Ухвала суду № 140037037, 24.09.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/384/26

провадження 1-кс/302/230/26

У Х В А Л А

24.09.2026 селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

з участю : секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорка ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 ,

обвинувачені - ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді ОСОБА_9 у справі кримінального провадження ЄРДР № 12024071110000095 від 06.05.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 в учиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 369-2 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 в учиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28- ч.2 ст.369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23.03.2026 надійшов до суду обвинувальний акт в зазначеному судовому кримінальному провадженні. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 справу розподілено в провадження судді Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_9 .

24.09.2026 суддя ОСОБА_9 в зазначеному кримінальному провадженні подав заяву про самовідвід з таким обґрунтуванням.

ОСОБА_4 , зокрема обвинувачується у тому, що:

а) 04 серпня 2024 року о 07:07 год ОСОБА_4 , діючи умисно, будучи головою лікарсько-консультаційної комісії КНП ЛПУ Міжгірська районна лікарня й уповноваженою особою на здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності, отримала від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в іноземній валюті доларах США у невстановленому розмірі, однак не менше 100 доларів США, за вплив на безперешкодне та першочергове прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави, тобто посадовими особами Хустської районної МСЕК щодо продовження третьої групи інвалідності її чоловікові ОСОБА_11 , без терміну продовження;

б) 26 серпня 2024 року о 09:48 год ОСОБА_4 , будучи головою лікарсько-консультаційної комісії КНП ЛПУ Міжгірська районна лікарня й уповноваженою особою на здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності, діючи умисно, за попередньою змовою з секретарем ЛКК ОСОБА_6 і в її присутності, отримала від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 300 доларів США за вплив на безперешкодне та першочергове прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави, тобто посадовими особами Хустської районної медико-соціальної експертної комісії щодо продовження третьої групи інвалідності її чоловіку ОСОБА_13 , терміном до 01.09.2026;

в) 9 вересня 2024 року о 08:35 год ОСОБА_4 , діючи як голова лікарсько-консультаційної комісії КНП ЛПУ Міжгірська районна лікарня і будучи уповноваженою особою на здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності, отримала для себе та третіх осіб від ОСОБА_14 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у невстановленому розмірі, однак не менше 2 000 грн за вплив на безперешкодне та першочергове прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави, тобто посадовими особами Спеціалізованою фтизіатрично- пульмонологічною МСЕК щодо встановлення йому третьої групи інвалідності, терміном до 01.11.2025;

г) 4 грудня 2024 року о 08:17 год ОСОБА_4 , діючи умисно як голова лікарсько- консультаційної комісії КНП ЛПУ Міжгірська районна лікарня і будучи уповноваженою особою на здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності, отримала для себе та третіх осіб від ОСОБА_15 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у іноземній валюті-доларах США в невстановленому розмірі, однак не менше 200 доларів США за вплив на безперешкодне та першочергове прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави, тобто посадовими особами Хустської районної МСЕК щодо призначення другої групи інвалідності громадянці ОСОБА_16 , терміном до 01.01.2026.

ОСОБА_6 , зокрема обвинувачується у тому, що:

а) 26 серпня 2024 року о 09:48 год ОСОБА_6 , діючи як секретар лікарсько-консультаційної комісії КНП ЛПУ Міжгірська районна лікарня і будучи уповноваженою особою на здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності, діючи умисно, за попередньою змовою з головою ЛКК ОСОБА_4 отримали від ОСОБА_12 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 доларів США за вплив на безперешкодне та першочергове прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави, тобто посадовими особами Хустської районної медико-соціальної експертної комісії щодо продовження третьої групи інвалідності її чоловіку ОСОБА_13 , терміном до 01.09.2026.

ОСОБА_9 як суддею Міжгірського районного суду Закарпатської області було постановлено такі обвинувальні вироки:

- вирок від 30.12.2025 у справі №302/1691/25, яким ОСОБА_12 засуджено за те, що вона 26 серпня 2024 року в період з 09:44 год по 09:48 год, знаходячись у приміщенні кабінету лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства лікувально- профілактична установа Міжгірської районної лікарні Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, за адресою: селище Міжгір`я, вул. Захисників України, 4, Хустського району Закарпатської області, під час отримання від голови вказаної комісії ОСОБА_4 направлення на медико-соціальну експертну комісію своєму чоловіку ОСОБА_13 для продовження йому інвалідності, усвідомлюючи протиправність карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, надала ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в іноземній валюті у розмірі 300 доларів США за вплив на безперешкодне та першочергове прийняття рішення посадовими особами Хустської районної медико-соціальної експертної комісії щодо продовження третьої групи інвалідності її чоловіку ОСОБА_13 ;

- вирок від 02.04.2026 у справі №302/306/26, яким ОСОБА_15 засуджено за те, що вона 4 грудня 2024 року о 08:17 год, будучи завідувачкою паліативного відділення та за сумісництвом лікарем терапевтом загально-терапевтичного відділення комунального некомерційного підприємства лікувально-профілактична установа Міжгірської районної лікарні Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, знаходячись у приміщенні вказаної лікарні за адресою: селище Міжгір`я, вул.Захисників України, 4, безпосередньо в кабінеті лікарсько-консультативної комісії цієї лікарні, під час отримання від голови зазначеної комісії ОСОБА_4 направлення на медико-соціальну експертну комісію для призначення групи інвалідності пацієнту загально-терапевтичного відділення даної лікарні ОСОБА_16 , усвідомлюючи протиправність карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, умисно надала ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в іноземній валюті доларах США, у невстановленому розмірі, однак не менше 200 доларів США, яку пропонувала за таку неправомірну вигоду вплинути на безперешкодне та першочергове прийняття рішення посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, Хустської районної медико-соціальної експертної комісії щодо призначення ОСОБА_16 другої групи інвалідності;

- вирок від 28.07.2026 у справі №302/900/26, яким ОСОБА_14 засуджено за те, що він 9 вересня 2024 року о 08:33 год, знаходячись у приміщенні комунального некомерційного підприємства лікувально-профілактична установа Міжгірської районної лікарні Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області за адресою: селище Міжгір`я, вул. Захисників України, 4, безпосередньо в кабінеті лікарсько-консультативної комісії вказаної лікарні, під час отримання від голови зазначеної комісії ОСОБА_4 направлення на медико-соціальну експертну комісію для призначення йому інвалідності, усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, надав ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у невстановленому розмірі, однак не менше 2 000 грн за вплив на безперешкодне та першочергове прийняття рішення посадовими особами Фтизіатрично-пульмонологічної медико-соціальної експертної комісії щодо призначення йому третьої групи інвалідності терміном до 01.11.2025;

- вирок від 03.08.2026 у справі №302/890/26, яким ОСОБА_10 засуджено за те, що вона 4 вересня 2024 року о 07:05 год, знаходячись у приміщенні комунального некомерційного підприємства лікувально-профілактична установа Міжгірської районної лікарні Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області за адресою: селище Міжгір`я, вул. Захисників України, 4, безпосередньо в кабінеті лікарсько-консультативної комісії вказаної лікарні, під час отримання від голови зазначеної комісії ОСОБА_4 направлення на медико-соціальну експертну комісію для продовження своєму чоловікові ОСОБА_11 групи інвалідності, усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, умисно надала ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в іноземній валюті доларах США у невстановленому розмірі, однак не менше 100 доларів США, яку пропонувала за таку неправомірну вигоду вплинути на безперешкодне та першочергове прийняття рішення посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, Хустської районної медико-соціальної експертної комісії щодо продовження третьої групи інвалідності її чоловікові ОСОБА_11 без терміну переогляду.

Суддя ОСОБА_9 покликається в заяві про самовідвід на положення пункту 4 частини першої статті 75 КПК України, статті 15 Кодексу суддівської етики, пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.06.2006 (щодо обов`язку судді заявити про самовідвід з метою недопущення виникнення сумнівів у неупередженості, неможливості винесення об`єктивного рішення у справі у випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді).

Суддя ОСОБА_9 також покликається з відповідним обґрунтуванням своєї позиції на положення рішення ЄСПЛ у справі «Горше проти Словенії» від 06.03.2025 (заява № 47186/21) з висновком, що не лише в учасників судового провадження, а і в стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви щодо його неупередженості в справі, оскільки він фактично констатував у вище зазначених обвинувальних вироках про причетність і вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення за епізодами, в яких вона обвинувачується у розглядуваному кримінальному провадженні.

Суддя також акцентує увагу у заяві про самовідвід, що розгляд справи по суті ним не розпочато (кримінальне провадження знаходиться на стадії судового підготовчого провадження).

Суддя зазначив у заяві про розгляд порушеного питання (заяви про самовідвід) без його участі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.09.2026 вирішення питання заяви про самовідвід судді розподілено судді ОСОБА_1 .

Статтями 81, 82 КПК України передбачено порядок вирішення питання відводу (самовідводу) і наслідки відводу (самовідводу) судді. Зокрема, відводи (самовідвід) судді вирішуються іншим суддею цього ж суду, який визначений у порядку, встановленому у статті 35 КПК України; при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думка інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні; у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.

Згідно з статтею 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід; за цими ж обставинами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні; заяви про відвід можуть бути заявлені під час судового провадження; заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду; подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею 75 КПК України передбачено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні. Зокрема, згідно ч.1 пункту 4 цієї норми кримінально-процесуального закону передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Під час судового розгляду порушеного питання судом установлено таке.

Судове кримінальне провадження у справі № 302/384/26 перебуває на стадії підготовчого провадження і суддею ОСОБА_9 не постановлено і не ухвалено жодного процесуального рішення.

Позиції учасників кримінального провадження у судовому засіданні полягають у такому.

Прокурорка з порушеного питання надала таку позицію, що не має підстав для задоволення самовідводу судді ОСОБА_9 .

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 та сама обвинувачена вважають, що підстав для задоволення заяви про самовідвід немає.

Обвинувачений ОСОБА_17 висловив позицію з порушеного питання на розсуд суду, акцентувавши, що ця позиція узгоджена з його захисником.

Обвинувачена ОСОБА_6 і її захисник адвокат ОСОБА_7 висловили таку позицію з порушеного питання. Вони повністю довіряють судді ОСОБА_9 . Вважають, що не має підстав для задоволення самовідводу судді.

Оцінивши зміст заяви про самовідвід судді ОСОБА_9 , думки і позиції з порушеного питання учасників кримінального провадження, суддя дійшов такого висновку.

Стаття 15 Кодексу суддівської етики передбачає, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством. У разі виникнення сумнівів у суддів щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Згідно з статтею 56 ч.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язком судді (поряд з іншим) є таке: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року щодо об`єктивності судді передбачають, поряд з іншими, таке :

- суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Нижче наведено один з прикладів такого випадку: у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

З огляду на встановлене прихожу до висновку, що за розглядуваною заявою про самовідвід судді ОСОБА_9 є підстави для застосування положень пункту 4 частини першої статті 75 КПК України з огляду на таке обґрунтування.

Згідно з вироками Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30.12.2025 у справі № 302/1691/25, від 02.04.2026 у справі № 302/306/26, від 28.07.2026 у справі 302/900/26, від 03.08.2026 у справі № 302/890/26, які винесені суддею ОСОБА_9 і які набрали законної сили ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (визнано винуватими і призначено відповідне покарання). За змістом установлених обставин у цих вироках зазначені особи надавали ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за вплив на безперешкодне та першочергове прийняття рішення посадовими особами Хустської районної МСЕК щодо встановлення (підтвердження) відповідної групи інвалідності (детально обставини викладені вище).

За змістом обвинувального акта, який є предметом розгляду судді ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні ЄРДР № 12024071110000095 від 06.05.2024, ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема й по епізодам про отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також за окремим епізодом за попередньою змовою з ОСОБА_6 про отримання неправомірної вигоди в грошовому виразі від ОСОБА_12 , тобто за обставинами, які, встановлені у вищезазначених вироках, що винесені суддею ОСОБА_9 .

У рішенні ЄСПЛ у справі "ГОРШЕ проти Словенії" від 06 березня 2025 року (заява № 47186/21) Європейський суд з прав людини встановив порушення пунктів 1 та 2 статті 6 (право на справедливий суд і презумпція невинуватості) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: 1) суддя, який прийняв визнання вини співучасників із детальним описом обставин справи, сформував передчасну думку щодо винуватості заявника, а відтак це створило обґрунтовані побоювання щодо його неупередженості (порушення параграфу 1 ст. 6); 2) формулювання, використані під час затвердження угод щодо співучасників та в подальшому вироку, передчасно поклали на заявника тягар вини до завершення його власного судового процесу (порушення параграфу 2 ст. 6). ЄСПЛ у цій справі зауважив, що питання щодо неупередженості судді виникає, коли попереднє рішення вже містить детальну оцінку ролі особи, якій було пред`явлено обвинувачення у зв`язку зі злочином, учиненим кількома особами, але справа якої ще не була розглянута судом, зокрема, коли попереднє рішення містить конкретну кваліфікацію ролі заявника у злочині або чітке визначення того, що виконані всі умови для притягнення до кримінальної відповідальності особи, справа якої ще не була розглянута судом. Такі факти передують вирішенню питання щодо винуватості особи судом у подальшому провадженні, тому призводять до об`єктивно обґрунтованих сумнівів щодо того, що національний суд мав упередження щодо обґрунтованості захисту такої особи вже на початку судового розгляду її справи. Оцінюючи цю ситуацію, ЄСПЛ підкреслив, що рішення, якими затверджено угоди про визнання винуватості, містили детальний фактичний опис злочинів, зокрема роль заявника й опис злочинної поведінки, яка начебто була здійснена заявником. Хоча ці рішення не містили жодного окремого висновку про вину заявника, у них зазначалося, що співучасники навмисно допомагали заявнику у зловживанні службовим становищем, а також що вони разом з деякими іншими особами розпорядилися фінансовими активами, які, як їм було відомо, були отримані внаслідок вчинення кримінальних злочинів, «виконавцем» яких був заявник. Таким чином, у цих рішеннях не лише містився фактичний опис імовірної ролі заявника, однак останній також згадувався як особа, яка вчинила злочин. Зважаючи на зазначене, ЄСПЛ зауважив, що не було докладено належних зусиль, щоб уникнути, наскільки це можливо, створення враження, що заявника вже визнано винним. Отже, ЄСПЛ констатував порушення пунктів 1 та 2 статті 6 (право на справедливий суд і презумпція невинуватості) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Цим же рішенням ЄСПЛ надано оцінку принципам, пов`язаним з неупередженістю і з презумпцією невинуватості у контексті, що стосуються участі судді в попередніх рішеннях з того самого питання, зокрема :

- "питання щодо неупередженості судді, якщо попереднє рішення вже містить детальну оцінку ролі особи, якій було висунуто звинувачення у зв`язку зі злочином, скоєним кількома особами, але яка ще не була судима, і, зокрема, якщо попереднє рішення містить конкретну категоризацію участі заявника у злочині або чітке визначення того, що особа, яку ще не судитимуть, виконала всі критерії, необхідні для визнання такою, що вчинила кримінальний злочин. З огляду на обставини конкретної справи, це можна розглядати як таке, що передує вирішенню питання про винуватість особи, яка перебуває під судом, у подальшому провадженні, і таким чином призведе до об`єктивно обґрунтованих сумнівів у тому, що національний суд мав упереджене уявлення про обґрунтованість захисту цієї особи на початку судового розгляду її справи";

- "суд повторює, що презумпція невинуватості, закріплена у статті 6 § 2, є одним з елементів справедливого кримінального судочинства, якого вимагає пункт 1 цієї статті (див., серед багатьох інших джерел, Allenet de Ribemont проти Франції , 10 лютого 1995 року, § 35, Серія A № 308 , та Natsvlishvili and Togonidze проти Грузії , № 9043/05 , § 103, ЄСПЛ 2014 (витяги)). Стаття 6 § 2 забороняє трибуналу передчасно висловлювати думку про те, що особа, «обвинувачена у кримінальному злочині», є винною, до того, як це буде доведено відповідно до закону (див., серед багатьох інших джерел, Minelli проти Швейцарії , 25 березня 1983 року, § 37, Серія A № 62, та Pesa проти Хорватії , № 40523/08 , § 138, 8 квітня 2010 року)";

- "суд визнав, що у складних кримінальних провадженнях, що стосуються кількох осіб, яких не можна судити разом, посилання суду першої інстанції на участь третіх осіб, яких згодом можуть судити окремо, можуть бути неминучими, коли оцінюється вина тих, хто перебуває під судом. Кримінальні суди зобов`язані встановлювати факти справи, що стосуються оцінки юридичної відповідальності обвинуваченого, якомога точніше та точніше, і вони не можуть представляти встановлені факти як прості твердження чи підозри. Це також стосується фактів, пов`язаних з участю третіх осіб. Однак, якщо такі факти необхідно представити, суди повинні уникати надання більше інформації, ніж необхідно для оцінки юридичної відповідальності тих осіб, які обвинувачуються у поточному судовому процесі (див. Karaman, цитовано вище, § 64, та Navalnyy and Ofitserov v. Russia , № 46632/13 та 28671/14, § 99, 23 лютого 2016 року; див. також прецедентне право Суду ЄС, згадане у пункті 35 вище)".

Зазначеним рішенням ЄСПЛ констатовано порушення пунктів 1 та 2 статті 6 Конвенції за обставин, які є подібними (аналогічними) ситуації, яка склалася у зв`язку з здійсненням провадження суддею ОСОБА_9 в зазначеному кримінальному судовому провадженні та винесенням ним судових вироків щодо ролі інших учасників тих самих кримінальних злочинів (співпідсудних).

Отже, самовідвід судді ОСОБА_9 визнається обґрунтованим, а тому є підстави вважати, що розгляд ним судового кримінального провадження по суті і винесення відповідного остаточного процесуального рішення в справі порушить принципи презумпції невинуватості особи, неупередженості судді, які є складовими забезпечення права на справедливий суд згідно з статтею 6 Конвенції.

Керуючись статтями 371, 372, 81, 82 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити заяву судді ОСОБА_9 про самовідвід від розгляду зазначеного кримінального провадження.

Справу кримінального провадження № 302/384/26 провадження 1-кп/302/96/26 повернути в канцелярію суду для розгляду іншим суддею Міжгірського районного суду Закарпатської області, визначеним у порядку, встановленому частині третій статті 35 КПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя:ОСОБА_1