Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №751/9246/25
Провадження №2/751/853/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року місто Чернігів
Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
в складі: головуючого - судді Яременко І. В.
з участю секретаря судового засідання Решетник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 21 417,50 грн, судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, а також у порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат та 3% річних на користь позивача.
Заявлені вимоги обґрунтовують тим, що 14.08.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 6961455 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство зобов`язалось надати позичальнику кредит у сумі 5 000 грн строком на 360 днів (до 08.08.2024) зі сплатою процентів 1,99% в день кожні 30 днів та застосовується у межах строку кредиту. Товариство свої зобов`язання виконало та надало відповідачу кредит шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, тоді як відповідач не виконав умови кредитного договору. У подальшому, ТОВ «Авентус Україна» за договором факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (нова назва ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») право грошової вимоги до боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. Враховуючи, що на дату укладення договору факторингу строк дії договору № 6961455 не закінчився, тому в межах строку його дії позивачем здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 23.12.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 19.05.2026 за клопотання представника позивача витребувано докази від АТ «Універсал Банк» та відкладено розгляд справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові просить проводити розгляд справи за відсутності їх представника.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. З клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався, відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Ухвалою суду від 25.08.2026, в порядку ч. 1 ст. 281 ЦПК України, ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
14.08.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 6961455 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн на строк 360 днів, стандартна процентна ставка 1,99% в день та застосовується у межах строку надання кредиту (а.с. 66-70).
Договір, паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 71, 73-74) підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором А4167.
Відповідно до п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до листа вих. № 487 від 27.05.2024 ТОВ «Унверсальні платіжні рішення» повідомило ТОВ «Авентус Україна» про проведення успішних переказів коштів, у тому числі 14.08.2023 на суму 5 000 грн, маска картки № НОМЕР_1 (а.с. 11-12).
Згідно інформації АТ «Універсал Банк» від 02.07.2026 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 14.08.2023 було зараховано грошові кошти у сумі 5 000,00 грн.
27.05.2024 між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна» укладений договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за договором № 6961455 про надання споживчого кредиту від 14.08.2023 (а.с. 16-26, 35, 36).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6961455 на загальну суму заборгованості 14 154 грн 00 коп, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 000 грн, заборгованість за відсотками - 9 154 грн 00 коп (а.с. 85-86).
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» 27.05.2024 повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні кредитного договору, відповідного повідомлення із зазначенням реквізитів нового кредитора (а.с. 75).
Згідно з карткою обліку договору (розрахунку заборгованості) за укладеним договором № 6961455 від 14.08.2023, заборгованість відповідача на дату відступлення прав вимоги перед ТОВ «Авентус Україна» складає 14154 грн 00 коп, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5000 грн, заборгованість за відсотками (нараховані з 14.08.2023 по 14.11.2023) - 9154 грн 00 коп (а.с. 77-82).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором № 6961455 від 14.08.2023 за 73 календарні дні з 28.05.2024 по 08.08.2024 нараховано проценти за користування грошовими коштами у розмірі 7 263 грн 50 коп (а.с. 83).
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» на нове - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (а.с. 60).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується із ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», як новий кредитор, правомірно набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 6961455 від 14.08.2023.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем зазначеного вище договору та отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений у договорі строк грошові кошти (тіло кредиту) не повернув, а тому позов у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту обґрунтований та підлягає задоволенню.
Водночас суд не може погодитися із заявленим розміром заборгованості за вищевказаним кредитним договором у частині нарахованих процентів з огляду на наступне.
Відповідно до п.1.4-1.5.1 договору строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів; тип процентної ставки фіксована; стандартна процентна ставка 1,99% в день, що застосовується у межах всього строку кредиту.
24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ, яким статтю восьму Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Разом з цим, частиною 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом слід привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.
Також суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір №6961455 про надання споживчого кредиту укладено 14.08.2023, зі строком дії 360 днів, тобто до 08.08.2024. Отже, строк дії договору продовжується після набрання чинності Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.
Як вбачається з розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» проценти нараховані за період з 14.08.2023 по 14.11.2023 у загальному розмірі 9 154 грн за стандартною процентною ставкою 1,99%, що відповідає умовам кредитного договору та вимогам Закону України «Про споживче кредитування», отже підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Проте, відповідно до вимог наведених вище приписів законодавства відсотки за користування кредитними коштами за період з 28.05.2024 по 08.08.2024 мають нараховуватися за ставкою 1,5 %, що становить 5 475 грн (5000х1,5% х73).
А тому розмір відсотків, що підлягає стягненню з відповідача становить 14 629 грн (9154+5475).
Щодо вимоги про зобов`язання органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, у порядку ст. 265 ЦК України нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідно до ч.10 ст.265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Згідно з ч.11 ст.265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
Вищевказані норми узгоджуються із ч.11 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.
Однак вищевказані дії є правом суду, а не його обов`язком, і мають вирішуватись у конкретній справі з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, про що зазначила Велика Палата Верховного Суду у п.129-130 постанови від 05 червня 2025 року в справі №910/14524/22.
Крім того, згідно з п.132-135 цієї постанови ВП ВС зазначила, що можливість нарахування пені або відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог). Тобто якщо суд в рішенні по суті спору не стягував пеню або ж відсотки, то не може бути зазначено й про нарахування відсотків або пені до моменту виконання цього рішення суду. Нарахування пені або відсотків у порядку ч.10 ст.238 ГПК України, ч.10, 11 ст.265 ЦПК України ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є й підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання грошового зобов`язання. Тобто це ті самі відсотки чи пеня, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується. Зазначені правові норми не визначають якоїсь іншої особливої правової природи відсотків чи пені, які нараховуються до моменту виконання судового рішення. Тож правила наведених норм процесуального права можна застосовувати для продовження на майбутнє нарахування будь яких відсотків (як за правомірне користування чужими грошовими коштами, так і за неправомірне користування ними) або пені, які розраховуються за методикою, що враховує фактор часу, що передбачені законодавством або договором і які суд вирішив стягнути з боржника на користь кредитора за невиконання певного зобов`язання. Відтак передбачені ч.2 ст.625 ЦК України 3% річних охоплюються приписами ч.10 ст.238 ГПК України (ч.10, 11 ст.265 ЦПК України), якщо позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання, а суд задовольнив цю вимогу.
У позовній заяві позивач не ставив вимогу про стягнення з відповідача сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, зокрема й 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання, а лише просив про їх нарахування уповноваженим органом (особою) в порядку примусового виконання судового рішення.
Водночас стягнення заборгованості за передбаченими кредитним договором процентами у межах строку кредитування за своєю правовою природою не є тотожними поняттю 3% річних у порядку ч.2 ст.625 ЦК України.
Крім того, згідно п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 14.08.2023, тобто у період запровадженого в Україні воєнного стану, який діє на теперішній час.
З огляду на викладене, вимога позивача в порядку ч.10, 11 ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання судового рішення, нараховувати на суму боргу інфляційні втрати і 3% річних згідно ст.625 ЦК України задоволенню не підлягає.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №6961455 від 14.08.2023 в сумі 19 629 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 000 грн та нарахованих відсотків в сумі 14 629 грн.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки судового збору в сумі 2 422,40 грн (а.с.87)
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 2 220,11 грн (19629/21417,5х2422,4).
Відповідно до п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Правнича допомога ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» надавалася на підставі договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного з адвокатом Столітнім М.М. (а.с. 32-33).
Відповідно до заявки № 11415 від 22.09.2025 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, акту № 11415 прийому-передачі виконаних робіт та рахунку на оплату № 11415-20/10-2025 від 20.10.2025 загальна вартість наданих послуг складає 10 000 грн (а.с. 62-63, 76, 84-85).
Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду у відсутність сторін, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, частковим задоволенням позову, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 76-81, 95, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 19 629 (дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять дев`ять) грн заборгованості за договором про споживчий кредит №6961455 від 14.08.2023, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 000 грн, нарахованих відсотків в сумі 14 629 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» 2 220 грн 11 коп судового збору та 4 000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28.08.2026
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (юридична адреса: 03150, м. Київ, Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822).
Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Головуючий - суддя І. В. Яременко
Судове рішення № 140047830, Новозаводський районний суд м. Чернігова було прийнято 25.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 751/9246/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: