Рішення № 140044335, 22.09.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/159/26

2/195/222/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

22.09.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кондус Л.А., за участю секретаря судового засідання Дєєвої Ю.С., за участю представник позивачки адвокат Акінтінова І.М., представника відповідача - адвокат Попсуй О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Томаківка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовної заяви.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Томаківського районного суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на свою користь на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини усіх видів його доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого для працездатної особи, починаючи з 09.02.2026 і до досягнення дитиною 23-річного віку або припинення навчання.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона є матір`ю повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відповідач ОСОБА_2 його батько.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 шлюб було розірвано.

ОСОБА_3 після досягнення повноліття продовжує навчання за денною формою у Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка», що підтверджується довідкою з навчального закладу та копією договору про навчання у закладі вищої освіти.

Навчання за денною формою передбачає постійну присутність на заняттях, виконання навчального навантаження, підготовку до іспитів та заліків, що об`єктивно унеможливлює працевлаштування на повну зайнятість та отримання стабільного доходу, достатнього для самостійного забезпечення основних життєвих потреб.

У зв`язку з навчанням дитина щомісячно несе обов`язкові витрати, зокрема:

- витрати на харчування, які є постійними та необхідними для забезпечення нормального фізичного стану;

- витрати на проїзд до місця навчання та у межах населеного пункту;

- витрати на навчальні матеріали, зокрема підручники, канцелярське приладдя, доступ до електронних ресурсів, програмного забезпечення, інтернет-зв`язку;

- витрати на медичне забезпечення, сезонний одяг та інші базові потреби, необхідні для належного рівня життя студента.

Сукупність зазначених витрат має постійний і регулярний характер, а їх розмір суттєво перевищує фінансові можливості дитини, яка через об`єктивні причини не може самостійно забезпечити власне утримання.

Позивачка зазначає, що саме вона фактично несе основний тягар витрат, пов`язаних з утриманням сина, тоді як відповідач не бере участі в утриманні повнолітнього сина добровільно, що порушує принцип рівності участі батьків у виконанні батьківських обов`язків.

Таким чином, у відповідача існує передбачений законом обов`язок брати участь в утриманні повнолітньої сина, який навчається та потребує матеріальної допомоги.

Короткий зміст відзиву на позов:

Представником відповідача - адвокатом Попсуй О.О. подано відзив на позов (а.с.26-27) та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того, зазначено, що відповідач утримує малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір пенсіонерку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Покладення на відповідача обов`язку сплачувати 1/4 доходу на повнолітнього сина, який є працездатним та не довів неможливості самозабезпечення призведе до дисбалансу у забезпеченні інших утриманців.(а.с.26-27).

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19.02.2026 відкрито провадження у справі, з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 витребувано із Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону України у період з 24.02.2022 до теперішнього часу громадянином України ОСОБА_6 (а.с.48).

Аргументи учасників справи.

Представник позивачки адвокат Акінтінова І.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту ч.5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 198 Сімейного кодексу України, визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Тобто, відповідно до статті 199 СК України підставами виникнення аліментного зобов`язання між батьками та їх повнолітніми дочкою, сином, які продовжують навчання після досягнення повноліття і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги є сукупність таких юридичних фактів: 1) продовження навчання дочкою, сином після досягнення повноліття; 2) недосягнення дочкою, сином встановленого законом віку - 23 років; 3) потреба дочки, сина у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням; 4) наявність у батьків можливості надавати матеріальну допомогу.

Сукупність цих юридичних фактів утворює юридичний склад, необхідній і достатній для виникнення зазначеного аліментного зобов`язання. У разі відсутності, або недоведеності в судовому засіданні хоч б одного з наведених вище фактів, вищезазначене аліментне зобов`язання пов`язане з утриманням батьками своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не виникає.

Крім того, ст. 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 ЦПК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

При визначенні розміру аліментів судом мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, вартість проїзду до навчального закладу, вартість проживання за місцем знаходження дитини.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дочки, сина суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року, справа №199/9339/16-ц, провадження № 61-32330св18.

З аналізу вищенаведених норм сімейного законодавства вбачається, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Так, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18.04.2007 Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №475 суд вбачає, що батьками ОСОБА_3 дійсно є сторони у справі: батько ОСОБА_7 та мати ОСОБА_8 (а.с.9).

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 шлюб, зареєстрований між позивачем та відповідачем відділом ДРАЦС Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №50, було розірвано (а.с.14).

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 04.02.2013 було ухвалено стягнути з ОСОБА_2 аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі однієї четвертої частини з усіх видів його доходів (заробітку) щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18.01.2013 року і до досягнення повноліття дитиною, на користь ОСОБА_1 (а.с.15).

Позивачка після реєстрації шлюбу змінила прізвище зі « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » (а.с.13).

Згідно копії довідки №16-42/96 від 14.01.2026 виданої відділом кадрів Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» ОСОБА_3 дійсно є студентом факультету архітектури, будівництва, денної форми навчання, зарахований з 01.09.2024, передбачене закінчення навчання 30.06.2028, що підтверджується вказаною довідкою (а.с.10) , копією Договору про навчання у закладі вищої освіти № 127/БД-194-Б від 03.08.2024 (а.с.11), розкладом студентів факультету Архітектури, будівництва та землеустрою на 2 семестр 2025/2026 навчального року (а.с.16).

Відповідно ОСОБА_3 переведений на дистанційну форму навчання та представником позивача надано розклад студентів факультету Архітектури (а.с.90).

До матеріалів справи також додано довідку про доходи №12 ОСОБА_3 , де зазначено про отримання студентом стипендії в розмірі 2000,00 грн. щомісячно (а.с.12). Також на запит судді додано відповідь №2481621 від 19.03.2026 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2025 року стосовно ОСОБА_11 (а.с.40).

Позивачкою додано до матеріалів справи довідку про доходи від 28.05.2026, виданої КНТ «ДОКЛ ІМ.МЕЧНИКОВА «ДОР» (а.с.92).

Згідна копій Витягів про реєстрацію місця проживання виданих Виконавчим комітетом Томаківської селищної ради ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6,8).

Представник позивача вказує, що навчання сина позивачки за денною формою дистанційно передбачає постійну присутність на заняттях, виконання навчального навантаження, підготовку до іспитів та заліків, що об`єктивно унеможливлює працевлаштування на повну зайнятість та отримання стабільного доходу, достатнього для самостійного забезпечення основних життєвих потреб.

Відповідач не спростував обставини викладені у позовній заяві, а також не надав документів про стан свого здоров`я та матеріального положення.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, проаналізувавши матеріальний стан сторін, враховуючи, що повнолітній син сторін продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги, беручи до уваги, що відповідач спроможний надавати таку матеріальну допомогу, суд з урахуванням того, що розмір аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не повинен призводити до збагачення, вважає, що аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно будуть достатніми для належного утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В той же час, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти щомісяця не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, однак в цій частині вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Суд також вважає необхідним вирішити судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнувши з відповідача в дохід держави, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 131, 259, 263-265, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається за денною формою, у зв`язку з навчанням, у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 09 лютого 2026 року і до закінчення сином навчання, але не більше як до досягнення ним 23-х років.

Рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ):37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 1331.20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Повний текст рішення суду буде складено до 25.09.2026.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 23.09.2026.

Суддя: Л. А. Кондус