Рішення № 140037459, 22.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4131/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Шепетко І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Фітаса А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Усенко Михайло Ігорович, що діє в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2164163 від 19.03.2020 у розмірі 36 080,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.03.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2164163 про надання споживчого кредиту відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 11 000,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання.

Кредитний догові № 2164163 укладений відповідно до вимог чинного законодавства в електронній формі.

Згідно п. 2.1 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Зазначає, що 30.10.2020 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020.

Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2164163 від 19.03.2020 .

Зазначає, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 36 080,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 11 000,00 грн.; заборгованість за процентами 25 080,00 грн.

19.03.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву та витребувано в АТ "ОТП БАНК" інформацію: чи була успішною транзакція, здійснена 19.03.2020, в сумі 11 000 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )? Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ?

27.05.2026 на адресу суду від АТ «ОТП БАНК» надійшла витребувана інформація.

29.07.2026 від представника відповідача адвоката Зачепіло З.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відзив на позовну заяву мотивований тим, що відповідач із заявленими позовними вимогами не погоджується та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт виникнення у нього права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2164163 від 19 березня 2020.

Як зазначає відповідач, первісним кредитором за вказаним кредитним договором було ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», а позивач посилається на набуття права вимоги на підставі договору відступлення права вимоги від 30 жовтня 2020 року. Водночас, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували фактичний перехід до позивача права вимоги саме за кредитним договором № 2164163.

Відповідач зазначає, що відповідно до положення статей 512, 514, 516 ЦК України, що у разі заміни кредитора до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент такого переходу. У зв`язку з цим позивач повинен довести не лише факт укладення договору відступлення права вимоги, а й те, що предметом такого відступлення було саме право вимоги до відповідача за конкретним кредитним договором.

Зазначає, що надані позивачем реєстр боржників, договір відступлення права вимоги та розрахунок заборгованості самі по собі не підтверджують фактичного переходу права вимоги та не можуть замінювати первинні документи, які підтверджують відповідні господарські та фінансові операції.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів фактичного отримання ним кредитних коштів. Зокрема, що у матеріалах справи відсутні належні платіжні документи, меморіальні ордери, банківські виписки або інші первинні документи, які б підтверджували факт перерахування відповідачу кредитних коштів, їх розмір, дату та призначення платежу.

Також відповідач заперечує проти визначеного позивачем розміру заборгованості. Як зазначено у відзиві, позивач просить стягнути з відповідача 36 080,00 грн, з яких 11 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 25 080,00 грн заборгованість за процентами. Відповідач вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є одностороннім документом, складеним самим позивачем, а тому не може без підтвердження іншими належними доказами безумовно свідчити про наявність та розмір заборгованості.

Додатково зазначає, що для встановлення дійсного розміру заборгованості необхідно дослідити первинні документи щодо надання кредиту, руху коштів, здійснення відповідачем платежів, порядку та періодів нарахування процентів, а також документи, що підтверджують розмір заборгованості на момент переходу права вимоги до позивача.

Окремо відповідач зазначає, що позивачем не надано належного розрахунку заборгованості за процентами в сумі 25 080,00 грн. З наданих матеріалів неможливо встановити період, за який нараховані проценти, розмір процентної ставки, порядок їх нарахування та відповідність такого нарахування умовам кредитного договору.

Крім того, відповідач посилається на положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, та зазначає, що позивачем не надано належних первинних документів, які б підтверджували проведення відповідних операцій та фактичний рух кредитних коштів.

Відповідач також зазначає на відсутність належних доказів повідомлення його про заміну кредитора. При цьому посилається на статтю 516 ЦК України, відповідно до якої у разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано належних доказів фактичного перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачу та їх подальшого обліку, у зв`язку з чим, відсутня можливість достовірно встановити як сам факт виникнення заборгованості, так і її розмір.

З огляду на викладене відповідач просить суд врахувати наведені у відзиві заперечення, оцінити надані позивачем докази в їх сукупності та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

30.07.2026 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшов відповідь на відзив, на відзив, у якому зазначив, що з доводами відповідача не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не спростовують заявлених позовних вимог.

Щодо переходу права вимоги позивач зазначив, що 30.10. 2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № ККАУ-30102020, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 2164163 від 19.03.2020, укладеним із відповідачем. Зазначив, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від виконання кредитного зобов`язання.

Щодо факту надання кредиту позивач зазначив, що відповідно до умов кредитного договору кредитні кошти в сумі 11 000,00 грн були перераховані відповідачу на платіжну картку.

Щодо розміру заборгованості позивач зазначив, що до матеріалів справи долучено детальний розрахунок заборгованості, який містить відомості про суму кредиту, періоди та розмір нарахованих процентів, здійснені платежі та загальну суму заборгованості. Зазначає, що поданий розрахунок належним доказом розміру заборгованості.

Щодо нарахування процентів позивач зазначає, що відповідно до умов кредитного договору та статтю 1048 ЦК України, зазначивши, що договором передбачено знижену та стандартну процентні ставки, а нарахування процентів здійснювалося відповідно до погоджених сторонами умов у межах установленого договором періоду.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив, що заявлені до відшкодування витрати у розмірі 8 000,00 грн підтверджуються договором про надання правничої допомоги, актом наданих послуг та детальним описом виконаних робіт. Вважає зазначену суму обґрунтованою та співмірною з обсягом наданої правничої допомоги, а заперечення відповідача щодо її розміру необґрунтованими.

На підставі наведеного позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу за відсутності його представника.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти постановлення заочного рішення.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явився, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, причини неявки суду не повідомили.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19.03.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2164163 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 11 000,00 грн, строком на 30 днів., а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 2.1 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Факт укладення кредитного договору в електронній формі підтверджується, довідкою про ідентифікацію, відповідно до якої договір підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора № А284770, надісланого на номер телефону НОМЕР_3 , а також паспортом споживчого кредиту та графіком платежів, погодженими сторонами.

Виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 11 000,00 грн підтверджується листом ТОВ ФК «Вей Фор Пей» № 6518-ВП від 16.12.2025, з якого вбачається факт успішного перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до п. 5.4 кредитного договору відповідач зобов`язався у встановлений договором строк повернути суму кредиту, сплатити проценти, штрафні санкції у разі їх нарахування та інші передбачені договором платежі.

Згідно з п. 3.1 кредитного договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення , виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору за користування кредитом нараховуються проценти за стандартною та зниженою процентною ставкою, яка застосовується у разі виконання Споживачем умов п. 1.5.1 кредитного договору.

Щодо доводів відповідача про недоведеність факту отримання кредитних коштів суд зазначає наступне.

З наданої АТ «ОТП Банк» довідки вбачається, що у банку на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_1 . По вказаному рахунку було зараховано коштів на суму 11 000,00 грн. 19.03.2020 року.

Отже, позивачем належним чином доведено, що картка НОМЕР_1 , на яку ТОВ «Авентус Україна» здійснило переказ кредиту 11 000,00 грн, належить ОСОБА_1 .

За таких обставин доводи відповідача про відсутність належних доказів отримання ним кредитних коштів суд відхиляє, оскільки вони спростовуються довідкою АТ «ОТП Банк», яка підтверджує належність відповідної платіжної картки відповідачу та зарахування на неї 19.03.2020 року грошових коштів у сумі 11 000,00 грн.

Щодо доводів відповідача про недоведеність переходу до позивача права вимоги за кредитним договором № 2164163 від 19.03.2020 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 30.10.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги № ККАУ-30102020.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких визначається відповідним реєстром боржників.

Згідно з пунктом 6.2.3 договору відступлення права вимоги права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор набуває статусу кредитора щодо відповідних боржників та їх заборгованості.

На підтвердження фактичного переходу права вимоги саме за кредитним договором № 2164163 від 19.03.2020 року позивачем надано договір відступлення права вимоги, витяг з реєстру боржників до цього договору, акт приймання-передачі реєстру боржників та платіжне доручення на підтвердження виконання позивачем своїх зобов`язань за договором відступлення.

З витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020 року судом встановлено, що до складу переданих позивачу прав вимоги включено право вимоги до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за кредитним договором № 2164163, укладеним 19.03.2020 року, із зазначенням дати закінчення договору 18.04.2020 року, суми заборгованості 36 080,00 грн та кількості днів прострочення 195.

Таким чином, зазначений витяг містить відомості, які дають можливість індивідуалізувати боржника, кредитний договір та передане за ним право вимоги, а тому спростовують доводи відповідача про відсутність доказів переходу права вимоги саме за кредитним договором № 2164163.

Крім того, відповідно до акта приймання-передачі Реєстру боржників від 30.10.2020 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло реєстр боржників, складений відповідно до умов договору відступлення права вимоги. Зазначений акт підтверджує виконання сторонами договору відступлення передбачених ним дій щодо передачі та прийняття прав вимоги.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором відступлення права вимоги також підтверджується платіжним дорученням № 20049 від 30.10.2020 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» грошові кошти у розмірі 1 107 323,18 грн на виконання умов договору відступлення права вимоги.

Оцінюючи зазначені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони є взаємопов`язаними та підтверджують не лише факт укладення між первісним та новим кредитором договору відступлення права вимоги, а й факт включення до предмета такого відступлення права грошової вимоги саме до відповідача за кредитним договором № 2164163 від 19.03.2020 року.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу таких прав.

Доводи відповідача про те, що сам договір відступлення права вимоги не підтверджує переходу права вимоги саме за кредитним договором №2164163 від 19.03.2020, суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачем надано не лише сам договір відступлення, а й витяг з реєстру боржників, акт приймання-передачі реєстру та документ, що підтверджує оплату вартості переданих прав вимоги. Вказані докази у своїй сукупності дають можливість встановити боржника, номер та дату кредитного договору, розмір заборгованості, а також факт передачі відповідного права вимоги новому кредитору.

Посилання відповідача на необхідність надання інших первинних документів, які, на його думку, повинні підтверджувати перехід права вимоги, саме по собі не спростовує належності поданих позивачем доказів та не свідчить про відсутність у позивача права вимоги до відповідача.

За таких обставин суд вважає доведеним факт переходу до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2164163 від 19.03.2020 року, а доводи відповідача в цій частині такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за договором відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Кредит капітал».

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 повідомлений про зміну кредитора за кредитним договором, проте неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 ЗУ « Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України уразі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.1048 та ч. 1ст.1054 ЦК України передбачають, що кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно з статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Щодо доводів відповідача про недоведеність та необґрунтованість нарахування процентів у розмірі 25 080,00 грн суд зазначає наступне.

Як убачається з умов кредитного договору № 2164163 від 19.03.2020 року, сторони погодили розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами. Відповідно до пункту 1.4 договору строк кредитування становить 30 календарних днів, а відповідно до пункту 1.5 договору процентна ставка є фіксованою.

Згідно з пунктом 1.5.2 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитними коштами та застосовується, зокрема, у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, відповідно до умов договору.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №2164163 від 19.03.2020. Що 19.03.2020 року відповідачу було надано кредит у розмірі 11 000,00 грн, а нарахування процентів здійснювалося відповідно до умов кредитного договору в розмірі 209,00 грн за один день, що становить 1,90 % від суми кредиту 11 000,00 грн.

Зазначене нарахування здійснювалося у визначений договором період та припинено 17.07.2020 року, тобто в межах передбаченого договором максимального строку нарахування процентів після виникнення прострочення.

При цьому з розрахунку заборгованості можливо встановити початкову суму кредиту, період нарахування процентів, розмір процентної ставки, щоденну суму нарахування та загальний розмір нарахованих процентів. Таким чином, розрахунок не є абстрактним чи таким, що не дає можливості перевірити порядок формування заявленої до стягнення суми.

Суд також бере до уваги, що відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості, який би свідчив про неправильність визначення позивачем кількості днів нарахування процентів, застосованої процентної ставки або арифметичного розміру нарахувань.

Відтак, доводи відповідача про недоведеність заборгованості за процентами суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються умовами укладеного сторонами кредитного договору та наданим позивачем розрахунком заборгованості.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами підтверджено факт укладення між сторонами кредитного договору № 2164163 від 19.03.2020 та виникнення заборгованості у відповідача.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 2164163 від 19.03.2020 в загальному розмірі 36 080,00 грн, з яких:

11 000,00 грн заборгованість за тілом кредит;

25 080,00 грн заборгованість за процентами.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесло витрати в сумі 8 000,00 грн. на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року та замовлення до вказаного Договору, що підтверджується детальним описом наданих послуг, рахунком на оплату.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19,20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет та характер спору, який відноситься до поширеної категорії справ, є справою незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно з частин 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути 2 662,40 грн сплаченого позивачем судового збору.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст.526,527, 530, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.10,12,76-81,141, 258, 263, 265, 266, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №№ 2164163 від 19.03.2020 в загальному розмірі 36 080,00 грн (тридцять шість тисяч вісімдесят гривень 00 копійок), з яких:

11 000,00 (одинадцять тисяч гривень 00 копійок) грн. заборгованість за тілом кредит;

25 080,00 (двадцять п`ять тисяч вісімдесят гривень 00 копійок) грн. заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) грн. та 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повни текст рішення суду складено 24 вересня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького 1, корпус 28, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ: 35234236;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Ужгородським МВ ГУДМС України в Закарпатській області від 14.03.1997, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя І.О. Шепетко