Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 162/732/26
Провадження № 3/162/272/2026
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі
головуючого - судді Цибень О.В.,
з участю секретаря судового засідання Будько І.М.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
представника ОСОБА_1 адвоката Пасевича О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, що надійшла з ВПД №1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 10.08.2026 серії ЕПР1 № 741581 ОСОБА_1 09.08.2026 о 23 год 38 хв у сел. Любешів по вул. Свободи керував транспортним засобом марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився. Водія відсторонено від керування транспортним засобом. У зв`язку з вказаним, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що не вживає наркотичних засобів, є інвалідом 2 групи. Під час зупинки поліцейський запитав, чи вживав він алкоголь, на що він повідомив, що вживав вчора. Вказав, що ніколи не порушував правил дорожнього руху та просив не притягати до адміністративної відповідальності.
Адвокат Пасевич О.П. просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки докази, долучені до протоколу є недопустимими, бо не містять електронно-цифрового підпису; на відеозаписі відсутня фіксація процедури складення протоколу; ознаки наркотичного сп`яніння, вказані у протоколі, не підтверджені належними доказами; не роз`яснено причин зупинки транспортного засобу, а права та обов`язки роз`яснені ОСОБА_1 в кінці проведення процесуальних дій щодо огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його представника, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Таким чином відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є самостійною складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Об`єктивно вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується його письмовими поясненнями, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 741581 від 10.08.2026, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.08.2026, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 10.08.2026, рапортом поліцейського СРПП С. Лаща від 10.08.2026, відео- та іншими матеріалами справи.
Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 , надані ним під час судового розгляду, про те, що на запитання працівника поліції щодо вживання наркотичних засобів він нібито помилково відповів про вживання алкоголю, оскільки неправильно зрозумів зміст поставленого запитання.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція) від 09.11.2015 № 1452/735.
Згідно п. 2, 3, 4 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Суд звертає увагу на те, що під наявністю у особи ознак сп`яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про наявність у особи такого стану, яке грунтується на порівнянні фізичного стану та поведінки особи зі станом та поведінкою, які визначені нормативними документами і указують на наявність такого стану. У будь-якому випадку висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп`яніння містить суб`єктивний характер. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому зазначені ознаки, які дали поліцейському підстави висунути вимогу про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння.
Так, із дослідженого судом відеозапису вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції звернув увагу на наявність у останнього ознак наркотичного сп`яніння, зокрема розширених зіниць, після чого прямо поставив запитання щодо вживання саме наркотичних засобів. У відповідь ОСОБА_1 повідомив, що вживав такі речовини напередодні.
При цьому відеозапис не містить будь-яких обставин, які б свідчили про неоднозначність чи незрозумілість поставленого запитання. Навпаки, з контексту розмови чітко вбачається, що предметом обговорення були саме можливі ознаки наркотичного сп`яніння, а не факт вживання алкогольних напоїв.
Крім того, після зазначеної розмови працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Із відеозапису також убачається, що ОСОБА_1 усвідомлював характер запропонованого огляду, його мету та підстави проведення, однак від проходження такого огляду відмовився.
Дослідженими матеріалами справи достовірно підтверджується повна відповідність дій поліцейських вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також положенням КУПАП.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я був зафіксований за допомогою технічного засобу відеозапису, що в повній мірі відповідає вимогам ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Особливої уваги заслуговує та обставина, що під час судового засідання сам ОСОБА_1 не заперечував факту відмови від проходження огляду, підтвердивши, що дійсно відмовився від його проходження.
За таких обставин суд доходить висновку, що пояснення ОСОБА_1 про нібито неправильне розуміння запитання працівника поліції є непереконливими, спростовуються змістом відеозапису та його власною процесуальною поведінкою безпосередньо після зупинки транспортного засобу, а тому розцінюються судом як обрана стороною захисту позиція, спрямована на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Інші зауваження не заслуговують на увагу та не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення адвокатом не наведено, а висловлені заперечення не впливають на доведеність винуватості ОСОБА_1 .
За таких обставин, відповідно до ст.252 КУпАП, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вимоги ст.23, 33 КУпАП, характер вчиненого ОСОБА_1 діяння та всі обставини справи, вважаю, що останньому потрібно обрати стягнення за санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено стягнення, сплачується збір встановлений законом.
Разом з тим, пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, тому в силу вимог закону звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ч.1 ст. 130, ст. 283, 284 КУпАП, суд
УХВАЛИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (рахунок № UA588999980313050149000003001; отримувач: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з ОСОБА_1 стягнути подвійний його розмір, визначений цією постановою.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 23.09.2026.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ
Судове рішення № 140027808, Любешівський районний суд Волинської області було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 162/732/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: