Рішення № 140045021, 23.09.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/12258/25

Номер провадження 2/404/4630/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

23 вересня 2026 року Фортечний районний суд міста Кроп ивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, до ОСОБА_1 , про відшкодування в порядку регресу витрат за регламентною виплатою, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суму витрат сплаченого відшкодування в розмірі 198786,37 грн, суму витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди в сумі 2900,00 грн. В обгрунтування позову зазначив, що 17 квітня 2024 року о 14 год 40 хв в місті Кропивницькому по вулиці Велика Перспективна, 34/32, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля BMW, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Відповідно до постанови суду відповідача визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення. В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній на дату скоєння вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правову відповідальність відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент дорожньо-транспортної пригоди застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ. Потерпіла особа звернулась до МТСБУ із заявою про відшкодування заподіяної шкоди. Відповідно до Звіту, вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 » складає 228941,87 грн та витрати на встановлення розміру відшкодування потерпілій особі склали 2900,00 грн. У межах страхової суми, що була чинною на день настання події, МТСБУ 17.06.2025 року здійснило виплату відшкодування довіреній особі потерпілого в розмірі 198786,37 грн. Таким чином, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу позивачу завдану шкоду.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 20 січня 2026 року позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 25).

На виконання вимог ухвали судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 20 січня 2026 року позивачем подано заяву (вх. № 3094 від 23.01.2026 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 20.01.2026 року (а.с. 29-58).

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 12 лютого 2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с. 60).

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву (вх. № 24340 від 20.05.2025 року) про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечує (а.с. 71-74).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 70, 80), причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань та відзиву на позов до суду не подавала.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві та є адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. А також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням частини четвертої статті 223 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Відповідно до постанови Подільського районного суду міста Кропивницького від 06 травня 2025 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00грн (а.с. 6-7).

Як встановлено з постанови Подільського районного суду міста Кропивницького від 06 травня 2025 року ОСОБА_3 17.04.2024 о 14:40 год керувала транспортним засобом марки «BMW 320D» державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить громадянину ОСОБА_4 , по АДРЕСА_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції, у результаті чого здійснила наїзд на транспортний засіб «Peugeot 301» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 , після чого здійснила наїзд на транспортний засіб «Volkswagen Tiguan» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який у некерованому стані здійснив наїзд на транспортний засіб «X-Trail» державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок даної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Працівником поліції у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 303471 від 17.04.2025 за порушення пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Власник транспортного засобу Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 повідомила Моторне (транспортне) страхове бюро України про дорожньо-транспортну пригоду та в подальшому звернулася до МТСБУ з заявою про отримання відшкодування шкоди (а.с. 11).

На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мала чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджує інформація з бази МТСБУ (а.с. 8-10).

Відповідно до звіту № SOS_121440 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 228941,87 грн (включаючи ПДВ на запасні частини, матеіали фарбування) (а.с. 17).

Згідно до довідки Моторного (транспортного) страхового бюро України № 1 від 13.06.2025 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, особа, яка має право на відшкодування шкоди ОСОБА_7 , марка транспортного засобу Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , винуватець ОСОБА_1 , марка транспортного засобу BMW, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , підтверджена претензія по майну в сумі 198786,37 грн, сума до сплати 198786,37 грн (а.с. 14).

На підставі наказу «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 » Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі: 198786,37 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 19944 від 17.06.2025 року (а.с.14 на звороті, 15).

Крім того, відповідно до платіжної інструкції № 23309 від 16.07.2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило оплату послуг аваркома (експерта) по справі № 121440, згідно рахунку № 3782 від 12.06.2025 року, транспортний засіб НОМЕР_1 , СОС Сервіс Україна (а.с. 16).

Відповідно до статтей 15, 16 Цивільного кодексу України, вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Спеціальним законом, який регулював відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (станом на момент виникнення відповідних правовідносин), є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV.

Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (стаття 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як вбачається з статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Частиною першою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (ст. 1188 ЦК України).

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана у тому числі з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пункту 39.1 статті 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом (підпункт 39.2.1 пункту 39.2. статті 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 зазначеного Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Крім того, згідно з частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.

За змістом статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц зроблено правовий висновок про те, що згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Такі тези викладено та застосовано, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 275/732/17 (провадження № 61-15117св21).

За таких обставин, керуючись принципом «балансу вірогідностей», у суду відсутні сумніви в тому, що цивільно-правова відповідальність відповідача на дату дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована.

З огляду на такі обставини, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована і позивач виконав покладені на нього обов`язки, передбачені статтею 22, підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням вимог підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону, статті 1191 Цивільного кодексу України, за відсутності доказів про наявність пільг, передбачених пунктом 13.1 статті 13 вказаного Закону, а також доказів про сплату відповідачем розміру завданої шкоди, на користь позивача в порядку регресу належить стягнути 32596,94 грн.

З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги Моторно (транспортного) страхового бюро України задоволено у повному обсязі, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», статтями 16, 979, 993, 1187, 1191, Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 76-82, 141, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України, до ОСОБА_1 , про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України шкоду в порядку регресу, пов`язану з регламентною виплатою, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 198786,37 грн, за оплату послуг аваркома (експерта) в сумі 2900,00 грн, а також судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Відомості про учасників справи:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02653, місто Київ, Русанівський бульвар, будинок №8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 24.09.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка