Ухвала суду № 140036759, 23.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5606/26

Провадження № 2/712/3623/26

У Х В А Л А

про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті

23 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

за участі секретаря - Чумак Д.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси в інтересах держави в особі Черкаської міської ради з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що земельна ділянка площею 0,1505 га, кадастровий номер 7110136700:03:012:0158, розташована у АДРЕСА_1 , належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Черкаси, однак фактично використовується відповідачем за відсутності правовстановлюючих документів на землю.

Прокурор просить усунути перешкоди територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради у користуванні та розпорядженні зазначеною земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_1 звільнити її від розміщених на ній об`єктів, а саме мобільного будинку (лазні), зовнішнього обладнання для водних процедур («чану»), бетонного монолітного фундаменту, будівлі, позначеної у висновку експерта як «будівля КН», та дерев`яної огорожі, шляхом їх знесення (демонтажу) та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

01 травня 2026 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

У ході підготовчого провадження судом з`ясовувалися характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, позиції учасників справи, склад учасників судового процесу, обставини, які входять до предмета доказування, та докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення.

Під час підготовчого провадження відповідач ОСОБА_1 , заперечуючи проти позову, повідомив, зокрема, обставини щодо походження та належності окремих об`єктів, розташованих на спірній та суміжній із нею території. Вказав, що частина такого майна належала його матері - ОСОБА_2 , яка померла, після смерті якої відкрилася спадщина. Також, відповідач повідомив про прийняття ним спадщини та зазначив, що є єдиним спадкоємцем, однак свідоцтво про право на спадщину ним не оформлено.

З огляду на те, що зазначені відповідачем обставини могли мати значення для встановлення належності спірних об`єктів, їх правового зв`язку з відповідачем та остаточного визначення складу учасників справи, судом відповідачу було надано додатковий час для подання документів щодо відкриття та прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , складу спадкового майна та інших доказів на підтвердження наведених ним обставин.

У підготовчому провадженні з цією та іншою метою неодноразово оголошувалися перерви, відповідачу надавалася можливість ознайомитися з матеріалами справи, залучити представника, сформувати та викласти свою позицію щодо заявлених вимог, подати заперечення, заяви, клопотання та докази на їх підтвердження.

Станом на час проведення підготовчого судового засідання 23 вересня 2026 року документи щодо прийняття спадщини та складу спадкового майна, про намір подати які відповідач повідомляв суду, у повному обсязі ним не надані.

Разом з тим, 23 вересня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 подано письмове клопотання, у якому він просив суд: встановити, чи є Черкаська міська рада належним позивачем з огляду на дату її державної реєстрації; витребувати та долучити належним чином засвідчену копію реєстраційної картки юридичної особи «Черкаська міська рада»; встановити наявність у представника Черкаської міської ради нотаріально посвідченого доручення на представництво юридичної особи; встановити належність участі представника Черкаської окружної прокуратури з огляду на наведені відповідачем доводи щодо правового статусу окружної прокуратури; долучити до матеріалів справи копію посвідчення прокурора; долучити копію нормативного акта про створення окружної прокуратури; витребувати у Черкаської міської ради нормативно-правові акти, на підставі яких вона розпоряджається землями в межах Соснівського та Придніпровського районів міста Черкаси.

В обґрунтування клопотання відповідач посилався, зокрема, на положення ЦК України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», законодавства щодо державної реєстрації юридичних осіб, а також на правові висновки Верховного Суду.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подане клопотання та зазначив, що докази на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог має намір подавати після отримання всіх документів та відомостей, про які ним зазначено у клопотанні.

Інші учасники не заперечували проти закриття підготовчого провадження.

Вислухавши доводи відповідача, суд роз`яснив йому зміст засад змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідачу роз`яснено, що наведені засади передбачають не лише можливість сторони обирати спосіб захисту своєї процесуальної позиції, заявляти клопотання та подавати докази, але й покладають на неї обов`язок своєчасно користуватися наданими законом процесуальними правами.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому витребування доказів судом є процесуальним механізмом сприяння учаснику справи в отриманні доказу, який він не може одержати самостійно, та не змінює встановленого законом розподілу обов`язку доказування між сторонами.

Суд враховує, що підготовче провадження у цій справі тривало протягом часу, достатнього для реалізації відповідачем процесуальних прав, а підготовчі судові засідання неодноразово відкладалися та у них оголошувалися перерви саме для забезпечення учасникам справи можливості ознайомитися з матеріалами, подати необхідні докази, заяви та клопотання.

Крім того, частина відомостей та документів, про встановлення, перевірку або витребування яких відповідач просить у клопотанні від 23 вересня 2026 року, вже викладена або міститься у позовній заяві та доданих до неї матеріалах, з якими відповідач мав можливість ознайомитися.

Водночас, доводи відповідача щодо належності Черкаської міської ради як особи, в інтересах якої заявлено позов, обсягу її повноважень щодо спірної земельної ділянки, належності представництва її інтересів, а також наявності визначених законом підстав та повноважень прокурора на представництво інтересів держави підлягають перевірці судом з урахуванням змісту позовної заяви, долучених до неї матеріалів, заперечень відповідача, норм матеріального та процесуального права.

Саме по собі заявлення відповідачем про намір подавати власні докази лише після одержання всього визначеного ним переліку документів не зумовлює необхідності подальшого продовження підготовчого провадження та не може ставити перехід до наступної стадії цивільного процесу у залежність виключно від обраної учасником справи послідовності реалізації своїх процесуальних прав.

При цьому суд не надає на стадії підготовчого провадження остаточної оцінки обґрунтованості наведених відповідачем заперечень щодо належності позивача, повноважень Черкаської міської ради та підстав представництва прокурором інтересів держави, оскільки відповідні доводи мають оцінюватися у взаємному зв`язку з іншими матеріалами справи під час судового розгляду.

Так само обставини щодо належності окремих об`єктів, розташованих на спірній земельній ділянці, їх походження, фактичного володіння ними відповідачем, можливого входження відповідного майна до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , а також значення неподання відповідачем документів, на які він посилався, стосуються доказування заявлених вимог та заперечень і підлягають встановленню й оцінці судом при розгляді справи по суті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подане відповідачем клопотання та наведена ним позиція щодо черговості подання власних доказів не перешкоджають закінченню підготовчого провадження, а відповідним доводам учасників справи та наявним у матеріалах справи доказам суд надасть оцінку в ході судового розгляду відповідно до вимог процесуального закону.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи, а також вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі, чи надали докази, на які вони посилаються, вирішує заяви та клопотання учасників справи, визначає порядок з`ясування обставин та дослідження доказів під час розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Таким чином, у ході підготовчого провадження судом визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, з`ясовано позовні вимоги і заперечення проти них, визначено склад учасників судового процесу, встановлено коло обставин, які підлягають доказуванню, учасникам справи надано достатню можливість подати заяви, клопотання та докази, а також визначено порядок подальшого розгляду справи.

Обставин, які б об`єктивно перешкоджали переходу до судового розгляду справи по суті, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає завдання підготовчого провадження виконаними, а тому підготовче провадження підлягає закриттю з призначенням справи до судового розгляду по суті.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 189, 196200, 258261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, поданим в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Соснівського районного суду м. Черкаси (18001, м. Черкаси, вул. Гоголя, 316), який розпочати 23 вересня 2026 року об 11-45.

Встановити наступний порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів: заслухати вступні слова учасників справи, з`ясувати обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, після чого дослідити письмові та інші докази, наявні у матеріалах справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.Є. Троян