Ухвала суду № 140044503, 24.09.2026, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/390/26

2/339/269/26

У Х В А Л А

24.09.26 м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Скригун В.В.

секретаря судового засідання Ганчар Т.І.

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні проведенного в режимі відеоконференції в залі суду в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Долинський віділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської обаласті Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання батьківства,

в с т а н о в и в:

Представник позивача Олег Григорчук звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати ОСОБА_3 , який вважається зниклим безвісти за особливих обставин з 25 червня 2026 року, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов"язати Долинський віділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської обаласті Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження №112 від 15 жовтня 2013 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши в графі "батько" - " ОСОБА_3 ", громадянин України замість " ОСОБА_5 ", у графі "прізвище дитини" вказати " ОСОБА_6 " замість " ОСОБА_7 ".

12 серпня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

28 серпня 2026 року представником позивача О.Григорчук через електронний суд подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить:

- пункт 2 прохальної частини позовної заяви викласти в наступній редакції: «Визнати ОСОБА_3 (РНКПП: НОМЕР_1 ), який вважається зниклим безвісти за особливих обставин з 25 червня 2026 року, батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

- пункт 3 прохальної частини позовної заяви викласти в наступній редакції: «Зобов`язати Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) внести зміни до актового запису №112 від 15 жовтня 2013 року, зробленого у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болехівського міського управління юстиції в Івано-Франківській області про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши в графі «батько»: ОСОБА_3 , громадянин України замість « ОСОБА_5 », у графі «прізвище дитини» вказати « ОСОБА_6 » замість « ОСОБА_7 ».

Представник позивача у підготовчому засіданні вказав, що помилково вказав невірно по батькові дитини " ОСОБА_9 " замість " ОСОБА_10 " а тому є необхідність у виправленні даної помилки, оскільки вона може суттєво вплинути на виконання рішення суду.

Відповідач ОСОБА_3 у підготовче судове засіданні не з"явився.

Представник третьої особи Долинський віділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської обаласті Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українив судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в передбаченому законом порядку, надіслав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міськоїради в судове засідання не з`явився, про час тв місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

За змістом частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, на судовий захист її особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно частин 3-4 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого провадження позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. При цьому не вважається збільшення розміру позовних вимог заявлення нових (додаткових) вимог. У разі подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, в якій по суті йдеться про нові вимоги, суд повинен у прийнятті заяви відмовити.

Зменшення або збільшення розміру позовних вимог не можна розглядати як зміну предмета позову. Це особливі права позивача, що дозволяють йому уточнити розмір позовних вимог (кількісні показники). По суті вимоги залишаються тими самими.

Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви".

У постанові від 01.11.2021 року у справі № 405/3360/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що «процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що у первісній позовній заяві представником позивача під час оформлення позовної заяви було допущено помилку в прохальній частині, а саме невірно вказано по батькові неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, згідно витягу про державну реєстрацію народження, доданого до позовної заяви, син позивачки зареєстрований як ОСОБА_8 . Отже, заява представника позивача від 28 серпня 2026 року спрямована на виправлення технічної помилки та не свідчить про збільшення позовних вимог.

Однак, зважаючи на те, що вказана помилка в позовній заяві може суттєво вплинути на розгляд справи та виконання рішення суду, у випадку якщо суд прийде до висновку про задоволення позову, суд вважає за можливе прийняти подану представником позивача заяву до розгляду та врахувати виправлення які в ній зазначені.

Керуючись ст. ст 197, 198, 200, 353 ЦПК України, суд

П о с т а н о в и в:

Прийняти до розгляду заяву представника позивача Олега Григорчука про збільшення позовних вимог від 28 серпня 2026 року.

Продовжити розгляд справи з врахуванням виправлення, яке вказане в заяві про збільшення позовних вимог від 28 серпня 2026 року.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: Скригун В.В.