Ухвала суду № 140038939, 21.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5335/26

№ 1-кс/755/4168/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, маючому на утриманні дитину 2023 р.н., працюючому в ритуальній службі СКП «Спецкомбінат ПКПО» в.о. директора, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102040000075 від 04.11.2025 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді застави ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Статуту Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 03358475, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 47/14, далі - Підприємство), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28 квітня 2005 року № 710 (у редакції розпорядження від 26 квітня 2019 року № 783), засновником та власником Підприємства є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада (п. 1.3).

Підприємство утворено на комунальній власності територіальної громади міста Києва та підпорядковане Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київради (КМДА) (п. 1.1).

Управління Підприємством здійснює директор (п. 5.1).

Директор Підприємства здійснює поточне керівництво Підприємством, організує виробничо-господарську та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань Підприємства (п. 5.4.1); без доручення діє від імені Підприємства, представляє його інтереси та вирішує питання діяльності підприємства в межах і порядку, визначених Статутом (п. 5.4.4); розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до законодавства та Статуту (п. 5.4.5); забезпечує ефективне і цільове використання майна та коштів (п. 5.4.6); від імені Підприємства укладає угоди (договори) та вчиняє правочини (п. 5.4.8); несе персональну відповідальність за господарсько-фінансову діяльність Підприємства, виконання фінансових планів, дотримання фінансової дисципліни, ефективне використання та охорону майна і коштів (п. 5.4.10); зобов`язаний забезпечувати неухильне виконання щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (п. 5.4.11); несе персональну відповідальність за дотримання вимог законодавства щодо внутрішнього фінансового контролю та за допущення неефективних господарських операцій чи прийняття неефективних управлінських рішень (п. 5.4.12); зобов`язаний спрямовувати діяльність Підприємства на виконання затвердженого річного фінансового плану з метою одержання запланованих доходів, не припускаючись витрат невиробничого характеру (п. 7.6).

Відповідно до розпорядження Київського міського голови № 1051 від 25.10.2023 ОСОБА_5 призначено на посаду виконувача обов`язків директора Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Як передбачено ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5, організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, керівників підприємств тощо.

Таким чином, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду виконувача обов`язків директора комунального підприємства, на час вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою, яка вчинила службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам, за наступних обставин.

Так, в п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип ефективності та результативності, а саме: при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Також п. 3 ч. 1 ст. 26 Бюджетного кодексу України передбачено, що контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує в тому числі досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі», для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб`єктів господарювання.

Статтею 5 зазначеного Закону закріплено принципи здійснення публічних закупівель, зокрема: максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 3 розділу 2 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі».

Одночасно з тим, під час досудового розслідування встановлено, що 10 вересня 2024 року між Ритуальною службою СКП «Спецкомбінат ПКПО» в особі виконуючого обов`язки директора ОСОБА_5 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАПОЛІСБУД» в особі директора ОСОБА_7 (Генпідрядник) укладено Договір генпідряду № 86 від 10.09.2024. Відповідно до п. 1.3, п. 2.1 Договору № 86, Замовник доручає, а Генпідрядник зобов`язується виконати власними силами та засобами роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт огорожі з виконання протизсувних заходів по вул. Байковій» (Код ДК 021:2015: 45450000-6) за рахунок Замовника.

Згідно з п. 3.1 Договору № 86, договірна ціна становить 32 476 257,64 грн., у тому числі ПДВ 20% - 5 412 709,61 грн.

Відповідно до п. 4.4, 4.5 Договору № 86, джерелом фінансування є бюджет міста Києва. Згідно з п. 4.11.1, п. 5.4 Договору № 86, підставою для здійснення розрахунків та приймання виконаних робіт є підписані Сторонами Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

У подальшому, директор Ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_5 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки, покладені на нього Статутом Підприємства, через несумлінне ставлення до них, а також всупереч п. 6.1.1 Договору № 86 щодо здійснення контролю за якістю, вартістю та обсягами виконання робіт, ст. ст. 7, 26 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 4, 5 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 2 Розділу 3 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275, а також «Настанови з визначення вартості будівництва» затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» та Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668, на основі Примірного договору підряду в капітальному будівництві, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 27 жовтня 2005 року № 3, про те, що розрахунки за цим договором здійснюються виключно на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за формою КБ-3, не передбачаючи, що в результаті його дій може бути завдано тяжких наслідків, хоча повинен був і мав можливість це передбачити, не забезпечив належної перевірки відомостей щодо ринкової вартості будівельних матеріалів, виробів і комплектів, залучених Генпідрядником ТОВ «МЕГАПОЛІСБУД» для виконання робіт за Договором № 86 від 10.09.2024.

Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків виконуючого обов`язки директора СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_5 у період 2024-2025 років, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 47/14, підписав надані ТОВ «МЕГАПОЛІСБУД» первинні облікові документи в будівництві (Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в - Акт №2 від 24.10.2024, Акт №3 від 06.11.2024, Акт №4 від 03.12.2024, Акт №5 від 19.12.2024, Акт №6 від 23.12.2024, Акт №7 від 15.07.2025) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3), до яких були внесені завищені відомості щодо вартості використаних будівельних матеріалів, виробів і комплектів - арматура А500С-діаметр 12 мм, арматура А500С- діаметр 8 мм, арматура А500С-25 мм, Двутавр 36, Бетон В25.

На підставі вищевказаних Актів приймання виконаних будівельних робіт у результаті зазначеної службової недбалості ОСОБА_5 із рахунку СКП «Спецкомбінат ПКПО» (за рахунок коштів місцевого бюджету м. Києва) на рахунок ТОВ «МЕГАПОЛІСБУД» перераховано грошові кошти місцевого бюджету.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи, встановлено, що розмір збитків місцевому бюджету м. Києва в сумі завищення вартості будівельних матеріалів, виробів і комплектів, які використовувались в результаті виконання робіт за договором генпідряду № 86 від 10.09.2024, з врахуванням Висновку експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи (будівельні матеріали: арматура А500С-діаметр 12 мм, арматура А500С- діаметр 8 мм, арматура А500С-25 мм, Двутавр 36, Бетон В25), документально підтверджується у сумі 2 531, 245 79 грн. (два мільйони п`ятсот тридцять одна тисяча, двісті сорок п`ять гривень, сімдесят дев`ять копійок) в тому числі ПДВ 421 874, 30 грн.

Отже, у результаті неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов`язків, як директора СКП «Спецкомбінат ПКПО», через несумлінне ставлення до них, за відсутності належного контролю за економією і ефективністю використання бюджетних коштів, у період 2024-2025 років, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 47/14, не забезпечив контроль за проведенням належним чином перевірки ринкової вартості будівельних матеріалів під час підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в (Акт №2 від 24.10.2024, Акт №3 від 06.11.2024, Акт №4 від 03.12.2024, Акт №5 від 19.12.2024, Акт № 6 від 23.12.2024, Акт №7 від 15.07.2025) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3), внаслідок чого територіальній громаді міста Києва завдано майнову шкоду (збитки) у сумі 2 531, 245 грн. 79 коп. з урахуванням ПДВ, що документально підтверджено висновками товарознавчої та судової економічної експертиз, що більше ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і становить тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - службової недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження.

Однією з підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості.

Повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою та на даний час підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: договором № 86 від 10.09.2024 з додатками та додатковими угодами, а також документами, складеними його виконання; протоколом тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні СКП «Спецкомбінат ПКПО» від 15.06.2026; протоколом тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні ТОВ «МЕГАПОЛІСБУД» від 15.07.2026; висновком експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи; висновком експерта № 3-31.08/2026 від 31.08.2026 за результатами судової економічної експертизи.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, яке відноситься відповідно до ст. 12 КК України до нетяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Так, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що ті документи, які вилучені у кримінальному провадженні, вилучались в копіях, оригінали перебувають у володінні підприємства, керівником структурного підрозділу якого є ОСОБА_5 . Також, оскільки досудове розслідування триває і може у зв`язку з проведенням слідчих дій може бути встановлена необхідність у вилученні інших документів, які ще не долучені до матеріалів кримінального провадження, та оскільки ОСОБА_5 відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, то з метою уникнення кримінальної відповідності може вживати заходи до знищення чи пошкодження документів, які мають значення для досудового розслідування.

Можливість впливу на свідків та експертів орган досудового розслідування виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків з метою зміни чи відмови від надання ними свідчень.

На можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого злочину вказує зокрема і те, що ним продовжують виконуватись обов`язки з моніторингу вартості товарів, робіт і послуг для цілей формування очікуваної вартості предмету закупівель, та, як встановлено під час досудового розслідування, останній легковажно ставиться до виконання саме цих обов`язків, що може призвести до вчинення аналогічних порушень.

Враховуючи наявність не одного, а декількох обґрунтованих ризиків, обставини вчинення кримінального правопорушення, розмір спричинених збитків, орган досудового розслідування вважає, що більш м`які запобіжні заходи, аніж застава, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених обов`язків.

Таким чином, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, розміру спричинених злочином збитків та матеріального становища підозрюваного, необхідною і достатньою буде застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 66 560 грн. Також, просив покласти на нього обов`язки, регламентовані ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, прохав задовольнити з підстав, викладених у ньому, поклавши на підозрюваного відповідні процесуальні обов`язки.

Захисник ОСОБА_8 проти задоволення клопотання заперечував, вважав його необґрунтованим, а наявність ризиків недоведеним. Просив врахувати його письмові заперечення, а також, те, що підозрюваний являється єдиним годувальником в сім`ї, оскільки його дружина на даний час не працює та має на утриманні малолітню доньку.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 194 КПК України регламентовано, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Надаючи оцінку законності підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 грн., а також її спроможності забезпечити належну процесуальну поведінку особи, слідчий суддя враховує такі встановлені обставини.

Так, із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025102040000075 від 04.11.2025 року.

У межах зазначеного кримінального провадження 14.09.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Дослідивши клопотання, у т. ч. й повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 14.09.2026 року та додані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри. Так, наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри, однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду цього клопотання відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року в справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.

На підтвердження фактів та інформації, що становлять зміст обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, сторона обвинувачення надала докази, які у своїй сукупності на даному етапі кримінального провадження переконують об`єктивного спостерігача у ймовірній причетності підозрюваного до інкримінованих діянь.

Для цілей застосування запобіжного заходу, надані матеріали є достатніми, оскільки вони підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити ці правопорушення.

Відтак, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст. 184 КПК України, а надані докази є достатніми для вирішення цього клопотання.

Наведене узгоджується з позицією Великої Палати Європейського суду з прав людини, викладеною у п. 184 рішення у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017 року. Суд зазначив, що обґрунтованість підозри залежить від усіх обставин справи, проте факти, які в сукупності дають підстави для підозри, не обов`язково мають бути такого ж рівня, як ті, що необхідні для пред`явлення обвинувачення або винесення вироку.

Таким чином, слідчий суддя на даній стадії кримінального провадження не вирішує питання наявності в діянні ОСОБА_5 усіх елементів складу кримінальних правопорушень, кваліфікації його дій та питання винуватості чи невинуватості у вчиненні таких правопорушень, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. У зв`язку з цим, надані матеріали підтверджують існування обставин, що можуть слугувати законною підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

У силу приписів ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави стосовно ОСОБА_5 , сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених у клопотанні слідчим та підтверджених у судовому засіданні прокурором ризиків, слідчий суддя зважає на таке.

Обґрунтовуючи наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, прокурор посилається на те, що за ч. 2 ст. 367 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або без такого.

Заперечуючи проти вказаного ризику, сторона захисту зазначає, що сторона обвинувачення у своєму клопотанні не навела жодного аргументу, доводу або доказу наявності даного ризику.

Оцінюючи зазначений ризик з урахуванням доводів сторін, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризик переховування оцінюється у світлі комплексу обставин, включаючи суворість можливого покарання, соціальні зв`язки, матеріальне становище та поведінку особи.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора щодо наявності реального ризику переховування підозрюваного (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Слідчий суддя констатує, що ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 є реальним та обґрунтованим. Суворість покарання хоч і не є єдиною підставою для висновку про небезпеку втечі особи, проте у сукупності з іншими факторами об`єктивно підвищує вірогідність настання процесуального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду існує, а оцінка його ступеня та можливості нейтралізації підлягає дослідженню при вирішенні питання про застосування конкретного запобіжного заходу.

Перевіряючи обґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо ризику знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий судді дійшов висновку про його обґрунтованість з огляду на те, що документи ще можуть перебувати у володінні РСПКП «Спецкомбінат ПКПО», де підозрюваний виконує обов`язки директора, які можуть мати значення для досудового розслідування.

Досліджуючи обґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя констатує його суттєвість та актуальність.

Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Орган правосуддя не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. До моменту такого допиту ризик психологічного чи іншого впливу на учасників процесу з метою зміни їхньої позиції зберігається у повному обсязі. Крім того, слідчим суддею враховується, що наразі допит всіх свідків не завершено.

Наведене у своїй сукупності, на переконання слідчого судді, свідчить про те, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконний вплив на свідків, є реальним та повністю доведеним, однак, ризик незаконного впливу на експертів стороною обвинувачення не доведено.

Оцінюючи обґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо наявності ризику вчинення іншого злочину, слідчий суддя зазначає, що прокурор на підтвердження вказаного ризику посилається на те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та продовжуючи виконувати обов`язки з моніторингу вартості товарів, робіт і послуг для цілей формування очікуваної вартості предмету закупівель, легковажно ставиться до покладених на нього обов`язків, що може привести до вчинення аналогічних правопорушень.

Сторона захисту заперечуючи щодо вказаного ризику посилається на те, що перебуваючи з 04.11.2025 на займаній посаді, ОСОБА_5 не було допущено жодних порушень закону, та його вина у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не доведена у встановленому законом порядку, і тому він на законних підставах продовжує виконувати свої посадові обов`язки.

Оцінюючи зазначений ризик з урахуванням доводів сторін, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик вчинення підозрюваним іншого злочину стороною обвинувачення необґрунтовано та не доведено належними доказами. Та обставина, що ОСОБА_5 продовжує перебувати на посаді в.о. директора РССКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» не може свідчити про наявність ризику вчинення нового кримінального правопорушення.

Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, даних про особу підозрюваного, який офіційно працевлаштований, одружений, має малолітню дитину, зареєстрований та постійно проживає в м. Києві, раніше не судимий, а також характер вчинення кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування, майновий стан підозрюваного та, враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки та існуючим ризикам у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, запобіжний захід у виді застави буде необхідним і достатнім для запобігання вказаним ризикам, однак, не у розмірі, зазначеному у клопотанні.

Оцінюючи можливість застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, якими є особиста порука та особисте зобов`язання, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності». За цим стандартом слід вважати, що м`якші запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. Зважаючи на характер інкримінованого особливо тяжкого корупційного правопорушення та вагомість наданих доказів, особисте зобов`язання чи особиста порука не відповідають тяжкості діяння. Вони не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети запобіжного заходу, оскільки у випадку настання ризиків такі заходи не створюють дієвих стримуючих стимулів для належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя бере до уваги, що у даному провадженні встановлено реальність загрози переховування підозрюваного від правосуддя через страх можливого покарання, знищення, сховання або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають значення в даному кримінальному провадженні, а також ризик незаконного впливу на свідків.

Натомість, забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, якою згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам на будь-якій стадії провадження, спроможний такий захід як застава.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Частиною 4 ст. 182 КПК України регламентовано, що розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непосильним для нього.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «Гаврил Клішин проти України» та «Мангурас проти Іспанії»), розмір застави повинен оцінюватися у світлі ступеня зв`язку підозрюваного з його власними, реально наявними матеріальними ресурсами. Застава не може перетворюватися на інструмент прихованого тримання під вартою чи сурогат кримінального покарання.

Так, із урахуванням досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає, що запропонований прокурором розмір застави, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн., є невиправданим за викладених обставин, а тому, не може бути застосований.

На переконання слідчого судді, у даному випадку каральна мета запобіжного заходу має бути повністю виключена, а грошовий стримуючий інструмент повинен відповідати засадам розумності, справедливості та індивідуалізації.

Застава повинна бути встановлена у такому розмірі, щоб загроза її втрати у разі втечі чи тиску на свідків була для підозрюваного відчутним економічним тягарем, який повністю переважить прагнення ухилитися від правосуддя, але водночас не позбавляла його реальної процесуальної можливості виконати ухвалу слідчого судді самостійно або за допомогою заставодавців.

Беручи до уваги особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 10 прожиткових мінімумів, що відповідно становить 33 280,00 грн., який є справедливим, співмірним із констатованими ризиками, не є завідомо непосильним та об`єктивно спроможним забезпечити досягнення цілей правосуддя.

Такий розмір застави є цілком пропорційним, обґрунтованим, з одного боку не має характеру фінансового тиску, а з іншого - достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Виявлені ж у кримінальному провадженні процесуальні ризики у їх сукупності будуть остаточно нівельовані шляхом покладення на підозрюваного відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Визначаючи перелік процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя оцінює доцільність та пропорційність кожного з них.

З метою нівелювання ризику переховування, на підозрюваного слід покласти обов`язки прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися за межі Києва області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд, про зміну місця свого проживання та/або роботи, а також здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України, окрім паспорта громадянина України.

На переконання слідчого судді, стороною захисту у судовому засіданні не спростовано необхідність покладення на підозрюваного вказаних обов`язків та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх виконанню.

З огляду на викладене, клопотання слідчого, погоджене прокурором, підлягає частковому задоволенню в частині застосування запобіжного заходу у виді застави у визначеному слідчим суддею розмірі з покладенням на підозрюваного відповідних процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Враховуючи межі триваючого досудового розслідування та дату розгляду цього клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків в межах строку досудового розслідування - до 12 листопада 2026 включно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 182, 184, 193-194, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 280 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089).

Роз`яснити, що підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, слідчому судді.

У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_5 застави у розмірі 33 280 гривень, покласти на останнього наступні обов`язки, а саме: не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання та/або роботи; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 12 листопада 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч. ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: