Рішення № 140030010, 17.09.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/757/26

Провадження № 2/293/731/2026

17 вересня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.,

за участі секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

28.05.2026 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" подана представником Грибановим Д.В., який діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 30.12.2025 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. За змістом позову позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №100429679 в розмірі 29 262,35 грн, з яких:

- 10 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 6 092,35 грн. сума заборгованості за процентами за користування кредитом;

- 2 250,00 грн сума заборгованості за комісією за надання кредиту;

- 5 920,00 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

- 5 000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

В обґрунтування позову зазначає, що 02.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №100429679, в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. Відповідно до умов договору кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки.

Згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.

24.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу №24022026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 24.02.2026 до договору факторингу №24022026 від 24.02.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29 262,35 грн.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 24.02.2026 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №100429679 в розмірі 29 262,35 грн.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором №100429679 в розмірі 29 262,35 грн.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді Проценко Л.Й., відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.52).

Ухвалою від 02.06.2026 суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Перше судове засідання суд призначив на 10 год. 30 хв. 02.07.2026 (а.с.54).

09.06.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Зачепіло З.Я. подала до суду відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просила відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що відповідач не був повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні; суду не надано доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача; в копіях паспорту споживчого кредиту, графіку платежів та правил надання споживчого кредиту відсутній електронний одноразовий ідентифікатор, який міг би ідентифікувати особу як таку, що підписала надані позивачем документи. Крім того, позивачем на підтвердження перерахування ОСОБА_1 коштів за кредитним договором не надано належних доказів розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку. У договорі з первісним кредитором відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися на користь позичальника іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором. Відтак, зазначене не підтверджує факт перерахування коштів сааме кредитодавцем на підставі відповідних договорів, а не іншими особами за іншими правовідносинами.

Крім того, представник відповідача повідомила суд, що відповідач є військовослужбовцем і нараховані відсотки за кредитним договором є незаконними та підлягають списанню так як позичальнику як військовослужбовцю ЗСУ проценти за кредитним договором не повинні нараховуватись, оскільки на них поширюється пільги передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Представник відповідача також подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника (а.с.57-60, 61-67).

15.06.2026 через систему «Електронний суд" представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому заперечив факти викладені представником відповідача та просив задовольнити позов в повному обсязі. Також на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів просив витребувати у АТ «Універсал банк» докази щодо наявності відкритого у банку рахунку на ім`я ОСОБА_1 , виписку по його рахунку та інформацію про надходження на його рахунок кредитних коштів за відповідний період. Представник позивача звернув увагу, що позивач не мав даних, що відповідає є військовослужбовцем, а для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позивальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142. Відповідач не подавав докази того, що він будь яким чином повідомляв позивача про наявність пільг щодо сплати відсотків (а.с.69-77).

02.07.2026 вказана справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням головуючої судді у нарадчій кімнаті (а.с.82).

11.08.2026 суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів та відклав розгляд справи на 11:00 год. 17.09.2026 (а.с.85)

07.09.2026 на виконання вимог ухвали суду АТ «Універсал банк» надав інформацію (а.с.87-89).

17.09.2026 сторони в судове засідання не з`явились. У матеріалах справи містяться заяви сторін про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що в матеріалах справи містять достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження

02.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100429679. Згідно умов договору сума кредиту становить 10 000 грн. Кредит надається строком на 360 днів з 02.10.2025. Дата повернення кредиту 27.09.2026.

Згідно п.1.5. договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 35 374,20 грн. Денна процентна ставка складає 0,98%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 45 373,20 грн.

Відповідно до п.1.5.1. комісія за надання кредиту 2250,00 яка нараховується за ставкою 22.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно п.1.5.2. комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування 16 280,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів нараховується за ставкою 90,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою180,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4. Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 16 843,20 грн.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .

Згідно п.4.1.1 у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та /або сплати процентів за його користування та /або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн. за кожний випадок порушення (невиконання або неналежне виконання зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Згідно п.6.1. вказаного договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телеконунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (а.с.6-10).

Основні умови кредитування та інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача викладені у графіку платежів за договором про споживчий кредит №100429679 від 02.10.2025, заяві на отримання кредиту №100429679 від 02.10.2025та паспорті споживчого кредиту №100429679, графіку платежів та анкеті-заяві на кредит №100429679(а.с.18-23).

Платіжне доручення №110060443 від 02.10.2025 підтверджує перерахування коштів в сумі 10 000 грн. ОСОБА_1 згідно договору 100429679 (а.с.24).

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» за кредитним договором 100429679 щодо ОСОБА_1 вбачається, що 02.10.2025 ОСОБА_1 надано кредит в сумі 10 000,00 грн. нарахована комісія за надання кредиту 2250,00 грн. та з 03.10.2025 по 24.02.2026 нараховані відсотки; здійснене неодноразове нарахування штрафу в розмірі 1000 грн; здійснені списання нестандартної комісії за обслуговування кредиту, списання комісії за рахунок фінансового результату, списання тіла кредиту за рахунок фінансового результату, списання комісії за обслуговування кредиту за рахунок фінансового результату; списання процентів за рахунок фінансового результату, списання штрафу за порушення зобов`язання за рахунок фінансового результату (а.с.25-26).

24.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу №24022026, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників (а.с.27-33).

Відповідно до витягу з реєстру боржників, який є додатком №2 до договору факторингу №100429679 від 02.10.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 29 262,35 грн., з яких:

10 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

6 092,35 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом;

2 250,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту;

5 920,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту;

5 000,00 грн. заборгованість за неустойкою (штраф,пеня) (а.с.35).

Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_2 від 14.08.2018, довідки в/ч НОМЕР_3 від 19.03.2026 та довідки в/ч НОМЕР_4 від 26.05.2026, наданих представником відповідача, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 (а.с.62-65).

Із відповіді на ухвалу суду про надання інформації АТ «Універсал банк» ініційовано детальну перевірку в ході якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_5 , на яку 02.10.2025 надійшло зарахування коштів в сумі 10 000 грн. Згідно інформації про рук коштів 10 000 грн. ОСОБА_1 надійшли від ТОВ «Мілоан» (а.с.87-88).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ та ВИСНОВКИ СУДУ

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч. 3,4,8 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст.11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.13 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Суд установив, що 02.10.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 підписано кредитний договір №100429679 в електронній формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 10 000 гривень, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними.

ТОВ «Мілоан» на підставі договору факторингу від 24.02.2026 №24022026 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 ЦК України.

Посилання представника відповідача щодо відсутності первинних документів, які підтверджують перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: повідомленням АТ «Універсал банк» та платіжним дорученням про наявність у відповідача карткового рахунку та зарахуванням на нього позивачем кредитних коштів у розмірі 10 000 грн (а.с.24, 88-89).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання ним зобов`язань за кредитним договором в сумі 29 262,35 гривень, з яких:

10 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

6 092,35 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом;

2 250,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту;

5 920,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту;

5 000,00 грн. заборгованість за неустойкою (штраф,пеня) (а.с.35).

Суд вважає обгрунтованою, та такою, що підлягає до стягнення з відповідача сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 10 000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення процентів за користування кредитом та заборгованості не неустойкою (штрафом, пенею), суд керується, пунктом 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей»: за яким: військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Як встановлено судом, відповідач відповідно до військового квитка серія НОМЕР_2 від 14.08.2018 призваний у Збройні Сили України та перебуває на службі у військовій частині НОМЕР_4 до даного часу, тому на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій і пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Застосування приписів п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Положення п.15 ст.14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Враховуючи зазначені приписи законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 6092,35 грн та неустойки (штрафу, пені) в розмірі 5 000,00 грн.

Що стосується заборгованості за комісіями за надання та обслуговування кредиту в загальному розмірі 8170,00 грн суд зазначає наступне.

З 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Разом з тим, закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитному договорі №100429679 від 02.10.2025, не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, також позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Тобто, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.

За вказаних обставин оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №100429679 від 02.10.2025 підлягають задоволенню частково на суму тіла кредиту в розмірі 10 000,00 грн.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до розміру задоволених вимог 34,18%, що складає 910,01 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №100429679 від 02.10.2025 в загальному розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, а також 910 (дев`ятсот десять) гривень 01 копійку сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014,

місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова,2, реквізити IBAN № НОМЕР_6 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено та підписано 22.09.2026.

Головуючий суддя Людмила ПРОЦЕНКО