Рішення № 140027647, 21.09.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16529/26

Провадження № 2-о/161/508/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань Маєвської Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною заявою на обґрунтування якої зазначила, що вона народилася під дівочим прізвищем « ОСОБА_2 ». 26 квітня 1986 року вона закінчила повний курс навчання за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво» у Вінницькому будівельному технікумі Міністерства житлово-комунального господарства Української РСР, де їй було присвоєно кваліфікацію техніка-будівельника. Диплом серії НОМЕР_1 від 26 квітня 1986 року видано на її дівоче прізвище « ОСОБА_2 ». Водночас, відповідно до повторного Свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_2 , виданого 21 вересня 2016 року Агентством розвитку державних сервісів Центрального архіву актів цивільного стану Республіки Грузія та перекладеного з грузинської мови на українську мову, 18 січня 1986 року між нею, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою смт. Східниця, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м. Дедоплісцкаро (Грузія), було зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 1. При цьому у свідоцтві зазначено, що після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_2 », тобто її дошлюбне прізвище залишилося без змін. Разом з тим, 13 лютого 1989 року рішенням Бориславського міського суду Львівської області було розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зареєстрований 18 січня 1986 року Виконавчим комітетом Цителі-Цкаройської районної Ради народних депутатів Грузинської РСР (виписка справи №2-27/1989). Таким чином, наявні документи містять розбіжності щодо її прізвища після його укладення: у повторному свідоцтві про шлюб зазначено, що після реєстрації шлюбу їй залишено прізвище « ОСОБА_2 », тоді як у рішенні суду про розірвання шлюбу вона зазначена як « ОСОБА_5 ». Також, вказує, що рішення Бориславського міського суду Львівської області від 13 лютого 1989 року про розірвання шлюбу в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 23 лютого 1989 року. Відповідно до наявних відомостей, оригінал зазначеного рішення зберігається в архіві Бориславського міського суду Львівської області. На підставі вказаного рішення було видано Свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , у якому в графі «Прізвище після розірвання шлюбу» зазначено прізвище « ОСОБА_6 ». Крім того, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00016962578 від 06 серпня 2016 року укладено шлюб 02 березня 1989 року та складено актовий запис №252. У відомостях про дружину її прізвище до державної реєстрації шлюбу зазначено як « ОСОБА_6 », а після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 ». Таким чином, Витяг з ДРАЦС від 06 серпня 2016 року підтверджує, що станом на дату укладення шлюбу з ОСОБА_7 її дошлюбним прізвищем було « ОСОБА_6 », а не « ОСОБА_2 ». Це узгоджується з рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 13 лютого 1989 року про розірвання шлюбу та Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , у якому після розірвання шлюбу за нею залишено прізвище « ОСОБА_6 ». Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану щодо народження її сина, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується, що 01 грудня 2009 року до актового запису було внесено зміни, а саме: прізвище дитини змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », а у відомостях про матір прізвище « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_9 ». Надалі, 19 лютого 2026 року до зазначеного актового запису було внесено додаткові зміни, відповідно до яких у відомостях про матір прізвище « ОСОБА_9 » виправлено на правильне « ОСОБА_7 ». Таким чином, зазначений витяг підтверджує, що до зміни прізвища на « ОСОБА_7 » вона була зазначена в офіційних документах як « ОСОБА_6 », а також підтверджує безперервний зв`язок між прізвищами « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 ». Це узгоджується з Витягом з ДРАЦС про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 06 серпня 2016 року, в якому її прізвище до державної реєстрації шлюбу зазначено як « ОСОБА_6 », а після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 ». Підставою для внесення відомостей про батька був актовий запис про шлюб № 1 від 18 січня 1986 року, складений Цителі-Цкаройської районної Ради народних депутатів Грузинської РСР.. Зазначена обставина має істотне значення, оскільки підтверджує факт перебування її та ОСОБА_10 у зареєстрованому шлюбі та узгоджується з рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 13 лютого 1989 року про розірвання шлюбу. Отже, документи, видані органами державної реєстрації актів цивільного стану України, підтверджують послідовність зміни прізвищ: « ОСОБА_2 » > « ОСОБА_6 » > « ОСОБА_7 », тоді як відомості повторного свідоцтва про укладення шлюбу, виданого у Республіці Грузія, містять суперечливу інформацію щодо прізвища, присвоєного їй після реєстрації шлюбу. У зв`язку із зазначеними невідповідностями у документах у неї виникли труднощі щодо підтвердження належності їй документів про освіту та трудову діяльність, а також реалізації її права на пенсійне забезпечення в майбутньому. У її трудовій книжці серії НОМЕР_4 , заповненій 29 березня 1985 року, простежується зміна прізвища: дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » закреслено та зазначено прізвище « ОСОБА_7 ». Водночас відомості про зміну прізвища на « ОСОБА_6 » у трудовій книжці відсутні. Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 20 квітня 2026 року № 9187-7628/Ш-02/8-0300/26 їй повідомлено, що відповідно до пункту 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, якщо ім`я, по батькові чи прізвище, зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України чи свідоцтвом про народження, факт належності такого документа відповідній особі може бути встановлений у судовому порядку. Також, зазначає, що диплом серії НОМЕР_1 , виданий 26 квітня 1986 року Вінницьким будівельним технікумом МЖКГ УРСР, оформлено на прізвище « ОСОБА_2 ». Разом із тим документи органів державної реєстрації актів цивільного стану України свідчать, що шлюб між нею та ОСОБА_4 був зареєстрований 18 січня 1986 року, тобто станом на дату видачі диплома вона вже перебувала у зареєстрованому шлюбі. Саме ця суперечність між документами щодо дати реєстрації шлюбу та зміни її прізвища унеможливлює підтвердження того, що трудова книжка та диплом, видані на прізвище « ОСОБА_2 », належать саме їй.

На підставі викладеного просить суд: 1) встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області від 21.03.2000; РНОКПП НОМЕР_6 ), диплому серії НОМЕР_1 , виданого 26 квітня 1986 року Вінницьким будівельним технікумом МЖКГ УРСР на прізвище ОСОБА_11 ; 2) встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області від 21.03.2000; РНОКПП НОМЕР_6 ) трудової книжки серії НОМЕР_4 від 29 березня 1985 року із прослідковуванням зміни прізвища ОСОБА_12 .

24 серпня 2026 року від представника ГУ ПФУ у Волинській області Ганіговської І.М. надійшла письмова заява, відповідно до якої остання покладається на об`єктивність та неупередженість суду при розгляді заяви, прийнятті законного рішення щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Справу просить розглядати без участі представника ГУ ПФУ у Волинській області

До початку судового засідання представником заявника було подано до суду заяву, відповідно до якої вона просить розгляд справи здійснювати у її відсутності та відсутності заявника, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник заінтересованної особи у судове засідання не з`явився, попередньо подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв?язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з роз`ясненнями п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж. Також зазначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_13 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 .

26 квітня 1986 року ОСОБА_13 закінчила повний курс навчання за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво» у Вінницькому будівельному технікумі Міністерства житлово-комунального господарства Української РСР, де їй було присвоєно кваліфікацію техніка-будівельника та на ім`я ОСОБА_13 видано диплом серії НОМЕР_1 від 26 квітня 1986 року.

Відповідно до повторного Свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_2 , виданого 21 вересня 2016 року Агентством розвитку державних сервісів Центрального архіву актів цивільного стану Республіки Грузія та перекладеного з грузинської мови на українську мову, 18 січня 1986 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою смт.Східниця, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м.Дедоплісцкаро (Грузія), було зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 1. Зазначено, що після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_2 ».

13 лютого 1989 року рішенням Бориславського міського суду Львівської області було розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зареєстрований 18 січня 1986 року (виписка справи №2-27/1989). Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 23 лютого 1989 року. Оригінал зазначеного рішення зберігається в архіві Бориславського міського суду Львівської області.

На підставі вказаного рішення було видано Свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , у якому в графі «Прізвище після розірвання шлюбу» зазначено: йому « ОСОБА_6 »; їй - « ОСОБА_6 ».

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00016962578 від 06 серпня 2016 року вбачається, що 02 березня 1989 року укладено шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_5 та складено актовий запис №252. У відомостях про дружину її прізвище до державної реєстрації шлюбу зазначено як « ОСОБА_6 », а після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 ».

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану щодо народження сина заявниці - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується, що 01 грудня 2009 року до актового запису було внесено зміни, а саме: прізвище дитини змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », а у відомостях про матір прізвище « ОСОБА_6 » змінено на « ОСОБА_9 ».

19 лютого 2026 року до зазначеного актового запису було внесено додаткові зміни, відповідно до яких у відомостях про матір прізвище « ОСОБА_9 » виправлено на правильне « ОСОБА_7 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00057799641.

Таким чином, зазначений витяг підтверджує ту обставину, що до зміни прізвища на « ОСОБА_7 » заявниця була зазначена в офіційних документах як « ОСОБА_6 », а також підтверджує безперервний зв`язок між прізвищами « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 ».

У зв`язку із зазначеними невідповідностями у документах у заявниці виникли труднощі щодо підтвердження належності їй документів про освіту та трудову діяльність, а також реалізації її права на пенсійне забезпечення в майбутньому.

Так, у трудовій книжці серії НОМЕР_4 , заповненій 29 березня 1985 року, простежується зміна прізвища: дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » закреслено та зазначено прізвище « ОСОБА_7 ». Водночас відомості про зміну прізвища на « ОСОБА_6 » у трудовій книжці відсутні.

24 березня 2026 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із зверненням з питання пенсійного забезпечення.

Листом ГУ ПФУ у Волинській області із від 20 квітня 2026 року № 9187-7628/Ш-02/8-0300/26 ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до пункту 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, якщо ім`я, по батькові чи прізвище, зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України чи свідоцтвом про народження, факт належності такого документа відповідній особі може бути встановлений у судовому порядку. За результатами розгляду заяви від 05.03.2025 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058 до страхового стажу не зараховано періоди: догляд за дитиною до трьох років (син ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ), оскільки не надано документи, які підтверджують догляд до трьох років; навчання відповідно до диплому НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_13 та періоди трудової діяльності до 01.01.2004 відповідно до трудової книжки НОМЕР_4 , виданої ОСОБА_13 (в подальшому внесено інформацію про зміну прізвища на ОСОБА_7 ), оскільки за наданими документами не прослідковується зміна прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_7 . Враховуючи вищевикладене, зарахування згаданих періодів можливе за умови підтвердження факту роботи у встановленому порядку.

Таким чином, встановлення факту належності заявниці диплома, виданого на прізвище ОСОБА_2 та трудової книжки, у якій зазначено прізвища ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , має для неї юридичне значення, оскільки необхідне для підтвердження періоду навчання та трудової діяльності при вирішенні питання щодо її пенсійного забезпечення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Пленум Верховного Суду України у п. 12 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року роз`яснив, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Згідно пунктів 1, 3, 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджено Постановою КМ України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Також, для підтвердження трудового стажу приймаються, крім іншого, довідки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наведені у них відомості у своїй сукупності дозволяють ідентифікувати ОСОБА_13 . ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , як одну й ту саму особу.

При цьому документально підтверджено, що після прізвища ОСОБА_2 заявниця у певний період зазначалася як ОСОБА_6 , а в подальшому - як ОСОБА_7 .

Відсутність у трудовій книжці окремого запису про зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_6 не спростовує зазначеного факту, оскільки така зміна підтверджується документами органів державної реєстрації актів цивільного стану.

За таких обставин суд вважає доведеним факт належності заявниці диплома про освіту, виданого на ім?я ОСОБА_13 , а також трудової книжки, у якій зазначено прізвища « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_7 », із встановленням факту зміни її прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_6 » та в подальшому з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про встановлення факту, що має юридичне значення є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77-81, 247, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області від 21.03.2000; РНОКПП НОМЕР_6 ), диплому серії НОМЕР_1 , виданого 26 квітня 1986 року Вінницьким будівельним технікумом МЖКГ УРСР на прізвище ОСОБА_13 .

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області від 21.03.2000; РНОКПП НОМЕР_6 ) трудової книжки серії НОМЕР_4 від 29 березня 1985 року із прослідковуванням зміни прізвища ОСОБА_12 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, адреса: 43603, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826.

Рішення у повному обсязі складено 23 вересня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій