Рішення № 140038463, 24.09.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6150/25

Провадження №2/442/1083/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої судді - Курус Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Попів-Кішко Роксолана Йосипівна, до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання права власності на квартиру,

за участю секретаря судових засідань Верхоляка А.І.,

позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Попів-Кішко Р.Й.,

в с т а н о в и в :

15.08.2025 представник позивача звернулась до суду з позовом, в інтересах ОСОБА_1 , до Дрогобицької міської ради про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,8 кв.м., житловою площею 28,8 кв.м.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 3 січня 1980 року згідно договору найму жилого приміщення в будинках ЖКВ Калійного комбінату позивачу було виділено двокімнатну квартиру та надано ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1 . На підставі наданого ордера на вселення позивач разом з сім`єю : дружиною - ОСОБА_2 , сином - ОСОБА_3 , дочкою - ОСОБА_4 вселились у вказану квартиру та офіційно зареєстрували місце проживання у вказаній квартирі.

Вказує, що у грудні 2024 року ОСОБА_1 вирішив подарувати вказану квартиру дочці, однак у реєстрації права власності на квартиру йому було відмовлено та роз`яснено, що відповідно до п. 80 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення), розміщене в об`єкті нерухомого майна будівництво якого здійснювалось у результаті діяльності кооперативу подаються: довідка кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативного пайового внеску в повному обсязі; технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно. Однак, у позивача відсутній оригінал довідки про повну сплату пайових внесків за квартиру.

Вказує, що за весь час, з моменту отримання ордеру в 1980 році, ОСОБА_1 володіє, користується та утримує вище зазначену квартиру. Згідно технічного паспорту, виданого Дрогобицьким бюро технічної інвентаризації загальна площа зазначеної квартири складає 42,8 кв.м., а житлова 28,8 кв.м.

Таким чином, у позивача існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами його права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 , а тому позивач змушений звернутись до суду із вказаним позовом.

Ухвалою від 05.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання,/а.с.68/.

05.05.2026 відповідачем подано відзив на позову заяву, в якому вважає позов безпідставним та просить в його задоволенні відмовити. Зазначає, що підставою для звернення до суду є саме факт порушення чи невизнання прав, а не просте бажання отримати певний документ чи рішення. згідно пункту 7 Положення Про комісію з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 16.08.2017 № 192. «6. Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається до секретаря комісії з питань приватизації житла при виконкомі Дрогобицької міської ради, де одержує бланк та необхідну консультацію. 7. Громадянином до комісії подаються:- належно оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;- копію паспорта та копію ідентифікаційного коду особи, посвідчену відповідно до діючого законодавства;- технічний паспорт на квартиру (будинок, жиле приміщення у гуртожитку, кімнату у комунальній квартирі;- довідка про склад сім`ї та займані приміщення;- копія ордеру про надання жилої площі, або копія договору найму жилої площі, виданий чи укладений на підставі відповідних рішень;- документ, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;- документ, що підтверджує право на пільгові умови приватизації у разі пільгової приватизації;- заява згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень в гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі у разі наявності таких; - інші документи на вимогу голови його заступника чи секретаря комісії у разі необхідності.» Звертає увагу, що згідно системи автоматизації внутрішнього електронного документообігу Megapolis.DocNet, та журналах вхідної та вихідної кореспонденції Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, починаючи з 2023 року ОСОБА_1 - Позивач, з питання приватизації житла не звертався. Рішення виконавчим комітетом щодо приватизації чи відмову у приватизації не приймалося. Належним способом захисту для мешканців державного/комунального житлового фонду є приватизація відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482-XII (чинний).

За таких обставин, оскільки позивач звернувся до суду без попереднього звернення до відповідного державного органу (або без отримання від цього органу негативного рішення відмови, бездіяльності тощо), а тому, на переконання відповідача, позов є передчасний, оскільки права позивача ніким не порушені.

Ухвалою від 15.06.2026 підготовче провадження у даній справі закрито, призначено справу до судового розгляду на 04.08.2026,/а.с.91/.

25.08.2026 представником позивача заявлено клопотання про залучення співвідповідача ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», від якого представник позивача в судовому засіданні 21.09.2026 відмовилась і таке клопотання було залишено без розгляду.

21.09.2026 представником позивача було подано клопотання про залучення співвідповідача ОСББ «Калнишевський -6», в задоволенні якого ухвалою від 21.09.2026 відмовлено.

21.09.2026 справа слухалась, проведено судові дебати, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, проголошення якого призначене на 24.09.2026 о 9.20 год.

У судовому засіданні позивач позов підтримує. Зазначив, що не звертався до компетентних органів щодо приватизації квартири, яку йому було надано на час його роботи в ЖКВ Калійного комбінату, де він працював до 2000. На даний час будинок перебуває на балансі ОСББ «Калнишевський -6» і він справно сплачує платежі за утримання будинку і прибудинкової території, квартплату, тощо. Заборгованостей не має. Хоче впорядкувати свої документи, а тому просить суд позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у поданому відзиві просив здійснювати розгляд справи у відсутності представника.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, суд доходить наступних висновків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. (ч.1-3 ст. 13 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як на підставу пред`явленого позову позивач посилається на неможливість оформлення права власності на квартиру через відсутність у нього оригіналу довідки про повну сплату пайових внесків, а також на норми ст. 392 ЦК України. .

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 15 Закону України «Про власність» № 697-ХІІ від 07 лютого 1991 року, який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, член житлового-житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває право власності на це майно; громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

У п. п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» вказано, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набувають права власності на квартиру.

З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

Виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року.

Судом встановлено, що за договором найму жилого приміщення в будинках ЖКВ Калійного комбінату від 03.01.1980, наймачеві ОСОБА_1 на час його роботи надано жиле приміщення, яке складається з 2 кімнат, жилою площею 27,8 кв.м., в квартирі АДРЕСА_1 для проживання в цьому приміщенні наймача і членів його родини, /а.с.5-6/.

На підставі цього, ОСОБА_1 , сім`я якого складається з 3 осіб, видано ордер №271 на право зайняття 2 кімнатної квартири АДРЕСА_1 , /а.с.5/.

Згідно копії довідки КП «Будинкова Управа» №1593 від 23.02.2005, виданої ОСОБА_1 про те, що він проживає та зареєстрований в АДРЕСА_2 , до складу сім`ї входять дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_4 , син ОСОБА_3 , /а.с.7/.

Разом з тим, на даний час житловий будинок АДРЕСА_3 перебуває на балансі ОСББ «Калнишевський 6». Наймачем квартири АДРЕСА_4 в цьому будинку є ОСОБА_1 , у якого відсутня заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, а також інших обов`язкових платежів та кошторисної плати перед Об`єднанням, що підтверджується довідкою ОСББ «Калнишевський 6» від 17.09.2026.

Отже, судом встановлено, що спірну квартиру позивачем отримано на час його роботи в ЖКВ Калійного комбінату, а не в порядку сплати пайових внесків та членства в житлово-будівельних кооперативах.

За таких обставин, доводи позивача про відсутність у нього оригіналу довідки про сплату пайових внесків за квартиру та неможливість у зв`язку з цим отримати свідоцтво про право власності на цю квартиру є необґрунтованими.

В той же час, незалежно від того, чи учасник справи посилається на ту або іншу норму права обов`язок суду: встановивши, контрений характер правовідносин, застосувати відповідну норму права, яка їх регулює.

Так, відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

У частині третій статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання визначені Законом України від 19 червня 1992 року N 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» об`єктом приватизації є квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону, - приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до пункту 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.

Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках).

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкту комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до положень частини 1 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Відповідно до пункту третього статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Відповідно до пункту 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян від 16.12.2009 за № 396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Як встановлено, позивач з сім`єю вселився до квартири на законних підставах, законність його проживання у спірному житлі ніхто не оспорює. При цьому, наявність у позивача ордеру на це житло надає йому можливість реалізувати своє право на приватизацію цієї квартири.

В той же час, позивач не звертався до уповноважених органів приватизації, зокрема, до відповідача, щодо приватизації займаної ним квартири, та, відповідачем не приймалось жодного рішення щодо такої приватизації чи відмови у приватизації.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Обрання неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Таким чином, оскільки позивач, будучи наймачем квартири, не звертався до компетентного органу щодо приватизації цієї квартири, компетентним органом не приймалось рішення щодо відмови у такій приватизації, а відтак право позивача на набуття у власність цієї квартири не порушене.

Суд не може підміняти компетентного державного органу, до повноважень якого входить питання щодо приватизації державного житлового фонду, та не виконує його функцій.

З огляду на зазначене, підстави для визнання за позивачем права власності на квартиру у державному житловому фонді, без попереднього звернення до компетентного державного органу з приводу порушеного позивачем питання відсутні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки у позові відмовлено, а тому, з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76, 81 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Попів-Кішко Роксолана Йосипівна, до Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання права власності на квартиру відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення рішення 24 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дрогобицька міська рада Львівської області, ЄДРПОУ 04055972, адреса місцезнаходження пл. Ринок, 1 м. Дрогобич Львівської області.

Суддя Курус Р.І.