Ухвала суду № 140047565, 24.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/14147/25

Провадження №1-в/127/351/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 подання провідного інспектора Хмільницького РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 про вирішення питання із виконанням вироку,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло подання провідного інспектора Хмільницького РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 про вирішення питання із виконанням вироку щодо засудженого ОСОБА_5 .

Подання мотивоване тим, що ОСОБА_5 засуджений 03.09.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області за частиною першою статті 309 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, згідно з частиною першою статті 71, частиною третьою статті 72 КК до остаточного покарання у виді 200 год громадських робіт зі сплатою штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

21.10.2025 ухвалою Вінницького апеляційного суду вирок від 03.09.2025 змінений і ОСОБА_5 засуджений за частиною першою статті 309 КК до покарання у виді 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, згідно з частиною четвертою статті 70, частиною третьою статті 72 КК призначене остаточне покарання у виді 200 год громадських робіт зі сплатою штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн; на підставі частини третьої статті 72 КК покарання у виді штрафу допущене до самостійного виконання.

21.11.2025 ОСОБА_5 відбув покарання у виді 200 год громадських робіт та був знятий з обліку в органі пробації. У зв`язку з цим інспектор органу пробації ініціює питання щодо зарахування засудженому до строку призначеного йому покарання за вироком від 03.09.2025 частину покарання, фактично відбуту за попереднім вироком від 20.05.2025.

Представник органу пробації в судове засідання не з`явився.

Прокурор вважає, що клопотання слід задовольнити та зарахувати засудженому частину відбутого покарання до остаточно призначеного покарання, оскільки на час ухвалення відповідного судового рішення апеляційному суду не було відомо про відбуття покарання у виді громадських робіт.

Дослідивши матеріали заяви та кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Пунктом 14 частини першої статті 537 КПК визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати зокрема, інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Зі змісту пункту 1 частини другої статті 539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини другої статті 539 КПК визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_5 засуджений 03.09.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області за частиною першою статті 309 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, згідно з частиною першою статті 71, частиною третьою статті 72 КК до остаточного покарання у виді 200 год громадських робіт зі сплатою штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

21.10.2025 ухвалою Вінницького апеляційного суду вирок від 03.09.2025 змінений і ОСОБА_5 засуджений за частиною першою статті 309 КК до покарання у виді 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, згідно з частиною четвертою статті 70, частиною третьою статті 72 КК призначене остаточне покарання у виді 200 год громадських робіт зі сплатою штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн; на підставі частини третьої статті 72 КК покарання у виді штрафу допущене до самостійного виконання.

21.11.2025 ОСОБА_5 відбув покарання у виді 200 год громадських робіт та був знятий з обліку в органі пробації.

У зв`язку з наведеним інспектор органу пробації ініціює питання щодо зарахування засудженому до строку призначеного йому покарання за вироком від 03.09.2025 частину покарання, фактично відбуту за попереднім вироком від 20.05.2025.

Оцінюючи зазначені доводи, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Відповідно до речення першого частини четвертої статті 70 КК за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Однак реченням другим частини четвертої статті 72 КК визначено, що у цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 72 КК основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Як суд вже зазначив вище, ОСОБА_5 було призначене покарання на підставі частини четвертої статті 70 КК у виді штрафу та громадських робіт, однак покарання у виді штрафу допущене до самостійного виконання. Отже, правові підстави для зарахування засудженому ОСОБА_5 відбутого покарання у виді громадських робіт до призначеного йому остаточного покарання відсутні. Саме тому в задоволенні поданого подання слід відмовити.

Керуючись статтями 371, 380 КПК, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання провідного інспектора Хмільницького РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 про вирішення питання із виконанням вироку щодо засудженого ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: