Рішення № 140047432, 23.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16757/26

Провадження № 2/127/4764/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1596-3172 від 03 вересня 2025 року.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 47 209,11 грн, з яких 19 792,52 грн заборгованість за кредитом, 18 052,66 грн заборгованість за нарахованими процентами, 9 363,93 грн проценти річних на підставі статті 625 ЦК України, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Позов мотивований тим, що 03 вересня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1596-3172.

За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 15 000,00 грн строком на 300 днів. Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом.

Крім того, додатковою угодою № 1 від 25 вересня 2025 року до договору відповідачу надано додаткові кошти у кредит у сумі 5 100,00 грн, додатковою угодою № 2 від 26 вересня 2025 року 2 000,00 грн, додатковою угодою № 3 від 17 жовтня 2025 року 1 600,00 грн, додатковою угодою № 4 від 03 листопада 2025 року 1 200,00 грн.

Позивач зазначає, що кредитні кошти були перераховані відповідачу, однак останній належним чином свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 02 березня 2026 року утворилася заборгованість.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у змішаній формі.

Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою та доданими до неї документами рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не направив.

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на наведене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та мав можливість скористатися своїми процесуальними правами, однак відзив на позов не подав.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо клопотання про інше не надходило.

Враховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами під час розгляду справи без повідомлення учасників справи не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, між сторонами 03 вересня 2025 року укладено кредитний договір № 1596-3172 в електронній формі.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається та підписується в порядку, передбаченому цим Законом.

Підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Позивачем надано докази укладення між сторонами кредитного договору із використанням одноразового ідентифікатора A1490, а також докази перерахування кредитних коштів відповідачу.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до умов кредитного договору сума кредиту становила 15 000,00 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, знижена процентна ставка 0,90 відсотка в день, стандартна процентна ставка 1,00 відсотка в день.

Додатковими угодами № 1 від 25 вересня 2025 року, № 2 від 26 вересня 2025 року, № 3 від 17 жовтня 2025 року та № 4 від 03 листопада 2025 року відповідачу було надано додаткові кошти в кредит відповідно у розмірі 5 100,00 грн, 2 000,00 грн, 1 600,00 грн та 1 200,00 грн.

Позивачем надано докази перерахування відповідачу кредитних коштів, а також розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1596-3172 від 03 вересня 2025 року станом на 02 березня 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість за кредитом у розмірі 19 792,52 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 18 052,66 грн.

Зазначений розрахунок у цій частині відповідачем не спростований, доказів повного погашення заборгованості за кредитом та нарахованими відповідно до умов договору процентами матеріали справи не містять.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 792,52 грн заборгованості за кредитом та 18 052,66 грн заборгованості за процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 9 363,93 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, проценти, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, мають бути обраховані виходячи із простроченої суми грошового зобов`язання, кількості днів прострочення та ставки три проценти річних, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 9 363,93 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України, однак наданий позивачем розрахунок не дає можливості встановити належність та обґрунтованість саме зазначеної суми як трьох процентів річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Крім того, за змістом позовної заяви позивач одночасно заявляє до стягнення договірні проценти за користування кредитом та проценти річних на підставі статті 625 ЦК України, при цьому належного розмежування періодів нарахування та правових підстав таких нарахувань у частині 9 363,93 грн суду не наведено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, а права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України.

Таким чином, для стягнення процентів за статтею 625 ЦК України позивач повинен довести наявність простроченого грошового зобов`язання, період такого прострочення та здійснити належний розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми.

Належного розрахунку 9 363,93 грн саме як трьох процентів річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про стягнення 9 363,93 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Отже, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 19 792,52 грн + 18 052,66 грн = 37 845,18 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково у розмірі 37 845,18 грн із заявлених 47 209,11 грн, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 134,31 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 525, 526, 625, 629, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1596-3172 від 03 вересня 2025 року в загальному розмірі 37 845 (тридцять сім тисяч вісімсот сорок п`ять) гривень 18 копійок, з яких 19 792 (дев`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто дві) гривні 52 копійки заборгованість за кредитом; 18 052 (вісімнадцять тисяч п`ятдесят дві) гривні 66 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 134 (дві тисячі сто тридцять чотири) гривні 31 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», Україна, 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя