Ухвала суду № 140037938, 23.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10185/26 2/335/5106/2026

про залишення позовної заяви без руху

23 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Сиротенко В.К. ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до відповідачів: 1. Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, 2. Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.09.2026 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана представником адвокатом Радостєвою М.В., до відповідачів 1. Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, 2. Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, в якій позивач просить:

- Визнати відмову Департаменту з управління житлово-комунальним господарством у включенні будинку № 178 (в цілому) та квартири АДРЕСА_1 до плану невідкладних відновлювальних робіт та виконання за рахунок коштів місцевого бюджету заявленого комплексу капітальних, штукатурних та оздоблювальних робіт протиправною.

- Зобов`язати Департамент з управління житлово-комунальним господарством включити квартиру АДРЕСА_1 до плану невідкладних відновлювальних робіт та виконання за рахунок коштів місцевого бюджету заявленого комплексу капітальних, штукатурних та оздоблювальних робіт за заявою позивача від 02.07.2026.

- Визнати бездіяльність КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради щодо непроведення відновлювальних робіт відповідно до протоколу комісійного обстеження житлового будинку АДРЕСА_2 щодо технічного стану будівельних конструкцій та причин виникнення деформацій від 24.06.2026 року протиправною.

- Зобов`язати КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради негайно виконати необхідний комплекс ремонтних робіт в будинку АДРЕСА_2 у повній відповідності до рекомендацій, викладених в протоколі комісійного обстеження житлового будинку АДРЕСА_2 щодо технічного стану будівельних конструкцій та причин виникнення деформацій від 24.06.2026 року та усунути пошкодження, зазначені у повному технічному описі пошкоджень, виявлених в квартирі АДРЕСА_1 , складеного по результатам комісійного обстеження 10.06.2026 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2026 справу розподілено та передано для розгляду судді Сиротенко В.К.

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що позовна заява подана з порушенням ст.175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розміру, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем не сплачено судовий збір за подання зазначеної позовної заяви. При цьому, позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». В обґрунтування позивач посилається на те, що є споживачем послуг з управління будинком, які надає КП «Запоріжремсервіс» ЗМР, відтак на дані правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Разом з тим, судом не встановлено наявності у позивача пільг щодо сплати судового збору згідно ст.3,5 ЗУ «Про судовий збір», як споживача послуг в частині позовних вимог, пред`явлених до відповідача-1.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються у будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

У пункті 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до цих правовідносин можливе лише у тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування»).

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин, тому до спорів щодо виконання цього договору Закон України «Про захист прав споживачів» не може застосовуватись.

Отже, при посиланні на норми Закону України «Про захист прав споживачів» повинно мати місце порушення прав споживача на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб.

Разом з тим, Департамент з управління житлово-комунального господарства ЗМР, до якого позивачем пред`явлено позовні вимоги, не є надавачем жодних послуг, відповідно позивач не є споживачем таких послуг в розумінні приписів Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, підстави, визначені Законом України «Про захист прав споживачів», які передбачають пільги для сплати судового збору при поданні до суду позовної заяви, не пов`язані з предметом пред`явленого позивачем до відповідача-1 позову до суду. Тому відсутні підстави звільнення позивача від сплати судового збору за вказаною частиною позову відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За приписами ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи викладене, за подання позовної заяви до відповідача-1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 129,92 грн.

До позовної заяви позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

Щодо позовних вимог до відповідача-2 суддя зазначає наступне.

Так, відповідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В позовній заяві позивач зазначає, що управління будинком АДРЕСА_2 здійснює КП «Запоріжремсервіс» ЗМР, відтак позивач є споживачем таких послуг.

Разом з тим, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження викладених обставин, як то договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком тощо.

Оскільки згідно ст. 185 ЦПК України заява, подана без додержання викладених в ст. ст.175, 177 ЦПК України вимог, підлягає залишенню без руху, позивачу треба надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення нею ухвали.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 294, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідачів: 1. Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, 2. Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати заявникові строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.

У разі усунення недоліків позовної заяви в зазначений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Сиротенко