Постанова № 140044886, 21.09.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/1064/26

Номер провадження по справі 3/387/404/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Підгородня Первомайського району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,-

за ч. 1 ст. 130, ст.124, ст.122-4 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 21.06.2026 о 00 годині52 хвилин , керуючи транспортним засобом Toyota Carina, державний номерний знак НОМЕР_2 , у м. Помічній по вул. Грушевського, 80, перебував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено за згодою водія у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», за результатами якого встановлено 0,48 ‰ алкоголю.

ОСОБА_1 21.06.2026 о 00 годині52 хвилин керував транспортним засобом Toyota Carina д.н.з. НОМЕР_2 в м. Помічній по вул. Грушевського, 80, та перед початком руху заднім ходом не переконався в безпеці, не був уважним, здійснив наїзд на ОСОБА_2 , яка перебувала на проїжджій частині. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 було госпіталізовано до лікарні. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3 «б» та 10.9 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 21.06.2026 о 00 годині 52 хвилин після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 місце пригоди залишив, не виконавши обов`язок водія, передбачений пунктом 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, чим порушив зазначену вимогу Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Ведющенко В.В. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх у сукупності, а також вирішивши клопотання сторони захисту, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо руху матеріалів справи та її доопрацювання

Як убачається з матеріалів справи, 01 липня 2026 року до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з ВП № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29 липня 2026 року матеріали справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП були повернуті до ВП № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області для доопрацювання.

Підставою для повернення матеріалів було те, що до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 698772 від 21 червня 2026 року було долучено оптичний диск, на який працівник поліції посилався як на доказ обставин вчинення адміністративного правопорушення, однак під час перевірки матеріалів судом було встановлено відсутність на ньому відеозапису, а також відсутність на конверті належних відомостей, які дозволяли б ідентифікувати зазначений носій інформації.

Окремими постановами суду від 29 липня 2026 року також були повернуті для доопрацювання матеріали щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, зокрема у зв`язку з відсутністю належного безперервного відеозапису та необхідністю усунення інших виявлених недоліків.

Після проведення доопрацювання матеріали повторно надійшли до суду.

На виконання постанов суду до матеріалів справи було долучено відеозаписи, а також додаткові документи, у тому числі документи щодо застосованого під час огляду на стан алкогольного сп`яніння спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820».

Таким чином, після повторного надходження матеріалів до суду виникла необхідність їх безпосереднього дослідження та вирішення справи по суті.

При цьому суд враховує, що повернення матеріалів для доопрацювання та їх повторне надходження об`єктивно зменшили фактичний час, який залишався для розгляду справи до закінчення встановленого законом строку накладення адміністративного стягнення. Перебіг такого строку на час доопрацювання матеріалів не зупиняється.

Щодо клопотань захисника

16 вересня 2026 року захисник ОСОБА_1 адвокат Ведющенко В.В. подав до суду усно клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю додаткового ознайомлення з матеріалами справи після доопрацювання працівниками поліції.

З урахуванням необхідності забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист суд визнав наведені обставини достатніми для відкладення розгляду справи та надав стороні захисту можливість ознайомитися з матеріалами справи.

21 вересня 2026 року захисник Недвиги Р.І. повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість в іншому судовому провадженні та просив узгодити з ним іншу дату і час розгляду справи.

Суд, вирішуючи зазначене клопотання, виходить із того, що відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право користуватися юридичною допомогою адвоката та заявляти клопотання.

Водночас реалізація права на захист має здійснюватися з дотриманням установленого законом порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення та не може призводити до неврахування імперативних строків, установлених ст. 38 КУпАП.

Судом уже було забезпечено участь захисника у провадженні, а 16 вересня 2026 року розгляд справи було відкладено саме з урахуванням першого клопотання захисника та необхідності реалізації ним права на ознайомлення з матеріалами справи.

Разом із тим 21 вересня 2026 року закінчувався встановлений ч. 2 ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення за адміністративні правопорушення, вчинені 21 червня 2026 року.

За таких обставин подальше відкладення розгляду справи на іншу дату фактично унеможливило б вирішення питання про накладення адміністративного стягнення в межах установленого законом строку.

При цьому суд враховує, що скорочення фактичного часу для розгляду справи було зумовлено, зокрема, перебуванням матеріалів після їх первинного надходження на доопрацюванні та повторним їх надходженням до суду після усунення недоліків, встановлених постановами суду від 29 липня 2026 року.

Відповідно, суд не має правових підстав для подальшого відкладення розгляду справи, оскільки це призвело б до пропуску строку, встановленого ст. 38 КУпАП.

При цьому відмова у задоволенні повторного клопотання про відкладення розгляду справи не пов`язана з обмеженням права ОСОБА_1 на захист, оскільки таке право судом було забезпечено, зокрема шляхом задоволення попереднього клопотання та відкладення розгляду справи.

Щодо встановлених обставин та доказів

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 698772 від 21 червня 2026 року, ОСОБА_1 21 червня 2026 року о 00 годині 52 хвилини керував автомобілем Toyota Carina, державний номерний знак НОМЕР_2 , у м. Помічна по вул.Грушевського, 80, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 698786 від 21 червня 2026 року, ОСОБА_1 , керуючи зазначеним транспортним засобом, перед початком руху заднім ходом не переконався в безпеці такого маневру, не був уважним до дорожньої обстановки та здійснив наїзд на ОСОБА_2 , яка перебувала на проїзній частині.

Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 698777 від 21 червня 2026 року, після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 залишив місце пригоди.

Водночас зазначені у протоколах обставини підтверджуються не лише самими протоколами, а й іншими доказами, дослідженими судом.

Особливе доказове значення суд надає письмовим поясненням самого ОСОБА_1 .

У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що близько 00 години 52 хвилин 21 червня 2026 року він виїжджав на автомобілі Toyota та під час руху заднім ходом не помітив, що позаду автомобіля опинилася жінка ОСОБА_2 , унаслідок чого відбулося зіткнення.

Також ОСОБА_1 пояснив, що перед цим вони разом із знайомими перебували за адресою: м. Помічна, вул. Грушевського, де відпочивали. Під час відпочинку між ним та дружиною виникла сварка.

Зазначені пояснення мають істотне значення для справи, оскільки ОСОБА_1 не заперечує факту керування транспортним засобом, здійснення руху заднім ходом та самого факту зіткнення з ОСОБА_2 .

При цьому пояснення ОСОБА_1 щодо механізму ДТП узгоджуються з іншими доказами, зокрема з відеозаписом, схемою місця ДТП та матеріалами, складеними працівниками поліції.

Суд не розцінює сам факт наявності у ОСОБА_1 конфлікту з дружиною як доказ його вини. Зазначена обставина враховується виключно як частина фактичних обставин, які передували події та пояснюють надану ним працівникам поліції інформацію щодо причин його поведінки після ДТП.

Щодо відеозапису, суд зазначає, що після доопрацювання матеріалів до справи долучено відеозаписи, які досліджені судом безпосередньо.

Із відеозапису вбачається, що після прибуття працівників поліції на місце події останній з`ясовує у ОСОБА_1 обставини дорожньо-транспортної пригоди, просить пред`явити документи на транспортний засіб та документи, пов`язані з його експлуатацією.

Під час спілкування з працівником поліції ОСОБА_1 повідомляє про конфлікт із дружиною та пояснює обставини, за яких він почав рух автомобілем заднім ходом.

Зокрема, ОСОБА_1 повідомляє, що під час виїзду заднім ходом не побачив жінку позаду автомобіля та здійснив на неї наїзд.

Таким чином, зміст відеозапису узгоджується з його письмовими поясненнями щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому суд бере до уваги, що на відеозаписі не зафіксовано безпосередньо момент самого наїзду, однак на ньому зафіксовані безпосередні після події пояснення ОСОБА_1 щодо механізму ДТП, які узгоджуються з іншими доказами.

Такий підхід до оцінки доказу є важливим, оскільки суд не приписує відеозапису більшого доказового значення, ніж він фактично має.

На відеозаписі також зафіксовано потерпілу ОСОБА_2 , яка після події перебувала на проїзній частині. Працівник поліції звертає увагу на ушкодження в ділянці її лівого коліна та на те, що потерпіла не могла нормально рухати кінцівкою. Після цього потерпіла була госпіталізована бригадою екстреної медичної допомоги.

Щодо пояснень ОСОБА_3 , суд зазначає, що з письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що йому зателефонували та повідомили про те, що його дружину ОСОБА_2 збив автомобіль.

Після отримання такого повідомлення він прибув до місця події, де побачив свою дружину, а його донька вже викликала екстрену медичну допомогу. Після прибуття бригади екстреної медичної допомоги на місце також прибули працівники поліції.

Суд враховує зазначені пояснення як доказ обставин, які ОСОБА_3 спостерігав після дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому суд не вважає ОСОБА_3 безпосереднім очевидцем моменту наїзду, оскільки з його пояснень убачається, що про подію він дізнався телефоном та прибув уже після її вчинення.

Водночас його пояснення узгоджуються з відеозаписом, медичною документацією та іншими матеріалами справи щодо факту дорожньо-транспортної пригоди та прибуття на місце події медичних працівників і поліції.

Щодо ст. 124 КУпАП, суд зазначає, що відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Пунктом 2.3 «б» ПДР України встановлено обов`язок водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не відволікатися від керування транспортним засобом.

Відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, а для забезпечення безпеки руху у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Як установлено судом, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Carina, перед початком руху заднім ходом не переконався в безпеці такого маневру та не побачив ОСОБА_2 , яка перебувала позаду автомобіля, внаслідок чого здійснив на неї наїзд.

Сам ОСОБА_1 у письмових поясненнях фактично підтвердив зазначений механізм ДТП, зазначивши, що під час руху заднім ходом не помітив ОСОБА_2 , яка опинилася позаду автомобіля, унаслідок чого відбулося зіткнення.

Такі пояснення узгоджуються з його поясненнями, зафіксованими на відеозаписі безпосередньо після події.

Крім того, відповідно до схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 21 червня 2026 року зафіксовано пошкодження автомобіля Toyota Carina, а саме пошкодження лакофарбового покриття заднього лівого крила.

Зазначене пошкодження є передбаченим ст. 124 КУпАП наслідком порушення правил дорожнього руху.

Суд враховує, що схема ДТП є одним із доказів, за допомогою якого зафіксовано механізм дорожньо-транспортної пригоди та характер пошкодження транспортного засобу.

Факт звернення ОСОБА_2 за медичною допомогою підтверджується довідкою КНП «Новоукраїнська міська лікарня» № 1026 від 26 червня 2026 року, відповідно до якої вона 21 червня 2026 року звернулася до приймального відділення у зв`язку з тілесними ушкодженнями, зокрема саднами колінних суглобів та саднами гомілки.

Медична довідка сама по собі не встановлює передбачений ст. 124 КУпАП наслідок у вигляді пошкодження майна, однак у сукупності з відеозаписом, письмовими поясненнями, схемою ДТП та іншими матеріалами підтверджує факт наїзду на ОСОБА_2 та обставини дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, судом встановлено порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3 «б» та п. 10.9 ПДР України, перебування ОСОБА_2 позаду транспортного засобу під час руху останнього заднім ходом, здійснення на неї наїзду та пошкодження транспортного засобу, що перебуває у причинному зв`язку із зазначеним порушенням.

Отже, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає, що частина перша ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

З матеріалів справи вбачається, що після дорожньо-транспортної пригоди працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу.

ОСОБА_1 на таку пропозицію погодився та пройшов огляд.

За результатами тесту № 2965, проведеного за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820, встановлено концентрацію алкоголю 0,48 ‰.

На відеозаписі зафіксовано сам процес спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 щодо проведення огляду, його згоду на проходження огляду, а також повідомлення йому результату тестування.

Відповідно до наявного у матеріалах справи свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатор Alcotest 6820, заводський №ARL-0480, на момент проведення огляду мав чинну повірку. Чинна редакція профільної Інструкції МВС/МОЗ № 1452/735 регулює порядок проведення такого огляду та документування його результатів.

Отже, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується тестом №2965, актом огляду, відеозаписом та документами щодо технічного засобу.

При цьому відсутність на відеозаписі окремого моменту пропозиції пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я сама по собі не спростовує результат проведеного на місці огляду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 погодився на проведення огляду за допомогою «Drager», продув прилад, а результат становив 0,48 ‰.

Таким чином, суд вважає доведеним факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння саме під час керування транспортним засобом.

Щодо ст. 122-4 КУпАП, суд зазначає, що відповідно до п. 2.10 «а» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів та іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

З досліджених судом доказів убачається, що після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 залишив місце події.

При цьому під час спілкування з працівником поліції він пояснював, що залишив місце ДТП у зв`язку з конфліктом із дружиною.

Зазначена обставина узгоджується з його поясненнями щодо конфлікту, який виник безпосередньо перед подією.

Суд при цьому враховує, що сам факт конфлікту із дружиною не є передбаченою законом підставою для залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Поведінка ОСОБА_1 після ДТП свідчить про невиконання ним обов`язку, встановленого п. 2.10 «а» ПДР України, залишатися на місці дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому відсутність на відеозаписі безпосереднього моменту від`їзду автомобіля не виключає можливості встановлення цієї обставини іншими доказами. Вона оцінюється судом у сукупності з протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_1 , рапортами працівників поліції та іншими матеріалами справи.

Отже, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Отже враховуючи усе вищевикладене суд зазначає, що ним досліджено та оцінено у сукупності: протокол серії ЕПР1 № 698772 від 21.06.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; протокол серії ЕПР1 № 698786 від 21.06.2026 за ст. 124 КУпАП; протокол серії ЕПР1 № 698777 від 21.06.2026 за ст. 122-4 КУпАП; письмові пояснення ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_3 ; схему місця ДТП; фотоматеріали; довідку КНП «Новоукраїнська міська лікарня» № 1026 від 26.06.2026; тест № 2965 за результатами огляду за допомогою «Alcotest 6820»; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння; свідоцтво про повірку газоаналізатора; рапорти працівників поліції; відеозаписи, долучені до матеріалів після їх доопрацювання; інші письмові матеріали справи.

Суд зазначає, що жоден із зазначених доказів суд не оцінює ізольовано. Їх оцінка здійснюється у взаємозв`язку та сукупності.

При цьому письмові пояснення ОСОБА_1 мають істотне значення, оскільки вони узгоджуються з відеозаписом та іншими матеріалами справи щодо факту його керування автомобілем, здійснення руху заднім ходом та наїзду на ОСОБА_2 .

Суд також враховує, що пояснення ОСОБА_1 , надані ним безпосередньо після події працівнику поліції, за своїм змістом відповідають його письмовим поясненням.

У сукупності зазначені докази підтверджують, що 21 червня 2026 року о 00 годині 52 хвилини ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Carina, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював рух заднім ходом, не переконався у безпеці маневру, допустив наїзд на ОСОБА_2 , унаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, а під час керування перебував у стані алкогольного сп`яніння з результатом огляду 0,48 ‰.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Як убачається з матеріалів справ, адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124, статтею 122-4 та частиною першою статті 130 КУпАП, вчинені ОСОБА_1 за обставин однієї події, яка мала місце 21 червня 2026 року, та перебувають у взаємному зв`язку між собою.

Справи № 387/1064/26, № 387/1066/26 та № 387/1067/26 перебувають на розгляді одного й того самого суду, стосуються однієї особи та пов`язаних між собою обставин, у зв`язку з чим їх одночасний розгляд є необхідним для правильного вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу кожного з адміністративних правопорушень та визначення остаточного адміністративного стягнення.

За таких обставин суд вважає за необхідне, керуючись частиною другою статті 36 КУпАП, об`єднати справи про адміністративні правопорушення № 387/1064/26, № 387/1066/26 та № 387/1067/26 в одне провадження та присвоїти об`єднаному провадженню номер № 387/1064/26, провадження № 3/387/404/26.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за статтею 124, статтею 122-4 та частиною першою статті 130 КУпАП.

При цьому суд враховує, що адміністративні правопорушення за статтею 124 та статтею 122-4 КУпАП були вчинені в межах тієї самої дорожньо-транспортної пригоди, під час якої ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Carina, не переконавшись у безпечності виконання маневру руху заднім ходом, допустив наїзд на ОСОБА_2 , після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, після події він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом огляду на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, результат якого становив 0,48 ‰.

Визначаючи адміністративне стягнення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до статті 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують адміністративну відповідальність, судом також не встановлено.

З урахуванням положень статті 36 КУпАП адміністративне стягнення підлягає визначенню в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП, яка передбачає більш суворе адміністративне стягнення порівняно із санкціями статті 122-4 та статті 124 КУпАП.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Саме таке адміністративне стягнення відповідає санкції частини першої статті 130 КУпАП та підлягає застосуванню до особи відповідно до правил, установлених частиною другою статті 36 КУпАП, з огляду на одночасний розгляд судом справ про декілька адміністративних правопорушень, вчинених однією особою.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, статтею 122-4 та частиною першою статті 130 КУпАП, а тому справи підлягають об`єднанню в одне провадження з накладенням на нього адміністративного стягнення відповідно до частини другої статті 36 КУпАП.

Керуючись статтями 33, 36, 40-1, 122-4, 124, частиною першою статті 130, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Справи про адміністративні правопорушення № 387/1064/26, № 387/1066/26 та №387/1067/26 щодо ОСОБА_1 об`єднати в одне провадження для їх спільного розгляду та вирішення питання про накладення адміністративного стягнення відповідно до вимог частини другої статті 36 КУпАП.

Об`єднаному провадженню присвоїти номер № 387/1064/26, провадження №3/387/404/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, статтею 122-4 та частиною першою статті 130 КУпАП.

На підставі частини другої статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Штраф підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров. обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA658999980313000149000011001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у місті Києві/місто Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений статтею 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. У такому випадку з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, визначеного цією постановою, відповідно до статті 308 КУпАП.

Постанову в частині адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами направити до відповідного органу для виконання в установленому законом порядку.

Строк пред`явлення постанови до виконання до 21 грудня 2026 року, якщо протягом цього строку постанову не буде оскаржено та не буде відстрочено її виконання.

Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер