Рішення № 140043585, 23.09.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/15985/25

Провадження № 2/185/5748/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'КОЛЛЕКТ ЦЕНТР' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідач уклав кредитний договір, відповідно до якого ТОВ МІЛОАН» (надалі - первісний кредитор) надав відповідачу грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідач свій обов`язок повернути кредит та сплатити відсотки не виконує належним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, яку позивач просить стягнути.

Позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на підставі переуступки права вимоги за договором факторингу з первісним кредитором.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, повідомлені про судове засідання належним чином. Позивач просив розглядати справу без його участі, заперечень проти ухвалення заочного рішення не надходило. Відповідач про причини неявки суду не повідомив, не подав відзив, тому, керуючись ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено такі фактичні обставини, які підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Між первісним кредитором та відповідачем в письмовій формі було укладено кредитний договір №3579280 від 03.06.2021. Згідно умов договору:

сума кредиту -12000 грн, строк кредиту 30 днів з 03.06.2021 (строк кредитування), процентна ставка 4% річних, що складає 36 грн. Також договором передбачена можливість пролонгації строку кредитування.

На підставі кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 12000 грн, що підтверджується випискою з банку та іншими матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що між первісним кредитором та позивачем було укладено договір факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021, у відповідності до умов якого первісний кредитор передав за плату належні йому права вимоги до відповідача, а позивач прийняв останні.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості по кредитному договору заборгованість відповідача становить 55965,84 грн, з яких: 9406 грн - тіло кредиту, 46559,84 грн заборгованості за відсотками.

Суд не може погодитись з наданим позивачем розрахунком та вважає, що стягненню підлягає заборгованість в сумі 22574,54 грн, яка складається з 9406 грн тіло кредиту, 13168,54 заборгованість за процентами, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом чи одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Верховний Суд неодноразово наголошував, що кредитний договір, укладений в електронній формі з використанням одноразового пароля-ідентифікатора, має юридичну силу письмового правочину за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов (зокрема, постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постанові від 28 березня 2018 року Велика Палата ВС зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за кредитом та строк кредитування неодноразово пролонговувася, оскільки відповідачем було сплачено як комісію за пролонгацію, так і проценти по кредиту.

Останнім днем пролонгованого строку кредитування за умовами договору є 23.10.2021. Станом на 23.10.2021 розмір заборгованості відповідача складає 22574,54 грн, з яких 9406 грн тіло кредиту, 13168,54 грн проценти.

Нарахування позивачем процента поза межами пролонгованого строку кредитування є безпідставним, а тому в цій частині слід відмовити, оскільки позивачем не надано суду доказів пролонгації строку кредитування після 23.10.2021.

За змістом статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3028 грн. Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача слід стягнути: 3028 х 22574,54 : 55965,84 = 1221,38 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 16000 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У зв`язку з наведеним, суд може обмежити розмір судових витрат на професійну (правничу) допомогу з огляду на розумну необхідність таких судових витрат для конкретної справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.

З урахуванням принципів розумності, співмірності та справедливості, а також практики Верховного Суду щодо недопустимості покладення на іншу сторону надмірних судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного розміру. При цьому суд враховує: що дана справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, не є значної складності, не потребувала участі представника у судових засіданнях, подання значної кількості процесуальних документів чи здійснення складного правового аналізу.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу 3000 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 19, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 3579280 від 03.06.2021 у сумі 22574,54 грн, з яких 9406 грн тіло кредиту, 13168,54 грн проценти.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати у розмірі 4221,38 грн, що складаються: судовий збір - 1221,38 грн, витрати на правничу допомогу - 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ/РНОКПП 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, Київ р-н, Київ обл., 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський