Рішення № 140036394, 15.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/25347/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.,

секретар судового засідання Баланович М.В.

за участю представника позивача Гунько О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник ТзОВ «ФК «Кредит Капітал» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором №3702521 від 28.02.2021 в сумі 30148,51 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 28.02.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3702521, згідно з умовами якого відповідач отримав 8000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкції, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» виконало умови кредитного договору в повному обсязі, надало відповідачу кредит на потрібну суму, а відповідач, у свою чергу, не виконав умови кредитного договору, заборгованість у встановлений строк не погасив. 02.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено Договір відступлення прав вимоги № 73-МЛ, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Заборгованість відповідача становить 30148 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 6436 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків 22192,51 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1520 грн, відтак позивач просить стягнути зазначену заборгованість з відповідача на свою користь.

Ухвалою суду від 25.11.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 01.04.2026 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19.01.2026 року задоволено частково. Скасовано заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19.01.2026 року у цивільній справі №569/25347/26

Представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення суду заперечував щодо вимог позивача, вказуючи, що позивачем не надано жодного первинного бухгалтерського документа, що підтверджував би факт здійснення господарської операції, надання кредитних коштів первісними кредиторами відповідачу, нарахування відсотків тощо. Доказів переказу грошових коштів у сумах, визначених цим договором, на рахунок відповідача, матеріали справи не містять. Матеріали справи не містять даних, що відповідач була належним чином ідентифікована при її реєстрації в ІТС відповідними електронним підписом, електронним цифровим підписом чи іншим аналогом власноручного підпису. Тіло кредиту 8000 грн, а заборгованість по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом становить 22192,51 грн., що майже у два рази перевищує тіло кредиту, то це порушує критерії справедливості, добросовісності, пропорційності та розумності, є несприятливою для споживача, порушує інтереси споживача. Сума заборгованості за договором фінансового кредиту не може перевищувати 8025,05, а вимоги позивача у частині стягнення надмірно нарахованих процентів підлягають відмові/зменшенню як необґрунтовані та такі, що порушують права споживача. Комісія за надання кредиту не є платою за окрему, індивідуально визначену послугу, а фактично є прихованою формою збільшення плати за користування кредитними коштами. Отже, комісія за надання кредиту у сумі 1520,00 грн є економічно необґрунтованою, не підтверджена наданням конкретних послуг та підлягає виключенню з розрахунку заборгованості як така, що нарахована з порушенням вимог ст. 3, 13, 203, 627 Цивільного кодексу України. Також заперечує щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3702521.

Відповідно до умов договору сума кредиту 8000 грн, строк кредиту 19 днів з 28.02.2021, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 19.03.2021.

Відповідно до копії Довідки, за підписом директора ТОВ «Мілоан», Шиловець В.Ю. з якою укладено договір про споживчий кредит №3702521 від 28.02.2021, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт (Договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: L94568, дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику: 28.02.2021 16:17, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор.

Згідно копії платіжного доручення №40555733 від 28.02.2021 року слідує, що ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_1 на Кредит рах. № 414949*37 кредитні кошти згідно договору №3702521 в сумі 8000 грн.

Як слідує з відомостей про щоденні нарахування та погашення та виписки з особового рахунка, розрахунком заборгованості за Кредитним договором №3702521 у ОСОБА_1 станом на 24.07.2025 наявна заборгованість в загальному розмірі 30148,51 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 8000 грн; прострочена заборгованість за відсотками 22192,51 грн, та за комісіями 1520 грн.

02.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення права вимоги №73-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №73-МЛ від 02.07.2021 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №3702521 від 28.02.2021 в розмірі 30148,51 грн.

Позивачем для відповідача була направлена претензія, у якій відповідача було повідомлено про наявність простроченої заборгованості та повідомлено про необхідність протягом трьох днів погасити заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», якому відступлено право вимоги, за вказаними реквізитами.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частин 3, 6, 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 28.02.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №3702521 в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Сторонами Договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом.

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором №3702521 від 28.02.2021 заборгованість складає 30148,51 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 6436 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 22192,51 грн та за комісією 1520 грн.

Враховуючи, що кошти отримані відповідачем та в добровільному порядку кредитору не повернуті, позивач має право вимагати виконання договору в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення коштів. Таким чином, суд приходить висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку суми заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 6436,00 грн.

Однак суд, не погоджується з розрахунком суми відсотків, з огляду на наступне.

Суд зважає на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 в справі № 910/4518/16, згідно з якими надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто, фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, неоднозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом, поза чітко вказаного строку кредитування.

Крім того, суд звертає увагу на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Судом установлено, що п.1.3, п.1.4 Договору визначено, строк кредитування - на 19 днів, з 28.02.2021 року. Термін повернення кредиту -19.03.2021 року, а в Додатку №1 до договору міститься Графік платежів, згідно якого до сплати: кредит 8000 грн, комісія 1520 грн, проценти 3040 грн, разом 12560 грн.

Отже, враховуючи узгоджені сторонами строки кредитування, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії договору, суд вважає, що у відповідача виникло зобов`язання зі сплати заборгованості за договором №3702521 від 28.02.2021 в межах строку дії договору (19 днів) в сумі 12560 грн.( тіло кредиту 8000 грн, комісія 1520 грн, проценти 3040 грн) Також суд враховує часткове погашення відповідачем заборгованості в розмірі 7504 грн (тіло кредиту 1564 грн + комісії 1564 грн + проценти 4376 грн)

За наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та до стягнення з відповідача підлягає заборгованість в загальному розмірі 5056 грн.: (12560 грн. - 7504 грн)

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 406,24 грн. (5056 грн*2422,40 грн /30148,51 грн)

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, ордер, копію акту наданих послуг №Д/420 від 24.07.2025, копію детального опису наданих послуг до акту від 24.07.2025.

За положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг, заперечення відповідача та керуючись принципами справедливості і розумності, обгрунтованим та пропорційним до предмета спору є витрати в розмірі 1341,62 грн (5056 грн*8000грн /30148,51 грн)

керуючись ст.ст.10,12,81,89,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №3702521 від 28.02.2021 в розмірі 5056 ( п"ять тисяч п"ятдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» судові витрати у розмірі 406 (чотириста шість) грн. 24 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1341 (одна тисяча триста сорок одна) грн 62 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79018 м.Львів, вул..Смаль-Стоцького 1 корп.28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя І.О.Гордійчук