Рішення № 140028507, 17.09.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1223/26

Провадження по справі №2/276/920/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.

за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінасові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Українські фінасові операції» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 26784,00 грн., з яких: сума кредиту 9000,00 грн , проценти за користування кредитом17784,00 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 08.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № 3312507 про надання споживчого кредиту. Згідно умов вищевказаного кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу грошові кошти в сумі 9000 грн. шляхом їх зарахування на платіжну карту № НОМЕР_1 , строком кредиту 14 днів з можливістю його продовження. Оскільки, відповідач неодноразово здійснював оплату нарахованих процентів за користування кредитом, то у відповідності до умов договору, відбувалась пролонгація строку кредиту, востаннє до 09.03.2021 року, з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Позивач стверджує, що у подальшому 10.03.2021 року відповідач не виконав умови договору щодо пролонгації строку дії кредитного договору, а тому за п.4.3 кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів.

13.09.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Українські Фінансові Операції» укладено договір факторингу № 13/09/2021, за умовами якого ТОВ «Українські Фінансові Операції» набуло права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3312507. При цьому, заборгованість відповідача по кредитному договору № 3312507 станом на день укладення договору факторингу від 13.09.2021 року № 13/09/2021склала 26784,00 грн, з яких: сума кредиту 9000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 17784,00 грн.

Оскільки відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 21.07.2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просить розгляд справи здійснювати без участі позивача, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідач, будучи повідомленою про відкриття провадження у цивільній справі за позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, відзив на позов у встановлений судом строк не надала.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належним чином повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження і постановити заочне рішення.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 08.12.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №3312507 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С817701, що підтверджується копією вказаного договору (а.сп. 15-18).

Згідно умов вищевказаного кредитного договору загальний розмір кредиту складає 9000 грн, строк кредиту 14 днів, дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього Договору.

Тип процентною ставки фіксована, процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання споживачем умов договору та становить: знижена процентна ставка - 1,43 % в день від суми кредиту (застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4. договору (без пролонгацій) у разі повного погашення кредитної заборгованості або здійснення такого погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку), стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту (застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4. договору, якщо споживач не виконав умови для застосування зниженої процентної ставки, та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.1.4 - 4.6 цього договору та у межах періоду прострочення).

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, перерахувавши відповідачу через сервіс онлайн платежів easypay кредитні кошти, про що свідчить відповідний лист ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 18.01.2023 №2346 про підтвердження успішності операції з перерахування коштів в сумі 9000 грн 08.12.2020 на картку № НОМЕР_1 , а також відомостями АТ КБ «Приватбанк» по рахунку № НОМЕР_1 ,що витребувані судом. Зазначена сума зарахованих на платіжну картку коштів відповідає розміру кредиту, визначеному кредитним договором, що укладено між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1

13.09.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Українські Фінансові Операції» укладено договір факторингу № 13/09/2021, за умовами якого ТОВ «Українські Фінансові Операції» набуло права вимоги до боржників ТОВ «Авентус Україна», в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3312507 від 08.12.2020 року на суму 26784,00 грн.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на загальні правила доказування негативних фактів, враховуючи неспростування відповідачем твердження позивача про неповернення кредиту, а також відомостей, що містяться в розрахунку заборгованості, суд вважає встановленою обставину неповернення відповідачем 9000,00 грн. кредиту за кредитним договором № 3312507 від 08.12.2020 року.

Що стосується нарахування заборгованості за процентами, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Умовами договору № 3312507 від 08.12.2020 року, що погоджені сторонами, передбачено, що строк кредиту становить 14 днів, дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього Договору.

Так, згідно Графіку платежів, що є Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту № 3312507 від 08.12.2020 року, дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів: 22.12.2020.

Разом з тим, відповідно до умов розділу 4 договору № 3312507 від 08.12.2020 року строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2.-4.5. Договору.

Оскільки, відповідач у відповідності до пп.4.2.-4.5. Договору ініціював продовження строку користування кредитом та вчинив передбачені договором дії для продовження строку користування кредитом, а Товариство погодило новий строк кредиту, то сторонами була досягнута домовленість про продовження строку користування кредитом до 05.01.2021, пізніше до 22.01.2021, після чого до 08.02.2021, до 23.02.2021, а у подальшому до 09.03.2021, що підтверджується розрахунком заборгованості, в якому відображено повну сплату процентів позичальником, як умови продовження строку кредитування, передаченого п. 4.3. Договору, та роздруківками СМС-повідомлень на контактний номер позичальника про продовження строку кредитування.

Таким чином відбулося погоджене сторонами продовження строку користування кредитом до 09.03.2021.

Водночас, позивач у позові стверджує, що оскільки відповідач не виконав зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, то з 10.03.2021 кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів у відповідності з пунктом 4.3. кредитного договору.

Разом з тим, суд зауважує, що як змістом пункту 4.3. кредитного договору № 3312507 від 08.12.2020 року, так і змістом інших положень кредитного договору, що погоджені сторонами, не передбачено продовження строку користування кредитом шляхом автопролонгації, а тому нарахування процентів за користування кредитом після 09.03.2021 є неправомірним та не відповідає умовах укладеного між сторонами кредитного договору. Відтак вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 17784,00 грн підлягає частковому задоволенню, зокрема, в частині стягнення з відповідача залишку несплачених процентів за користування кредитними коштами за період з 08.12.2020 по 09.03.2021 в сумі 2394,00 грн.

За вказаних обставин з відповідача на користь позивача за договором № 3312507 про надання споживчого кредиту від 08.12.2020 підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 11394,00 грн, що складається з основної суми боргу в розмірі 9000,00 грн. та залишку заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 2394,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, то, враховуючи часткове задоволення позову (43%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1144,83 грн (2662,4 х 43%) судового збору.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійне (правничу) допомогу у розмірі 10000 грн., суд враховує наступне.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024, Додаткову угоду №1 від 09.12.2025 року до Договору №01/08/2024-А, акт №3312507 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18.05.2026 на суму 10000 грн., детальний опис робіт (наданих послуг) №3312507 від 18.05.2026.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі №340/4492/22 дійшов висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Враховуючи, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, беручи до уваги зміст заявлених позивачем позовних вимог, усталену практику з вирішення кредитних спорів, обсяг робіт виконаних адвокатом, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені в спрощеному порядку без участі представника позивача, виходячи із засад розумності та співмірності, а також беручи до уваги ціну позову, яка складає 26784 грн, та часткове задоволення позовних вимог (43%), суд вважає за необхідне частково відмовити у стягненні заявленої позивачем суми витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 598-599, 610-612, 614, 615, 623, 625-629, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 206, 211, 258, 259, 263-265, 274-279, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінасові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінасові операції» заборгованість за договором №3312507 про надання споживчого кредиту від 08.12.2020 року в розмірі 11394 (одинадцять тисяч триста дев`яносто чотири) гривні 00 копійок, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок та заборгованості за процентами в розмірі 2394 (дві тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінасові операції» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 83 копійки та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінасові операції», місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 40966896.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 22.09.2026.

Суддя: Д.О. Бобер