чоловіком (дружиною), зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини.

Наявність між сторонами спорів, не повинно впливати на реалізацію права та на виконання обов`язку щодо батьківського спілкування та виховання дитини. Взаємовідносини між батьками дитини не мають відображатися на дитині, дитина не може бути заручником тих чи інших непорозумінь. Дитина має знати батька та матір, має право любити їх, спілкуватися з ними без обмеження.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини, зокрема, батько зобов`язаний приймати участь у вихованні дитини постійно, а не тільки за домовленістю із матір`ю. Не врахування цього при вирішенні спору і встановлення способу спілкування позивача із дитиною виключно за домовленістю із відповідачем може протиправно обмежити їх участь у вихованні дитини.

При вирішенні вимог позивача в даній справі про визначення способу участі батька у вихованні дітей та спілкування з ними суд враховує: інтереси дітей, їх малолітній вік, стан здоров`я дітей, як психологічний, так і фізичний, їх режим дня, поведінку кожного з батьків, навички кожного з батьків щодо догляду за малолітніми дітьми, прихильність дітей до кожного з батьків, важливість спілкування дітей з батьком.

У зв`язку з існуванням спору між сторонами та тривалого часу відсутності побачень батька й дитини, - між позивачем і дітьми втрачено сталий психологічний зв`язок, так як діти тривалий час проживають з матір`ю та позбавлені нормального й повноцінного спілкування з батьком. Для налагодження довірливих відносин між батьком і дітьми необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прихильності доньок до батька.

Отже, з метою уникнення при налагодженні контакту між дітьми і батьком, з урахування зазначених обставин справи, запобігання психоемоційних негативних впливів на самих дітей, з урахуванням позиції позивача та його самостійної ініціативи щодо цього питання, суд вважає за доцільне для повноцінного спілкування та налагодження батьківських стосунків між батьком та дітьми , залучити спеціаліста з дитячої та сімейної психології. Суд вважає, що для відновлення спілкування з дітьми , налагодження психологічного контакту потрібен певний час та допомога психолога.

Крім того, для встановлення психологічного контакту між батьком та доньками необхідно також вчинення відповідних дій з боку матері.

Суд враховує висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 607/2272/22 (провадження № 61-2215св23) про можливість визначення порядку періодичних тимчасових побачень батька з дитиною без присутності матері, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Однак, не приймаючи рішення з даного питання, суд вважає за доцільне також проведення перших зустрічей батька з доньками та спеціаліста з дитячої та сімейної психології за участі матері.

Враховуючи вищезазначені фактори, незважаючи на відсутність висновку органу опіки та піклування, суд вважає за доцільне визначити такі способи участі батька у вихованні малолітніх дочок у присутності дитячого психолога та матері до часу надання висновку психолога про відновлення взаємодії та контакту між батьком та доньками:

1)спілкування ОСОБА_3 з дітьми по відеозв`язку через месенджери

Viber, WhatsApp чи інший зручний месенджер;

Зобов`язати матір ОСОБА_4 організувати один телефонний або відеодзвінок двічі на тиждень, щовівторка та щочетверга, в проміжку часу з 17.00 години до 19.00 години (у зручний для дітей час, у вільний від перебування їх у школі або у дитячому садочку ), тривалістю не менше 20 хвилин, за місцевим для дітей часом. Дзвонити повинен ОСОБА_3 , а доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спілкуються з батьком у визначений проміжок часу. У випадку відсутності бажання дітей або їх неможливості через вік спілкуватись з батьком, ОСОБА_4 забезпечує пряму відео трансляцію з приміщення, де знаходяться діти- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діти повинні бути у полі зору камери. Матір ОСОБА_4 створює для спілкування технічну можливість - надає дітям засіб для спілкування та завчасно повідомляє батькові контактний номер засобу зв`язку.

2) особистої зустрічі ОСОБА_3 під час його візитів до іншої країни, у тому числі Нідерландів, під час перебування дітей у зазначеній країні відповідно до законів іноземної країни чи міжнародних договорів, першої ,третьої суботи та другої , четвертої неділі кожного місяця з 13 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. в період часу , коли вони не знаходяться у школі, дитячому садочку та не зайняті домашніми завданнями, у присутності матері дитини та дитячого психолога до часу надання висновку дитячого психолога про відновлення взаємодії та контакту між батьком та дітьми, з обов`язковим подальшим поверненням дітей матері за місцем її фактичного проживання. Зобов`язати ОСОБА_4 забезпечити ОСОБА_3 повноцінне спілкування з його дітьми в атмосфері, яка не перешкоджає розвитку позитивних відносин між батьком та дітьми;

3) спілкування ОСОБА_3 з дітьми першої і третьої суботи та другої і четвертої неділі кожного місяця з 13 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. шляхом передачі дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з врахуванням стану їх здоров`я, батькові ОСОБА_3 за місцем фактичного проживання матері ОСОБА_4 , або в іншому місці, заздалегідь спільно погодженому між батьками дітей під час знаходження дітей в Україні та перебування ОСОБА_3 в Україні у присутності матері дитини та дитячого психолога до часу надання висновку дитячого психолога про відновлення взаємодії та контакту між батьком та дітьми, з обов`язковим подальшим поверненням дітей матері за місцем її фактичного проживання.

Зобов`язати ОСОБА_4 забезпечити ОСОБА_3 повноцінне спілкування з його дітьми в атмосфері, яка не перешкоджає розвитку позитивних відносин між батьком та дітьми.

Враховуючи вік дітей та стан їх здоров`я суд також не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо тривалого перебування протягом не менше 50 % їх вільного часу з позивачем .

Також суд вважає зазначити щодо місця передачі дитини, дійсно необхідно вказати - за місцем фактичного проживання матері ОСОБА_4 , або в іншому місці, заздалегідь спільно погодженому між батьками дитини».

Враховуючи, що діти разом з матір`ю перебувають за кордоном з метою забезпечення безпеки дітей під час воєнного стану в Україні, суд приходить до висновку про необхідність відстрочення виконання рішення суду в частині особистих побачень батька на час перебування дитини за кордоном в період воєнного стану в Україні.

Також суд вважає за необхідне зазначити таке.

У людини бувають випадки, коли заплановані наперед події не відбуваються через певні обставини в її житті. Зокрема судом встановлений графік особистих зустрічей та телефонних відео дзвінків батька з дітьми. Але в день зустрічі або в день розмови з батьком по відео дзвінку, діти можуть захворіти і відповідно не зможуть вийти на вулицю, щоб погуляти з батьком, або поговорити з ним по відео, діти можуть поїхати з мамою на відпочинок за межі міста, де вони постійно проживають, або ж на змагання у певному виді спорту, яким діти можуть почати займатись через декілька років, або ж на якийсь фестиваль, якщо діти будуть займатись наприклад танцями чи співом. А позивач, не знаючи про це, буде приходити до місця проживання дітей і матері та не отримувати можливість побачення з дітьми, марно втрачати свій час.

Тому суд вважає, що необхідно зобов`язати матір ОСОБА_4 не пізніше як за один день до зустрічі батька з дітьми - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до встановленого графіку, повідомляти батька ОСОБА_3 засобами телефонного зв`язку повну інформацію щодо причин неможливості побачення..

Але певні обставини можуть змінитись також і у житті батька дітей - він може виїхати у відрядження, захворіти, або перебувати на такій території, де немає можливості провести телефонну відео розмову з дітьми. А мати дітей ( а на початковій стадії ще й з дитячим психологом ) в цей час буде змушена чекати, коли батько прийде чи передзвонить, та марно втрачати свій час.

А тому, незважаючи на те, що ОСОБА_3 є позивачем у справі, на нього теж необхідно покласти певні обов`язки, зокрема його треба зобов`язати не пізніше як за один день до зустрічі з дітьми - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до встановленого графіку, повідомляти матір ОСОБА_4 засобами телефонного зв`язку інформацію щодо неможливості побачення.

У справах щодо здійснення батьківських прав та обов`язків суд, враховуючи гостро емоційні і постійно мінливі стосунки між батьками і їх дітьми, зростання дітей , остаточність судового рішення можна вважати нестійкою. Правосуддя не в змозі встановлювати, запроваджувати або припиняти сталі чутливі людські стосунки та приписувати чи забороняти почуття прихильності й комфорту, а лише формує у процесуальний спосіб найсприятливіші за конкретних обставин справи умови для цього.

Визначений судом спосіб участі батька у спілкуванні з дітьми та їх вихованні не є перешкодою для підтримки зв`язків між батьком і дітьми у інших формах за погодженням батьків або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням вікових змін дітей, їх розвитку та потреб, порушення інтересів дітей, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дітей, що буде відповідати інтересам дітей.

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що необхідно зобов`язати відповідача не чинити позивачу перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановити конкретні способи участі батька у виховання дітей, що не виходять за межі позовних вимог , а тільки конкретизують способи участі батька у спілкуванні та вихованні дітей час , конкретні дні , тривалість спілкування , конкретні обов`язки батьків, що також є в інтересах дітей, , задовольнивши частково позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Україною 27.02.1991, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст. 7, 141, 142,153, 157-159 СК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 89, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Кам`янської міської ради , про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та участі у їх вихованні та спілкуванні, задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкоди у спілкуванні з дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати ОСОБА_4 повідомити ОСОБА_3 фактичне місце проживання (перебування) дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повідомляти ОСОБА_3 кожну зміну їх фактичного місця проживання (перебування) не пізніше одного календарного дня з дні зміни їх фактичного місця проживання (перебування).

Визначити такі способи участі ОСОБА_3 у вихованні дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

1)спілкування ОСОБА_3 з дітьми по відеозв`язку через месенджери

Viber, WhatsApp чи інший зручний месенджер;

Зобов`язати матір ОСОБА_4 організувати один телефонний або відеодзвінок двічі на тиждень, щовівторка та щочетверга, в проміжку часу з 17.00 години до 19.00 години (у зручний для дітей час, у вільний від перебування їх у школі або у дитячому садочку ), тривалістю не менше 20 хвилин, за місцевим для дітей часом. Дзвонити повинен ОСОБА_3 , а доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спілкуються з батьком у визначений проміжок часу. У випадку відсутності бажання дітей або їх неможливості через вік спілкуватись з батьком, ОСОБА_4 забезпечує пряму відео трансляцію з приміщення, де знаходяться діти- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діти повинні бути у полі зору камери. Матір ОСОБА_4 створює для спілкування технічну можливість - надає дітям засіб для спілкування та завчасно повідомляє батькові контактний номер засобу зв`язку.

2) особистої зустрічі ОСОБА_3 під час його візитів до іншої країни, у тому числі Нідерландів, під час перебування дітей у зазначеній країні відповідно до законів іноземної країни чи міжнародних договорів, першої ,третьої суботи та другої , четвертої неділі кожного місяця з 13 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. в період часу , коли вони не знаходяться у школі, дитячому садочку та не зайняті домашніми завданнями, у присутності матері дитини та дитячого психолога до часу надання висновку дитячого психолога про відновлення взаємодії та контакту між батьком та дітьми, з обов`язковим подальшим поверненням дітей матері за місцем її фактичного проживання. Зобов`язати ОСОБА_4 забезпечити ОСОБА_3 повноцінне спілкування з його дітьми в атмосфері, яка не перешкоджає розвитку позитивних відносин між батьком та дітьми;

3) спілкування ОСОБА_3 з дітьми першої і третьої суботи та другої і четвертої неділі кожного місяця з 13 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. шляхом передачі дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з врахуванням стану їх здоров`я, батькові ОСОБА_3 за місцем фактичного проживання матері ОСОБА_4 , або в іншому місці, заздалегідь спільно погодженому між батьками дітей під час знаходження дітей в Україні та перебування ОСОБА_3 в Україні у присутності матері дитини та дитячого психолога до часу надання висновку дитячого психолога про відновлення взаємодії та контакту між батьком та дітьми, з обов`язковим подальшим поверненням дітей матері за місцем її фактичного проживання.

Зобов`язати ОСОБА_4 забезпечити ОСОБА_3 повноцінне спілкування з його дітьми в атмосфері, яка не перешкоджає розвитку позитивних відносин між батьком та дітьми.

Зобов`язати матір ОСОБА_4 не пізніше як за один день до зустрічі батька з дітьми - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до встановленого графіку, повідомляти батька ОСОБА_3 засобами телефонного зв`язку повну інформацію щодо причин неможливості побачення.

Зобов`язати батька ОСОБА_3 не пізніше як за один день до зустрічі з дітьми - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до встановленого графіку, повідомляти матір ОСОБА_4 засобами телефонного зв`язку інформацію щодо неможливості побачення.

Порядок виконання визначеного у абзаці четвертому резолютивної частини цього рішення способу участі батька у спілкуванні та вихованні дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочити на час їх перебування за кордоном у період воєнного стану в Україні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлений 23 вересня 2026 року.

Суддя І.В. Корнєєва