Ухвала суду № 140043992, 23.09.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5188/26

Провадження № 1-кп/191/331/26

У Х В А Л А

іменем України

23 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 - в режимі відеоконференцзвязку,

представника потерпілого ОСОБА_4 - в режимі відеоконференцзвязку,

захисника ОСОБА_5 , який представляє інтереси обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в режимі відеоконференцзвязку,

захисника ОСОБА_8 , яка представляє інтереси ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11 , який представляє інтереси обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

захисника ОСОБА_14 , яка представляє інтереси обвинуваченої ОСОБА_15 ,

захисника ОСОБА_16 , яка представляє інтереси обвинуваченого ОСОБА_17 ,

захисника ОСОБА_18 , який представляє інтереси обвинуваченої ОСОБА_19 - в режимі відеоконференцзвязку,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_15 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

обвинуваченої ОСОБА_19 ,

обвинуваченої ОСОБА_13 ,

обвинуваченої ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_17 ,

обвинуваченої - ОСОБА_12 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове клопотання заставодавця ОСОБА_20 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042010000046 від 03.04.2025, стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_15 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_19 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_17 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,-

про повернення внесеної ОСОБА_21 застави за підозрюваногоОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Заставодавець ОСОБА_20 звернувся до суду з заявою про повернення йому як заставодавцю у кримінальному провадженні №42025042010000046 від 03.04.2025 грошові кошти в сумі 249 400,00 грн., внесені ним 28.04.2026 в якості застави за ОСОБА_6 на депозитний рахунок Дніпровського апеляційного суду.

Посилається на те, що 27.04.2026 Дніпровським апеляційним судом у справі постановлено ухвалу, якою до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28.04.2026 включно. Визначений ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних ociб, що становить 998 400,00 грн.

Встановлено, що у paзi внесення застави у визначеному судом розмірi слід покласти на підозрюваного ОСОБА_6 на період дії цього запобіжного заходу заходу, процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування із визначеними слідчим або прокурором свідками; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України i в`їзд в Україну.

18.05.2026 Дніпровський апеляційним судом у справі постановлено ухвалу, якою продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 21.06.2026 включно. Визначений ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних oci6, що становить 998 400,00 грн. На ОСОБА_6 покладені процесуальні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування із визначеними слідчим або прокурором свідками; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України i в`їзд в Україну.

Посилається на ч. 4 ст. 132, ст. 203 КПК України відповідно до яких ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії такої ухвали.

Зазначає, що строк дії ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18.05.2026 закінчився 22.06.2026 року, тому покладені ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.05.2026 процесуальні обов`язки на ОСОБА_6 скасовані з 22.06.2026 року.

Також зазначає, що як заставодавець не дає своєї згоди на можливе звернення застави судом у майбутньому на виконання вироку в частині майнових стягнень (ч.11 ст. 182 КПК України); не згоден в подальшому виконувати таку функцію в даному кримінальному провадженні i не має наміру виступати гарантом належної процесуальної поведінки підозрюваного та наполягає на забезпеченні свого конституційного права розпоряджатися своєю власністю.

Захисник ОСОБА_5 , та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали заявлене клопотання і просили задовольнити з наведених вище підстав.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання, мотивуючи свою позицію тим, що стадія підготовчого судового засідання не передбачає вирішення клопотань про повернення застави згідно вимог ст. 315 КПК, також посилався на приписи ч. 7 ст. 194 КПК відповідно до якої обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Всі інші учасники поклалися на розсуд суду, окрім адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_9 , які підтримали клопотання.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження №42025042010000046 від 03.04.2025, 27.04.2026 Дніпровським апеляційним судом постановлено ухвалу, якою до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28.04.2026 включно. Визначений ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних ociб, що становить 998 400,00 грн. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.05.2026 постановлено ухвалу, якою продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 21.06.2026 включно. Одночасно визначений ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних oci6, що становить 998 400,00 грн, на виконання якої на відповідний депозитний рахунок внесено визначену судом суму застави, у тому числі заставодавцем ОСОБА_20 в сумі 249 400,00 грн. 28.04.2026 року.

Строк дії застави судом не визначався, оскільки застава є безстроковим запобіжним заходом, і КПК України не передбачено необхідності її продовження.

Згідно п.3 ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.

З моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов`язки визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці та не продовження цих обов`язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов`язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не являється підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року № 27), застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави.

При цьому, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії, вимоги клопотання про повернення застави є такими, які суперечать меті застосування запобіжного заходу, а на даний час меті застави, а тому, за наведених обставин, враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, діє як захід забезпечення запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та виконання процесуальних обов`язків, належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Отже, твердження заставодавця, що строк дії ухвали суду закінчився і разом з ним закінчився строк дії застави як запобіжного заходу і тому заставу слід повернути - є хибним та суперечить положенням кримінального процесуального Закону.

За положеннями ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із змісту наведених положень вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов`язком. Погоджуючись внести заставу, заставодавець самостійно обирає джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави. При цьому заставодавець усвідомлює, принаймні має усвідомлювати, що по-перше, ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу (ч. 11 ст. 182 КПК України), по-друге, існує ризик неповернення застави - звернення її в дохід держави (ч. 8 ст. 182 КПК України).

З огляду на вищезазначене, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що кошти, внесені ним у якості застави за обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.

З урахуванням викладеного, з огляду на те, що судовий розгляд кримінального провадження №42025042010000046 від 03.04.2025 відносно обвинуваченого ОСОБА_6 триває, необхідність запобіжного заходу у вигляді застави не відпала, суд приходить до висновку про відсутність підстав для повернення застави заставодавцеві та відмовляє у задоволенні заявленого клопотання.

Керуючись ст.ст.182,202,203КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання заставодавця ОСОБА_20 про повернення внесеної ним застави за підозрюваного ОСОБА_6 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1