Рішення № 140038560, 24.09.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1783/26

Провадження № 2/444/1573/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Стець М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 18.12.2024 між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 (надалі відповідач) та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (надалі позивач, ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС») був укладений кредитний договір № 34097984 (надалі Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 5000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Згідно із п.1.1 кредитного договору № 34097984 від 18.12.2024, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що стверджується довідкою про ідентифікацію.

Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та Відповідачем не був би укладений.

Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується Платіжним дорученням на користь Відповідача від ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС».

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору № 34097984 від 18.12.2024 визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Зазначає, що сума заборгованості Відповідача становить 25242,00 грн., яка складається з: 1. прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5000,00 грн; 2. прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 16992,00 грн; 3. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 750,00 грн; 4. прострочена заборгованість за штрафами становить 2500,00 грн.

Вказує, що позивачем було проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 1070/24105357 від 02.03.2026.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» понесено витрати в сумі 8 000,00 грн. на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025 року, що підтверджується Актом наданих послуг № 1070 від 09.03.2026 року.

У зв`язку із наведеним просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 34097984 від 18.12.2024 в сумі 25242,00 грн, судові витрати пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та 8000 грн 00 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської обласі від 01 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі про розгляд даної справи., призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін у справі для розгляду справи по суті на 24.09.2026. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

19.09.2026, представник відповідача по справі ОСОБА_1 адвокат Зачепіло З.Я. подала до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає, просить у задоволені позовних вимог за позовною заявою поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором за відсотками та комісією - відмовити повністю, провадження в справі - закрити, з наступних підстав. Вказує, що у матеріалах справи відсутні докази перерахування кредитних коштів за вищезазначеним договором позичальнику; додані розрахунки заборгованості є документами, що складені самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач; відсотки є незаконними та не відповідають вимогам норм Закону України «Про споживче кредитування» та значно перевищують основну суму боргу; згідно із ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» вважає, що нарахування заборгованості за комісією в розмірі 750,00 грн є незаконним.

Крім того, представник відповідача по справі ОСОБА_1 адвокат Зачепіло З.Я. подала до суду заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 500 грн та про розгляд справи у відсутності сторони відповідача.

Представник позивача по справі, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, згідно прохальної частини позовної заяви, просив розгляд даної цивільної справи проводити у його відсутності. Окрім цього, 21.09.2026 подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши надані письмові докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 76, ч. ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що 18.12.2024 ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» був укладений кредитний договір № 34097984, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.1. договору Кредитодавець зобов?язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов?язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника. Типом кредиту є кредит.

1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн. у валюті: Українська гривня.

1.3. Кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 18.12.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

1.3.1. Дата надання кредиту: 18.12.2024. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахування коштів не у день укладання Договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредитування (кількість днів), зазначений в п.1.3. Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу позичальника.

1.4. Повернення кредиту сплата процентів за користування кредитом та сплата комісії, має здійснюватися Позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання Графіку платежів): 13.12.2025.

1.4.1. Позичальник зобов?язаний здійснити оплату Комісії до 17.01.2025 та повернути Суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення Кредиту, а саме: 13.12.2025.

Вказаний кредитний договір відповідач підписав шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що стверджується довідкою про ідентифікацію (арк. спр. 19).

Як вбачається із матеріалів справи, вищевказаний кредитний договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Суд не бере до уваги наведене представником відповідача про те, що у матеріалах справи відсутні докази перерахування кредитних коштів за вищезазначеним договором позичальнику, оскільки отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 5000 грн 00 коп підтверджено довідкою ТзОВ «ФК Контрактовий Дім» від 16.02.2026 про перерахування суми кредиту (зворот арк. спр. 19).

З представленого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 34097984 від 18.12.2024 вбачається, що відповідач по справі належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого станом на час звернення до суду з даним цивільним позовом утворилась заборгованість в сумі 25242,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 16992,00 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 750,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами становить 2500,00 грн.

Також з вказаного розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитними коштами та прострочені платежі за комісією нараховані позивачем в межах та в розмірі визначених (погоджених) вищезазначеним кредитним договором, що спростовує твердження представника відповідача по справі.

Крім того слід зазначити, що доказів про неналежність банківської картки, яку під час укладення кредитного договору № 34097984 від 18.12.20245 вказав відповідач з метою зарахування на неї кредитних коштів, суду не надано, як і виписки з вказаного банківського рахунку про не зарахування суми кредиту в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Правильність наданих товариством розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ. Свого розрахунку заборгованості стороною відповідача не подано.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання 18.12.2024 кредитного договору з відповідачем. При цьому, сторона кредитора належним чином виконала свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою, другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на Банк покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, відсотки за користування кредитом, комісія та штрафи погоджені самим кредитним договором, який підписано відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Тайгер - Фінанс» є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

В даному випадку заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в розмірі 8000,00 грн підтверджується: договором про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025, копією свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю від 29.09.2012, актом наданих послуг №1070 від 09.03.2026 року, детальним описом наданих послуг до акту.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відтак, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, а також заяви представника відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору, оскільки позовні вимоги задоволено.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 89, 95, 137, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 6, 15, 16, 205, 207, 513, 514, 517, 526, 626, 628, 638-639, 1048, 1054 ЦК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 34097984 від 18.12.2024 в сумі 25 242,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» судові витрати пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та 3000 (три тисячі) грн 00 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС», адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького 1, 28 корпус, ЄДРПОУ 43561909.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 24 вересня 2026 року.

Суддя Ясиновський Р. Б.