Ухвала суду № 140039349, 15.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/9345/26

ун. № 759/25142/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , та подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2024 року за № 42024112320000072, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Лютіж Вишгородського району Київської області, освіта вища, офіційно не працює, одружена, має на утриманні мати, яка є особою похилого віку, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з погодженим прокурором ОСОБА_3 клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання подано у кримінальному провадженні № 42024112320000072 від 05.08.2024. 11.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 240 КК України, а саме у пособництві незаконному видобуванню корисної копалини місцевого значення у великому розмірі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

За змістом клопотання, протягом 2024-2025 років ОСОБА_7 організував видобування корисної копалини без спеціального дозволу з метою подальшої реалізації на земельних ділянках із кадастровими номерами 3210900000:03:002:0049, 3210900000:03:002:3003, 3210900000:03:002:3001, 3210900000:03:002:0062, 3210900000:03:002:0063, 3210900000:03:002:0051 у межах Ірпінської міської територіальної громади Бучанського району Київської області. За версією слідства, учасники діяльності вважали видобуту породу торфом, тоді як результати досліджень відібраних зразків свідчать про належність її до сапропелю.

ОСОБА_5 інкримінується сприяння зазначеній діяльності шляхом ведення бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_7 , оформлення первинних документів, рахунків і накладних, а також отримання на власний рахунок коштів від реалізації видобутої сировини за обізнаності про відсутність спеціального дозволу. Слідчий зазначає обсяг видобування 16 411 куб. м, масу 17 231,55 т, ринкову вартість 16 111 499,25 грн та розмір заподіяних державі збитків 26 708 902,50 грн.

Необхідність застосування застави сторона обвинувачення обґрунтовує ризиками переховування, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченими пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На обґрунтування суми застави посилається на тяжкість підозри, розмір шкоди та майновий стан підозрюваної.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав просив задовільнити з підстав зазначених в ньому.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважав підозру необґрунтованою, звертав увагу на бухгалтерський характер дій підозрюваної, її сімейні зв`язки та перебування на її утриманні хворої матері похилого віку. Просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу, а в разі незгоди суду з цією позицією - застосувати особисте зобов`язання або визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На обґрунтування заперечень стороною захисту надано документи щодо дослідження ґрунтового покриву земельних ділянок та якості торфу, рішення органу місцевого самоврядування, договір купівлі-продажу торфу з актами приймання-передачі й платіжними документами, а також документи щодо сімейного стану, місця реєстрації та характеристики підозрюваної, медичні документи її матері.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, документи, надані стороною захисту, перевіривши доводи щодо обґрунтованості підозри, наявності процесуальних ризиків і можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов таких висновків.

За змістом статей 2, 7, 9 КПК України завдання кримінального провадження повинні виконуватися з додержанням законності, презумпції невинуватості та права на захист, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу. Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у передбаченому законом порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Тому застосування запобіжного заходу має самостійну процесуальну мету та не може слугувати достроковим покаранням за діяння, у вчиненні якого особа підозрюється.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжні заходи належать до заходів забезпечення кримінального провадження та застосовуються для досягнення його дієвості. За ч. 3 ст. 132 КПК України таке втручання допускається за умови доведення обґрунтованої підозри щодо правопорушення відповідного ступеня тяжкості, виправданості потребами досудового розслідування заявленого ступеня втручання у права і свободи особи та можливості виконання завдання, для якого застосовується захід. Отже, достатність підозри не звільняє від окремої перевірки необхідності й співмірності обмежень.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При цьому згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри, існування хоча б одного із зазначених у клопотанні ризиків та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання такому ризику. Наведені обставини підлягають окремій перевірці, а обов`язок їх доведення покладається на сторону обвинувачення.

Частина 1 ст. 177 КПК України визначає метою запобіжного заходу забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватися, знищувати, приховувати або спотворювати речі чи документи, незаконно впливати на учасників провадження, перешкоджати провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, у якому особа підозрюється. З огляду на ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя перевіряє саме ті ризики, на які посилається сторона обвинувачення, та фактичні обставини, наведені на їх підтвердження.

Згідно зі ст. 22 КПК України сторони є вільними у поданні суду своїх доказів і доведенні їх переконливості, а слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації ними процесуальних прав. За ст. 94 КПК України кожний доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед установленої сили. Відтак матеріали захисту підлягають оцінці нарівні з матеріалами клопотання, а висновки експертів не звільняють суд від їх зіставлення з іншими відомостями.

Обґрунтованість підозри визначається наявністю фактичних даних, які у своїй сукупності об`єктивно пов`язують особу з кримінальним правопорушенням та дають підстави для припущення про її причетність до його вчинення. Такий висновок повинен ґрунтуватися на змісті поданих матеріалів, а не лише на формальному факті повідомлення про підозру чи викладенні обставин у клопотанні. Водночас на цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання про доведеність винуватості особи в обсязі, необхідному для ухвалення обвинувального вироку. Перевірці підлягає достатність фактичних даних для застосування запобіжного заходу з урахуванням як доводів обвинувачення, так і заперечень захисту.

Крім того, ст. 198 КПК України прямо передбачає, що висловлені в ухвалі про застосування запобіжного заходу висновки щодо обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора в цьому чи іншому кримінальному провадженні. Наведене визначає межі оцінки матеріалів у цьому судовому засіданні, але не усуває обов`язку перевірити конкретні заперечення проти підозри.

З досліджених матеріалів вбачається, що відомості про відсутність у ФОП ОСОБА_7 спеціального дозволу на користування надрами містяться у відповіді Державної служби геології та надр України на запит Бучанської окружної прокуратури від 20.08.2024. Матеріали також містять відомості про відсутність відповідних спеціальних дозволів у межах земельних ділянок, зазначених у клопотанні. Зазначені дані мають значення для перевірки правових підстав проведення робіт, однак оцінюються разом із відомостями про характер таких робіт, вид сировини, мету її видобування та подальше використання.

Згідно з результатами лабораторного дослідження ДП «Українська геологічна компанія», направленими листом від 16.01.2026 № 14-08, досліджені зразки є мінерально-органічною осадовою породою - сапропелем. Висновком експерта ДНДЕКЦ МВС України від 24.06.2026 № СЕ-19-26/23450-ФХД встановлено, що надані зразки мають ознаки ґрунту, є осадовою гірською породою - сапропелем та мають спільну родову (групову) належність. Отже, визначення стороною обвинувачення виду корисної копалини ґрунтується на результатах спеціальних досліджень. Разом із тим висновок про групову належність зразків враховується у межах установлених експертом ознак і самостійно не засвідчує походження кожної реалізованої партії сировини.

Слідчий суддя враховує, що Перелік корисних копалин місцевого значення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, відносить сапропель до сировини для хімічних меліорантів ґрунтів. Такий напрям використання був передбачений і до викладення Переліку в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2025 № 600 та збережений у цій редакції. Отже, наведене в підозрі віднесення дослідженої породи до корисних копалин місцевого значення має нормативну основу та оцінюється у зв`язку з установленими властивостями зразків і зазначеним у матеріалах напрямом використання сировини.

Розрахунком Держгеонадр від 26.01.2026 № 04 та висновком експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 16.03.2026 № СЕ-19/111-26/10529-ФХЕД визначено розмір збитків у сумі 26 708 902,50 грн. Висновком експерта ОСОБА_8 від 26.08.2026 № 137-0226 визначено ринкову вартість 17 231,55 т сапропелю у необробленому стані, яка становить 16 111 499,25 грн із ПДВ. Слідчий суддя враховує, що зазначені висновки стосуються різних предметів дослідження: розміру збитків та ринкової вартості сировини. У сукупності з іншими матеріалами вони підтверджують фактичну основу доводів про значний обсяг діяльності, що розслідується. Остаточна перевірка обсягу видобування, вихідних даних розрахунків та їх зв`язку з інкримінованим періодом підлягає здійсненню під час подальшого кримінального провадження.

Обставини проведення робіт і реалізації ґрунтової суміші відображені у протоколах допитів свідків та матеріалах огляду електронних даних. Так, у протоколі допиту ОСОБА_9 від 16.04.2025 містяться відомості про його роботу у ФОП ОСОБА_7 , використання екскаватора та відкачування води на відповідній території. У протоколі допиту ОСОБА_10 від 16.04.2025 викладено обставини замовлення ґрунтової суміші та контакту з особою на ім`я ОСОБА_11 щодо розрахунків. Зазначені відомості стосуються фактичного проведення робіт та окремих операцій із реалізації сировини, фінансовий і документальний супровід яких інкримінується підозрюваній.

При перевірці причетності саме ОСОБА_5 слідчий суддя враховує зміст долучених матеріалів зняття інформації з електронних комунікаційних мереж. У розмові від 01.10.2024 вона обговорює зі ОСОБА_7 виставлення рахунку покупцеві, обсяг поставки 20 куб. м та ціну 550 грн за куб. м. Інші розмови стосуються звірки заборгованості, таблиць розрахунків, виписок і оформлення актів. У розмові від 07.11.2024 підозрювана обговорює відомості про земельні ділянки, а співрозмовник повідомляє їй про осушення та заплановане поглиблення робіт. Наведені відомості у взаємозв`язку свідчать про участь ОСОБА_5 у супроводі господарських операцій та одержання нею інформації про фактичний характер робіт на земельних ділянках.

Крім того, матеріали огляду електронних даних містять листування з контактом « ОСОБА_11 » та рахунок від 15.04.2025 № 150425/1, виставлений ФОП ОСОБА_7 ОСОБА_10 за ґрунтосуміш для рослин на суму 13 000 грн. Зміст цього документа узгоджується з відомостями про замовлення сировини та обговорення розрахунків. У поєднанні з наведеними телефонними розмовами ці матеріали дають підстави пов`язувати підозрювану з конкретними операціями, а не лише із загальною діяльністю ФОП чи її сімейними відносинами зі ОСОБА_7 .

Правове значення інкримінованої ролі підозрюваної визначається статтями 26, 27 КК України. За ст. 26 КК України співучастю є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення. Частина 5 ст. 27 КК України відносить до пособництва, зокрема, сприяння порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод, а також заздалегідь обіцяне придбання чи збут предметів, здобутих кримінально протиправним шляхом. Відповідно до ч. 2 ст. 29 КК України відповідальність пособника визначається за відповідною частиною ст. 27 та статтею Особливої частини КК України. Отже, перевірці підлягає зв`язок конкретних дій ОСОБА_5 з імовірним умисним сприянням правопорушенню, а самого статусу бухгалтера чи дружини іншого підозрюваного для цього недостатньо.

Доводи захисника про виконання підозрюваною виключно бухгалтерських функцій слідчий суддя оцінює з урахуванням того, що їй повідомлено про підозру саме у пособництві, а не у безпосередньому виконанні робіт із видобування. Для перевірки такої підозри має значення, чи існують дані про свідоме сприяння відповідній діяльності. Саме по собі оформлення рахунків або ведення обліку не свідчить про вчинення злочину. Однак у цьому випадку відомості про розрахунки та документальне оформлення реалізації поєднуються з обговоренням фактичних робіт на земельних ділянках і даними про відсутність спеціального дозволу. Така сукупність дає достатні на цій стадії підстави для підозри щодо усвідомленого характеру сприяння. Остаточне встановлення змісту умислу, зокрема обізнаності про дозвільний режим і властивості сировини, потребує подальшої перевірки та цим рішенням не вирішується.

Слідчим суддею також перевірено надані стороною захисту документи щодо властивостей ґрунту та походження сировини. Висновок «Укрінспаливо» від 29.05.2023 стосується земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:173:0029 площею 8,4899 га. Звіт ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» містить результати обстеження від 18.01.2021 ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:173:0028. Експертна довідка Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК від 12.12.2017 № 0301 стосується земельних ділянок із кадастровими номерами 3210900000:03:002:5101-5105 та містить відомості про порушені торф`яники і торф`яно-перегнійні ґрунти. Захистом надано також протоколи випробувань і документи щодо якості торфу за попередні роки.

Наведені документи підтверджують проведення досліджень торфу та торф`яного ґрунту на зазначених територіях і мають значення для перевірки доводів захисту про характер сировини. Водночас вони складені щодо інших за часом досліджень і зазначених у них об`єктів та не містять результатів дослідження тих самих зразків, які були предметом висновку від 24.06.2026. Тому їх наявність не дає достатніх підстав уже під час розгляду цього клопотання відхилити результати досліджень, на які посилається сторона обвинувачення. При цьому розбіжність кадастрових номерів не є самостійною підставою для відхилення документів захисту: з`ясуванню підлягають територіальне співвідношення ділянок, можливі зміни їх меж, місця та глибина відбору зразків. Відомості про порушення ґрунтового покриву у попередні роки також мають значення для визначення обсягу робіт, який може бути віднесений до 2024-2025 років. Таким чином, ці документи зумовлюють необхідність перевірки окремих положень підозри, проте у сукупності з іншими матеріалами не усувають її фактичної основи.

За договором від 08.06.2021 № 080621/1 ФОП ОСОБА_7 придбавав у ОСОБА_13 30 000 куб. м торфу з земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:01:173:0028. Долучені акти приймання-передачі та платіжні документи підтверджують документальне оформлення придбання сировини з іншого джерела. Ця обставина є істотною для перевірки походження реалізованого товару, однак придбання торфу у 2021 році саме по собі не спростовує відомостей про проведення робіт на ділянках, зазначених у клопотанні, у 2024-2025 роках. Для встановлення зв`язку конкретних поставок із раніше придбаною сировиною необхідне зіставлення даних первинного обліку, її обсягу, місця зберігання та перевезення. За наявності матеріалів про фактичне проведення робіт і фінансовий супровід реалізації слідчий суддя не вбачає підстав вважати сам факт укладення зазначеного договору достатнім для висновку про необґрунтованість підозри. Обов`язок перевірити цю версію та довести обставини інкримінованого діяння залишається за стороною обвинувачення.

При оцінці доводів щодо дозвільних підстав діяльності слідчий суддя враховує статті 19, 23 Кодексу України про надра. Стаття 19 визначає спеціальний дозвіл як правову підставу набуття права користування надрами, а ст. 23 передбачає виняток для землевласників та землекористувачів за встановлених нею умов. За ч. 1 ст. 23 у редакції Закону України від 01.12.2022 № 2805-IX, яка діяла в інкримінований період 2024-2025 років, без спеціального дозволу та гірничого відводу допускається видобування в межах власної або наданої у користування земельної ділянки корисних копалин місцевого значення і торфу загальною глибиною розробки до 2 метрів для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин.

Таким чином, для застосування зазначеного винятку необхідна сукупність передбачених законом умов, у тому числі щодо мети видобування. Наявність прав на земельну ділянку або віднесення сировини до торфу самі по собі не означають права видобувати її без спеціального дозволу для подальшого продажу. Саме тому відомості про поставки, виставлення рахунків та розрахунки з покупцями мають значення не лише для перевірки причетності підозрюваної, а й для оцінки доводів про допустимість діяльності за ст. 23 Кодексу України про надра. Водночас законність придбання сировини у 2021 році та питання про її подальший продаж не ототожнюються із законністю нового видобування у 2024-2025 роках: походження конкретних партій залишається предметом доказування.

Надане рішення Ірпінської міської ради від 20.05.2021 № 1040-10-VIII про погодження видобування торфу враховується при оцінці доводів щодо правових підстав діяльності та обізнаності її учасників. Разом із тим зазначене рішення не є спеціальним дозволом на користування надрами та саме по собі не підтверджує дотримання всіх вимог до проведення робіт, описаних у підозрі. Документи про якість торфу характеризують досліджену продукцію, але не замінюють перевірки законності видобування конкретної сировини. Розбіжності між уявленням учасників діяльності про торф і висновками досліджень щодо сапропелю мають значення для перевірки суб`єктивної сторони діяння. Водночас вони не спростовують усієї сукупності відомостей про можливе сприяння проведенню робіт без належного дозвільного оформлення.

Отже, доводи захисту та надані ним документи оцінені слідчим суддею у взаємозв`язку з матеріалами клопотання. Вони вказують на обставини, які потребують подальшого дослідження, зокрема щодо виду й походження сировини, обсягу видобування та обізнаності підозрюваної. Проте наявні на час розгляду протоколи допитів, матеріали огляду електронних даних, зафіксовані розмови, документи щодо господарських операцій і результати спеціальних досліджень у сукупності є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри. Такий висновок має значення виключно для вирішення питання про запобіжний захід та не визначає наперед оцінки доказів під час розгляду кримінального провадження по суті.

Перевіряючи заявлені стороною обвинувачення ризики, слідчий суддя виходить з того, що їх існування має підтверджуватися конкретними обставинами щодо підозрюваної. У цьому провадженні достатньо обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_10 надає відомості щодо придбання сировини та розрахунків, а ОСОБА_9 - щодо виконання робіт у ФОП ОСОБА_7 . Ці обставини безпосередньо стосуються діяльності, фінансовий і документальний супровід якої здійснювала підозрювана. Зафіксовані комунікації та участь в оформленні операцій свідчать про її доступ до відомостей щодо покупців, розрахунків і господарських зв`язків, що створює можливість позапроцесуального контакту з особами, показання яких мають значення для перевірки її ролі.

Можливий вплив на цих свідків може полягати у спонуканні до зміни або узгодження відомостей щодо замовлення сировини, порядку розрахунків та участі окремих осіб у відповідних операціях. Слідчий суддя враховує не лише можливість установлення контакту, а й те, що показання цих осіб стосуються конкретних обставин діяльності, до якої, за наданими матеріалами, була залучена підозрювана. Сукупність зазначених обставин дає підстави для висновку про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому встановлення такого ризику не означає висновку про вже вчинений тиск. Допит свідків під час досудового розслідування не виключає необхідності запобігати впливу на їх подальші показання. Відповідно до статей 23, 95 КПК України показання підлягають безпосередньому сприйняттю судом або отриманню в іншому передбаченому законом порядку. Висновок про ризик щодо ОСОБА_5 ґрунтується на відомостях про її власну участь у господарських контактах; поведінка інших осіб сама по собі їй не ставиться у вину.

Щодо посилань на можливість переховування слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину та передбачене законом покарання у сукупності з відомостями про особу підозрюваної. Наявність визначеного місця реєстрації, сім`ї, позитивної характеристики та обов`язків щодо матері зменшує ймовірність ухилення від участі у провадженні. Сама тяжкість підозри не є достатньою підставою для протилежного висновку. Зазначені обставини враховуються при визначенні співмірного обсягу обмежень та не дають підстав обґрунтовувати ними винятковий розмір застави. Посилання на ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення нового кримінального правопорушення не містять достатнього самостійного обґрунтування стосовно ОСОБА_5 . Реалізація права не свідчити проти себе не може розцінюватися як перешкоджання провадженню.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування особистого зобов`язання, слідчий суддя враховує, що такий захід відповідно до ст. 179 КПК України також дозволяє покласти обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу, зокрема обмежити спілкування з визначеними особами. Разом із тим у даному випадку ризик пов`язаний із безпосередніми господарськими контактами підозрюваної, її участю в оформленні операцій та обізнаністю з розрахунками, щодо яких свідки повідомляють істотні для провадження відомості. Можливість продовження таких контактів, у тому числі засобами зв`язку, потребує додаткового забезпечення виконання заборони на спілкування. З огляду на характер і тривалість зафіксованих комунікацій слідчий суддя вважає недостатнім покладення відповідних обов`язків у межах особистого зобов`язання та необхідним їх забезпечення заставою, невиконання умов якої може мати наслідком втрату внесених коштів. Такий захід зберігає підозрюваній можливість проживати разом із сім`єю та надавати допомогу матері, водночас створюючи додаткову майнову гарантію дотримання встановлених обмежень.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 та ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя має перевірити достатність більш м`яких запобіжних заходів, а за недоведеності необхідності заявленого заходу вправі застосувати більш м`який. Тяжкість злочину сама по собі не виключає особистого зобов`язання. У цьому випадку висновок про його недостатність ґрунтується на наведених індивідуальних обставинах ризику впливу на свідків. Відомостей про осіб, які звернулися із заявами про готовність взяти підозрювану на поруки та забезпечити виконання нею обов`язків у порядку ст. 180 КПК України, суду не надано. Підстав для застосування більш суворого, ніж застава, запобіжного заходу для досягнення мети цього розгляду слідчий суддя не вбачає.

Відповідно до ст. 178 та ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави підлягають урахуванню обставини кримінального правопорушення, відомості про особу, її майновий і сімейний стан та встановлені ризики. ОСОБА_5 раніше не судима, одружена, офіційно не працює. Згідно з характеристикою Петрівської сільської ради № 4/148 характеризується позитивно, заяв і скарг стосовно неї не надходило. Витяг із реєстру територіальної громади від 14.09.2026 № 2026/015958614 підтверджує реєстрацію з 07.08.2025 у АДРЕСА_1 , а свідоцтво про одруження - її сімейний стан. Наведені відомості свідчать про сталі соціальні зв`язки та враховуються на користь визначення застави в межах, установлених законом для відповідної категорії злочину.

При цьому ст. 178 КПК України зобов`язує оцінити у сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів, тяжкість можливого покарання, вік і стан здоров`я підозрюваної, міцність соціальних зв`язків, наявність родини та утриманців, роботи, репутацію, майновий стан, судимості, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та розмір шкоди, у завданні якої особа підозрюється. Ці відомості характеризують необхідну інтенсивність процесуального примусу, однак самостійно не підміняють установлення ризиків за ст. 177 КПК України. Сімейні обставини підозрюваної, у тому числі відомості про матір, оцінюються саме в такому взаємозв`язку.

Слідчий суддя також враховує надані стороною захисту медичні документи щодо матері підозрюваної - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Виписка Національного інституту раку за період лікування з 15.02.2021 до 12.03.2021 містить відомості про оперативне втручання 17.02.2021 та рекомендації щодо подальшого спостереження й обмеження фізичних навантажень. Виписка за період з 26.01.2024 до 02.02.2024 підтверджує повторне стаціонарне лікування та оперативне втручання з приводу післяопераційного ускладнення. Зазначені документи у сукупності з похилим віком матері та доводами захисту про перебування її на утриманні підозрюваної свідчать про сімейні обставини, які відповідно до ст. 178 КПК України мають значення при обранні запобіжного заходу. Слідчий суддя бере їх до уваги при оцінці міцності соціальних зв`язків ОСОБА_5 , необхідності збереження можливості надавати матері допомогу та співмірності майнового навантаження у зв`язку із внесенням застави. Ці обставини підлягають урахуванню на користь підозрюваної при визначенні розміру застави, однак у сукупності з іншими відомостями не усувають установленого ризику впливу на свідків.

При оцінці майнового стану враховуються наявні у матеріалах відомості з інформаційних обліків про належність підозрюваній квартири, земельних ділянок і транспортних засобів. Поряд із даними про її фактичну участь у фінансовому та документальному супроводі господарських операцій вони дають підстави оцінювати майновий стан ширше, ніж лише за ознакою офіційного працевлаштування. Водночас наявність майна не ототожнюється з наявністю вільних грошових коштів у будь-якому розмірі, а за відсутності оцінки слідчий суддя не визначає його ринкової вартості. Обсяги діяльності ФОП, вартість реалізованої сировини та розраховані збитки також не можуть автоматично визнаватися особистим доходом підозрюваної. Саме таке розмежування має значення для визначення застави, достатньої для забезпечення обов`язків, але не завідомо непомірної.

Частина 4 ст. 182 КПК України встановлює дві взаємопов`язані вимоги до суми застави: вона повинна достатньою мірою гарантувати виконання покладених обов`язків та не може бути завідомо непомірною для підозрюваної. Частина 2 цієї статті допускає внесення коштів як самою підозрюваною, так і належним заставодавцем. Проте сама можливість внесення застави іншою особою не звільняє від оцінки майнового й сімейного стану підозрюваної та не є підставою визначати довільний розмір застави.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 240 КК України, відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів. Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, передбачено визначення застави у межах від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Перевищення цих меж допускається у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у передбаченому законом розмірі не здатна забезпечити виконання покладених обов`язків. Отже, для визначення запропонованих слідчим 300 прожиткових мінімумів необхідне додаткове обґрунтування недостатності застави в межах установленого діапазону.

Частина 2 ст. 240 КК України охоплює, зокрема, незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, а ч. 3 цієї статті встановлює відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або другою, за наявності визначених кваліфікуючих ознак, у тому числі вчинення за попередньою змовою групою осіб. Санкцією ч. 3 ст. 240 КК України передбачено позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Згідно з приміткою до ст. 240 КК України великий розмір незаконного видобування корисних копалин місцевого значення визначається за їх вартістю, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Отже, для перевірки цієї ознаки має значення вартість корисної копалини, а не автоматично сума екологічних збитків; остання враховується окремо при оцінці обставин провадження.

Наведений у клопотанні розмір збитків 26 708 902,50 грн враховується при оцінці обставин і масштабу інкримінованого діяння. Проте застава має забезпечувати належну процесуальну поведінку, а її розмір не визначається шляхом автоматичного співвідношення із сумою заявленої шкоди. Стороною обвинувачення не наведено достатніх індивідуальних обставин, які свідчили б, що саме щодо ОСОБА_5 застава до 80 прожиткових мінімумів у поєднанні з процесуальними обов`язками буде неефективною. При цьому враховуються інкримінована їй роль пособника, зміст установлених ризиків, сімейні обставини, відсутність судимості та позитивна характеристика. Посилання на значний загальний обсяг діяльності та завданих збитків за таких обставин не є достатнім для висновку про виключність випадку в розумінні ч. 5 ст. 182 КПК України.

Визначаючи заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя враховує сукупність обставин, а саме: характер інкримінованого сприяння, що охоплює документальний і фінансовий супровід операцій; зафіксовані контакти з питань розрахунків та обізнаність із проведенням робіт; значення показань контрагентів і працівників для встановлення обставин провадження; відомості про належне підозрюваній майно. Ці дані обумовлюють необхідність майнового забезпечення на верхній межі передбаченого законом діапазону, оскільки встановлений ризик стосується осіб і господарських зв`язків, до яких підозрювана мала безпосередній доступ. Водночас її соціальні зв`язки, сімейні обов`язки, характеристика та відсутність судимості враховуються як обставини, що зменшують необхідну інтенсивність обмежень і не виправдовують виходу за законодавчо встановлені межі. За результатами сукупної оцінки зазначених відомостей слідчий суддя вважає заставу в сумі 266 240 грн достатньою для забезпечення виконання обов`язків і такою, що не є завідомо непомірною для підозрюваної.

Доводи щодо застосування застави до інших підозрюваних не звільняють слідчого суддю від індивідуальної оцінки обставин стосовно ОСОБА_5 . Вид запобіжного заходу та його розмір визначаються з урахуванням ролі конкретної особи, її майнового й сімейного стану та встановлених щодо неї ризиків. Альтернативне прохання захисника про визначення 80 прожиткових мінімумів враховується як позиція сторони захисту; достатність і співмірність такої суми слідчий суддя встановлює за результатами оцінки всієї сукупності досліджених відомостей.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначається за відповідним показником, установленим на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX цей показник установлено у розмірі 3 328 грн. Відповідно, 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становлять 266 240 грн. З огляду на наведене клопотання підлягає частковому задоволенню шляхом застосування до підозрюваної застави у зазначеному розмірі замість заявлених 300 прожиткових мінімумів.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий суддя зобов`язує підозрювану прибувати за кожною вимогою та покладає один або кілька передбачених цією нормою обов`язків, необхідність яких доведена прокурором. Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України строк таких обов`язків не може перевищувати двох місяців; після його закінчення, за відсутності продовження у встановленому законом порядку, ухвала в цій частині припиняє дію, а обов`язки скасовуються. Визначення строку до 11.11.2026 відповідає зазначеному обмеженню. Водночас за ч. 6 ст. 182 КПК України підозрювана, яка не тримається під вартою, виконує обов`язки з моменту обрання застави, у тому числі до фактичного внесення коштів.

З урахуванням установлених обставин, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігання встановленому ризику слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, встановивши строк їх дії з моменту постановлення ухвали до 11.11.2026.

Керуючись статтями 17, 22, 23, 94, 95, 131, 132, 176-180, 182, 194, 196, 198, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрювана або заставодавець не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язані внести кошти на рахунок та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_5 , з моменту постановлення цієї ухвали до 11.11.2026.

Роз`яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на неї згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 18.09.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1