Ухвала суду № 140034189, 23.09.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №552/5367/26

Провадження № 2/552/3360/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретар судового засідання Гасанова Т.С.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Полтавська міська рада про виділ в натурі частки з об`єкта нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває зазначена справа.

Сторони в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 02.09.2026 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк , що не перевищує 5 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.

В ухвалі суду зазначено, що позивачем не сплачений судовий збір.

Копію ухвали позивачем ОСОБА_1 отримано 11 вересня 2026 року, що підтверджено зворотнім повідомленням рекомендованого листа, яке повернулось на адресу суду.

Представником позивача ОСОБА_3 отримано копію ухвали 03 вересня 2026 року через електронний кабінет та 09.09.2026 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується зворотнім повідомленням.

Згідно даних автоматизованої служби діловодства суду станом на 23 вересня 2026 року, заяв або клопотань від позивача по вказаній справі до суду не надходило.

Також, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 02 вересня 2026 року у строки, встановлені судом, від позивача також не надійшло.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04 листопада 1950 року) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Таким чином, враховуючи вище наведені положення законодавства, суд дійшов до висновку, що позивачем у встановлений строк не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 02 вересня 2026 року.

Відповідно до частин 11-13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Приймаючи до уваги, що позивачем не усунуті недоліки згідно ухвали суду від 02.09.2026 року, тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Частина 2 цієї статті регламентує, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 257 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Полтавська міська рада про виділ в натурі частки з об`єкта нерухомого майна залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу , що згідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Ж.В.Кузіна