Рішення № 140027870, 24.09.2026, Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/427/25

п/с 2/164/184/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року. Селище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Токарської І.С.,

з участю секретаря Власюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , по смерті якого залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0.2500 га та земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства, площею 0.1500 га. Від імені ОСОБА_2 заповіт не посвідчувався. Спадщину шляхом спільного проживання прийняла дружина - ОСОБА_3 , однак належним чином не встигла оформити своє спадкове право, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Від імені ОСОБА_3 заповіт не посвідчувався. Спадщину прийняв позивач шляхом подачі заяви до нотаріальної контори. Іншим спадкоємцем є син ОСОБА_4 , який від спадкового майна відмовився, про що написав відповідну заяву. У зв`язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів про право власності на вказане спадкове майно, позивачу було відмовлено в нотаріальному оформленні спадкових прав, тому просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на вищевказане спадкове майно, що залишилось після смерті матері ОСОБА_3 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_5 , кожен зокрема, не з`явилися, подали до суду заяви з проханням проводити розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Відповідач Маневицька селищна рада Волинської області свого представника для участі в розгляді справи не направила, проте подали до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у відсутності їх представника, щодо задоволення позову не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази у справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 мати ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 12-13).

Із витягу з погосподарських книг села Новосілки та довідки виконавчого комітету Маневицької селищної ради № 92 від 06 лютого 2025 року вбачається, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0.2500 га та земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства, площею 0.1500 га, належать ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від імені ОСОБА_2 заповіт не посвідчувався. Спадщину прийняла дружина ОСОБА_3 шляхом спільного проживання, однак належним чином не оформила спадщину, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Від імені ОСОБА_3 заповіт не посвідчувався. Спадкоємцями є сини ОСОБА_3 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (а.с. 18-19).

Відповідно до архівного витягу з рішення виконавчого комітету Комарівської сільської ради № 10 від 20 березня 1997 року ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва житлового будинку, площею 0,25 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,15 га та (а.с. 20).

Згідно з висновком Маневицького архітектурно планувального підприємства від 05 лютого 2025 року житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_1 , відповідають діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам (а.с. 21).

За вимогами ч. 1 ст. 328, п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Згідно з ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України унормовано, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України унормовано, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 5 ч. 3.5 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду судових справ про спадкування» якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, відповідно до чинного законодавства України, а органом місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звернутися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 200/02-31 від 18 лютого 2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на спадкове майно, а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , земельні ділянки, площею 0,25 га та 0,15 га (а.с. 22).

Відповідно до повідомлення Маневицької державної нотаріальної контори № 788/01-16 від 11 серпня 2026 року, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилася, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена спадкова справа № 208 за 2024 рік. 18 липня 2024 року із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 , із заявою про відмову від спадщини звернувся ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, прийняв спадщину у встановлений законом строк та спосіб, суд приходить висновку про доцільність визнання за позивачем права власності на вказане спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 77, 81, 247, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 328, 346, 1216, 1217, 1225, 1261, 1269, 1270, 1296 ЦК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , як на спадкове майно по смерті ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2500 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,1500 га, які належали ОСОБА_2 , згідно з Витягом з рішення Комарівської сільської ради Маневицького району № 10 від 20 березня 1997 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивача - ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач Маневицька селищна рада Волинської області, адреса: 44601, сел. Маневичі Камінь-Каширський район Волинська область, вул. Незалежності, 30.

Повний текст судового рішення складено 24 вересня 2026 року.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська