Рішення № 140037133, 23.09.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/1356/26

Номер провадження 2/305/593/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Друляк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду 06.05.2026 в електронному виді надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник зазначає, що 28.01.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 42643-01/2024, того ж дня відповідачу було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 14 500 грн. У подальшому 12.06.2024 згідно умов Договору факторингу № 12062024, «АВАНС КРЕДИТ» відступлено право вимоги за Кредитним Договором відносно відповідача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви становить 58 000 грн, яка складається з наступного: 14 500 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 43 500 грн - заборгованість по відсоткам.

Тому, покликаючись на статті 512, 514, 625, 1054 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі, а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 гривень.

Ухвалою від 08.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 16.06.2026, у зв`язку із неявкою відповідача відкладено на 13.08.2026, та у подальшому на 23.09.2026.

Представник позивача Романенко М.Е. в судове засідання не з`явився, клопотань не подавав, у позовній заяві висловив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення повістки на адресу проживання, до суду не з`явився, відзив не подав.

Відповідно до п.п. 2, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом у порядку ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд дослідив матеріали справи, оцінив їх у сукупності та взаємозв`язку і встановив такі обставини.

ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 28.01.2024 уклали в електронній формі Кредитний договір № 42643-01/2024, шляхом введення одноразового ідентифікатора W483, який кредитодавець надіслав відповідачу, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов Кредитного договору № 42643-01/2024 від 28.01.2024, та який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Так, у відповідності до п. 1.1.-1.6. Договору про надання фінансового кредиту № 42643-01/2024, Товариство надає Клієнту кредит в розмірі 14 500,00 грн на строк 120 днів, дата погашення кредиту 26.05.2024, процентна ставка становить 2.50% в день, а кредит нараховується на платіжну картку Клієнта № НОМЕР_1 .

ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» свою частину договору виконало та надало відповідачеві кредитні кошти в сумі 14 500 грн, що підтверджується інформацією, отриманою судом з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», згідно якої на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано банківську карту № НОМЕР_2 , та відповідно до виписки на 28.01.2024 о 01:15:04 зараховано кошти в сумі 14 500 грн.

Відповідачем належним чином свої договірні зобов`язання не виконано та вчасно кредит не повернуто, внаслідок чого сформувалась заборгованість за кредитним договором, що підтверджується деталізованим розрахунокм заборгованості.

12.06.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір Факторингу № 12062024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕЕДТ» відступає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права Вимоги до Боржників. В тому числі за кредитним договором № 42643-01/2024 від 28.01.2026.

Отже, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 , щодо погашення наявної в нього заборгованості в у сумі 58 000,00 гривень, що повністю узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.

Зі ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконав, що виявилося у неповному поверненні кредитних коштів та потягнуло звернення ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»» у якості нового кредитора до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається, відповідач будь-які докази до суду не надав.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що строк виконання зобов`язання настав, доказів повернення боргу відповідачем не надано, як і не надано доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача необхідно стягнути в повному обсязі сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,20 гривень.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги, зазначених у позовній заяві в розмірі 6 000 гривень, слід зазначити таке.

Ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2026 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ФОП ЛІВАК Іванна Миколаївна було укладено договір № 42649746/01 про надання правової допомоги.

10.04.2026 між тими ж сторонами підписано акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), згідно якого сума наданих послуг склала 6 000,00 гривень.

Згідно детального опису наданих послуг, викладених в Акті № 42649746/01 від 10.04.2026, ОСОБА_2 надала позивачу 4 послуги загальною тривалістю 5 год. 30 хв. загальною вартістю 6 000,00 грн., зокрема:

- усна консультація Клієнта, щодо спірних правовідносин тривалістю 1,5 год.

- правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» тривалістю 1 год.;

- складення позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач 3 год.;

- формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 1 год.

Оплата наданих послуг відповідно до п. 4 Акту № 42649746/01 від 10.04.2026 Виконавцю здійснюється Клієнтом у повному обсязі з при підписанні відповідного акту.

При визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та в постанові від 05.06.2019 у справі №922/928/18).

У постанові від 19.11.2020 у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ця справа відноситься до категорії нескладних (малозначних) справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання б яких адвокат витратив значний час. У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, крім того, позовні вимоги задоволено частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява № 58442/00, пункт 154) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Таким чином, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх заявлений розмір, на переконання суду, не відповідає критеріям реальності та розумності таких витрат.

Тому, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Керуючись статтями 141, 265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 42643-01/2024 від 28.01.2024 у розмірі 58 000 (п`ятдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ««ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте Рахівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК