Ухвала суду № 140042319, 22.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7015/18

Провадження № 6/201/917/2026

УХВАЛА

22 вересня 2026 року Соборний районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра 30 червня 2026 року надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 грудня 2018 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №SAMDN03000029437099 від 17 вересня 2009 року у розмірі 71 069,52 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №SAMDN03000029437099 від 17 вересня 2009 року. Тому заявник просить замінити первісного позивача (стягувача) АТ КБ «Приватбанк» за виконавчими листами, виданим на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у справі № 201/7015/18 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та видати дублікат виконавчого листа.

Представник заявника у своїй заяві про заміну сторони виконавчого провадження просив суд розглядати її без його участі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Таким чином, неявка сторін у відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду поставленого перед судом питання.

Ураховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснити розгляд справи без фіксування судового розгляду цивільної справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали поданої заяви, а також матеріали цивільної справи, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що у провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська (наразі Соборний районний суд міста Дніпра) перебувала цивільна справа № 201/7015/18 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 грудня 2018 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №SAMDN03000029437099 від 17 вересня 2009 року у розмірі 71 069,52 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

Встановлено також, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №SAMDN03000029437099 від 17 вересня 2009 року.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення сторони виконавчого провадження із заявою про заміну сторони виконавчого провадження на його правонаступника відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 201/7015/18 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вирішуючи заяву в частині видачу дубліката вищевказаного судового наказу необхідно зазначити наступне.

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 09 лютого 2021 року у виконавчому провадженні № 59813395, виконавчий лист № 201/7015/18 від 21 березня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 71 069,52 грн. було повернуто стягувачу у зв`язку із відсутністю у боржника майна.

Заявник зазначає, що станом на дату укладання договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого листа ТОВ «Капіталресурс» не передавався.

У зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу АТ КБ «Приватбанк» заявником було скеровано запит з метою з`ясування його наявності. 31 березня 2026 року на адресу ТОВ «Капіталресурс» від АТ КБ «Приватбанк» надійшла відповідь, відповідно до якої оригінал вищевказаного виконавчого листа було втрачено.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого документа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання. При вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з їх втратою, слід перевіряти обставини їх втрати.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документу до виконання склала 3 роки з дати набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред`явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання перебіг строку поновлюється. Час що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. При цьому, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно допуску до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуації, що суперечить принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язались поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Глоба проти України» №15729/07 від 5 липня 2012 року вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції серед іншого (inter alia) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін. Відповідно виконанню судових рішень не можна перешкоджати, відмовляючи у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що рішення суду є невиконаним, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення заяви ТОВ «Капіталресурс» про видачу дублікату виконавчого листа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 353, 431, 442, п. 17.4 ч. 1 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) за виконавчими листами, виданим на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 грудня 2018 року у цивільній справі № 201/7015/18 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923).

Видати дублікат виконавчого листа, виданого на виконання рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 грудня 2018 року у справі № 201/7015/18 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №SAMDN03000029437099 від 17 вересня 2009 року у розмірі 71069,52 грн. (сімдесят одна тисяча шістдесят дев`ять грн. 52 коп.), з яких: 53624,43 грн (п`ятдесят три тисячі шістсот двадцять чотири грн. 43 коп.) заборгованість за кредитом; 13584,64 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири грн. 64 коп.) нараховані відсотки за користування кредитом; 500 грн. (п`ятсот грн.) штраф (фіксована частина); 3360,45 грн. (три тисячі триста шістдесят грн. 45 коп. ) штраф (процентна складова).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев