Рішення № 140043739, 24.09.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11680/26

Провадження № 2/185/9990/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. з участю секретаря судового засідання Довгопол А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», Державного підприємства «Мирноградвугілля» про відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», Державного підприємства «Мирноградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.

Позиція позивача

Позивач посилається на те, що він працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», Державного підприємства «Мирноградвугілля», внаслідок роботи на підприємстввх він втратив професійну працездатність.

Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», Державного підприємства «Мирноградвугілля» солідарно, в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 245 000.00 грн.

Ухвалою від 27.07.2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Заяви та клопотання відповідачів

Представник Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» звернувся до суду з відзивом на позовну заяву у якому просив суд Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЯ» про стягнення моральної шкоди в повному обсязі.

Позивач звернувся до суду з відповіддю на відзив у якій підтримав свої позовні вимоги.

Від Державного підприємства «Мирноградвугілля» клопотань та заяв на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні встановлено наступне.

В період з 2005 року по 2022 роки позивач працював на підприємствах ПРАТ ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ та підприємствах ДП «Мирноградвугілля» (до перейменування ДП «Красноармійськвугілля». Як зазначено у випісці-епікрізі №1536/370З стаціонарного хворого ОСОБА_1 , яка видана 26 травня 2023 року ДЕРЖАВНОЮ УСТАНОВОЮ «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВОДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ МЕДИЦИНИ»: згідно інформаційної довідки про умови праці № ПС/3.1/7784-23 від 27.03.23 року, б/н від 03.10.22 року, виданої Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, позивач ОСОБА_1 працював у шкідливих умовах (14 років 9 міс.): -учнем, ГРОВ ВП «Шахта ім. О.Г. Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» 2 роки 5 міс., а саме: 15.03.07-31.03.08, 29.11.14-16.04.16; -ГРОВ ВП «Шахта ім. Димитрова» ДП «Красноармійськвугілля» 3 роки 4 міс., а саме: 01.07.08-21.11.11; -гірничим майстром ВП «Шахта ім. Димитрова» ДП «Красноармійськвугілля» 2 роки 11 міс., а саме: 21.11.11-10.11.14; -учнем, МЕТУ «Шахта ім. О.Г. Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» 6 міс., а саме: 16.04.16- 04.11.16; -учнем, електрослюсарем підземним ВП «Шахта ім. О.Г. Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» 10 міс., а саме: 04.11.16-21.09.17; - МПУ дільниці підготовчих робіт ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 1 міс., а саме: 15.01.18-13.02.18; -електрослюсарем дільниці підготовчих робіт ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 2 роки 7 міс., а саме: 14.02.18- 15.09.20; -ГРОВ дільниці монтажно-демонтажних робіт ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 1 рік 10 міс., а саме: 16.09.20- 10.08.22.

Відповідно до виписки-епікризу №1536/370 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 яка видана 26 травня 2023 року ДЕРЖАВНОЮ УСТАНОВОЮ «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВОДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ МЕДИЦИНИ» встановлено, що позивач Підпадав під вплив: 1. пилу 12.2-68.0 мг/м3 при ГДК=4.0 мг/м3, 80-100 % зміни, кл. 3.2-3.4 (ГРОВ, МПУ, електрослюсар «Шахта ім. О.Г. Стаханова», ГРОВ, гірничий майстер «Шахта ім. Димитрова», 10 років 2 міс.), 53.58-54.58 мг/мЗ при ГДК=2.0 мг/мЗ, 100 % зміни, кл. 3.4 (МЕТУ, електрослюсар «Шахтоуправління Першотравенське», 2 роки 8 міс.), 69.94 мг/ НОМЕР_1 при ГДК=4.0 мг/мЗ, 100 % зміни, кл.3.4 (ГРОВ «Шахтоуправління Першотравенське», 1 рік 10 міс.)

Всього-14 років 9 міс. 2. мікроклімату: температура +27 при нормі +26, вологість 90 % при нормі 75%, кл.3.1 (ГРОВ «Шахта ім. О.Г. Стаханова», 2 роки 5 міс.), температура +26.5+26.6 при нормі +20+24, вологість 82.4-82.5 % при нормі 75%, кл.3.1 (МІТУ, електрослюсар, ГРОВ «Шахтоуправління Першотравенське», 4 роки 7 міс.). Всього- 7 років 3. шуму 85-90 дбА при ГДР=80 дбА, кл.3.1-3.2 4. локальної вібрації 79.3-80.6 при ГДР=76 дб, кл.3.1 (ГРОВ «Шахта ім. Димитрова», 3 роки 4 міс.) 5. важкості праці, кл.3.1-3.3 динамічне навантаження при загальному навантаженні (за участю м`язів рук, тулуба, ніг) 49944 при нормі до 44000, кл.3.1 (ГРОВ «Шахтоуправління Першотравенське», 1 рік 10 міс.) маса вантажу 35-48.35 кг при нормі до ЗО кг, кл.3.1-3.2 (МПУ, електрослюсар, ГРОВ «Шахтоуправління Першотравенське», 4 роки 7 міс.) статичне навантаження при утриманні вантажу однією рукою 51000 при нормі до 36000, кл.3.1(ГРОВ «Шахта ім. О.Г. Стаханова», 2 роки 5 міс.) статичне навантаження при утриманні вантажу двома руками 73500- 121842 при нормі до 70000, кл.3.1 (ГРОВ, електрослюсар «Шахта ім. О.Г. Стаханова», МПУ, електрослюсар, ГРОВ «Шахтоуправління Першотравенське», 7 років 10 міс.) статичне навантаження при утриманні вантажу за участю м`язів тулуба та ніг 130000 при нормі до 100000, кл.3.1(ГРОВ «Шахта ім. О.Г. Стаханова», 2 роки 5 міс.) робоча поза незручна 27-63 % зміни, кл.3.1-3.2 (ГРОВ, МПУ, електрослюсар «Шахта ім. О.Г. Стаханова», МПУ «Шахтоуправління Першотравенське», 3 роки 10 міс.) робоча поза вимушена 13.7-64.4 % зміни, кл.3.1-3.2 (електрослюсар, ГРОВ «Шахтоуправління Першотравенське», 4 роки 5 міс.) нахили 111-320 при нормі 51- 100, кл.3.1-3.2 (усі, крім МПУ «Шахта ім. О.Г. Стаханова», 14 років 3 міс.) робоча поза «стоячи» 69-76 % зміни, кл.3.1 (ГРОВ, гірничий майстер «Шахта ім. Димитрова», 6 років 4 міс.) переміщення у просторі 8.9- 11.1 км при нормі до 8 км, кл.3.1 (ГРОВ, електрослюсар «Шахта ім. О.Г. Стаханова», 3 роки 3 міс.) Вищевикладеним встановлено, що позивач працював у відповідачів ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та ДП МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ у шкідливих умовах і отримав професійне захворювання.

Згідно висновку ЛЕК УкрНДІ проммєд від 25.05.2023р. Протокол №586 встановлено ДІАГНОЗ: Радикулопатія попереково-крижова Ь5, 81 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня) та колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. ЛН першого-другого ступеня. Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) пригсоллухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху)- за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І. Пономарьової. Захворювання професійні, 25.05.2023р

Висновком МСЕК позивачу первинно з 25.05.2023 року встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 50% , а потім повторно з 24.10.2025 встановлено 50 відсотків втрати професійної працездатності за профзахворювання, з визначенням третьої групи інвалідності.

Внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач втратив професійну працездатність, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, пристосовуватися до життя з обмеженими можливостями. Ушкодженням здоров`я позивачу заподіяні фізичні та моральні страждання, оскільки він відчуває фізичний біль та душевні страждання, позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, змушений приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки минулої роботи в неналежних умовах, що свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.

Порушенні його права на безпечні та здорові умови праці, що призвело до виникнення професійного захворювання, тому вбачає наявні підстави для відшкодування роботодавцем заподіяної йому моральної шкоди.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Суму моральної шкоди суд оцінює у розмірі 100 000.00 грн.

Норми права, які застосував суд

Стаття 3 Конституції України передбачає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155, від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про охорону праці», умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Ст. 153 Кодексу законів про працю України встановлює, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Враховуючи зазначені положення, відповідач мав створити позивачу, як і іншим працівникам належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого пошкодження здоров`я чи настання смерті були б неможливими.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст.237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Відповідно до частини третьої ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

У пункті 13 Постанови роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 2, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

З огляду на положення ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).

За ст.1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Судом в судовому засіданні не встановлено підстав для виплати моральної шкоди ануїтетними щомісячними платежами протягом двох місяців. Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вказаних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом. У попередній редакції зазначена норма права передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Тобто з 23 травня 2020 року пункт «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом», однак застосування сполучника «а також» підтверджує, що згаданий перелік був доповнений новою нормою права, яка не змінює зміст інших складових частин пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ЦПК України.

Оскільки шкода, завдана життю та здоров`ю, може бути як майновою, так і немайновою (моральною) та до цієї частини пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зміни законодавцем не внесені, зокрема не зазначено, що лише відшкодування майнової шкоди, завданої життю та здоров`ю, не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тому немає підстав для ототожнення відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров`ю, з іншим відшкодуванням моральної шкоди, яке підлягає оподаткуванню в разі перевищення її розміром чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

Таким чином граматичне та системне тлумачення зазначеного пункту ПК України у чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю: 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Тобто не ототожнюється відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров`ю, з іншим відшкодуванням моральної шкоди, яке підлягає оподаткуванню в разі перевищення її розміром чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

Отже, як до 23 травня 2020 року, так і чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров`ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року № 598/438/21, від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13, від 05 червня 2019 року у справі № 227/130/14-ц, від 03 червня 2021 року у справі № 180/407/20, від 07 листопада 2022 року у справі № 161/16011/20.

Отже, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню доповнення до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що в даній справі ухвалюється рішення про стягнення на користь позивача відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я, тому стягнута на підставі рішення суду сума не підлягає оподаткуванню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», Державного підприємства «Мирноградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», Державного підприємства «Мирноградвугілля» в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 100000.00 гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 665.60 гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 665.60 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

-ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_1 , фактично проживає (реєстрація ВПО) АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.

-ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "МИРНОГРАДВУГІЛЛЯ", місцезнаходження Україна, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 1, ЄДРПОУ 32087941.

-

Суддя: В. О. Головін