Постанова № 140030860, 23.09.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4618/26

3/583/1507/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2026 року м. Охтирка Сумська область

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В., захисника Батюк К.Ф., потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №763851 від 05.09.2026, ЕПР1 №763886 від 05.09.2026 року, ЕПР1 №763872 від 05.09.2026

за ст. 124, ст.122-4, ч.4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 05.09.2026 року о 14 годині 10 хв. в м.Охтирка по вул.Сумська,63 керуючи автомобілем Рено кенго, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи поворот ліворуч не надав переваги у русі автомобілю ВАЗ21154, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, а їх власники понесли матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 16.6 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 05.09.2026 року о 14 годині 10 хв. в м.Охтирка по вул.Сумська,63 керуючи автомобілем Рено кенго, державний номерний знак НОМЕР_1 , після вчинення дорожньо-транспортної пригоди за його участю, покинув місце події та не повідомив про дану подію орган поліції, чим порушив п.2.10.а ПДР України. Своїми діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_2 05.09.2026 року о 14 годині 10 хв. в м.Охтирка по вул.Сумська,63 керуючи автомобілем Рено кенго, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив дорожньо-транспортну пригоду, після чого вживав алкогольні напої, результат огляду на стан сп`яніння з використанням приладу Драгер - 3,12 проміле, тест №692. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.10є Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в установленому законом порядку, про що в матеріалах справи маються письмові розписки (а.с.32-33,35), а також маються довідки про доставку судової повістки у додаток «Viber» (а.с.27-29), у судове засідання не прибув, будь-яких заяв від нього не надійшло. Крім того, інформація про розгляд справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України.

Захисник Батюк К.Ф. заявляла клопотання про відкладення справи, щоб ОСОБА_2 прибув особисто для надання пояснень, однак суд не вбачає для цього законних підстав з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4, 124, 130 КУпАП до таких не відноситься.

Суд також не знаходить законних підстав для відкладення розгляду справи, оскільки ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлений належним чином, будь яких заяв від нього до суду не надійшло, його інтереси в суді представляє захисник, при цьому як вже зазначено судом вище присутність особи при розгляді справ за ч.4 ст. 130, ст. 124, ст.122-4 КУпАП не є обов`язковою. Відкладення розгляду справи не сприятиме розгляду справи в розумні строки, тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутність ОСОБА_2 , тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 , його право при цьому не порушується, доступ до правосуддя йому не обмежується, до того ж при розгляді справи приймає участь його захисник.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Крім того, суд зауважує, що при неможливості бути присутнім у судовому засіданні, ОСОБА_2 не був позбавлений можливості надіслати до суду свої письмові пояснення чи звернутись з клопотанням про проведення розгляду справи за його участі у режимі відеоконференції, однак, цього не зробив.

Враховуючи вище зазначене та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою розгляду справи у розумні строки, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснити розгляд у відсутність ОСОБА_2 , в даному випадку його права судом не порушено.

У судовому засіданні захисник Батюк К.Ф. просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказала, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №763872, зазначено, що водій ОСОБА_2 порушив п.16.6 Правил дорожнього руху України, тоді як вищеозначений пункт передбачає порядок проїзду регульованих перехресть при наявності світлофору. Зіткнення транспортних засобів сталося на нерегульованому перехресті, що на схемі не відображено. На схемі відсутні сліди зіткнення, сліди гальмування, сліди на асфальтному покритті дороги. Працівник поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не з`ясував всіх обставин справи, не запропонував оглянути автомобіль, яким керував ОСОБА_2 . При розгляді справи за ст.124 КУпАП неможливо встановити місце зіткнення транспортних засобів, схема ДТП містить місце розташування одного автомобіля, не можливо встановити за яких обставин сталася дорожньо-транспортна пригода, з якою швидкістю рухалися автомобілі, розташування автомобілів відносно один одного. Вважає, що не доведено наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст124, ст. 122-4 КУпАП, а відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП у свою чергу виключає можливість притягнення особи до відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 05.09.2026 року близько 14 год разом з дружиною їхали на автомобілі з причепом по вул. Сумській, м.Охтирка в напрямку площі Успенської. Швидкість руху була приблизно 40-45 км/год. Приближаючись до залізничного переїзду, побачив на зустрічній смузі руху автомобіль Рено Кенго, який різко виїхав йому на зустріч та допустив зіткнення в передню центральну та праву частину його автомобіля, внаслідок чого пошкоджено транспортний засіб. Водій автомобіля Рено Кенго після зіткнення не зупинився, продовжив рух та залишив місце ДТП. Потерпілий зупинився, вийшов з автомобіля, вибігли люди із сусідніх будинків, запитували про допомогу. Дружина потерпілого викликала поліцію.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 05.09.2026 року близько 14 год разом з чоловіком ОСОБА_1 їхали по вул.Сумській м.Охтирка в напрямку центру, не доїжджаючи до залізничного переїзду чоловік почав різко гальмувати, побачила автомобіль, який рухався зі сторони центру їм на зустріч та різко повертаючи вліво перед ними на пров.Петровського м.Охтирка, не пропустивши їх автомобіль, допустив зіткнення з передньою правою частиною їх автомобіля.

Суд, проаналізував матеріали справи, вислухавши пояснення захисника, потерпілого, свідка, ретельно дослідивши та перевіривши письмові докази, відеозапис, доданий до протоколу, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Факт скоєння правопорушень підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №763851 від 05.09.2026, ЕПР1 №763886 від 05.09.2026 року, ЕПР1 №763872 від 05.09.2026, а також іншими матеріалами справи, а саме направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, результат тесту №692, згідно якого в ОСОБА_2 виявлено 3,12 проміле алкоголю в крові, схемою дорожньо-транспортної пригоди від 05.09.2026 року, показаннями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , дослідженими в суді, фото таблицею від 05.09.2026 року, відеозаписом події.

Ретельно дослідивши та перевіривши в судовому засіданні відеозапис події, судом встановлено, що ОСОБА_2 не заперечував факту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, а також вживання алкоголю після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, погодився пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер, результат якого становить 3,12 проміле алкоголю в крові.

А тому доводи захисника Батюк К.Ф. про недоведеність вини ОСОБА_2 в скоєнні правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП суд відхиляє. Сам ОСОБА_2 підтвердив, що він скоїв в той день ДТП, залишив місце події, так як злякався і після того вживав алкоголь, про що погодився пройти огляд на стан сп`яніння. Наведе підтверджується відеозаписом, доданим до протоколу.

Суд не погоджується з доводами захисника про закриття провадження у справі за ст.124 КУпАП у огляду на наступне.

Щодо посилання сторони захисту на недоліки схеми дорожньо-транспортної пригоди, суд зазначає, що сам по собі факт, що на схемі не зазначені сліди гальмування, уламки скла, пластику, не свідчить про відсутність дорожньо-транспортної пригоди та факту зіткнення автомобілів, а також не спростовує винуватість ОСОБА_2 .

Хибними є доводи про те, що зі схеми дорожньо-транспортної пригоди не можливо встановити хто саме з водіїв порушив Правила дорожнього руху, вони не можуть бути самостійною підставою для закриття провадження, оскільки винуватість особи встановлюється судом на підставі оцінки всіх доказів у їх сукупності, а не виключно за схемою місця дорожньо-транспортної пригоди. Це прямо узгоджується з положеннями ст.251 та ст.280 КУпАП.

Відсутність встановленої працівниками поліції конкретної швидкості транспортних засобів не свідчить про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки предметом доказування у вказаній справі є не лише швидкість руху транспортних засобів, а насамперед факт порушення водієм конкретних Правил дорожнього руху, причинний зв`язок такого порушення із настанням наслідків.

Суд зазначає, що посилання у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 763872 за ст. 124 КУпАП на п. 16.6 Правил дорожнього руху України не відповідає фактичним обставинам дорожньо-транспортної пригоди, оскільки зазначений пункт регулює порядок виконання повороту ліворуч або розвороту при зеленому сигналі основного світлофора, тоді як у місці ДТП світлофорне регулювання руху відсутнє. Разом з тим зазначена обставина сама по собі не свідчить про відсутність у діях водія порушення Правил дорожнього руху та не є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

Як встановлено судом, дорожньо-транспортна пригода сталася на нерегульованому перехресті, при цьому ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Рено Кенго, рухався по головній дорозі та, виконуючи поворот ліворуч на другорядну дорогу, не надав переваги транспортному засобу під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку по тій самій головній дорозі прямо, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. Таким чином, фактичні обставини події свідчать про те, що при виконанні повороту ліворуч з головної дороги на другорядну ОСОБА_2 повинен був переконатися у безпеці маневру та надати перевагу зустрічному транспортному засобу, який продовжував рух прямо, чого ним зроблено не було.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення має бути, зокрема, зазначено: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу , яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Органом Національної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП невірно зазначається про порушення водієм ОСОБА_2 п. 16.6 ПДР. Зокрема, п. 16.6 ПДР передбачає, що повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Проте в дані дорожній обстановці водій ОСОБА_2 фактично допустив порушення п.16.13 ПДР, який передбачає правила роз`їзду автомобілів на нерегульованих перехрестях, що слідує з фактичних обставин справи.

При цьому порівнюючи між собою зміст фактичних обставин і суть адміністративного правопорушення, відображеного в протоколі та в пункті 16.13 ПДР, то вони по своїй внутрішній основі є ідентичними та забезпечували можливість водію ОСОБА_2 та його захиснику в повній мірі розуміти зміст пред`явленого адміністративного звинувачення і здійснювати ефективний захист від нього.

Отже лише сама зміна помилково вказаного у протоколі пункту ПДР без зміни фабули правопорушення, не впливає на склад вчиненого ОСОБА_2 правопорушення за статтею 124 КУпАП, та не свідчить про самостійну перекваліфікацію його дій судом.

При цьому, суд відзначає, що дії особи першочергово кваліфікуються відповідно до певної норми КУпАП, а не Правил дорожнього руху, тому незначне уточнення схожої, більш точної, правової норми цих Правил не є кардинальною зміною кваліфікації дії особи, щоб могло свідчити про порушення права на захист. Так само подібні дії суду по визначенню правильного пункту ПДР в остаточному рішенні не можуть розглядатися як відшукання доказів на користь сторони обвинувачення, оскільки будь-яких додаткових доказів суд самостійно не збирав.

Також при дослідженні та порівнянні двох спірних диспозицій норм, суд вважає, що пункти 16.13 та 16.6 ПДР є подібними за змістом, оскільки обидва регулюють обов`язок водія надати перевагу в русі зустрічному транспорту під час виконання маневру повороту ліворуч, тому уточнення пункту Правил не змінює фактичних обставин події та суті допущеного порушення.

Суд зауважує, що складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, відповідно до ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

На уповноважену особу підрозділу поліції під час оформлення матеріалів ДТП покладено обов`язок зафіксувати всі обставини її скоєння з визначенням особи, яка за встановленими обставинами та з високим ступенем вірогідності вчинила адміністративне правопорушення, скласти стосовно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та надіслати його до суду.

Суд звертає увагу, що в даній категорії справ про адміністративні правопорушення (ст.124 КУпАП) на патрульного поліцейського під час складення протоколу про адміністративне правопорушення покладено відмінну функцію ніж та, яку має виконати суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. До повноважень патрульного поліцейського не належить встановлення та остаточна оцінка всіх обставини, які зафіксовані у протоколі. Фактично на уповноважену особу підрозділу поліції покладена обмежена функція, а саме збирання та фіксація доказів стосовно обставин події, що відбулася.

Оцінку доказів патрульний поліцейський повинен здійснити такою мірою, як це потрібно для визначення ймовірної особи, дії якої містять ознаки складу адміністративного правопорушення. Висновки поліцейського є вірогідними та не мають для суду заздалегідь визначеного значення. Дії особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ймовірно містять ознаки адміністративного правопорушення, але остаточні висновки, зокрема й про дійсно винну у правопорушенні особу, має зробити виключно суд.

Оцінку доказів, зібраних та зафіксованих патрульним поліцейським, та правову кваліфікацію дій особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, встановлених на підставі цих доказів, здійснює суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, із залученням експерта і спеціаліста, а також за допомогою інших доказів.

Такий висновок апеляційного суду кореспондується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 22.01.2025 року (справа №335/6977/22, провадження №14-87цс24).

Суд під час встановлення винуватості ОСОБА_2 у заподіяній ДТП не змінює суті та фабули обставин, не перекваліфіковує його дії, а лише посилається на підтверджений доказами пункт ПДР (16.13), порушення якого перебуває у причинному зв`язку із виникненням даної події.

Крім того, суд зазначає,що пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповдно до п. 1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 1.9 ПДР передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

З огляду на викладене, суд вважає вину ОСОБА_2 доведеною в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, такими, що не викликають жодних сумнівів.

Захисником заявлялося клопотання про зупинення провадження в справі, оскільки ОСОБА_2 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі, однак, суд не вбачає законних підстав для зупинення провадження у справі з огляду на наступне.

Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Листом Верховного суду до апеляційних та місцевих судів загальної юрисдикції від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25 надано роз`яснення, що частиною четвертої статті 277 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачені певні випадки зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, однак зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності на військовій службі можливе лише після внесення змін до КУпАП.

Частиною 2 статті 268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ за ч.4 ст. 130, ст. 124, ст.122-4 КУпАП.

Також слід зазначити, що наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду вищевказаних справ про адміністративне правопорушення, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя не вбачає підстав для застосування за аналогією закону норм КПК України щодо підстав для зупинення судового провадження відносно обвинуваченого у кримінальному провадженні, оскільки присутність особи обвинуваченого у судовому розгляді кримінальних проваджень є обов`язковою. Посилання захисника за аналогією на норми КПК України не є релевантним.

Крім того, суддя звертає увагу, що ОСОБА_2 не позбавлений можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи, заперечення проти доказів наданих поліцейськими, докази на їх спростування, крім того, він скористався правом на підставі ст. 268 КУпАП щодо залучення захисника у справі, його захист здійснювався професійним адвокатом.

Інші доводи захисника не заслуговують на увагу суду.

Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 в скоєному доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази є в їх сукупності вагомими, чіткими і узгодженими між собою.

При призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, зокрема те, що ОСОБА_2 скоїв грубе порушення правил дорожнього руху, тому вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення, із застосуванням ст.36 КУпАП, у вигляді штрафу в межах санкції статті за вказане правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами, так як саме такий вид стягнення буде достатнім для виправлення порушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23,36, 40-1, 122-4,124, 130, 283, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати матеріали справ стосовно ОСОБА_2 за №583/4618/26 провадження 3/583/1507/26 за ч.4 ст. 130 КУпАП, за №583/4619/26 провадження 3/583/1508/26 за ст. 122-4 КУпАП, за №583/4620/26 провадження 3/583/1509/26 за ст. 124 КУпАП в одне провадження з адміністративних правопорушень та присвоїти даній справі №583/4618/26 провадження 3/583/1507/26.

Визнати винуватим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.124, ст. 122-4, ч. 4 ст.130, Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення з врахуванням положень ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 34000 грн. в доход держави, що підлягає сплаті на рахунок: UA628999980313090149000018001, отримувач ГУК Сумській обл./Сумська обл./21081300, код за ЄДРПОУ 37970404, код бюджетної класифікації доходів 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь держави, населений пункт м. Київ, отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача:Казначейство України(ел.адм.подат.), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, найменування податку: судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України), обов`язково заповнити призначення платежу: судовий збір, пункт 5.

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко