Єдиний державний реєстр судових рішень ЄУН 387/386/26
Номер провадження по справі 2/387/600/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2026 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
із секретарем судового засідання Коваленко Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
І. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 18.03.2026 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №24606-09/2023 укладеного 19.09.2023 у розмірі 87375,00 грн.
Свій позов ТОВ "Кредит-Капітал" обґрунтовує тим, що 19.09.2023 між ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №24606-09/2023, відповідно до якого остання отримала кредит у сумі 15000,00 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування. 29.03.2024 між ТОВ "Аванс Кредит" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір факторингу №29032024, згідно якого право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №24606-09/2023 перейшло до ТОВ "ФК "Кредит-Капітал". Однак відповідачка не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплаті відсотків, тому наявна заборгованість перед позивачем на загальну суму 87375,00 грн, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
13.04.2026, через систему "Електронний суд", представником відповідачки Галайчук Г.С. подано відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти позову. Суть заперечень зводиться до наступного.Договором про надання фінансового кредиту №24606-09/2023 передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту. Відповідно, визначений договором розмір денної процентної ставки не відповідає положенням ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», тому розрахунок заборгованості за відсотками за договором про надання споживчого кредиту слід проводити з урахуванням максимальної денної процентної ставки 1% визначеної ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування». Зі змісту позовної заяви убачається, що позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом за період з 19.09.2023 по 12.09.2024 рік ( згідно розрахунків), що становить 360 днів. Сума отриманого кредиту 15 000,00 гривень. Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за кредитним та підлягає задоволенню в сумі 54 000,00 грн ( 15 000,00 грн *1% *360 днів ). Поміж з тим, представник зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. За таких обставин, враховуючи, що заявлені позивачем до стягнення суми процентів за користування кредитом, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, а також дію в Україні воєнного стану. За наведеного, представник відповідачки вважає, що з останньої на користь позивача підлягає стягненню сума неповернутого тіла кредиту в розмірі 15000 гривень, а в задоволенні вимоги про стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом слід відмовити. Щодо розміру правової допомоги, відповідачка повністю не погоджується з її розміром, оскільки вона є завищеною. З огляду на те, що справа є нескладною, а заявлений розмір витрат не відповідає її характеру та обсягу виконаної роботи, відсутні правові підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача у заявленому розмірі 8 000 грн.
16.06.2026, через систему "Електронний суд", представником позивача Усенко М.І. подано письмові пояснення, за змістом якихаргументи наведені у відзиві на позовну заяву є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов`язання за кредитним договором. Між ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 24606-09/2023 від 19.09.2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти у сумі 15000,00 грн., а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Відповідно до положень п. 1.4 договору, за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього договору. Відповідачці за кредитним договором було здійснено нарахування відсотків у відповідності до умов підписаного нею кредитного договору. Отже, ОСОБА_1 свідомо уклала даний договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов`язання та оцінити усі ризики у зв`язку з його прийняттям. Кредитодавцем у свою чергу чітко виконані усі умови договору, у тому числі щодо нарахування процентів за кредитним договором № 24606- 09/2023 від 19.09.2023. Щодо витрат позивача, понесених ним на професійну правничу допомогу, вони є розумними та доведеними, а доводи представника відповідачки не є обґрунтовані. Витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн не є завищеними, оскільки відповідають ринковій вартості юридичних послуг та є обґрунтованими з урахуванням складності справи, часу, витраченого представником товариства, та необхідності дотримання всіх процесуальних вимог. Ця сума включає аналіз правової ситуації, підготовку позовної заяви, збирання та оформлення доказів, а також юридичні консультації. Відповідно до судової практики, витрати на правову допомогу компенсуються в розумних межах, а 8000 грн є пропорційними вартості роботи фахівця та обсягу наданих послуг. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Позивач, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у визначений процесуальним законом спосіб та строк, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Представник позивача адвокат Усенко М.І.12.05.2026 подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка повторно в судове засідання не з`явилася. При цьому суд зважає, що про дату, час і місце судового засідання остання повідомлялася у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації. Проте, поштове відправлення повернуто суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». За наведеного, судова повістка у відповідності до ч.8ст.128,ч.1ст.131 ЦПК України, вважається врученою.
Процесуальні дії суду
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 06.04.2026 відкрито провадження по справі. Розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з призначенням судового засідання на 29.05.2026. За клопотанням позивача витребувано інформацію у АТ КБ "Приватбанк".
За наслідками судового засідання 29.05.2026 розгляд справи відкладено на 03.09.2026.
З врахуванням вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.09.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" зареєстроване як юридична особа 03.07.2007, види економічної діяльності: 64.92 - інші види кредитування .
Судом встановлено, що 19.09.2023 між ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №24606-09/2023 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до пункту 1.1 договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 15000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. В пункті 1.2. договору зазначено тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 19.09.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 12.09.2024. З підпунктів 1.4., 1.4.1. договору вбачається, що за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована. Денна процентна ставка складає 2,50%. Як вбачається з пункту 1.6. договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149-49хх-хххх-5365 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом НОМЕР_1 .
У додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту №24606-09/2023 погоджено графік платежів, який містить обчислення загальної вартості кредиту для клієнта у розмірі 150000,00 грн , з яких 15000,00 грн - сума кредиту за договором, 135000,00 грн - проценти за користування кредитом, який підписаний відповідачкою електронним підписом W2248.
Також позивачем надано паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, та заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, які підписані відповідачкою електронним підписом W2248.
Також позивачем надано довідку про ідентифікацію ОСОБА_1 ..
Відповідно до інформації ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3466_250630125319 від 30.06.2025, згідно з укладеним договором на переказ коштів без відкриття рахунку № ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення», було здійснено наступний переказ коштів: 19.09.2023 11:40:09 на суму 15000,00 гривень, номер транзакції в системі іРау.ua 286392989, призначення платежу: зарахування 15000 грн на карту НОМЕР_2 .
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №24606-09/2023 від 19.09.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 29.03.2024 заборгованість становить 87375,00 грн, яка складається з: 15000,00 грн заборгованість за кредитом, 72375,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.
Згідно Договору факторингу №29032024 від 29.03.2024, укладеного між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників .
До позовної заяви долучено: копію акту прийому-передачі Реєстру боржників від 29.03.2024 за договором факторингу від 29.03.2024 № 29032024; копію витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29032024 від 29.03.2024, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за договором № 24306-09/2023 складає 87375,00 грн., з яких: 15000,00 грн.-сума заборгованості за тілом кредиту, 72375,00 грн - заборгованість по відсотках.
Відповідно до платіжної інструкції №7775 від 01.04.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» оплатив ТОВ "Аванс Кредит" згідно договору факторингу №29032024 від 29.03.2024 суму у розмірі 5158898,63 грн.
Досудовою вимогою №23541100 від 12.03.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було повідомлено ОСОБА_1 про перехід права грошової вимоги до нового кредитора та необхідність погашення існуючої заборгованості.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
Устатті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.2 ст.1050 цього Кодексу якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 19.09.2023 між відповідачкою та ТОВ "Селфі Кредит", з дотриманням наведених норм законодавства, було укладено договір про споживчий кредит, відповідачка була ознайомлена з усіма його істотними умовами та прийняла їх.
Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними, як приклад у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту.
Звертаючись із позовом до суду, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» посилалося на те, що воно набуло права вимоги до відповідачки на підставі договору факторингу №29032024 від 29.03.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Наданими позивачем та дослідженими судом доказами, підтверджується набуття позивачем право вимоги до відповідачки за договором про надання фінансового кредиту №24606-09/2023 від 19.09.2023 .
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови вказаного договору, не повернула отримані в борг грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №24606-09/2023 від 19.09.2023 по тілу кредиту в розмірі 15000,00 грн, підлягають задоволенню.
Щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами, суд зважає на таке.
За розрахунком позивача розмір відсотків за договором про надання фінансового кредиту №24606-09/2023 від 19.09.2023 становить 72 375,00 гривень.
Представник відповідачки у відзиві на позовну заяву наголошує на необхідності нарахування відсотків за ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування». За доводами представника відповідачки, позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом за період з 19.09.2023 по 12.09.2024, що становить 360 днів. Відтак, заборгованість відповідачки по несплачених відсотках за кредитним що підлягає задоволенню становить 54 000,00 грн, з розрахунку: 15 000,00 грн *1% *360 днів.
Поряд з цим, 22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
При цьому, згідно п.17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 % ( з 22.02.2024 по 22.04.2024); - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 по 20.08.2024).
Водночас частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону(яким, зокрема, доповнено пункт 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Із розрахунку заборгованості , що долучено до матеріалів позовної заяви, вбаччається, що первісним кредитором нараховано ОСОБА_1 відсотки у період з 19.09.2023 по 29.03.2024, тому суд погоджується із нарахуванням відсотків у зазначений період за відсотковою ставкою 2,5%, тобто 15000,00 грн х 2,5% х 193 дні =72375, 00 грн.
Таким чином, нарахування відсотків у період з 19.03.2023 по 29.03.2024 було встановлено обмеження максимальної денної процентної ставки у розмірі 2, 5%. Тому передбачений у договорі про надання фінансового кредиту №24606-09/2023 від 19.09.2023 розмір відсотків за користування кредитом 2,5 % на день та відповідно їх нарахування у період з 19.03.2023 по 29.03.2024, не суперечить нормам ЗУ «Про споживче кредитування» та не підлягає перерахунку.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови вказаного договору, не повернула отримані в борг грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №24606-09/2023 від 19.09.2023 підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання витрат на професійну правову допомогу адвоката, суд зважає на наступне.
Відповідно дост. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 укладений між ТОВ "ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет»; акт №1194 надання послуг від 09.03.202 боржник ОСОБА_1 , сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000,00 грн; детальний опис наданих послуг до акту №1194 за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025; копію ордеру серії ВС №1381377 від 02.07.2025.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Поряд з цим, відповідачка заперечувала проти заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на неспівмірність заявленої суми із складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та характером спірних правовідносин.
За наведеного, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, заперечення відповідачки, суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, необхідно зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до суми 4000,00 грн, яка відповідатиме принципу розумності та в даному випадку не становитиме надмірного тягаря для відповідачки.
Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 207, 526, 530, 1046, 1050, 1054, 1077, 1081 ЦК України, ст.12,13,81,137,141,263-265, 280-282 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №24606-09/2023 від 19.09.2023 в розмірі 87375 гривень 00 копійок (вісімдесят сім тисяч триста сімдесят п`ять гривень 00 копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту 15000,00 грн; заборгованість за відсотками 72375,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень 00 копійок (чотири тисячі гривень 00 копійок).
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, місто Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача АТ "Креді Агріколь Банк);
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО
Судове рішення № 140044891, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області було прийнято 03.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 387/386/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: