Рішення № 140027650, 22.09.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13805/26

Провадження № 2/161/6852/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:головуючої судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань Маєвської Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» (далі ТзОВ «ФК «Сіті Колект» через свого представника звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10 вересня 2021 року між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №77597549, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачці грошові кошти в сумі 13342 грн. Первісний строк користування позикою 30 днів, кінцева дата повернення позики 10.10.2021 року. Оскільки після цієї дати сума позики не була повернута, Відповідач продовжив фактично користуватися отриманими коштами, у зв`язку з чим у розрахунку заборгованості окремо відображені проценти за користування позикою після закінчення первісного строку, передбачені умовами договору. Загальна сума заборгованості Відповідача за договором позики № 77597549 становить 31662,82 грн., з яких: 13342 основна сума боргу; 18320,82 грн. проценти за користування позикою. На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «ФК «Сіті Колект» заборгованість за договором позики №77597549 від 10 вересня 2021 року в розмірі 31662, 82 грн., а також понесені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у прохальній частині заяви просив розглядати справу у його відсутності. Щодо ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилась, про день, час, місце розгляду справи повідомлялась судом за адресою реєстрації судовим повідомленням/повісткою з рекомендованим повідомленням, які повернуті суду без вручення, причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від неї на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10 вересня 2021 року між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77597549, за умовами якого відповідач отримав позику у розмірі 13342 грн., строком на 30 днів та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1, 99% на день; знижена роцентна ставка 0, 80 % на день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2, 70 % на день.

Згідно з п. 5.2 Договору позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https:/mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об?єм зобов?язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наспідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Відповідно до п. 6.3 Правил надання грошових коштів у позику ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» Нарахування процентів за користування Позикою починається з дати зарахування коштів на платіжну картку Позичальника та нараховується за процентними ставками, зазначеними в Договорі позики, за кожен день (календарну дату) користування Позикою, включаючи день (дату) видачі Позики та включаючи день (дату) її повернення.

Позичальник зобов`язаний повернути повністю суму отриманої Позики та сплатити Проценти в строк, визначений Договором позики, будь-яким доступним йому способом. При цьому, Позичальником самостійно оплачуються послуги фінансових посередників, що здійснюють перерахування грошових коштів, відповідно до їх тарифів. Вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно Товариство не здійснює 8 інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії Договору позики і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості Позики для Позичальника (п. 6.4 Правил).

У раз неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування (п.6.5 Правил).

З метою недопущення наслідків понадстрокового користування Позикою Сторони домовились, що у разі якщо у Позичальника на дату закінчення Строку Позики наявна Заборгованість за Договором позики і Позичальником не оформлено Пролонгацію, Строк Позики автоматично подовжується на один календарний день (далі - Автопролонгація) (п. 7.12 Правил).

Строк Автопролонгації обчислюється з дня, що слідує за днем закінчення Строку Позики. При Автопролонгації змінюється кінцева дата Строку Позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позики на один календарний день (п. 7.13 Правил).

Проценти під час Автопролонгації нараховуються за базовою процентною ставкою, вказаною в Договорі позики (п. 7.14 Правил).

Позичальник не заперечує та погоджується, що Автопролонгація може здійснюватися необмежену кількість разів та не потребує додаткового документального оформлення з боку Сторін. Позичальник погоджується, що застосування повторної Автопролонгації здійснюється за умови наявності непогашеної Позики (її частини) та не потребує додаткової згоди Позичальника (п. 7.15 Правил).

Подовження Строку Позики на умовах Автопролонгації припиняється у разі якщо на протязі 90 Автопролонгацій поспіль Позичальником не погашено Позику (п. 7.16 Правил).

ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 13342 грн. (довідка від 15 квітня 2026 року).

02 листопада 2022 року між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТзОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу № 029-021122 відповідно до якого ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТзОВ «Сіроко Фінанс» права грошової вимоги за договором позики №77597549 від 10 вересня 2021 року.

17 грудня 2025 року між ТзОВ «Сіроко Фінанс» та ТзОВ «ФК «Сіті Колект» укладено Договір факторингу № 17/12/25-01 відповідно до якого ТзОВ «Сіроко Фінанс» відступило ТзОВ «Сіроко Фінанс» права грошової вимоги за договором позики №77597549 від 10 вересня 2021 року.

За розрахунком позивача забргованість відповідача становить 31662,82 грн., з яких: 13342 основна сума боргу; 18320,82 грн. проценти за користування позикою.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В порушення вищезазначених правових норм та умов договору позичальник своєчасно не повертає кредит, тобто порушує свої зобов`язання перед позивачем, у зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №77597549 від 10 вересня 2021 року в розмірі 31662,82 грн., з яких: 13342 основна сума боргу; 18320,82 грн. проценти за користування позикою.

Відсотки за користування кредитом були нараховані позивачем в межах строку дії договору.

Суд перевірив цей розрахунок та погоджується з ним. Розмір заявленої до стягнення заборгованості є обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачем.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, зокрема, представник позивача просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 15000 грн.

У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача долучає до матеріалів справи наступні документи: копію договору № ДО-20260202/001 про надання правничої допомоги від 02 лютого 2026 року з додатком до нього; копію платіжної інструкції №1468 від 18 травня 206 року; копію заявки на надання правової допомоги №676 від 01 травня 2026 року; копію витягу акту №676 про надання юридичної допомоги від 01 травня 2026 року.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за договором позики. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 15000 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на корить позивача понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Крім того, на підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме по сплаті судового збору в розмірі 2662, 40 грн.

Також, з відповідача в користь позивача підлягають стягнення 381,74 грн. витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику, які відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи, і є складовою судових витрат, які включають в себе оплату поштових послуг (відправлення рекомендованих листів), кур`єрської доставки або інші витрати, понесені позивачем і підтверджені Договором № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів іншої продукції від 30 жовтня 2025 року, укладеним між ТОВ «ФК «Сіті Колекст» та ТОВ «Дірект Технолоджі» та додатком №3 до нього.

На підставі ст.ст. 526, 536, 610, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 247, 259, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором №77597549 від 10 вересня 2021 року в розмірі 31662 (тридцять одна тисяча шістсот шістдесят дві) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» » судові витрати, а саме: 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору, 3000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу та 381 (триста вісімдесят одна) грн. 74 коп. витрат пов`язаних з підготовкою та направленням документів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», адреса місцезнаходження: 02154, м. Київ, пр. Соборності, буд.30-А, прим. (офіс) 321, код ЄДРПОУ: 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення у повному обсязі складено 23 вересня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій