Ухвала суду № 140032463, 23.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"23" вересня 2026 р. Справа № 363/7908/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участю секретаря судових засідань Захарової Н.В.,

прокурора Бірюка Г.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в місті Вишгород позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння,

встановив:

30 грудня 2025 року керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство, про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння.

09 лютого 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження.

22 квітня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 16 червня 2026 року.

21 вересня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Вишгородської окружної прокуратури про повернення до стадії підготовчого провадження щодо зміни предмета позову та долучення додаткових доказів.

У поданій заяві прокурор зазначає, що після закриття підготовчого провадження прокуратурою на запит від 15 червня 2026 року № 54/2-3365 вих-26 від ВО «Укрдержліспроект» отримано лист від 26 червня 2026 року № 04/1195-26 та фрагмент цифрової лісової карти у форматі DMF з картографічної бази даних матеріалів лісовпорядкування. У подальшому, за результатами опрацювання зазначених матеріалів сертифікованим інженером-геодезистом, на запит Вишгородської окружної прокуратури від 04 серпня 2026 року складено висновок спеціаліста № 03-08/2026 від 10 серпня 2026 року зі схемою накладення спірної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення та із зазначенням геодезичних координат поворотних точок відповідної частини земельної ділянки. Згідно з указаним висновком спеціаліста земельна ділянка з кадастровим номером 3221880802:14:138:0151, загальною площею 0,1397 га, частково накладається на межі земель лісогосподарського призначення кварталу № 256 Овдієво-Нивського лісництва Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства. Площа накладення, за твердженням заявника, становить 0,0432 га. Прокурор посилається на те, що зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки потребують уточнення предмета позову шляхом конкретизації частини земельної ділянки, яка підлягає витребуванню, із визначенням її площі та геодезичних координат поворотних точок. У зв`язку з цим заявник просить повернутися зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, розглянути позовні вимоги в уточненій редакції, долучити до матеріалів справи документи, отримані після закриття підготовчого провадження, а також визнати поважними причини неподання зазначених доказів у встановлений законом строк.

У судовому засіданні прокурор заяву підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, зміст заяви та додані до неї документи, дійшов такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, зокрема з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а також інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог і складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, а також вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За змістом частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Частиною третьою статті 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Разом з тим ЦПК України не містить прямої норми, яка б передбачала можливість повернення суду першої інстанції зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Водночас відсутність прямого нормативного врегулювання такого процесуального питання сама по собі не виключає можливості його вирішення судом у виняткових випадках, якщо без вчинення відповідних процесуальних дій неможливо забезпечити ефективний та справедливий розгляд справи.

Верховний Суд у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 204/6085/20 зазначив, що ЦПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, а також навів висновок про можливість такого повернення за наявності відповідних обставин. При цьому такі обставини повинні бути вагомими, оскільки можливість повернення до підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелювала б значення встановлених цивільним процесуальним законом стадій судового розгляду. Аналогічний підхід викладений у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, відповідно до якого повернення до стадії підготовчого провадження допускається за наявності вагомих обставин для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані саме на цій стадії.

У цій справі судом встановлено, що документи, на які посилається заявник, датовані 26 червня 2026 року та 10 серпня 2026 року, тобто отримані та складені вже після закриття підготовчого провадження, яке було закрито ухвалою суду від 22 квітня 2026 року.

Отже, на момент закінчення підготовчого провадження зазначені документи об`єктивно не перебували у розпорядженні позивача та не могли бути подані до суду разом із первісними доказами.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду, а позивач повинен подати докази разом із позовною заявою.

Разом з тим частиною восьмою статті 83 ЦПК України передбачено, що докази, які не були подані у встановлений законом або судом строк з причин, що не залежали від учасника справи, можуть бути прийняті судом за умови обґрунтування причин їх неподання.

У даному випадку суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про неможливість подання зазначених доказів до закриття підготовчого провадження, оскільки відповідні матеріали були отримані від ВО «Укрдержліспроект» після його закриття, а висновок спеціаліста складений у подальшому на підставі отриманих матеріалів.

Крім того, зазначені документи стосуються безпосередньо предмета спору, оскільки, за твердженням позивача, дають можливість конкретизувати межі тієї частини земельної ділянки, яка накладається на землі лісогосподарського призначення.

Суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19, відповідно до якої у випадку часткового накладення земельної ділянки, право на яку зареєстровано за фізичною особою, на земельну ділянку, що перебуває у відповідному користуванні, належним способом захисту може бути витребування саме тієї частини земельної ділянки, яка накладається на відповідну земельну ділянку, а для ефективного захисту права така частина має бути належним чином ідентифікована.

З огляду на наведене, отримані прокуратурою після закриття підготовчого провадження матеріали можуть мати істотне значення для визначення фактичних меж спірної частини земельної ділянки та вирішення питання щодо належного способу захисту порушеного права.

При цьому суд зазначає, що на цій стадії не надає остаточної оцінки доказам, поданим разом із заявою, їх достовірності та доказовій силі, оскільки така оцінка має здійснюватися під час розгляду справи по суті в сукупності з іншими доказами відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

Суд також враховує, що прийняття уточнених позовних вимог після закриття підготовчого провадження без повернення до відповідної стадії процесу фактично позбавило б відповідача можливості належним чином ознайомитися з новою редакцією позовних вимог, подати заперечення та реалізувати інші процесуальні права, передбачені ЦПК України.

Таким чином, з метою забезпечення принципів змагальності сторін, диспозитивності, рівності учасників справи, права на справедливий суд та ефективний судовий захист, а також для остаточного визначення предмета спору, позовних вимог та доказової бази у справі, суд вважає наявними виняткові та вагомі обставини для повернення до стадії підготовчого провадження.

Враховуючи викладене, заява Вишгородської окружної прокуратури Київської області підлягає задоволенню.

Разом з тим питання щодо зміни предмета позову та долучення доказів підлягають вирішенню саме в межах відновленого підготовчого провадження з наданням іншим учасникам справи можливості ознайомитися із заявою, уточненими позовними вимогами та доданими до неї документами, подати відповідні заяви, клопотання, заперечення та докази.

З огляду на те, що Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство вже залучене до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, підстав для повторного вирішення питання про його залучення немає.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 43, 49, 77-83, 182, 183, 189, 197, 200, 258-261, 263 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву Вишгородської окружної прокуратури Київської області про повернення до стадії підготовчого провадження, зміну предмета позову та долучення додаткових доказів задовольнити.

Повернутися у цивільній справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство, про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння, зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження.

Прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову, викладену у заяві від 21 вересня 2026 року, з урахуванням того, що остаточне визначення позовних вимог здійснюється судом з дотриманням вимог статті 49 ЦПК України.

Визнати поважними причини неподання позивачем у встановлений процесуальний строк доказів, отриманих після закриття підготовчого провадження.

Долучити до матеріалів цивільної справи № 363/7908/25 подані разом із заявою від 21 вересня 2026 року документи, а саме:копію запиту до Українського державного проектного лісовпорядного підприємства виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 15 червня 2026 року № 54/2-3365 вих-26;копію листа ВО «Укрдержліспроект» від 26 червня 2026 року № 04/1195-26;копію запиту інженеру-геодезисту ФОП ОСОБА_2 від 04 серпня 2026 року № 54/2-4473 вих-26;копію висновку спеціаліста № 03-08/2026 від 10 серпня 2026 року з додатками, у тому числі схемами накладення земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення кварталу № 256 Овдієво-Нивського лісництва Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства та геодезичними координатами поворотних точок.

Роз`яснити учасникам справи, що питання щодо належності, допустимості, достовірності та достатності зазначених доказів, а також їх оцінка в сукупності з іншими доказами буде вирішуватися судом під час розгляду справи по суті.

Призначити підготовче судове засідання на 03 листопада 2026 року о 12 год. 00 хв. у приміщенні Вишгородського районного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 7.

Надіслати відповідачу та третій особі копію заяви Вишгородської окружної прокуратури Київської області від 21 вересня 2026 року про зміну предмета позову та долучення додаткових доказів разом із доданими до неї документами.

Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії заяви про зміну предмета позову подати до суду письмові заперечення щодо змінених позовних вимог та надати докази на їх підтвердження, з одночасним направленням копій таких заперечень та доданих до них документів іншим учасникам справи.

Запропонувати третій особі у той самий строк подати письмові пояснення щодо змінених позовних вимог та додаткових доказів.

Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право подавати заяви, клопотання та заперечення щодо питань, які вирішуються судом у підготовчому провадженні, у порядку та строки, визначені ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в частині повернення до стадії підготовчого провадження окремому апеляційному оскарженню не підлягає, а заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.В. Олійник