Ухвала суду № 140029706, 23.09.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №279/6220/26

Провадження № 2/279/3847/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 вересня 2026 року м. Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., у цивільній справі № 279/6220/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири з виплатою грошової компенсації та переходом права власності на позивача ,

ВСТАНОВИВ :

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири з виплатою грошової компенсації та переходом права власності на позивача.

Відповідно до вимог ст.185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175-177 вказаного Кодексу. Нормами ст.175,177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Дослідивши позовну заяву та долучені до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175-177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно зі ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Частиною 2 ст. 365 ЦК України передбачено, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов`язань перед відповідачем.

Положення ст. 365 ЦК України не уточнюють, коли саме має бути внесена грошова сума на депозитний рахунок суду, проте, оскільки позивачем подано до суду позов в порядку вказаної норми права, попереднє внесення вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду є обов`язком позивача.

Звертаючись до суду з вимогою про припинення права власності на частку у спільному майні позивач має забезпечити реальність виплати компенсації іншому співвласнику, внісши кошти на депозит суду.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження судом встановлено, що позивачем не було внесено кошти на депозит суд за 1/3 частки квартири, не проведено оцінку дійсної вартості нерухомого майна, а також не сплачено судового збору у розмірі 1% від ціни позову.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Із змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу про припинення та визнання права власності на 1/3 нерухомого майна (квартири), отже, вимога є майновою.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

За ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи чи суб`єкта оціночної діяльності) або довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості Фонду державного майна України.

Судом встановлено, що ціну позову позивач визначив в розмірі 154350 гривні, проте жодних доказів на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна до матеріалів позовної заяви не надав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17).

Аналіз поданої позовної заяви та доданих до неї документів не дозволяє встановити ціну позову на день її подання відповідно до дійсної вартості спірного майна.

Європейський суд з прав людини у справі "Андрій Руденко проти України" (заява № 35041/05) зробив висновок про порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції з тих підстав, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 сформувала висновок, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

Отже, підставою для розгляду позовної заяви про припинення права власності на частку у спільному майні з виплатою відповідної грошової компенсації, визнання права власності на частку житла є внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, що дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласника, право на частку якого припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову.

Позивач звертаючись до суду не надав доказів дійсної ринкової вартості квартири та доказів на підтвердження внесення коштів на депозитний рахунок суду, а також не сплатив судовий збір.

Суд відмовляє у задоволенні поданого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", оскільки таке право поширюється лише у справах, пов`язаних з порушенням прав позивача як учасника бойових дій, однак у даному випадку спір пов`язаний з реалізацією права власності на нерухоме майно, а не з його статусом учасника бойових дій.

Частиною 1 ст.185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних вище недоліків, а саме надання доказів проведення оцінки дійсної ринкової вартості квартири, внесення на депозитний рахунок суду вартості 1/3 частки нерухомого майна, про припинення якої просить позивач та сплати судового збору у розмірі 1% від вартості частки нерухомості.

Реквізитами депозитного рахунку для зарахування коштів, внесених у вигляді частки майна: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26278626; Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA678201720355249002000000277.

Судовий збір підлягає зарахуванню за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Жит. обл./ТГ м. Коростень/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA338999980313161206000006827

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: 101, _____(РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України; судовий збір за позовом __(ПІБ позивача), Коростенський міськрайонний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись ст.175-177, 185, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири з виплатою грошової компенсації та переходом права власності на позивача залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки у строк, встановлений судом, то позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя Оксана ІВАШКЕВИЧ