Ухвала суду № 140039124, 30.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/4492/26-к

1-кс-3642/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року

м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження № 42023000000001248 від 28.07.2023,

УСТАНОВИВ:

1. Короткий виклад вимог та доводів поданого клопотання

22.01.2026 через систему «Електронний суд» адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.05.2026 у справі № 757/24141/25-к на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ТАМЕРЛАН-1» та ТОВ «МАНСАП АЛТИН».

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що арешт накладено необґрунтовано, без визначення суми коштів шляхом заборони будь-яким чином розпоряджатися грошовими коштами та зупинення всіх видаткових операцій за вказаними рахунками, за винятком операцій, пов`язаних зі сплатою податків, зборів, єдиного соціального внеску та виплатою заробітної плати. Крім того зазначено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2025 скасовано арешт корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРЛАН-1» (код ЄДРПОУ 39485450) та Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНСАП АЛТИН» (код ЄДРПОУ 44343777), тому відпала правова підстава для подальшого застосування арешту грошових коштів у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках зазначених юридичних осіб, відкритих в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а саме:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРЛАН-1» (код ЄДРПОУ 39485450), кінцевим бенефіціарним власником якого є підозрюваний ОСОБА_5 , а саме на рахунках, відкритих в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»:

- рахунок № НОМЕР_1 (гривня);

- рахунок № НОМЕР_2 (гривня);

- рахунок № НОМЕР_3 (гривня);

та Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНСАП АЛТИН» (код ЄДРПОУ 44343777), кінцевим бенефіціарним власником якого є підозрюваний ОСОБА_5 , а саме на рахунках, відкритих в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»:

- рахунок № НОМЕР_4 (гривня);

- рахунок № НОМЕР_5 (гривня).

Також адвокат зазначає, що ТОВ «ТАМЕРЛАН-1» та ТОВ «МАНСАП АЛТИН» є діючими суб`єктами господарювання, здійснюють поточну фінансово-господарську діяльність, мають договірні зобов`язання перед контрагентами, працівниками та державою, зокрема щодо сплати податків і обов`язкових платежів. Подальше перебування грошових коштів під арештом фактично блокує діяльність підприємств та призводить до необґрунтованих негативних наслідків, які не є співмірними з метою кримінального провадження, а відтак вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

2. Позиції сторін

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 , будучи належно повідомленою про дату, час та місце його проведення, не з`явилась, про причини неявки не повідомила. Клопотань, заяв не надходило.

Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 надала заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту майна. Зазначила, що арешт на майно накладено обґрунтовано, потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження не втратила свою актуальність. Просила урахувати, що у вказаному кримінальному провадженні 21.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що станом на 21.05.2025, тобто на момент набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного, останній був:

- кінцевим бенефіціарним власником та директором ТОВ «ТАМЕРЛАН-1» (код ЄДРПОУ 39485450, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Симиренка, 34, кв. 39) та володів часткою статутного капіталу вказаного товариства у розмірі 100 % - 1300 грн;

- кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «МАНСАН АЛТИН» (код ЄДРПОУ 44343777, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Симиренка, 34, кв. 39) та володів часткою статутного капіталу вказаного товариства у розмірі 100 % - 500 грн.

Крім того, прокурор зазначила, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.05.2025 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно ОСОБА_5 , серед іншого, й на корпоративні права ТОВ «ТАМЕРЛАН-1» та ТОВ «МАНСАН АЛТИН». Вказана ухвала отримана слідчим 30.05.2025, однак виконати її в повному обсязі не виявилось за можливе з огляду на те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що санкція ч. 3 ст. 255 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна, а санкція ч. 3 ст. 240-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна, вчинив дії з метою перешкоджання кримінальному провадженню, а саме відчужив належне йому майно, а саме своєму батьку - ОСОБА_4 , з метою уникнення реальної можливості його конфіскації.

3.Норми права, якими керується слідчий суддя при розгляді клопотання

Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 ПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

4.Обставини, встановлені слідчим суддею.

Згідно з матеріалами клопотання Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001248 від 28.07.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 240-1, ч. ч. 1,2,3 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України, матеріали досудового розслідування відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше січня 2022 року, всупереч вимогам законодавства України, яким регламентовано процедуру промислового видобутку та реалізації бурштину, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері надрокористування, усвідомлюючи, що його діяльність є протиправною, несе велику суспільну небезпеку, може призвести до тяжких наслідків, з метою особистої наживи та отримання неконтрольованого державою прибутку, вирішив створити стійке ієрархічне об`єднання - злочинну організацію, діяльність якої спрямована на: - вчинення тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним видобуванням та збутом бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами; - використання коштів, здобутих від незаконного видобування та збуту бурштину з метою продовження злочинної діяльності у вказаній сфері, а також з метою особистого збагачення.

21.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.05.2025 у справі № 757/24141/25-к накладено арешт, серед іншого, на:

- гроші у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ТАМЕРЛАН-1» (код ЄДРПОУ 39485450), кінцевим бенефіціарним власником якого є підозрюваний ОСОБА_5 , а саме відкритих в AT КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), без встановлення суми коштів, шляхом заборони розпоряджатись будь-яким чином грошима у безготівковій формі та зупинити проведення всіх видаткових операцій по вказаним рахункам (за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне врахування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати);

- гроші у безготівковій формі, що знаходяться на банківських закупках ТОВ «МАНСАП АЛТИН» (код ЄДРПОУ 44343777), кінцевим бенефіціарним власником якого є підозрюваний ОСОБА_5 , а саме відкритих в AT КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), без встановлення суми коштів, шляхом заборони розпоряджатись будь-яким чином грошима у безготівковій формі та зупинити проведення всіх видаткових операцій по вказаним рахункам (за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати).

При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об`єктивних фактах і правових підставах.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Крім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, пункт 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А N 296-А, пункт 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, пункти 49-62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пункти 69, 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що достатніх доказів в його обґрунтування не надано, оскільки заявник, при зверненні до суду, не довів обставин, на які посилається у своєму клопотанні, адже долучені документи, в своїй сукупності, не доводять обґрунтованості заявлених вимог про скасування арешту, не спростовують підстав та мети його застосування.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання, за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_4 , відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Відтак, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно, не доведено відсутності потреби в продовженні дії такого заходу забезпечення, тому, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, у тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

Керуючись статтями 26, 107, 170-175, 309, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_13