Ухвала суду № 140040791, 21.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/24188/26 2/760/18962/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження у справі

21 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Сердюк Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої представником - адвокатом Кілічавою Тетяною Михайлівною, до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

До Солом`янського районного суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником - адвокатом Кілічавою Тетяною Михайлівною, до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення заборгованості.

Відповідачем у позові визначено Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», код ЄДРПОУ 05839888, а ціну позову визначено у розмірі 22 374 000 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та ОСОБА_2 було укладено заяву-договір про розміщення банківського вкладу № 10-1398495 від 11 листопада 2015 року.

За твердженням сторони позивача, відповідно до зазначеного договору ОСОБА_2 розмістила на рахунку, відкритому у ПАТ «УКРІНБАНК», грошові кошти у розмірі 500 000 доларів США.

Також у позовній заяві зазначено, що 12 травня 2026 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ОСОБА_2 як первісний кредитор відступила, а ОСОБА_1 як новий кредитор набула права вимоги первісного кредитора за вказаним договором.

За твердженням позивача, станом на 16 липня 2026 року загальна сума заборгованості ПАТ «Українська інноваційна компанія» за договором становить 500 000 доларів США, що за зазначеним у позові курсом Національного банку України еквівалентно 22 374 000 грн.

Посилаючись на положення статей 321, 626, 629, 1058, 1060 ЦК України, позивач просить стягнути з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на свою користь заборгованість у розмірі 22 374 000 грн.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для відкриття провадження у цивільній справі, суд виходить з наступного.

Щодо юрисдикції заявленого спору

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суд зобов`язаний перевірити, зокрема, чи підлягає заявлений спір розгляду за правилами цивільного судочинства.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом заявленого ОСОБА_1 позову є стягнення грошових коштів безпосередньо з ПАТ «Українська інноваційна компанія», тобто заявлена вимога має майновий характер та спрямована безпосередньо до юридичної особи як боржника.

Разом з тим судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 15 травня 2020 року у справі № 913/266/20 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Зазначена обставина та правомірність відкриття провадження у справі про банкрутство цього боржника були предметом касаційного перегляду Верховним Судом.

Так, постановою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 913/266/20 касаційні скарги ПАТ «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Луганської області від 15 травня 2020 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10 листопада 2022 року у справі № 913/266/20 - без змін.

При цьому Верховний Суд установив, що юридичну особу з ідентифікаційним кодом 05839888, яка наразі має найменування ПАТ «Українська інноваційна компанія», було створено з метою здійснення банківської діяльності та первісно найменовано ПАТ «Український інноваційний банк».

Верховний Суд також установив, що відповідно до пункту 1.1 статуту товариства у відповідній редакції ПАТ «Укрінком» продовжило діяльність шляхом зміни найменування з ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «Укрінком», а рішенням загальних зборів від 28 березня 2017 року найменування товариства змінено на ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Таким чином, відповідач, зазначений у поданому ОСОБА_1 позові - ПАТ «Українська інноваційна компанія», код ЄДРПОУ 05839888 - є саме тією юридичною особою, щодо якої Господарським судом Луганської області відкрито провадження у справі про банкрутство № 913/266/20.

При цьому провадження у справі про банкрутство відкрито 15 травня 2020 року, тоді як цей позов сформовано в системі «Електронний суд» 20 липня 2026 року, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Спеціальний порядок розгляду майнових вимог до боржника

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною другою статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, у тому числі спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна, а також спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальний порядок розгляду майнових вимог до особи, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, спрямований на концентрацію таких вимог у межах відповідної справи про банкрутство.

Такий порядок має на меті забезпечення судового контролю за діяльністю боржника, формуванням його активу і пасиву, визначенням складу та розміру вимог кредиторів, а також забезпечення рівності та захисту прав усієї сукупності кредиторів боржника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц дійшла висновку, що спір із майновими вимогами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, з урахуванням спеціальних положень КУзПБ не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.

Верховний Суд, узагальнюючи цей правовий підхід, окремо наголошував, що встановлена КУзПБ процедура спрямована на концентрацію вимог до боржника в одному господарському суді та захищає не лише інтереси самого боржника, а й права інших осіб, які мають вимоги до нього.

Застосовуючи наведені положення до обставин цієї справи, суд враховує, що ОСОБА_1 просить не встановити певний юридичний факт та не захистити немайнове право, а стягнути безпосередньо з боржника 22 374 000 грн, посилаючись на набуття нею права вимоги за договором відступлення.

Таким чином, за своєю правовою природою заявлена вимога є саме майновою грошовою вимогою до боржника, щодо якого вже відкрито провадження у справі про банкрутство.

Щодо посилання позивача на захист прав споживача

Судом враховано, що позовну заяву названо позовом «про захист прав споживачів», а підсудність справи Солом`янському районному суду міста Києва позивач обґрунтовує частиною п`ятою статті 28 ЦПК України, відповідно до якої позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача.

Однак положення статті 28 ЦПК України визначають правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ, які за предметним та суб`єктним критеріями вже належать до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Правила альтернативної територіальної підсудності не змінюють предметної юрисдикції спору та не можуть усувати спеціально встановлений законом порядок розгляду майнових вимог до особи, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство.

Визначальними у цьому випадку є зміст та характер заявленої вимоги, а також наявність відкритого провадження у справі про банкрутство відповідача.

Крім того, зі змісту самого позову вбачається, що первісним вкладником за договором банківського вкладу була ОСОБА_2 , тоді як ОСОБА_1 обґрунтовує належність їй заявленого права вимоги договором відступлення права вимоги від 12 травня 2026 року.

Разом із тим вирішення питання про те, чи набула ОСОБА_1 разом із відступленим їй правом вимоги статусу споживача у відповідних правовідносинах, чи поширюються на неї спеціальні гарантії законодавства про захист прав споживачів та чи існує саме заявлене нею право вимоги, не є необхідним для вирішення питання про відкриття цивільного провадження, оскільки незалежно від такої кваліфікації заявлена вимога залишається майновою грошовою вимогою до особи, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство.

Щодо відсутності документів, на яких ґрунтується позов

Суд також звертає увагу, що відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Разом із тим із переліку додатків до позовної заяви вбачається, що до неї додано ордер, скановані копії паспорта та РНОКПП позивача, а також квитанції про надсилання документів.

Водночас до позовної заяви не додано ані заяви-договору про розміщення банківського вкладу № 10-1398495 від 11 листопада 2015 року, ані договору відступлення права вимоги від 12 травня 2026 року, на яких безпосередньо ґрунтується заявлене ОСОБА_1 право вимоги, а також доказів фактичного внесення первісним вкладником зазначених у позові коштів.

Проте наведена обставина сама по собі не є підставою для оцінки Солом`янським районним судом міста Києва обґрунтованості заявленої грошової вимоги по суті.

За загальним правилом недодержання вимог статей 175, 177 ЦПК України є підставою для застосування передбаченого статтею 185 ЦПК України механізму залишення позовної заяви без руху.

Разом із тим у цій справі наявна самостійна та така, що не може бути усунена шляхом подання додаткових документів, перешкода для відкриття саме цивільного провадження - заявлений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Подання позивачем договору банківського вкладу, договору відступлення права вимоги та інших доказів не змінить майнового характеру заявленої вимоги та факту наявності відкритого провадження у справі про банкрутство відповідача.

Тому залишення позовної заяви без руху з метою усунення зазначених недоліків не може мати своїм наслідком відкриття провадження у цій справі за правилами ЦПК України.

Частиною п`ятою статті 186 ЦПК України передбачено, що, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За сукупності наведених обставин суд доходить висновку, що заявлена ОСОБА_1 вимога про стягнення 22 374 000 грн з ПАТ «Українська інноваційна компанія», код ЄДРПОУ 05839888, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство № 913/266/20, є майновою вимогою до боржника та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляд відповідної майнової вимоги належить до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія», з дотриманням порядку, передбаченого Кодексом України з процедур банкрутства.

З огляду на викладене наявні передбачені пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись статтями 4, 19, 186, 258-261, 353, 354 ЦПК України, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Кілічавою Тетяною Михайлівною, до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення заборгованості - відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд заявленої нею майнової вимоги до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», код ЄДРПОУ 05839888, віднесено до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», та здійснюється в межах цієї справи з дотриманням порядку, передбаченого Кодексом України з процедур банкрутства.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, в порядку, встановленому ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 261 ЦПК України.

Суддя Н.В. Сердюк