Ухвала суду № 140036850, 23.09.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3835/26

1-кп/705/896/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого був продовжений та закінчується 03.10.2026.

Прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та в обґрунтування зазначив, що з моменту обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, а також незаконно впливати на свідків кримінального провадження з метою зміни їх показів та, як наслідок, уникнення або зменшення кримінальної відповідальності. Крім того, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу та не працевлаштований, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає, що обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою безпідставним. Крім того, як нею зазначалося раніше, її підзахисний є інвалідом другої групи, у зв`язку з чим потребує постійного моніторингу стану здоров`я та постійного лікування, що є неможливим при перебуванні у слідчому ізоляторі, тому беручи до уваги вищевказане та наявність постійного місця проживання у ОСОБА_4 просить суд змінити йому запобіжний захід на домашній арешт або хоча б зменшити розмір застави, який вважає занадто великим.

Обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку сторін щодо поданого клопотання, дослідивши матеріали судової справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що в даному кримінальному провадженні до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який був продовжений судом на строк до 03.10.2026.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні декількох умисних тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Судом враховується, що не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були раніше враховані судом при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу та при його продовженні.

На даний час судовий розгляд кримінального провадження не розпочатий та до закінчення строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого завершений не буде з об`єктивних причин, в тому числі, у зв`язку із надходженням до суду декількох обвинувальних актів щодо ОСОБА_4 .

На думку суду, ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та суворість можливого покарання, враховуючи, що це може спонукати обвинуваченого вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду і таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Крім того, суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та має судимість, нові злочини вчинив у період визначеного судом іспитового строку. Не має постійного місця роботи, не одружений, тобто не має міцних соціальних зв`язків, що свідчить про наявність ризику вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення.

Також, продовжує існувати ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків з метою зміни ними показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на судовий розгляд оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Даних про зменшення чи відсутність ризиків, які б свідчили про можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Також судом враховується, що будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі не встановлено та не доведено стороною захисту.

Також, як відповідний ризик суд враховує також збройну агресію рф та запровадження воєнного стану в Україні, дія якого триває до 31.10.2026.

Отже, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення наявних ризиків.

В судовому засіданні не встановлено даних про зменшення чи відсутність ризиків, а також про наявність достатніх стримуючих факторів для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також судом враховується, що будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, матеріали клопотання не містять та доказів наявності таких обставин стороною захисту не надано.

Суд не бере до уваги посилання сторони захисту на наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, інвалідності ІІ групи та необхідності лікування, як на підставу зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки доказів загрози здоров`ю чи життю обвинуваченого, які б вказували на неможливість його тримання під вартою стороною захисту не надано. При цьому, суд враховує, що ОСОБА_4 не позбавлений можливості отримувати лікування та необхідну медичну допомогу в установі за місцем тримання під вартою, тому в даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, про що йому неодноразово було роз`яснено в межах вказаного кримінального провадження, а тому тримання обвинуваченого під вартою є виправданим за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Також, суд не вбачає підстав для зменшення раніше визначеного розміру застави, що відповідає тяжкості вчинених злочинів, оскільки не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти наявним ризикам, що призведе до неможливості розгляду справи в розумні строки та з`ясування всіх обставин по справі.

Таким чином клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 підлягає задоволенню, оскільки судом встановлена доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, судом встановлено, що в провадженні судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_6 перебувають матеріали кримінального провадження № 12026250320000346 від 18.03.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (судова справа № 705/3058/26 (провадження № 1-кп/705/838/26), які надійшли до суду 05.05.2026 та які були передані судді ОСОБА_1 для вирішення питання для їх об`єднання, але ухвалою суду від 23.09.2026 були повернуті судді ОСОБА_6 , щоб уникнути порушень вимог ст. 334 КПК України.

У зв`язку із зазначеним, судом постановлено на обговорення питання щодо доцільності об`єднання вказаних кримінальних справи в одне та можливості передати справу судді ОСОБА_6 для вирішення питання про їх об`єднання.

Прокурор в судовому засіданні вважає за доцільне об`єднання вказаних кримінальних справ, оскільки вони стосуються одного і того ж обвинуваченого ОСОБА_4 і їх об`єднання призведе до оптимізації розгляду та врахування усіх обставин при призначенні обвинуваченому покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти об`єднання кримінальних проваджень в одне та передачі вказаної справи судді ОСОБА_6 , у провадженні якої уже перебуває на розгляді кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 .

Суд, врахувавши позицію сторін та вивчивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу, згідно ч. 1 якої у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

При цьому, згідно положень ч. 2 ст. 334 КПК України, у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

На виконання імперативних положень ч. 2 ст. 334 КПК України, з метою забезпечення виконання завдання кримінального провадження, забезпечення його оперативності та ефективності, повноти судового розгляду та дотримання розумних строків, враховуючи положення ч. 1 ст. 334 та ч. 1 ст. 217 КПК України, а також позиції прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до висновку про необхідність передачі кримінального провадження № 12026250320000541 від 01.05.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (судова справа № 705/3835/26, провадження 1-кп/705/896/26) судді ОСОБА_6 , для вирішення питання про об`єднання вказаної справи та судової справи № 705/3058/26 (провадження № 1кп/838/26) в одне провадження, враховуючи що об`єднання вказаних справ в одне провадження сприятиме процесуальній економії часу, витрат та виконанню завдання кримінального провадження, передбаченого статтею 2 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 199, 331, 334 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк 60 днів, а саме до 21 листопада 2026 року включно.

Залишити без змін визначений ОСОБА_4 розмір застави п`ятдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті дорівнює 166 400 гривень.

У разі звільнення ОСОБА_4 з під варти в зв`язку з внесенням застави покласти на нього на строк до 21.11.2026 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- не відлучатися з міста Умань Черкаської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, якщо обвинувачений не виконає покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (судова справа № 705/3835/26 1кп/705/896/26) передати судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_6 для вирішення питання про об`єднання з кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (судова справа № 705/3058/26 1-кп/705/838/26).

Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому для відома, та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.

Суддя ОСОБА_1