Ухвала суду № 140039718, 24.09.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-др/447/15/26 Справа №456/2787/26

У Х В А Л А

ДОДАТКОВА

24.09.2026 Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Бачуна О.І.,

при секретарі судового засідання Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ратича Т.М. про ухвалення додаткового судового рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник позивача звернувся до суду з вищезазначеною заявою, просить стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу .

Заяву мотивує тим, що 10.09.2026 року ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрито на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору, однак не вирішено питання про розподіл судових витрат на надання відповідачу - професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 8000,00 грн. Зазначає, що у заяві про закриття провадження по справі відповідач також просить стягнути в його користь витрати на правову допомогу. У зв`язку з вище наведеним просить ухвалити додаткове рішення.

У судове засідання сторони не з`явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення не подали.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши зазначені вище заяви, суд прийшов до наступного висновку.

За правилами ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 10.09.2026 провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрито на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору

16.09.2026 на адресу суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, а саме про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 судових витрат на надання професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 8000грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Уповноваженим представником відповідача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано ордер на надання правничої допомоги та договір про надання правничої допомоги від 31.07.2026, в якому визначено, що загальна вартість послуг адвоката за вказаним договором становить 8000гривень.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04). У рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Щодо зазначення представником відповідача суми стягнення з позивача судових витрат на правову допомогу, суд враховує, зокрема складність справи та час, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих послуг.

Суд вважає, що підлягають до стягнення витрати відповідача на правову допомогу, однак, зважаючи на те, що справа є не складною, з врахуванням часу, необхідного на фактичне складання клопотання в такій категорії справ, обсягу наданих послуг, суд вважає, що сума на відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. є розумною та не завищеною.

Оскільки, провадження у справі закрито за відсутності предмету спору, а тому суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву представника відповідача - адвоката Ратича Тараса Михайловича задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 41557199, м.Львів, вулиця Смаль-Стоцького,1, 28 корпус) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу, що понесені у зв`язку із розглядом справи №456/2787/26 в розмірі 3000 ( три тисячі ) гривень.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бачун О. І.