Ухвала суду № 140026863, 24.09.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1004/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якій просить:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 600/1004/25-а, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у встановлений судом строк подати звіт про повне виконання рішення суду із документальним підтвердженням здійснення з 01.03.2025 перерахунку та фактичної виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром відповідно до резолютивної частини судового рішення, з урахуванням виплачених сум, а також інформацією про стан погашення заборгованості, що виникла на виконання цього рішення.

1. В обґрунтування поданої заяви зазначається про те, що судове рішення у справі виконано не в повному обсязі. На виконання рішення відповідач перерахував пенсію, однак фактично продовжує виплачувати менший розмір, що свідчить про фактичне збереження протиправного максимального обмеження пенсії.

Крім того, відповідач визнав наявність заборгованості за судовим рішенням посилаючись на відсутність чинного механізму її виплати. На думку позивача, відсутність бюджетного фінансування чи підзаконного механізму не звільняє орган Пенсійного фонду від обов`язку виконати судове рішення, яке набрало законної сили.

2. Ухвалою суду задоволено заяву, про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати безпосередньо до Чернівецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання рішення суду.

3. На виконання вимог ухвали суду представником ГУ ПФУ у Чернівецькій області подано до суду звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування якого зазначається про те, що на виконання рішення суду в даній позивачеві проведено перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.

За результатами перерахунку визначено заборгованість, яку частково виплачено.

Відповідач зазначив, що сума заборгованості обліковується в Реєстрі судових рішень та підлягає виплаті за рахунок коштів державного бюджету в межах відповідних бюджетних призначень. При цьому, Головне управління послалося на положення бюджетного законодавства та нормативно-правові акти, якими визначено порядок фінансування видатків на виконання судових рішень щодо пенсійних виплат, наголосивши, що територіальний орган Пенсійного фонду не має самостійних фінансових повноважень щодо виділення таких коштів.

Також відповідач повідомив, що звернувся до Пенсійного фонду України з листом щодо виділення коштів для виконання судових рішень, у тому числі рішення у даній справі.

Посилаючись на положення статті 19 Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також практику Верховного Суду та Сьомого апеляційного адміністративного суду, відповідач вказав, що відсутність бюджетного фінансування є обставиною, яка, на його думку, об`єктивно унеможливлює виплату нарахованої заборгованості, а тому не свідчить про протиправне невиконання судового рішення.

Головне управління вважає, що судове рішення ним виконано в частині проведення перерахунку пенсії, а виплата донарахованої суми здійснюватиметься у встановленому законодавством порядку після надходження відповідного фінансування. У зв`язку з цим відповідач просив врахувати наведені обставини та вважав відсутніми підстави для висновку про протиправність його дій чи бездіяльності щодо виконання судового рішення.

4. Позивачем подано до суду заперечення на поданий звіт, в обґрунтування яких зазначається про те, що рішення суду виконано не в повному обсязі.

Позивач наголосив, що резолютивною частиною судового рішення відповідача зобов`язано не лише провести перерахунок пенсії, а й здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум, а тому проведення перерахунку саме по собі не свідчить про повне виконання рішення суду.

Також позивач зазначив, що відповідно до положень статей 382-2, 382-3 КАС України суд має оцінити не лише факт вчинення відповідачем окремих дій, а й наявність обґрунтованих обставин, що ускладнюють виконання рішення, та достатність заходів, вжитих для його своєчасного і повного виконання.

На думку позивача, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не свідчить про повне виконання судового рішення. При цьому відповідач не надав, як зазначає позивач, належних доказів застосування до заборгованості саме позивача механізму фінансування, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року №1046, зокрема доказів включення заборгованості до відповідного переліку, її врахування при розподілі бюджетних асигнувань та визначення конкретної суми до виплати.

Посилання відповідача на направлення звернення до Пенсійного фонду України позивач вважає недостатнім, оскільки, на його думку, сам факт такого звернення не підтверджує результативності вжитих заходів та фактичного забезпечення виплати заборгованості.

Крім того, позивач послався на положення статті 378 КАС України та зазначив, що рішення суду набрало законної сили, а тому двомісячний строк його виконання у частині пенсійних виплат сплив. У зв`язку з цим, позивач вважає, що в межах поданої заяви наявні підстави для розгляду питання, про зміну способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення нарахованої, але невиплаченої суми.

З огляду на наведене позивач просив відмовити у прийнятті звіту відповідача, продовжити судовий контроль за виконанням рішення, встановити новий строк для подання звіту та зобов`язати відповідача надати документи щодо розрахунку заборгованості, її включення до відповідного механізму фінансування та вжитих заходів для повного виконання судового рішення.

5. Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Як передбачено ч. 2 ст. 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

За приписами ч.ч. 3-4 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Згідно з ч. 10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

6. Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у справі, судом встановлено, що відповідачем було здійснено відповідний перерахунок пенсії позивача.

Тобто, рішення в частині перерахунку раніше призначеної пенсії виконано.

7. Щодо виплати нарахованих сум, судом встановлено, що рішення суду в частині виплати позивачу нарахованих коштів залишається невиконаним.

При цьому, обставини, на які посилається Пенсійний фонд у звіті, є загальновідомими та у своїй сукупності свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії не зумовлена недбалістю управління чи неналежним виконанням своїх обов`язків.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що вже перераховані суми пенсії не виплачені позивачу у зв`язку з відсутністю бюджетного асигнування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності під час виконання рішення у справі, а його керівник вчинив достатніх і вичерпних дій, спрямованих на виконання судового рішення та встановлення бюджетних асигнувань, що виключає можливість застосування до нього негативних наслідків, встановлених ст. 382 КАС України.

8. Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 року у справі №420/70/19, від 23.04.2020 року у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а, від 13.10.2021 року у справі №360/4708/20 та від 13.10.2021 року у справі №360/4705/20 неодноразово зазначав, що невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

9. Крім того, суд відхиляє доводи позивача про невиконання відповідачем судового рішення з огляду на таке.

Як убачається з поданого звіту, відповідач на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду здійснив перерахунок пенсії позивача відповідно до визначеного судом способу виконання рішення, за результатами якого нараховано заборгованість. Частину зазначеної суми фактично виплачено, а решта суми обліковується як заборгованість та включена до відповідного обліку Пенсійного фонду України.

Отже, відповідачем вчинено дії, безпосередньо спрямовані на виконання судового рішення, а саме проведено перерахунок пенсії та визначено належну до виплати суму заборгованості. Невиплата залишку заборгованості зумовлена не бездіяльністю відповідача щодо проведення перерахунку, а відсутністю необхідного бюджетного фінансування, джерело та порядок виділення якого не перебувають у повноваженнях Головного управління.

Сам по собі факт наявності невиплаченої суми не може бути ототожнений з протиправною бездіяльністю відповідача та не є достатньою підставою для відмови у прийнятті звіту. При вирішенні питання про прийняття звіту суд має оцінити причини невиконання рішення в повному обсязі та вжиті відповідачем заходи для його виконання.

Посилання позивача на те, що відповідач не довів застосування механізму, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року №1046, саме по собі не спростовує обставин, наведених у звіті. Зі звіту вбачається, що заборгованість позивача обліковується в Реєстрі судових рішень, а відповідач звернувся до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виконання судового рішення. Таким чином, відповідачем вчинялися передбачені законодавством організаційні дії, спрямовані на забезпечення фінансування відповідної виплати.

При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не є розпорядником коштів державного бюджету в частині визначення обсягів фінансування таких виплат та не має можливості самостійно визначати строки виділення бюджетних асигнувань. Тому вимога про негайну виплату всієї суми заборгованості не може бути реалізована відповідачем виключно шляхом прийняття ним управлінського рішення.

10. Суд також відхиляє доводи позивача про те, що сплив двомісячного строку з дня набрання рішенням законної сили автоматично свідчить про необхідність зміни способу і порядку його виконання. Положення статті 378 КАС України передбачають можливість зміни способу і порядку виконання рішення за наявності визначених законом умов, однак така зміна не є автоматичним наслідком самого лише спливу встановленого строку та потребує оцінки всіх обставин виконання рішення.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 28 жовтня 2025 року у справі №380/7706/22 також не є безумовною підставою для зміни способу виконання рішення у цій справі, оскільки питання про належність та достатність заходів, вжитих відповідачем, має вирішуватися судом з урахуванням конкретних обставин кожної справи, зокрема джерела фінансування та повноважень відповідного суб`єкта щодо розпорядження бюджетними коштами.

11. Таким чином, суд вважає, що доводи позивача про бездіяльність відповідача та недостатність вжитих ним заходів не знайшли належного підтвердження. Наявність залишку невиплаченої заборгованості за встановлених у цій справі обставин обумовлена об`єктивною відсутністю відповідного бюджетного фінансування, а не ухиленням відповідача від виконання судового рішення.

12. З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідачем вжито необхідних заходів у межах наданих йому повноважень для виконання судового рішення, а наведені позивачем доводи не дають підстав для відмови у прийнятті звіту, встановлення нового строку звітування чи зміни способу і порядку виконання судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про виконання судового рішення у справі №600/1004/25-а.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Боднарюк