Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер 142/557/26
Номер провадження 2/142/539/26
У Х В А Л А
Іменем України
(про зупинення провадження по справі)
24 вересня 2026 року с-ще Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької областi
в складi:
головуючого судді Нестерука В.В.,
за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
13 липня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ: 43561872, юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703) заборгованість за Кредитним договором № 140220 від 02.07.2025 року в розмірі 12383,80 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 6500,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 4258,80 грн.; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору 1625,00 грн., стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 2662,40 грн., та витрати на понесену правову допомогу в сумі 15 500,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.07.2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 140220 про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» Електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 6500,00 грн, дата надання кредиту: 02.07.2025 року, строк кредиту : 90 днів, валюта кредиту: UAH, відсоткова ставка 0,72 % (процентів) на добу. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 12383,80 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6500,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 4258,80 грн., послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору 1625,00 грн. Умовами кредитного договору сторони погодили, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Згідно норм кредитного договору, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. На підтвердження видачі Первісним кредитором кредитних коштів позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 02.07.2025 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 6500,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 , що, у свою чергу, є доказом видачі кредитних коштів. Умовами Договору передбачено що Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта тобто 02.07.2025 року. 19.12.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до договору факторингу №19122025/2, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . На виконання вимог ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач повідомляє, що останнім на адресу Відповідача була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена Відповідачем без виконання (докази направлення додаються).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 липня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 13 липня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1
21 липня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 1591 від 16 липня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 21 липня 2026 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання та призначено судове засідання на 20 серпня 2026 року на 16 годину 00 хвилин.
Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року в судовому засіданні в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було оголошено перерву до 16 години 00 хвилин 24 вересня 2026 року, витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 інформацію про перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
11 вересня 2026 року на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання вимог ухвали суду надійшло повідомлення № 3/1558 від 09 вересня 2026 року, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомляє, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про проведення загальної мобілізації» (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 14 січня 2025 року № 27/2025), був призваний ІНФОРМАЦІЯ_5 24 лютого 2022 року на військову службу до ІНФОРМАЦІЯ_6 . З серпня 2023 року призваний на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_3 . Іншою інформацією щодо вищевказаного громадянина ІНФОРМАЦІЯ_4 не володіє.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» повноважного представника в судове засідання 24 вересня 2026 року не направив, проте в позовній заяві просив суд розгляд справи проводити без участі представника позивача та не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення у разі неявки відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання по даній справі, в тому числі призначене на 20 серпня 2026 року не з`явився, на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R067244990247, в якому відповідачу за встановленою судом адресою реєстрації місця проживання було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду, з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення через відсутність адресата за вказаною адресою, в тому числі, зазначено, що "адресат служить".
Крім того, відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 24 вересня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце проведення якого був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом про отримання у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № R 067267907320.
Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, суд, вважає за можливе, здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Оглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, враховуючи те, що спір між сторонами не врегульований, виходячи з предмету спору, змісту позовних вимог, враховуючи докази, які підлягають дослідженню, суд приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення рішення в даному засіданні та вважає за необхідне зупинити провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом на підставі повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 № 3/1558 від 09 вересня 2026 року встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про проведення загальної мобілізації» (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 14 січня 2025 року № 27/2025), 24 лютого 2022 року призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу до ІНФОРМАЦІЯ_6 . З серпня 2023 року призваний на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_3 . Іншою інформацією щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 не володіє.
Разом з тим, положеннями п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, закріплені у статтях 12, 13 ЦПК України, надають учасникам справи право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.
Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.
Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є саме волевиявлення військовослужбовця як сторони у справі або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною у справі або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про продовження розгляду справи, незважаючи на проходження ним військової служби, суд має врахувати як достатню підставу для не зупинення провадження у справі.
Тобто, якщо учасник справи, права якого захищають положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагне продовжувати її розгляд особисто або через представника, суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство. У такий спосіб суд забезпечить баланс між вимогами процесуальних норм права, справедливістю та ефективністю правосуддя.
Подібні висновки зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 15 серпня 2023 року у справі № 174/760/21 та від 20 грудня 2023 року у справі № 522/20606/21. Так, у справі № 174/760/21 позивач, який був призваний на військову службу по загальній мобілізації та направлений до військової частини, заперечував проти зупинення провадження у справі, проте відповідач наполягав на зупиненні провадження у справі з апеляційного перегляду рішення, ухваленого не на його користь. Урахувавши наведені обставини, а також те, що приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан та покликані забезпечити об`єктивний розгляд справи, Касаційній цивільний суд у складі Верховного Суду вважав, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про зупинення провадження, оскільки інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований у цій справі на шкоду інтересам позивача, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що про своє волевиявлення проти зупинення провадження та прагнення продовжувати розгляд справи військовослужбовець - сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може заявити у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, відзиві на них або відповіді на відзив, а також у будь-якій іншій заяві або клопотанні у справі, адресованих суду.
Проте в будь-якому разі така його воля до продовження судового розгляду має правове значення винятково для суду певної судової інстанції, в якій було здійснене це волевиявлення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 листопада 2025 року (справа № 754/947/22, провадження № 14-74цс25) висновувала, що коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в оцінці процесуального обов`язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі.
Застосування правила, сформульованого у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України, всупереч волі особи, на захист якої воно спрямовано, становитиме прояв надмірного формалізму. Таке застосування перетворить захисну гарантію на перешкоду в доступі до правосуддя, стане наслідком невиправданого затягування судового процесу та порушення права особи на своєчасний судовий розгляд, що є несумісним із завданнями судочинства та стандартами статті 6 Конвенції.
Такий стан речей має зберігатися до тих пір, поки військовослужбовець - сторона у справі чи третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не повідомить суду про бажання скористатися гарантією, визначеною пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Правосуддя вимагає справедливого і збалансованого судового провадження, котре базується на дотриманні принципів верховенства права, диспозитивності і пропорційності, а також має відповідати стандартам Конвенції.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу у складі Збройних Сил України та є особою, на яку поширюються гарантії, передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України. Водночас відповідач у жодне судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву, заяв, клопотань чи інших процесуальних документів до суду не подавав, про свою позицію щодо подальшого розгляду справи суд не повідомив.
Матеріали справи не містять відомостей про волевиявлення відповідача щодо продовження розгляду справи без його участі або за участю представника, а також про заперечення ним проти зупинення провадження у справі.
Суд бере до уваги, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, дію якого надалі неодноразово продовжено. Зокрема, Указом Президента України від 27 квітня 2026 року № 342/2026, затвердженим Законом України від 28 квітня 2026 року № 4857-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб. Надалі, Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596/2026, затвердженим Законом України від 14 липня 2026 року № 4928-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб. Одночасно строк проведення загальної мобілізації, запровадженої Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, надалі також неодноразово продовжувався. Зокрема, Указом Президента України від 27 квітня 2026 року № 343/2026, затвердженим Законом України від 28 квітня 2026 року № 4858-IX, строк проведення загальної мобілізації продовжено з 4 травня 2026 року строком на 90 діб, а надалі Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 597/2026, затвердженим Законом України від 14 липня 2026 року № 4929-IX, з 2 серпня 2026 року строком на 90 діб. Таким чином, в Україні діють воєнний стан та загальна мобілізація.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
За таких обставин суд не вбачає підстав для висновку про те, що зупинення провадження у справі суперечитиме волі відповідача або порушуватиме його право на доступ до правосуддя, оскільки матеріали справи не містять відомостей про його волевиявлення щодо продовження розгляду справи. Відтак суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
На підставі вищевикладеного, з метою ефективного захисту прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, а також встановлення всіх обставин справи, суд вважає за необхідне на підставі пункту 2 частини першої статті 251, пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України зупинити провадження в цивільній справі з ЄУН 142/557/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до припинення перебування сторони по справі - відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Керуючись ст.ст. 189, 247, 251, 253, ст. ст. 258-261 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Зупинити провадження в цивільній справі з ЄУН 142/557/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до припинення перебування сторони по справі - відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Роз`яснити, що отримати інформацію щодо справи, що розглядається можна на веб-сторінці Піщанського районного суду Вінницької області на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0219.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали до Вінницького апеляційного суду.
Суддя:
Судове рішення № 140047321, Піщанський районний суд Вінницької області було прийнято 24.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 142/557/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: