Рішення № 140041259, 24.09.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1166/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24.09.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., за участю секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс») звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №72592602 від 10.06.2024 у розмірі 25860 грн., яка складається з 4000 грн. заборгованості за тілом, 19860 грн. заборгованості відсотками, 2000 - штраф. Також просить стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 2662,40 грн. та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 4000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, розмір яких визначено договором.

Відповідач не виконувала належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором в розмірі 29672,28 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 25860 грн., яка складається з 4000 грн. заборгованості за тілом, 19860 грн. заборгованості відсотками, 2000 грн. - заборгованість за штрафами.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 09.07.2026 відкрито провадження в справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просить справу розглядати за його відсутності, щодо винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач належно повідомлялася про дату, час і місце судового засідання (шляхом надіслання на адресу реєстрації відповідача, однак поштова кореспонденція не була вручена адресату по причині «адресат відсутній за вказаною адресою»), однак в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності чи про відкладення розгляду справи не подавала.

Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Ухвалою суду від 24.09.2026 прийнято рішення про заочний розгляд справи.

ІІІ.Встановлені судом фактичні обставини.

10.06.2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі, укладено договір про споживчий кредит №72592602, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно із умовами договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Згідно із п.1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 4000,00 грн.

Відповідно до п.1.3. договору, кредит надається/видається 2025 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 10.06.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Дата надання кредиту 10.06.2024.

Згідно із п.1.4. договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 05.06.2025 року.

Відповідно до п.1.5. вказаного договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 23100 грн. в грошовому виразі та 8100 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1 договору. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 27100 грн.

Відповідно до п. 1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 547,5 відсотків річних.

Згідно із п.2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику у безготівкові формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільгова процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,2% за один день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду користування кредитом; стандартна процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за один день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду.

Пільговий період 25 календарних днів з 10.06.2024 по 05.07.2024. стандартний період 335 календарних днів з 06.07.2024 по 05.06.2025.

ТОВ «ФК «Контрактовий дім» листом від 20.04.2026, повідомило ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» про успішне перерахування 10.06.2024 о 06:53 коштів в розмірі 4000,00 грн. на карту відповідача, яку вона вказала в договорі, призначення платежу «видача кредитних коштів».

Відповідно до розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором, залишок заборгованості складає 25860 грн, з яких: 4000 грн заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту), 19860 грн сума заборгованості за відсотками та прострочена заборгованість за штрафами 2000 грн.

Відсотки нараховувались з 10.06.2024 по 20.07.2024 у розмірі 48 грн. щоденно (05.07.2024 було сплачено 1200 грн. відсотків), з 21.07.2024 по 04.06.2025 у розмірі 60 грн. щодня (1,5%).

ІV. Оцінка суду

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд встановив, що між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та відповідачем укладено кредитний договір в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» надало відповідачу кошти, а відповідач зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.

Кредитні кошти були перераховані відповідачу на її карту, яку вона вказала у договорі. Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» суд вважає доведеним.

Дослідженні судом платіжне доручення про переказ коштів за кредитним договором та розрахунок заборгованості підтверджують видачу відповідачу кредитних коштів, неналежне виконання умов кредитного договору відповідачем та наявність заборгованості.

Вказані обставини відповідач не заперечила, доказів на спростування зазначеного не надала.

Отже відповідач, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернула кредитні кошти, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Таким чином, враховуючи, що позичальник не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотках підлягає задоволенню.

Однак, перевіряючи підставність проведеного розрахунку заборгованості, суд звертає увагу, що відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Разом з цим пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24 грудня 2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки складає 2,5%, в період з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року 1,5%, а з 20 серпня 2024 року 1%.

На це звертає увагу Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 .

Таким чином умова укладеного між сторонами договору щодо встановлення процентної ставки у розмірі 1,5% після 20.08.2024 в порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.

Враховуючи обмеження щодо розміру процентної ставки, заборгованість за процентами за період з 20.08.2024 по 04.06.2025 складає 11 560 грн. (4000*1%*289 днів).

До цієї дати було нараховано 1 968 грн. (41 день * 48 грн.) з 10.06.2024 по 20.07.2024 та 1 800 грн. (30* 60 грн.) з 21.07.2024 по 19.08.2025.

При цьому відповідачем було сплачено 1200 грн. відсотків.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за процентами, який підлягає стягненню на користь позивача, становить 14 128 грн. (11 560 +1 968 +1 800 -1200 сплачених коштів=14 128).

При цьому суд також враховує, що Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 відступив від висновків, як сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (яка, зокрема, вважала, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу/пені за невиконання/ неналежне виконання зобов`язання в сумі 2000,00 грн.

Неустойкою, штрафом, пенею, за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Водночас, відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася, та такий триває по теперішній час.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22 та від 28.11.2024 у справі № 756/8788/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Заявлена до стягнення сума штрафу, пені нарахована за період, у якому на території України введено воєнний стан.

Зважаючи на вказане, підстави для стягнення з відповідача вказаної суми, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні.

Як наслідок, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 18128 грн.( 14 128 + 4000).

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням частково задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 866,34 грн. (18128 х 100 : 25860 = 70,10%, 2662,40 х 70,10%:100 = 1 866,34).

Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 8000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підтвердження понесених ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» витрат на правничу допомогу представник позивача долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги №0207 від 02.07.2025 укладеним між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», детальним описом наданих послуг від 28.05.2026, згідно з яким загальна кількість годин становить 6 год. 30 хв.; актом наданих послуг № 2503 від 28.05.2026 на суму 8 000 грн.

Відповідно до ч. 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постановах від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21, від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц та 26 червня 2024 року у справі № 712/4165/19 вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений обсяг виконаних адвокатом робіт: консультацію з клієнтом, ознайомлення з матеріалами, погодження правової позиції з клієнтом, підготовлення проекту позовної заяви, подання позовної заяви.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.

До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн., який є очевидно завищеним.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за кредитним договором №72592602 від 10.06.2024 у розмірі 18128 (вісімнадцять тисяч сто двадцять вісім) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» 1 866 гривні 34 копійок сплаченого судового збору та 2000 гривні витрат на правову допомогу, а всього 3866 гривні (три тисячі вісімсот шістдесят шість) гривень 34 копійок судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», місцезнаходження: 79000, м. Львів вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ 43561909.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 24.09.2026.

Суддя С. В. Васільєв