Рішення № 140048402, 16.09.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/488/26

Провадження № 2/675/678/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Пашкевича Р. В., за участю секретаря судового засідання Гедзенюк В. В., позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представника - адвоката Бородіна А. В., представника Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області Кулик Ю. В., представника Плужненського професійного аграрного ліцею Краснолуцького О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ізяславська міська рада Шепетівського району Хмельницької області, Плужненський професійний аграрний ліцей, про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

30 березня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (надалі - МОН), у якому просили: визнати неправомірною відмову МОН щодо передачі житлового будинку АДРЕСА_1 з державної у комунальну власність; зобов`язати Міністерство освіти і науки України виключити цей будинок з єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1874991168221 та здійснити передачу будинку у комунальну власність Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Позов обґрунтовано тим, що позивачки та члени їхніх сімей на законних підставах проживають у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 спірного двоквартирного будинку. Будівлю колишньої комендатури реконструйовано під житловий будинок за кошти майбутніх мешканців. Будинок не використовується в освітньому процесі, а витрати з державного бюджету на його реконструкцію та утримання не здійснювалися. Інвентаризаційна комісія ліцею вказала на необхідність виключення будинку зі складу єдиного майнового комплексу, трудовий колектив ліцею не заперечував проти його передачі міській раді. Перебування будинку у державній власності перешкоджає приватизації квартир, тому позивачки вважають відмову МОН у передачі будинку неправомірною.

Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04 травня 2026 року та встановлено строки для подання заяв по суті справи.

У відзиві на позовну заяву та доповненні до нього МОН просило відмовити у позові. Вказувало, що будинок є державною власністю, входить до складу єдиного майнового комплексу та закріплений за ліцеєм на праві оперативного управління. Витрати мешканців на реконструкцію не змінили форми власності. На думку відповідача, квартири є службовими, майно закладу освіти має спеціальний правовий режим, а вирішення питання про передачу державного майна належить до повноважень органу управління. МОН також заперечувало свою належність як відповідача у спорі про приватизацію житла.

У додаткових письмових поясненнях представник позивачок підтримав позов та зазначив, що реконструкцію і зміну статусу будівлі погодило МОН, будинок не використовується для навчально-виробничого процесу, а технічне виключення будинку зі складу єдиного майнового комплексу можливе відповідно до пункту 54-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник адвокат Бородін А. В. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять задовольнити їх з підстав зазначених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неприбуття суд не повідомив.

Представник третьої особи - Ізяславської міської ради Кулик Ю. В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення даного позову.

Представник третьої особи - Плужненського професійного аграрного ліцею Краснолуцький О. В. в судовому засіданні на вирішення даного спору покладається на розсуд суду, одночасно підтримує позицію відповідача Міністерства освіти і науки України.

Заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив такі обставини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 липня 2019 року № 174288242 єдиний майновий комплекс, реєстраційний номер 1874991168221, перебуває у державній власності в особі Міністерства освіти і науки України. До складових частин цього об`єкта внесено садибний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 349,7 кв. м, житловою площею 155,1 кв. м.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 25 січня 2019 року № 71 за Плужненським професійним аграрним ліцеєм на праві оперативного управління закріплено нерухоме державне майно. У додатку до наказу за інвентарним номером 10310205 зазначено житловий будинок (двоквартирний, комендатура) загальною площею 349,7 кв. м на АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 21 грудня 2005 року № 239 Плужненському професійному аграрному ліцею дозволено реконструкцію приміщення комендатури АДРЕСА_3 .

Протоколи загальних зборів трудового колективу ліцею від 24 червня 2006 року та 12 березня 2007 року містять рішення про надання сім`ям ОСОБА_1 і ОСОБА_2 службового житла у приміщенні комендатури.

Ордером № 104 ОСОБА_1 та членам її сім`ї надано право зайняти чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_4 ОСОБА_2 та членам її сім`ї надано право зайняти чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2 житловою площею 50,6 кв. м у цьому будинку. В ордерах квартири не визначені як службові.

У листі Управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації від 09 серпня 2011 року № 2003 зазначено, що приміщення комендатури на АДРЕСА_1 не використовується для організації навчально-виробничого процесу та може бути реконструйоване під житло за кошти майбутніх мешканців.

Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01 грудня 2011 року №1/11-11224 містить повідомлення про те, що комісія з майнових питань протоколом від 22 листопада 2011 року № 5 надала дозвіл на реконструкцію відповідних будівель ліцею та зміну їх статусу на житлові будинки.

Робочий проєкт 2012 року стосується реконструкції комендатури під житловий будинок на АДРЕСА_1 . Замовником у ньому зазначено ліцей, платником ОСОБА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 20 червня 2013 року № 63 двоквартирному житловому будинку загальною площею 349,7 кв. м, житловою площею 155,1 кв. м присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .

Згідно з технічними паспортами від 08 липня 2013 року квартира АДРЕСА_5 загальну площу 147,8 кв. м, житлову площу 50,6 кв. м.

У протоколі інвентаризаційної комісії ліцею від 11 листопада 2019 року № 1 будинок визначено як житловий, реконструйований за кошти майбутніх власників, та такий, що готується до приватизації. Комісія вказала на необхідність виключення будинку зі складу єдиного майнового комплексу в Державному реєстрі речових прав без вилучення із загальноукраїнської бази державного майна. Про цей висновок ліцей повідомив МОН листом від 27 лютого 2020 року № 47.

Листом від 04 жовтня 2024 року № 1/18246-24 МОН повідомило про відсутність правових підстав для погодження приватизації квартир. У листі від 19 вересня 2025 року №1/19556-25 МОН зазначило, що будинок перебуває на балансі ліцею, закріплений за ним наказом від 25 січня 2019 року № 71 та входить до сфери управління Міністерства, а наведених у зверненні підстав недостатньо для позитивного вирішення питання.

Протокол загальних зборів трудового колективу ліцею від 05 грудня 2025 року № 1 містить рішення не заперечувати проти виключення будинку з єдиного майнового комплексу та його передачі Ізяславській міській раді для подальшої приватизації квартир.

У листі Ізяславської міської ради від 19 січня 2026 року № 17/03-14 зазначено, що в міській раді відсутня інформація про фінансування реконструкції та утримання будинку коштом державного бюджету.

Листом від 04 лютого 2026 року № 1/2120-26 МОН повідомило про правовий режим майна закладів освіти та порядок передачі державного майна у комунальну власність. У листі також зазначено, що МОН не має інформації про загальнодержавне значення будинку та його фінансування з державного бюджету.

У листі ліцею від 02 березня 2026 року № 47 вказано, що будинок не використовується в освітньому процесі, кошти державного бюджету на його реконструкцію й утримання у 20052026 роках не виділялися, а роботи виконані коштом мешканців.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої третьої статті 12, частин першої та третьої статті 13, статей 7681 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом; суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд, який перебуває у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватися у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевого самоврядування або передаватися у власність відповідних компаній, створених на базі таких підприємств, на умовах, передбачених для об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Абзац другий пункту 9 статті 8 цього Закону передбачає обов`язкову передачу державного житлового фонду у комунальну власність у разі банкрутства, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємства, установи чи організації, у повному господарському віданні яких перебуває такий житловий фонд. У цих випадках передача здійснюється безоплатно, крім квартир, що не підлягають приватизації, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що органи приватизації та органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир та жилих приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

За частиною першою статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків та одноквартирні будинки, які використовуються громадянами на умовах найму. Пунктом 2 статті 2 цього Закону до об`єктів, які не підлягають приватизації, віднесено, зокрема, квартири та одноквартирні будинки, віднесені у встановленому порядку до числа службових.

Пунктами 3, 5 і 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року № 37, передбачено, що жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації; службові жилі приміщення обліковуються у виконавчому комітеті; виключення жилого приміщення з числа службових також провадиться рішенням виконавчого комітету за клопотанням відповідного підприємства, установи, організації.

Відносини, пов`язані з безоплатною передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність, регулює Закон України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності».

Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону об`єктами передачі є, зокрема, нерухоме майно та житловий фонд, що перебувають у господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ та організацій.

Стаття 3 Закону передбачає, що ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук України, інших аналогічних організацій, місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

За абзацом п`ятим частини першої статті 4 Закону рішення щодо передачі житлового фонду та інших об`єктів соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні підприємств, установ і організацій, приймають органи, уповноважені управляти державним майном. Частина друга цієї статті встановлює, що передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 4-1 названого Закону визначені особливості передачі з державної у комунальну власність цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій та майна, закріпленого за ними. Така передача здійснюється за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, за згодою відповідної ради. Ініціатива щодо передачі може виходити також від підприємства, установи чи організації, за якими закріплено майно. Пропозиція щодо передачі майна підприємства погоджується з цим підприємством, а щодо житлового фонду, збудованого за кошти підприємства, також з його трудовим колективом.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передача об`єктів здійснюється комісією з питань передачі, до складу якої входять представники органів, уповноважених управляти державним та комунальним майном, а також підприємства, майно якого підлягає передачі. Комісію утворює орган, що приймає майно у комунальну власність.

За статтею 7 цього Закону передача житлового фонду провадиться безоплатно. Передача оформлюється актом приймання-передачі, а право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта, а у випадках, передбачених законом, з дня державної реєстрації такого права. У рішенні про передачу нерухомого майна зазначаються відомості про земельну ділянку, зокрема її кадастровий номер і розмір.

Відповідно до пункту 51 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на пленарних засіданнях міської ради вирішується питання про надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та про прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність.

Підпунктом 89 пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, передбачено, що МОН здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно з частиною першою статті 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти належать, зокрема, нерухоме майно, майнові комплекси, службове житло та інші об`єкти. Частина третя цієї статті не допускає вилучення майна закладів освіти, крім випадків його відчуження відповідно до законів України «Про управління об`єктами державної власності», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших випадків, передбачених законом. Частина четверта статті 80 встановлює, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім визначених законом випадків.

За частиною першою статті 66 Закону України «Про професійну освіту» об`єкти і майно державних та комунальних закладів професійної освіти, закріплені за ними на праві господарського відання або оперативного управління, не підлягають заставі, вилученню, приватизації та безоплатній передачі у власність фізичним або юридичним особам, крім випадків, передбачених законом. Частина сьома цієї статті передбачає можливість вилучення засновником майна державного або комунального закладу професійної освіти за умови подальшого використання такого майна, а також коштів, отриманих від його реалізації, для розвитку системи професійної освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України суд при виборі і застосуванні норми права враховує висновки щодо застосування відповідних норм, викладені у постановах Верховного Суду.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 367/8010/16, здійснення органами місцевого самоврядування приватизації об`єктів, які перебувають в оперативному управлінні державних підприємств, установ та організацій, можливе лише після передачі цих об`єктів у комунальну власність

У постанові від 24 червня 2026 року у справі № 911/1557/24 Верховний Суд розмежував загальну та спеціальну підстави передачі державного житлового фонду, передбачені пунктом 9 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Суд зазначив, що у випадках, перелічених в абзаці другому пункту 9 цієї статті, зокрема в разі зміни форми власності, реорганізації або ліквідації підприємства, передача житлового фонду має обов`язковий характер і здійснюється незалежно від згоди територіальної громади. За відсутності таких спеціальних обставин застосовується загальна процедура, яка передбачає рішення органу управління та згоду відповідної ради.

Так, законодавство розрізняє добровільну передачу державного житлового фонду у комунальну власність та його обов`язкову передачу у визначених законом випадках.

За загальною процедурою передача житлового фонду з державної у комунальну власність здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого управляти державним майном, та згоди відповідної ради. Абзац перший пункту 9 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає можливість передачі державного житлового фонду у комунальну власність за бажанням підприємства, організації чи установи, у господарському віданні або оперативному управлінні яких він перебуває. За відсутності реалізації відповідним суб`єктом права на таку передачу ця норма не застосовується. Рішення МОН про передачу спірного будинку не приймалося. Протокол трудового колективу та висновок інвентаризаційної комісії свідчать про порушення перед МОН питання щодо будинку, але не є рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном.

Обов`язкова передача, передбачена абзацом другим пункту 9 статті 8 цього Закону, пов`язана з настанням прямо перелічених у ньому обставин щодо підприємства, установи чи організації, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд. У справі не встановлено банкрутства, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації Плужненського професійного аграрного ліцею. Спірний будинок закріплений за ліцеєм на праві оперативного управління. Тому обставини, за яких передача житлового фонду має обов`язковий характер, у цій справі відсутні.

Матеріалами справи не підтверджено прийняття Міністерством освіти і науки України рішення про передачу спірного будинку. Не встановлено також настання будь-якої з передбачених законом обставин, за яких державний житловий фонд підлягає обов`язковій передачі.

Протокол інвентаризаційної комісії, рішення трудового колективу, звернення мешканців та листування установ свідчать про житлове використання будинку, відсутність потреби в ньому для навчального процесу і заінтересованість мешканців у подальшій приватизації квартир. Водночас ці документи не є рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, про передачу будинку та не встановлюють настання випадку його обов`язкової передачі.

Крім того, положення Законів України «Про освіту» та «Про професійну освіту» передбачають особливий режим майна закладів освіти: його вилучення допускається у випадках, установлених законом, а приватизація та використання не за освітнім призначенням заборонені.

Отже, позивачки не довели наявності обов`язкових підстав для прийняття рішення про передачу спірного будинку поза волею їх власника і така передача буде відповідати вимогам закону. Саме по собі їхнє бажання приватизувати займані квартири, а також відсутність потреби у використанні будинку в навчальному процесі не створюють для Міністерства освіти і науки України обов`язку передати державне майно у комунальну власність.

Суд не може замінити рішення уповноваженого органу та зобов`язати МОН вчинити дії, що належать до його виключної компетенції та регламентуються спеціальним законодавством про освіту. За таких обставин у задоволенні позову про визнання відмови неправомірною та зобов`язання МОН виключити будинок зі складу єдиного майнового комплексу і передати його у комунальну власність слід відмовити.

Подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 463/1832/18.

Необхідно також вказати, що посилання МОН на службовий характер квартир не може бути підставою для відмови в позові. Протоколи трудового колективу 2006 і 2007 років справді містять формулювання про надання сім`ям позивачок службового житла. Однак за пунктом 3 Положення «Про службові жилі приміщення», затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР № 37, віднесення жилого приміщення до числа службових здійснюється не підприємством чи його трудовим колективом, а рішенням відповідного виконавчого комітету. Такого рішення суду не надано. Ордерами № 104 і № 105 квартири названі житловими без зазначення їх службового характеру, а подальші документи ліцею та органів влади визначають об`єкт як двоквартирний житловий будинок. Тому наявна сукупність доказів не підтверджує, що квартири були включені до числа службових у встановленому порядку. Разом із тим недоведеність службового статусу означає лише те, що саме ця заборона на приватизацію не підтверджена; вона не створює для позивачок права вимагати передачі будинку з державної у комунальну власність поза процедурою, встановленою законом.

Доводи МОН про те, що воно є неналежним відповідачем, суд відхиляє.

Так, у постанові від 21 травня 2025 року у справі № 344/20476/23 Верховний Суд, застосовуючи пункт 9 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та статтю 4-1 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», виходив із того, що орган місцевого самоврядування може здійснювати приватизацію державного житла після передачі цього житла у комунальну власність або за умови належного делегування йому відповідних повноважень. Відсутність рішення про передачу та делегованих повноважень свідчить про передчасність вимог, заявлених до органу місцевого самоврядування.

В даній справі спір стосується правомірності відмови МОН та покладення на нього обов`язку виключити будинок зі складу єдиного майнового комплексу і передати його у комунальну власність. МОН здійснює управління спірним майном та є органом, уповноваженим прийняти рішення про його передачу. Між ним та органом місцевого самоврядування не укладено договору щодо надання послуг з приватизації житлового фонду, відповідні повноваження на приватизацію спірної квартири не передані Ізяславській міській раді. Тому МОН є належним відповідачем. Вимог до міської ради або ліцею у цій справі не заявлено, у зв`язку з чим їх участь як третіх осіб відповідає предмету позову.

Оскільки в позові відмовлено, понесені позивачками судові витрати відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на них.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 263265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ізяславська міська рада Шепетівського району Хмельницької області, Плужненський професійний аграрний ліцей, про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач 1 - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Позивач 2 - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач - Міністерство освіти і науки України, місцезнаходження: просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185;

Третя особа - Ізяславська міська рада Шепетівського району Хмельницької області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 43, м. Ізяслав, Шепетівський район, Хмельницька область, 30300, код ЄДРПОУ 04060720;

Третя особа - Плужненський професійний аграрний ліцей, місцезнаходження: с.Плужне, Шепетівський район, Хмельницька область, 30320, код ЄДРПОУ 02548452.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2026 року.

Суддя Р. В. Пашкевич