Рішення № 140047471, 24.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22855/26

Провадження № 2/127/6258/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Антонюка В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2003564553 від 23.04.2013 року у розмірі 32 260,55 грн. Свої вимоги мотивувало тим, що між відповідачкою та АТ «ОТП БАНК» 23.04.2013 року було укладено кредитний договір № 2003564553, який поряд із кредитуванням придбання товару передбачав відкриття карткового рахунку та надання відновлювальної кредитної лінії. На виконання розділу 2 договору банк відкрив картковий рахунок № НОМЕР_1 та встановив кредитний ліміт. Відповідачка користувалася кредитними коштами, проте належним чином зобов`язань щодо їх повернення та сплати процентів не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість.

20.06.2025 року між позивачем та АТ «ОТП БАНК» було укладено договір факторингу № 20/06/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 2003564553 від 23.04.2013 року, укладеним із ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 до договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до відповідачки в сумі 32 260,55 грн, з яких: 28 119,50 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 4 141,05 грн. - заборгованість за процентами.

Позивач зазначив, що з моменту отримання права вимоги ним не здійснювалося додаткових нарахувань, а заборгованість не була погашена ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача. Викладене стало підставою для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором та понесених витрат зі сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.07.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві, сформованому в підсистемі «Електронний суд» 11.07.2026 року, відповідачка просила відмовити у задоволенні заявлених вимог та зазначала, що у 2013 році отримала кредит для придбання планшетного комп`ютера і погасила його у 2013-2014 роках, на підтвердження чого надала копії договору, товарних і страхових документів та квитанцій. Заперечувала обґрунтованість комісій, штрафів та інших нарахувань, посилалася на нульовий кінцевий залишок у банківській виписці. Також заявила про застосування наслідків спливу позовної давності.

У відповіді на відзив від 14.07.2026 року позивач вказав, що укладений договір є змішаним і містить окремі умови кредитування придбання товару та користування картковою кредитною лінією. Посилався на банківську виписку, детальний розрахунок заборгованості, операції за картковим рахунком після 2014 року та передбачене договором право банку змінювати кредитний ліміт. Заперечуючи проти застосування позовної давності, зазначав про продовження користування карткою та спеціальні правила перебігу відповідних строків під час карантину й воєнного стану.

У запереченнях від 14.07.2026 року відповідачка наголошувала на відсутності окремої заяви про відкриття карткового рахунку, документів про отримання й активацію картки та погодження тарифів. Посилалася на строк кредитування до 23.04.2016 року та заперечувала, що зазначені позивачем операції 2021 року підтверджують добровільне визнання боргу.

16.07.2026 року позивач подав клопотання про прийняття додаткового доказу - історії змін кредитного ліміту за рахунком № НОМЕР_1 , отриманої від банку цього ж дня у зв`язку із запереченнями відповідачки. Пояснив, що рахунок відкрито 18.03.2014 року на підставі розділу 2 договору, а окремі додаткові угоди щодо зміни ліміту не укладалися.

У додаткових поясненнях від 16.07.2026 року відповідачка вважала ці обставини підтвердженням непогодження нею збільшення кредитного ліміту та підтримала заяву про застосування позовної давності.

Враховуючи пояснення про обставини одержання додаткового доказу, його подання одразу після отримання та надання відповідачкою заперечень щодо нього, суд приймає історію змін кредитного ліміту відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України та оцінює її в сукупності з іншими матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Так, судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до його умов та вимог ЦК України.

Судом установлено, що 23.04.2013 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено письмовий договір про надання споживчого кредиту № 2003564553. Факт його підписання відповідачка не заперечує, копію цього ж договору подано нею разом із відзивом. Договір є змішаним: розділ 1 регулює кредитування придбання товару, а розділ 2 - відкриття й обслуговування карткового рахунку та користування відновлювальною кредитною лінією.

Відповідно до розділу 1 договору загальний розмір кредиту для придбання товару та сплати страхового платежу становив 5 365,90 грн., строк кредитування - 36 місяців, пільговий період - 12 місяців. Пунктом 1.4.1 договору визначено кінцевий строк повернення цього кредиту до 23.04.2016 року. Вимоги в цій справі стосуються заборгованості за картковою кредитною лінією, тому документи про погашення товарного кредиту підлягають оцінці з урахуванням окремого характеру цих зобов`язань.

За пунктами 2.2.1-2.3 договору банк відкриває держателю картковий рахунок у гривнях, випускає кредитну картку MasterCard Standard, здійснює розрахункове обслуговування платіжних операцій та надає кредит шляхом установлення відновлювальної кредитної лінії. У застереженні до пункту 2.2.1 прямо передбачено, що дані держателя та умови відкриття карткового рахунку, викладені в підписаному договорі, є заявою про відкриття рахунку й отримання кредитної картки.

Пунктом 2.4 договору встановлено початковий кредитний ліміт у сумі 1 000,00 грн. та право банку змінювати його розмір. Підписанням договору позичальниця погодилася з таким порядком зміни ліміту. За пунктом 2.5 строк дії кредитної лінії становить три роки з моменту підписання договору, при цьому банк має право змінити його в односторонньому порядку, з чим позичальниця також погодилася.

За пунктом 2.9 договору на дату його укладення визначено процентні ставки: 2,49 відсотка на місяць за операціями розрахунків карткою за товари й послуги та в мережі Інтернет; 3,49 відсотка на місяць за операціями зняття готівки; 0,15 відсотка на день у разі несанкціонованого овердрафту. Впродовж пільгового періоду відповідно до пункту 2.9.1 діє ставка 0,01 відсотка річних. Отже, умови про платність користування картковим кредитом та розміри процентних ставок викладені безпосередньо в підписаному сторонами договорі.

Пункт 2.10 договору передбачає плату за розрахункове обслуговування відповідно до тарифів банку. За пунктом 2.11 держатель зобов`язаний щомісяця погашати мінімальний платіж, визначений у виписці, але не менше п`яти відсотків боргових зобов`язань. Пунктом 2.15 передбачено визначення банком черговості погашення боргових зобов`язань. Внесення платежу на рахунок, таким чином, не означає зарахування всієї його суми виключно на погашення тіла кредиту.

18.03.2014 року банк відкрив картковий рахунок № НОМЕР_1 . З історії змін кредитного ліміту вбачається, що 10.06.2014 року його розмір становив 4 000,00 грн., 31.08.2017 року - 7 500,00 грн., 07.11.2018 року - 9 500,00 грн., 13.02.2019 року - 14 000,00 грн., 21.03.2019 року - 17 000,00 грн., 16.08.2019 року - 21 000,00 грн., 22.11.2019 року - 30 000,00 грн., 24.12.2020 року - 28 000,00 грн., 04.06.2025 року розмір ліміту змінено на 0,00 грн.

Виконання банком зобов`язань із надання карткового кредиту та користування ним підтверджуються випискою за рахунком № НОМЕР_1 за період із 18.03.2014 року до 20.06.2025 року й детальним розрахунком заборгованості. Виписка містить операції за картками на ім`я OLENA SELEZNOVA, перекази, розрахунки за товари та послуги, а також поповнення рахунку. За підсумковими даними розрахунку використання коштів становить 41 867,46 грн., надходження на рахунок - 40 811,57 грн. Ці показники відображають обороти за відновлювальною кредитною лінією протягом періоду її обслуговування, а не одноразово отриману суму та виключно погашення основного боргу.

20.06.2025 року АТ «ОТП БАНК» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу № 20/06/25, відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор передає, а фактор приймає право грошової вимоги, що належить первісному кредитору за кредитними договорами, укладеними з боржниками.

За пунктом 1.3 договору фактор набуває право замість первісного кредитора вимагати від боржників належного виконання грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Відомості про боржників і розмір грошового зобов`язання кожного з них визначені в реєстрі боржників.

Згідно з витягом із реєстру боржників № 2 заборгованість ОСОБА_1 становить 32 260,55 грн., з яких 28 119,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4 141,05 грн. - заборгованість за процентами. Витяг містить номер договору № 2003564553, карткового рахунку № 262090181166 та реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідачки. Зазначена в реєстрі дата 18.03.2014 року відповідає даті відкриття карткового рахунку. Сукупність цих реквізитів дозволяє ідентифікувати відступлену вимогу як таку, що виникла з карткових правовідносин за договором від 23.04.2013 року.

Договір факторингу є правомірним відповідно до статті 204 ЦК України. Доказів, які спростовують перехід до позивача права вимоги за цим договором, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 06.02.2019 року у справі №361/2105/16-ц.

Отже, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право кредитора за спірним грошовим зобов`язанням, що підтверджується дослідженими доказами.

Згідно ст. 526, 530, 536, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оцінюючи пояснення відповідачки щодо погашення кредиту у 2013-2014 роках, суд враховує, що надані нею квитанції стосуються платежів за товарним кредитом. Ці документи не спростовують відображених у виписці подальших операцій за картковим рахунком, зокрема отримання коштів, здійснення покупок та поповнень у 2016-2021 роках. Погашення кредиту за розділом 1 договору саме по собі не доводить погашення зобов`язань за відновлювальною кредитною лінією, передбаченою розділом 2.

Суд відхиляє доводи про відсутність письмового волевиявлення на відкриття карткового рахунку, оскільки застереження до пункту 2.2.1 підписаного договору прямо визначає його відповідні положення заявою держателя. Відсутність окремих додаткових угод про зміну кредитного ліміту не спростовує кредитних відносин з огляду на погоджене пунктом 2.4 право банку змінювати цей ліміт. Внесення змін працівниками банку є способом реалізації відповідних повноважень і саме по собі не свідчить про відсутність договірної підстави.

Посилання на припинення всіх карткових правовідносин 23.04.2016 року суд оцінює разом із пунктом 2.5 договору, який дозволяє банку змінювати строк кредитної лінії, подальшими змінами ліміту та фактичним користуванням карткою. Надання банком доступу до відновлювального кредиту після цієї дати, збільшення ліміту у 2017-2019 роках, проведення відповідачкою видаткових операцій та внесення платежів у 2020-2021 роках суд у сукупності оцінює як продовження виконання сторонами карткової частини договору в передбаченому нею порядку. Тому первісний строк не приймається судом як дата остаточного припинення надання спірного карткового кредиту.

Доводи про відсутність погоджених процентних ставок спростовуються пунктами 2.9, 2.9.1 договору, які містять конкретні ставки та підписані відповідачкою. Наявність у договорі посилання на тарифи банку щодо інших умов обслуговування не усуває погоджених у самому договорі умов про проценти.

Нульові кінцеві показники банківської виписки також не доводять погашення боргу відповідачкою. Їм передують проведені 04.06.2025 року облікові операції з позначенням «Collection» щодо 28 000,00 грн., - кредиту та 119,50 грн. - перевитрати, а також: 12,17 грн., 4 106,92 грн., і 21,96 грн. - процентів. Відповідні складові разом становлять 28 119,50 грн. - основного боргу та 4 141,05 грн. - процентів. Зазначені записи не є внесенням відповідачкою коштів на погашення кредиту, їх необхідно оцінювати разом із подальшим відступленням облікованої вимоги та її включенням до реєстру боржників.

Суд враховує заперечення щодо відображених у детальному розрахунку 2 473,10 грн. плати за обслуговування та SMS-інформування і 900,00 грн. штрафів. Ці показники стосуються історії нарахувань за весь наведений період, тоді як заявлені до стягнення суми визначені як непогашений залишок основного боргу та процентів. Наявність у розрахунку таких операцій потребує оцінки разом із порядком обслуговування рахунку й розподілу внесених платежів та сама по собі не підтверджує доводу про повне погашення карткового кредиту. Суд не визначає основний борг шляхом простого віднімання всіх поповнень від усіх видаткових операцій, оскільки платежі спрямовувалися також на виконання інших передбачених договором грошових зобов`язань.

Оцінивши підписаний договір, банківську виписку, детальний розрахунок, історію ліміту й витяг із реєстру боржників у сукупності, суд приймає визначений у цих документах залишок заборгованості в сумі 32 260,55 грн. Висновок про його розмір ґрунтується на документах щодо руху коштів та обліку зобов`язань, а не лише на встановленому банком кредитному ліміті. Надані відповідачкою документи про погашення товарного кредиту та посилання на нульові кінцеві показники після операцій «Collection» цього висновку не спростовують. Відсутність контррозрахунку сама по собі не звільняє позивача від доказування; у цій справі суд вважає подану ним сукупність доказів достатньою для встановлення заявленого залишку.

Щодо заяви відповідачки про застосування позовної давності суд виходить із такого.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У ч. 1 ст. 261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» визначено, що з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року на усій території України установлено карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Тобто строки, передбачені статтею 257 ЦК України (загальна позовна давність) продовжено на строк дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року відмінено з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діяв на момент звернення позивача до суду з даним позовом.

Наведене відповідачкою обчислення строку виключно від дати укладення договору або первісного строку товарного кредиту не враховує окремих умов відновлювальної карткової лінії та її подальшого виконання. Виписка відображає послідовні поповнення рахунку після 2016 року, зокрема перекази у 2019-2020 роках та 18 січня 2021 року на загальну суму 1 300,00 грн.

Отже, враховуючи здійснення відповідачкою платежів у рахунок виконання кредитного зобов`язання, положення статті 264 ЦК України щодо переривання позовної давності, а також спеціальні правила щодо продовження строків під час карантину та воєнного стану, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивачем до суду у 2026 році, трирічний строк позовної давності за заявленою вимогою не сплив.

Таким чином, підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених частиною четвертою статті 267 ЦК України, суд не встановив, у зв`язку з чим заява відповідачки про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Відповідно до наданих документів заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2003564553 від 23.04.2013 року становить 32 260,55 грн., з яких: 28 119,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4 141,05 грн. - заборгованість за процентами. Після відступлення права вимоги позивач додаткових сум не нараховував.

Суд погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості. Відповідачка належним чином не виконала зобов`язань щодо повернення карткового кредиту та сплати процентів, унаслідок чого право позивача як нового кредитора порушене. Наявність і розмір непогашеного залишку встановлено на підставі досліджених доказів, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Окрім того, при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., тому, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 204, 207, 257, 261, 262, 264, 267, 512, 514, 516, 526, 530, 534, 536, 610, 611, 628, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 7, 12, 13, 7681, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість за кредитним договором № 2003564553 від 23.04.2013 року в сумі 32 260 (тридцять дві тисячі двісті шістдесят) гривень 55 копійок, з яких: 28 119,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4 141,05 грн - заборгованість за процентами, а також 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 24.09.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: