Рішення № 140027993, 23.09.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/679/26

Провадження № 2/168/470/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Старовижівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Старовижівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 заповіту на вказане майно не складала. Вказуючи, що вони, як єдині спадкоємниці першої черги за законом та заповітом після смерті останньої у встановленому законом порядку подали заяви про прийняття спадщини після смерті матері, з метою оформлення права власності на спадкове майно звернулися до нотаріуса, однак нотаріусом їм відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що: «право власності на житловий будинок за спадкодавцем не зареєстроване, відсутній правовстановлюючий документ на вищезазначене нерухоме майно». На підставі наведеного позивачі просять визнати за кожною з них право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування.

Сторони у підготовче засідання з`явились.

Позивачі подали клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача Старовижівської селищної ради подав заяву, в якій Старовижівська селищна рада позов визнає повністю та просить справу розглядати за відсутності представника селищної ради.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Відповідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Ч.3 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 17). Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, входить житловий будинок, збудований у 1977 р., з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , у якому вона була зареєстрована і проживала. Вказані будівлі збудовані у сільській місцевості і зареєстровані у погосподарській книзі сільської ради, а тому є підстави вважати, що вони прийняті в експлуатацію і не є самовільним будівництвом та належали спадкодавцю (а.с. 19, 22).

Позивачі у справі є дітьми спадкодавця, що підтверджується свідоцтвами про їхнє народження та про шлюб (а.с. 11-12, 15-16).

ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована та проживала одна по АДРЕСА_1 (а.с. 19).

Позивач ОСОБА_1 16.02.2026 року подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом та заповітом після смерті матері ОСОБА_3 (а.с. 50 на звороті).

Позивач ОСОБА_2 12.03.2026 року подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом та заповітом після смерті матері ОСОБА_3 (а.с. 57).

За життя ОСОБА_3 заповіту на нерухоме майно, що є предметом цього спору, не складала, свідоцтво про право на спадщину на будинок, після її смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а.с. 47-49).

Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 судом не здобуто.

З огляду на вказане, позивачі, як діти спадкодавця, є спадкоємцями першої черги за законом та за заповітом, які відповідно до положень ст. 1269, 1270 ЦК України у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті матері ОСОБА_3 .

Постановами нотаріуса від 12.05.2026 року позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/2 частку в праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що: «право власності за спадкодавцем не зареєстроване, відсутній правовстановлюючий документ на вищезазначений житловий будинок» (а.с. 20-21).

Наведені обставини справи підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 16/2026 до майна померлої ОСОБА_3 (а.с. 50-75), з яких також вбачається, що свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належне спадкодавцю інше нерухоме майно видано позивачам.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мала, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набула право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивачів, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, наявність у позивачів права на спадкування за законом після смерті матері, нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивачі можуть лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за ними право власності на 1/2 частку за кожною з них спадкового будинку.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1245, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України та ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Старовижівська селищна рада, адреса місця знаходження: пл. Миру, 3, с-ще Стара Вижівка, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04333224.

Повне судове рішення складене 23.09.2026 року.

Суддя О. Й. Хаврона