Ухвала суду № 140029578, 23.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6469/17

1-і/296/312/26

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2026 рокум .Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12017060020002222 від 29.04.2017 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого закінчується 02.10.2026 року.

Відповідно до ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, вказавши про наявність визначених в ст. 177 КПК України ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що ОСОБА_4 ухилявся від суду, неодноразово оголошувався в розшук, не виконав обов`язки, покладені на нього судом. Крім того, ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, неодноразово відбував покарання реально, що свідчить про його стійке небажання стати на шлях виправлення та про можливість останнім вчинення інших кримінальних правопорушень в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу. ОСОБА_4 офіційно не працюючий, не одружений, на утриманні дітей не має, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати обвинуваченого від вчинення нових кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні прокурор підтримала вказане клопотання з підстав, викладених у ньому.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора заперечила, звернулась до суду з письмовим клопотанням про звільнення ОСОБА_4 з під варти в залі суду у зв`язку з відбутим покаранням, зазначила що обвинувачений безпідставно перебуває під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника, просив задовольнити, зазначив , що в нього погіршився стан здоров`я.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Суд при вирішенні питання, на виконання вимог ст.178 КПК України, приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, не працює, суспільну небезпеку правопорушень, в яких обвинувачується особа, що відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, реальну можливість ухилення та переховування від суду. Судом також враховується те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, неодноразово раніше відбував покарання місцях позбавлення волі, систематично не з`являвся на виклики до суду, був відсутній за місцем проживання, двічі оголошувався у розшук, що свідчить про можливість вчинення інших кримінальних правопорушень в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, суд звертає увагу, що наявність вироків судів, якими обвинуваченого ОСОБА_4 засуджено до реальних строків позбавлення волі на великі терміни, які підлягають зверненню до виконання та поміщення його в місця відбування покарання, що на переконання суду унеможливлює застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні, в тому числі і визначення застави, отже ризик переховування залишається реальним (зокрема вироком Богунського районного суду м.Житомира від 24.10.2025 за ч.1 ст.187 КК України обвинуваченому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, вирок набрав законної сили, проте не виконаний).

Посилання захисника на те, що обвинувачений ОСОБА_4 відбув покарання, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд вважає необґрунтованими.

Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження судові дебати не проведено, судове рішення, яким би обвинуваченому було призначено покарання, не ухвалено, а тому твердження про відбуття ним покарання є передчасним. При цьому, питання щодо строку та виду покарання, а також зарахування строку попереднього ув`язнення підлягають вирішенню судом при ухваленні остаточного судового рішення та не можуть бути підставою для висновку про відсутність необхідності у застосуванні запобіжного заходу на цій стадії судового розгляду.

За таких обставин доводи захисника про нібито відбуття обвинуваченим покарання не спростовують встановлених судом ризиків та не дають підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст.197 КПК України, стосовно ОСОБА_4 спливає, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, даних, що характеризують особу останнього, суд не вбачає на час розгляду клопотання достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу.

Приймаючи таке рішення суд також враховує, що в судовому засіданні не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров`я.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження раніше обраного запобіжного заходу, виходячи із необхідності забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутність даних про зменшення чи відсутність ризиків, які передбачені ст.177 КПК України.

Суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, обставин, які б свідчили про те, що на даний час необхідність у раніше обраному запобіжному заході відпала, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331, 369 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченого та закриття кримінального провадження відмовити, за безпідставністю.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити термін дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, а саме, по 21 листопада 2026 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою в той же строк з моменту вручення копії даної ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1